Справа № 420/5600/24
26 лютого 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації за всі не використані за час проходження військової служби дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2018 рік;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію за всі не використані за час проходження військової служби дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 14.09.2018р.
Представник позивача в обґрунтування дотримання строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, покликаючись на постанову Верховного Суду від 19.01.2023 у справі №460/17052/21, зазначає, що оскільки, відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній на момент звільнення Позивача з військової служби 14.09.2018р.) право позивача на звернення до суду із цим позовом не було обмежене будь-яким строком, строки звернення з позовом до суду у даній категорії спорів не є пропущеними.
Ознайомившись із позовною заявою та заявою про поновлення строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст.161 КАС України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 5 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до заявлених позивачем вимог, позивач не погоджується з бездіяльністю відповідачів щодо обрахунку грошового забезпечення, індексації допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги, додаткової винагороди за період з 2016 року по дату звільнення.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Водночас відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин») у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП України).
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22 та від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21.
Витягом із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 14.09.2018 №205 підтверджується, що з 14.09.2018 позивач виключений із списків особового складу частини та з усіх видів забезпечення та йому наказано виплатити відповідні суми грошового забезпечення. Тобто, про всі складові розрахунку при звільненні позивач міг дізнатися під час ознайомлення з цим наказом і оспорити їх до суду протягом 3 місяців з дати ознайомлення з цим наказом.
Заявою щодо надання інформації про розмір компенсації за невикористані дні додаткової відпустки та причини її не виплати позивач звернувся до відповідачів у листопаді 2023 року. Доказів звернення раніше вказаної дати не додані. Отже, лише з листопада 2023 року позивач почав вчиняти активні дії щодо нарахування та виплати йому компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за період з 2016 по 2018. До вказаної дати позивач не вчиняв дій щодо реалізації свого права на отримання зазначеного вище грошового забезпечення. Таким чином не врахував, що обчислення процесуальних строків відбувається не лише з часу, коди дізнався, а й коли міг дізнатися про порушення своїх прав.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач відповідно до ч.6 ст.161 КАС України зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Звертаючись до суду 20.02.2024, позивач пропустив строк на звернення до адміністративного суду з заявленими позовними вимогами, та зобов'язаний надати суду обґрунтовану заяву про поновлення порушеного строку, в якій обґрунтувати для цього підстави, зазначити доводи поважності тому причин і надати докази.
Будь-яких обставин і фактів, які об'єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду щодо перерахунку та виплати йому за період з 2016 по 2018 компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, у т.ч. протягом розумного строку до відповідача позовна заява не містить.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тобто, застосуванню підлягає виключно висновок саме щодо норми права, якою регулюються подібні правовідносини.
Відлік тримісячного строку для звернення до адміністративного суду почався 19 липня 2022 року і мав би закінчитися 19 жовтня 2022 року, якби не приписи пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України, на підставі яких цей строк був продовжений до 30 червня 2023 року. Протягом всього цього періоду (з 19 липня 2022 року до 30 червня 2023 року) позивач не був позбавлений права, у межах строку, оскаржити бездіяльність відповідачів щодо не виплати компенсації невикористаних днів додаткової відпустки.
Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Верховного Суду від 11 грудня 2023 року у справі №990/235/23.
Викладені у позові доводи не стосуються об'єктивних факторів, свідчать про необґрунтоване зволікання позивача щодо звернення до відповідача та суду щодо нарахування та виплати йому за період з 2016 року до 2018 рік компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, а отже, не обґрунтовані. Тобто, за змістом не містить посилань на обставини, які перешкодили своєчасно звернутися до суду.
Згідно з ч.2 ст.122 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов згідно з ч.1 ст.123 КАС України залишається без руху.
Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду з відповідними доказами поважності причин його пропуску.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України суддя
Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П.П. Марин