Справа № 420/5718/24
26 лютого 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання поновити на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -
До Одеського окружного адміністративного суду 21.02.2024 надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати Наказ ГУНП в Одеській області з основної діяльності № 1771 від 14.07.2023 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області» в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
зобов'язати ГУНП в Одеській області поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора сектора протидії домашньому насильству відділу превенції ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області або на іншій, не нижчій, ніж попередня посаді;
стягнути з ГУНП в Одеській області на користь ОСОБА_1 матеріальне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 14 липня 2023 року по день поновлення на службі з урахуванням середнього грошового забезпечення.
Згідно з п.п.3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись зі змістом позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам КАС України.
Відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
При цьому, суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого він має надавати таку заяву по суті справи.
Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.
Відповідно до положень ч.2 ст.173 КАС України остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті є завданням підготовчого провадження.
Згідно з вимогами ч.1 ст.47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року по справі № 826/16958/17.
Згідно з ч.7 ст.161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Позивач у позовній заяві в прохальній частині оскаржує наказ відповідача № 1771 від 14.07.2023 року в частині застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, однак до позову додає його копію неналежної якості, зі змісту якої неможливо його належним чином ідентифікувати.
При цьому, в позові позивач просить витребувати у відповідача копію оскаржуваного наказу без будь-якого якого належного обґрунтування з доказами неможливості його самостійного отримання в передбаченому порядку.
Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
До позовної заяви позивач не додав в повному обсязі доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Відповідно до ч.1, 3, 6 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з ч.4 ст.31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, зокрема у сфері публічної служби, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, позивач у позовній заяві зазначає, що строк звернення до суду ним пропущено з поважних причин, оскільки оскаржуваний наказ № 1771 доведено до позивача від 14.07.2023 р., представником позивача було подано позов до Одеського окружного адміністративного суду та судом було відкрито провадження у справі № 420/19470/23, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року у справі № 420/19470/23 адміністративний позов залишено без розгляду, роз'яснено позивачу його право на повторне звернення до адміністративного суду в загальному порядку після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду. Вказує, що цю ухвалу позивачем та його представником отримано не було, про винесення судом ухвали від 08.02.2024 року позивач дізнався з ЄДРСР лише 19 лютого 2024 року.
За таких обставин, позивач просить суд визнати причини пропуску строку на оскарження Наказу ГУНП в Одеській області з основної діяльності № 1771 від 14.07.2023 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб ОРУП № 1 ГУНП в Одеської області» та поновити позивачу строк на оскарження вказаного наказу.
Однак, суддя вважає такі доводи позивача необґрунтованими та безпідставними, не підтверджені належними та допустимими доказами, що здійснені з невірним тлумаченням норм законодавства.
Суддя зазначає, що враховуючи доведення до відома позивача оскаржуваного наказу 14.07.2023 року, першочергове звернення до суду (справа № 420/19470/23) з позовом 31.07.2023 року, тому звернення до суду з позовом у цій справі 21.02.2024 року, враховуючи ознайомлення з ухвалою про залишення позову без розгляду 19.02.2024 року, як вказує представник позивача в позовній заяві, відбулося з порушенням строку звернення до суду.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Так, ЄСПЛ у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).
Таким чином, суддя вважає зазначені позивачем у позовній заяві підстави поновлення йому строку звернення до суду неповажними та необґрунтованими.
Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, не навівши при цьому поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку та не надавши належним чином обґрунтованої заяви про його поновлення.
Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду належним чином оформленої заяви з доказами на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги (для суду та відповідача), та заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання поновити на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - залишити без руху.
Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Вовченко