Справа № 420/35670/23
26 лютого 2024 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Радчука А.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вул. Івана та Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП44005631) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,-
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, у якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці від 23.11.2023 №164-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 »;
поновити ОСОБА_1 на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Білгород- Дністровський» Одеської митниці;
стягнути з Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України, код ЄДРПОУ ВП: 44005631) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.11.2023 по день ухвалення рішення суду про його поновлення на роботі із утриманням із цієї суми обов'язкових податків, зборів та інших платежів до Державного бюджету України;
допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці;
допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 06.07.2021 відповідно до наказу Одеської митниці від 05.07.2021 №66-о він працював на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці (як ВП Державної митної служби України) з укладанням контракту про проходження державної служби №530 від 05.07.2021, радник митної служби III рангу.
Наказом Одеської митниці від 23.11.2023 №164-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » позивача за неналежне виконання посадових обов'язків державного службовця, визначених пунктами 1, 2, 6, 7, 8 та останнього абзацу частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу», вимог пунктів 5 та 10 Контракту про проходження державної служби №530 від 05.07.2021, пунктів 3.1.1, 3.1.3, 3.12, 4.3, 5.1 та 5.3 Кодексу етичної поведінки працівників Державної митної служби України та пунктів 3 та 5 Правил етичної поведінки працівників Державної митної служби України, які затверджені наказом Держмитслужби від 02.09.2021 №668, порушення Присяги державного службовця в частині несумлінного виконання своїх обов'язків, що в свою чергу негативно вплинуло та завдало шкоди репутації та інтересам Одеській митниці, як відокремленому територіальному органу Держмитслужби, притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади державної служби 29.11.2023 у перший робочий день після закінчення відпустки старшого державного інспектора відділу
Позивач вважає, що висновки Одеської митниці, які наведені в поданні дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи від 14.11.2023 №7.10- 25/566, є необґрунтованими, передчасними та суперечать положенням законодавства України, та прийнятий на їх підставі наказ Одеської митниці від 23.11.2023 №164-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » є протиправним і підлягає скасуванню, а позивач підлягає поновленню на посаді.
Так, позивач вказує на відсутність у його діях складу дисциплінарного проступку, та зазначає, що матеріалами дисциплінарного провадження не підтверджено та оскаржуваним наказом не встановлено жодного порушення позивачем процедури здійснення митного оформлення транспортного засобу чи процедури митного контролю за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України, будь-яких митних формальностей чи невиконання будь-яких форм митного контролю, що передбачені Митним кодексом України, підзаконними нормативними актами, що регулюють відповідні питання митного оформлення чи пропуску через митний кордон, Технологічної схеми організації спільного контролю осіб, транспортних засобів, товарів і предметів в пункті пропуску «Паланка - Маяки - Удобне» від 05.06.2017, антикорупційного чи іншого законодавства, або неналежного виконання, яке могло б дати підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення Присяги державного службовця, що виявилося у неналежному виконанні посадових обов'язків державного службовця.
Матеріали дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 містять лише посилання на порушення, які інкримінуються позивачу у кримінальному провадженні №42023160000000001 (вірний №42023160000000114) та зазначені в ухвалі Київського районного суду від 10.09.2023 у справі №947/11406/23, провадження №1-кс/947/4407/23, результати моніторингу відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень у цій справі. Тоді як, у ході дисциплінарного провадження дисциплінарною комісією факт отримання позивачем неправомірної вигоди або вимагання неправомірної вигоди не встановлено, матеріалами дисциплінарного провадження та жодним доказом не підтверджено. При цьому, лише факт внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформації про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 ст. 368 Кримінального кодексу У країни, і акт затримання позивача у порядку ст. 208 Кримінально-процесуального кодексу України (як підозрюваного у вчиненні злочину), на які посилається відповідач, не можуть, на думку позивача, бути підставою вважати позивача винним у вчиненні зазначеного злочину або притягнутим до кримінальної відповідальності.
Також, на думку позивача, не можуть бути підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення Присяги державного службовця й посилання на публікації ЗМІ щодо факту затримання позивача, оскільки вони є виключно оціночним судженням (суб'єктивною думкою) та припущенням авторів.
Наполягаючи на протиправності дій відповідача, позивач зазначає, що дисциплінарною комісією не встановлено того факту, що саме на позивача було покладено обов'язок здійснення митних формальностей та митного контролю відносно транспортного засобу особистого користування марки КІА К5, VIN: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 , під керуванням громадянина України ОСОБА_2 , а не на будь-яких інших посадових осіб митниці (в тому числі, зазначених у листі Одеської митниці від 19.06.2023 №7.10-5/28.6-02/8.5/12300), і позивач, в свою чергу, не виконав цей обов'язок або виконав неналежним чином.
Крім того, позивач вважає протиправним те, що відповідач притягнув позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення всіх обов'язків та вимог, без визначення конкретних положень та норм, порушення яких митний орган ставить в вину позивачу, та фактично констатує, що позивач порушив всі свої посадові обов'язки.
Узагальнюючи, позивач стверджує, що оскаржуваний наказ прийнятий не на підставі та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття наказу; є необгрнутованим та невмотивованим.
Ухвалою суду від 25.12.2023 року адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
09.01.2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до суду надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити.
Так, заперечуючи проти позову, відповідач вказує, що дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарної справи розглянуті матеріали перевірки з окремих питань, призначеної наказом Одеської митниці від 13.07.2023 № 309. Зі змісту доповідної записки відділу внутрішньої безпеки Одеської митниці від 12.07.2023 №7.10-25/352, вбачається, що співробітниками СУ ГУНП в Одеській області за участю відділу внутрішньої безпеки Одеської митниці під процесуальним керівництвом Одеської обласної прокуратури в рамках досудового розслідування по кримінальному провадженні № 42023160000000001 за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України затримано старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) під час отримання неправомірної вигоди у розмірі 1500 ЄВРО за безперешкодне переміщення на територію України грошових коштів у сумі 2 млн. грн. Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 10.04.2023 у справі № 947/11406/23, провадження 1-кс/947/4407/23, ОСОБА_1 , відсторонено від посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці.
У ході проведення перевірки з окремих питань здійснено моніторинг засобів масової інформації, за результатом якого встановлено, що факт затримання ОСОБА_1 та наявність фото висвітлено в багатьох інтернет-ресурсах. Висвітлені у ЗМІ факти викликали суспільний резонанс та вплинули на авторитет державного органу Одеської митниці та Державної митної служби України з негативної сторони, а також призвели до репутаційних втрат з огляду на рівень посади, яку обіймає ОСОБА_1 , до підриву довіри до Одеської митниці, як органу публічної влади.
Отже відповідач вказує, що всупереч положень Закону №889-VIII, ОСОБА_1 , використовуючи свої посадові обов'язки, передбачені законом, уникав заходів для проведення та здійснення контролю за дотримання правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України, задля безперешкодного ввезення на митну територію України грошових коштів різними траншами протягом тривалого часу, маючи злочинний умисел, направлений на вимагання та отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 .
Дисциплінарною комісією встановлено, що згідно відомостей Особової картки державного службовця Одеської митниці, ОСОБА_1 склав Присягу державного службовця 05.06.1995. Аналізуючи текст Присяги державного службовця, складеної ОСОБА_1 , дисциплінарна комісія зауважує, що вступаючи на державну службу, він свідомо взяв на себе відповідальність за забезпечення ефективного здійснення завдань і функцій Української держави шляхом сумлінного виконання своїх посадових обов'язків.
Під порушенням Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Дисциплінарна комісія встановила, що факти щодо отримання ОСОБА_1 неправомірної вигоди з метою особистого систематичного збагачення підтверджують проступки проти інтересів державної служби, оскільки під час виконання завдань і функцій держави, останній діяв всупереч Конституції України та законів України. Крім того, дії ОСОБА_1 призвели до неповаги прав, свобод і законних інтересів його колег, а також честі держави та державного органу в цілому.
Недобросовісне виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов'язків у поєднанні зі зневажливим, недбалим ставленням до них, зокрема, та до завдань, що стоять перед державною службою загалом, призвело до порушення Присяги державного службовця.
Отже, враховуючи наявність у діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія дійшла висновку щодо доцільності звернення до в.о. начальника Одеської митниці з поданням про притягнення старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення з посади державної служби, у зв'язку з чим комісією підготовлено та подано керівництву митниці відповідне подання
Щодо доводів про порушення процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності у відзиві зауважено, що саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
З підстав викладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
15.01.2024 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої представник позивача стверджує, що відзив на позовну заяву Одеської митниці від 09.01.2024 у справі №420/35670/23 ідентично відтворює зміст подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи Одеської митниці від 14.11.2023 №7.10-25/566 та оскаржуваного наказу Одеської митниці від 23.11.2023 №164-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », а також не містить жодного правового обґрунтування чи аргументу, що спростовує позицію позивача щодо відсутності складу дисциплінарного проступку, необґрунтованості чи передчасності видання відповідачем оскаржуваного наказу, щодо кваліфікації дисциплінарного правопорушення та виду стягнення, щодо порушення гарантій, передбачених нормами статтей 74, 75, 76 Закону України від 10.12.2015 № 889-ІІІ «Про державну службу».
У відповіді на відзив представник позивача не погоджується з твердженнями відповідача, що порушення процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності містять формальний характер, та зауважує, що станом на 14.11.2023 року, тобто на момент прийняття рішення дисциплінарною комісією про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності дисциплінарна справа сформована належним чином не була та не була передана до дисциплінарної комісії для її розгляду, а рішення дисциплінарною комісією прийнято без розгляду належним чином сформованих матеріалів дисциплінарної справи.
В аспекті важливості дотримання відповідачем процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності позивач посилається на постанови Верховного суду від 14.04.2020 у справі №815/6549/16 та від 22.05.2020 у справі №825/2328/16. На переконання сторони позивача, зазначені у позовній заяві порушення процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, що вчинені відповідачем, вплинули на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
23.01.2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Заперечення на відповідь на відзив переважно містить доводи відзиву на адміністративний позов.
Крім цього, у противагу твердженням позивача щодо порушення процедури відповідач повідомив, що дисциплінарною комісією було додержано строк формування дисциплінарної справи - 14.11.2023. Разом із тим, лист № 7.10-25//571 від 16.11.2023 є підтвердженням внесення подання дисциплінарної комісії керівнику Одеської митниці, а також є протоколом про доведення інформації до ОСОБА_1 , з урахуванням вимог пункту 35 постанови КМУ № 1039 від 04.12.2019 (не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня підписання подання).
Також відповідач не погоджується із доводами позивача щодо відсутності його пояснень, та вказує, що під час здійснення дисциплінарного провадження ОСОБА_1 неодноразово повідомлялося про необхідність надання вказаних пояснень. Однак ОСОБА_1 на засідання дисциплінарної комісії не з'являвся, про причини своєї неявки Одеську митницю не повідомляв.
Додатково у запереченнях зауважено, що вказаний номер кримінального провадження № 42023160000000001, замість № 42023160000000114 є технічкою опискою.
Ухвалою суду від 25.01.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 25.01.2024 року витребувано від Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України довідку про розмір заробітної плати, нарахованої ОСОБА_1 за останні два місяці перед звільненням.
05.02.2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідачем на виконання ухвали суду від 25.01.2024 року подано копію довідки про розмір заробітної плати, нарахованої ОСОБА_1 за останні два місяці перед звільненням, для долучення до матеріалів справи.
Інші заяви та клопотання станом на час вирішення справи по суті до суду не надходили.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 проходить службу в митних органах з вересня 1993 року.
З 06.07.2021 року відповідно до наказу Одеської митниці від 05.07.2021 №66-о позивача призначено на посаду старшого державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці з укладанням контракту про проходження державної служби №530 від 05.07.2021, радник митної служби III рангу.
На виконання наказу Одеської митниці від 13.07.2023 №309 «Про проведення перевірки з окремих питань» проведено перевірку на предмет дотримання старшим державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці ОСОБА_1 норм чинного законодавства України та нормативно-правових актів під час виконання своїх посадових обов'язків та умов контракту про проходження державної служби, за результатами якої складено акт про результати перевірки з окремих питань від 15.09.2023 року.
Так, Актом перевірки від 15.09.2023 року встановлено ряд фактів, які вказують на проступки з боку ОСОБА_1 , чим останнім порушено пункти 3.1.1., 3.1.3., 3.12., 4.3., 5.1. та 5.3. Кодексу етичної поведінки працівників Державної митної служби України та пункти 3 та 5 Правил етичної поведінки правників Державної митної служби України, які затверджені наказом Держмитслужби від 02.09.2021 № 668, що у свою чергу призвело до порушення вимог пунктів 1,2 6, 7, 8 частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу».
В Акті запропоновано, серед іншого, порушити дисциплінарне провадження стосовно старшого державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці ОСОБА_1 з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого ним дисциплінарного проступку.
22.09.2023 року керівником комісії з проведення перевірки з окремих питань була подана на ім'я в.о. начальника Одеської митниці С. Гринчишина доповідна записка №7.10-25/445 від 22.09.2023 року з пропозицією порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 .
Відповідно до статей 64, 68, 69 та 71 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ «Про державну службу», Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1039, з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, на підставі доповідної записки відділу внутрішньої безпеки Одеської митниці №7.10-25/445 від 22.09.2023 року Наказом Одеської митниці №134-дс від 16.10.2023 року порушено дисциплінарне провадження стосовно старшого державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці ОСОБА_4 та утворено дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарної справи.
Наказом Одеської митниці від 03.11.2023 року №159-дс продовжено до 30 календарних днів строк формування дисциплінарної справи під час здійснення дисциплінарного провадження, порушеного наказом Одеської митниці від 13.10.2023 №134-дс «Про порушення дисциплінарного провадження» стосовно ОСОБА_4 .
Початок формування дисциплінарної справи - 16.10.2023, закінчення - 14.11.2023. Строк формування - 30 календарних днів.
Поряд з цим, судом встановлено, що Наказом Одеської митниці №355-о від 15.05.2023 року ОСОБА_1 відсторонено від посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці в межах строку досудового розслідування до 06.06.2023 року включно.
Наказом Одеської митниці №422-о від 13.06.2023 року ОСОБА_1 відсторонено від посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці в межах строку досудового розслідування до 31.07.2023 року включно.
Наказом Одеської митниці №737-о від 03.08.2023 року ОСОБА_1 відсторонено від посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці в межах строку досудового розслідування до 30.09.2023 року включно.
За результатами дисциплінарного провадження встановлено, що ОСОБА_5 , внаслідок неналежного виконання основних обов'язків державного службовця, визначених пунктами 1, 2 6, 7, 8 та останнього абзацу частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу», пунктами 5 та 10 Контракту про проходження державної служби №530 від 05.07.2021, підпунктами 3.1.1., 3.1.3., 3.12., 4.3., 5.1. та 5.3. Кодексу етичної поведінки працівників Державної митної служби України та пунктами 3 та 5 Правил етичної поведінки правників Державної митної служби України, які затверджені наказом Держмитслужби від 02.09.2021 № 668, порушив Присягу державного службовця в частині несумлінного виконання своїх обов'язків, що в свою чергу негативно вплинуло та завдало шкоди репутації та інтересам Одеській митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби.
За результатами розгляду дисциплінарної справи складено подання дисциплінарної комісії № 7.10-25/566 від 14.11.2023 (далі - Подання) із пропозицією: відповідно до статей 64, 65, 66, 67 Закону України «Про державну службу» за неналежне виконання основних обов'язків державного службовця, визначених пунктами 1, 2, 6, 7, 8 та останнього абзацу частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу», вимог пунктів 5 та 10 Контракту про проходження державної служби №530 від 05.07.2021, пунктів 3.1.1., 3.1.3., 3.12., 4.3., 5.1. та 5.3. Кодексу етичної поведінки працівників Державної митної служби України та пунктів 3 та 5 Правил етичної поведінки правників Державної митної служби України, які затверджені наказом Держмитслужби від 02.09.2021 № 668, порушення Присяги державного службовця в частині несумлінного виконання своїх обов'язків, що в свою чергу негативно вплинуло та завдало шкоди репутації та інтересам Одеській митниці, як відокремленого територіального органу Держмитслужби, дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарної справи рекомендує притягнути старшого державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Білгород-Дністровського» Одеської митниці ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення з посади державної служби.
Так, у Поданні встановлено, що зі змісту доповідної записки відділу внутрішньої безпеки Одеської митниці від 12.07.2023 №7.10-25/352, вбачається, що співробітниками СУ ГУНП в Одеській області за участю відділу внутрішньої безпеки Одеської митниці під процесуальним керівництвом Одеської обласної прокуратури в рамках досудового розслідування по кримінальному провадженні № 42023160000000001 за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України затримано старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) під час отримання неправомірної вигоди у розмірі 1500 ЄВРО за безперешкодне переміщення на територію України грошових коштів у сумі 2 млн. грн.
За результатами моніторингу відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень https://reyestr.court.gov.ua/. Зі змісту ухвали Київського районного суду від 10.09.2023 у справі № 947/11406/23, провадження №1-кс/947/4407/23, про що вбачається, що 12.03.2023, ОСОБА_3 , під час телефонної розмови за допомогою мобільного додатку WatsUp із своїм раніше знайомим ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що останній є співробітником Одеської митниці, пояснив останньому, що його дружина збирається ввозити протягом кількох тижнів по частинах на територію України в рамках інвестиційного договору грошові кошти у розмірі 20 млн грн., у зв'язку з чим просить останнього як працівника митниці роз'яснити йому порядок ввезення грошових коштів на митну територію України.
У цей час у ОСОБА_1 виник умисел щодо вимагання та отримання від ОСОБА_3 неправомірної вигоди за безперешкодне ввезення останнім грошових коштів на територію України, реалізуючи який ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 , що цього дня він перебуває на робочому місці, тобто на території Відділу митного оформлення № 1 Митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці (міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Маяки-Удобне-Паланка») та щоб останній здійснив в'їзд на територію України саме через цей пункт пропуску приблизно о 19:00 годині, поклавши грошові кошти у сумку, а ОСОБА_1 в свою чергу, забезпечить ОСОБА_3 , безперешкодне ввезення на митну територію України грошових коштів у розмірі 2 000 000 гривень.
У подальшому, приблизно о 18 год. 14 хв. 12.03.2023, ОСОБА_3 , здійснив в'їзд на митну територію України, через міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Маякі-Удобне-Паланка» де, після митного оформлення, отримав документи від ОСОБА_1 , здійснивши, таким чином, з відома та під контролем ОСОБА_1 безперешкодне ввезення валютних цінностей в виді 2 000 000 гривень на митну територію України без декларування.
Наступного дня, тобто 13.03.2023 приблизно о 12.30 годині, під час зустрічі, яка відбулась навпроти будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 , що останній безперешкодно не зміг би та й в подальшому не зможе ввезти грошові кошти на територію України, тому що ввезення валютних цінностей на територію України більше 10 000 Євро є фактично неможливим, у зв'язку із створенням штучних перешкод співробітниками митниці у розрізі походження грошових коштів, через що співробітниками митниці складаються протоколи порушення митних правил, а грошові кошти вилучаються. На підставі зазначеного, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 , що за безперешкодне ввезення грошових коштів на митну територію України, останній повинен надати ОСОБА_1 неправомірну вигоду у розмірі 3% від ввезеної суми, тобто 1500 Євро. ОСОБА_3 , реально сприймаючи висловлені ОСОБА_1 неправомірні вимоги та розуміючи що без надання неправомірної вигоди подальше ввезення інвестиційних грошових коштів є неможливим, був вимушений погодитися на його умови щодо надання неправомірної вигоди, у зв'язку з чим, відразу ж надав неправомірну вигоду у розмірі 1500 Євро, що станом на 13.03.2023 відповідно до офіційного курсу національного банку України складало 58 113, 9 гривень.
Продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу направленого на отримання від ОСОБА_3 , неправомірної вигоди за безперешкодне ввезення на митну територію України грошових коштів різними траншами протягом тривалого часу, достовірно знаючи, що ОСОБА_3 збирається ввозити другий транш інвестиційних грошових коштів у розмірі 2 млн грн., ОСОБА_1 повідомив останньому, щоб той заїхав на територію України саме 05.04.2023 близько 19 год. 00 хв., коли ОСОБА_1 буде на чергуванні перебувати на міжнародного пункті пропуску для автомобільного сполучення «Маяки-Удобне-Паланка», з метою самостійного здійснення ним митного оформлення в'їзду ОСОБА_3 , на митну територію України та безперешкодного ввезення ним грошових коштів у розмірі 2 000 000 гривень.
У подальшому, 05.04.2023, приблизно о 19 год. 35 хв. ОСОБА_1 під час в'їзду ОСОБА_3 , на митну територію України через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Маяки-Удобне-Паланка», отримав від ОСОБА_3 , документи для митного оформлення та видав їх йому після митного оформлення без будь-якого огляду автомобіля, розуміючи що ним забезпечено безперешкодне ввезення ОСОБА_3 , на митну територію України грошових коштів у розмірі 2 млн. грн.
Надалі, 06.04.2023, приблизно о 11 год. 35 хв., під час зустрічі, що відбулась навпроти новобудови за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 на підставі раніше висунутої вимоги щодо надання йому неправомірної вигоди у розмірі 3 % від перевезеної суми, отримав від ОСОБА_3 , грошові кошти у якості неправомірної вигоди у розмірі 1500 Євро, що станом на 06.04.2023 відповідно до офіційного курсу національного банку України складало 60 002, 8 гривень.
Після проведення слідчих дій ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України, про що складено протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину №б/н від 06.04.2023. Відповідно до протоколу в правому наружному кармані куртки чорного кольору з емблемами з написами «SPORT Fashion Leisure Sport Master Size 3 XL» виявлено та вилучено:
10 (десять) купюр номіналом 50 євро з наступними серійними номерами:SC2295097995, SC5131989975, PB4181238322, WB0063031509, SD9031468512, SE1135834093, RC4443215512, SE2420673706, SE7106624803,SC5421368181;
5 (п'ять) купюр номіналом 200 Євро з наступними серійними номерами: SB1111209547, SA8017690361, NZ3801195102, UD0098311563, SA8017690415.
Загальна сума грошових коштів складає 1500 (тисяча п'ятсот) Євро.
Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 10.04.2023 у справі № 947/11406/23, провадження 1-кс/947/4407/23, ОСОБА_1 , відсторонено від посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці.
Наказом Одеської митниці №737-о від 03.08.2023 на виконання ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 31.07.2023 у справі №947/23938/23, ОСОБА_1 , відсторонено від посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці.
У ході проведення перевірки з окремих питань здійснено моніторинг засобів масової інформації, за результатом якого встановлено, що факт затримання ОСОБА_1 та наявність фото висвітлено в багатьох інтернет-ресурсах. У багатьох інтернет-ресурсах зазначається, що за хабар чиновник обіцяв ділкам безперешкодний валютний «трафік», не вдаючись у походження готівкових коштів. Співробітники СБУ затримали фігуранта під час отримання неправомірної вигоди за «пропуск» партії незадекларованих грошей. Висвітлені у ЗМІ факти викликали суспільний резонанс та вплинули авторитет державного органу Одеської митниці та Державної митної служби України з негативної сторони, а також призвели до репутаційних втрат з огляду на рівень посади, яку обіймає ОСОБА_1 до підриву довіри до Одеської митниці, як органу публічної влади.
Під час здійснення дисциплінарного провадження ОСОБА_6 не було надано пояснень щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження. На засідання дисциплінарної комісії для надання пояснень ОСОБА_5 не прибув та не повідомив комісію про поважні причини своєї відсутності, у зв'язку з чим, дисциплінарною комісією складено акт про відмову у наданні пояснень.
В.о. заступником начальника митного поста-начальника відділу митного оформлення № 1 м/п «Білгород-Дністровський» Одеської митниці Андрієм Босим було надано пояснення, зі змісту яких вбачається, що про обставини затримання та проведення слідчих дій правоохоронними органами 06.04.2023 відносно старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці ОСОБА_1 , йому не було відомо.
Відділ митного оформлення № 1 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці забезпечує реалізацію повноважень, визначених Положенням ВМО № 1.
Відділ митного оформлення № 1 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, Митним кодексом України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністерства фінансів України, іншими актами законодавства, розпорядчими документами Державної митної служби України, Дорученнями Голови Державної митної служби України (особи, яка виконує його обов'язки ), його першого заступника та заступників, наказами митниці, дорученнями начальника Митниці (особи, яка виконує його обов'язки ), його першого заступника та заступників, Положенням № 489, Положенням №269 та Положенням ВМО № 1.
У Поданні встановлено, що всупереч положень Закону №889-VIII, ОСОБА_1 , використовуючи свої посадові обов'язки, передбачені законом, уникав заходів для проведення та здійснення контролю за дотримання правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України, задля безперешкодного ввезення на митну територію України грошових коштів різними траншами протягом тривалого часу, маючи злочинний умисел, направлений на вимагання та отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 .
З таких підстав, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що, оскільки ОСОБА_1 є державним службовцем, який органічно пов'язаний з державою, й уже через це до нього висловлюються спеціальні вимоги, не чинити дій, які призводять до підриву авторитету державної служби, а також інших дій, що порушують функціонування державних органів.
Верховний Суд зауважив, що порушення Присяги державного службовця - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення, можуть бути наслідком недодержання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби.
Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 під час виконання своїх посадових обов'язків не дотримувався вимог Наказу № 668, а саме - порушення вимог Кодексу та Правил етичної поведінки останнім негативно вплинуло на авторитет та репутацію Одеської митниці та Держмитслужби в цілому.
Таким чином, дисциплінарна комісія встановила, що факти щодо отримання ОСОБА_1 неправомірної вигоди з метою особистого систематичного збагачення підтверджують проступки проти інтересів державної служби, оскільки під час виконання завдань і функцій держави, останній діяв всупереч Конституції України та законів України. Крім того, дії ОСОБА_1 призвели до неповаги прав, свобод і законних інтересів його колег, а також честі держави та державного органу в цілому. Недобросовісне виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов'язків у поєднанні зі зневажливим, недбалим ставленням до них, зокрема, та до завдань, що стоять перед державною службою загалом, призвело до порушення Присяги державного службовця, тобто вчинення дисциплінарного проступку, встановленого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону.
Дисциплінарна справа містить позитивну службову характеристику ОСОБА_1 та інформацію щодо відсутності у державного службовця дисциплінарних стягнень.
Дисциплінарною комісією, у відповідності до частини другої статті 67 Закону України «Про державну службу», враховано в якості обставини, що пом'якшують дисциплінарну відповідальність ОСОБА_1 попередню бездоганну поведінку та відсутність дисциплінарних стягнень.
В якості обставини, що обтяжує дисциплінарну відповідальність дисциплінарною комісією встановлено вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп.
На підставі викладеного дисциплінарною комісією рекомендовано притягнути старшого державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Білгород-Дністровського» Одеської митниці ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення з посади державної служби.
З матеріалами дисциплінарної справи ОСОБА_1 ознайомився 16.11.2023 року.
20.11.2023 року позивачем на ім'я в.о. начальника Одеської митниці подані пояснення.
Наказом від 23.11.2023 № 164-дс ОСОБА_1 притягнено до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади державної служби 29.11.2023 у перший робочий день після закінчення відпустки, припинено державну службу ОСОБА_1 , та розірвано контракт про проходження державної служби №530, укладений 05.07.2021 року.
Згідно підпису ОСОБА_1 на останньому аркуші Наказу від 23.11.2023 № 164-дс позивач ознайомився з ним 29.11.2023 року.
Не погоджуючись з наказом про звільнення Одеської митниці, вважаючи висновки комісії безпідставними та необґрунтованими, з огляду на відсутність вчинення самого проступку, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначені Законом України “Про державну службу” від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - № 889-VIII).
Згідно з ч.1 ст. 3 Закону № 889-VIII цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.
Статтею 5 Закон України "Про державну службу" визначено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Основні обов'язки державного службовця визначені статтею 8 Закону № 889-VІІІ, відповідно до яких державний службовець зобов'язаний, зокрема: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.
Державний службовець зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені вказаною статтею, а також не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця (пункт 1 частини першої статті 62 Закону № 889-VІІІ).
Державні службовці, відповідно до пункту в, частини першої статті 3 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VІІ «Про запобігання корупції» (далі Закон № 1700- VІІ) є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
Статтею 22 Закон № 1700-VІІ встановлено, що особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Заходи із запобігання одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними визначені статтею 24 Закону № 1700-VІІ.
Відповідно до частини 1 статті 65 Закону № 1700-VІІ за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.
Згідно ч.1 ст.65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Відповідно до п.1,2,5 ч.2 ст.65 Закону № 889-VIII дисциплінарними проступками є порушення Присяги державного службовця; порушення правил етичної поведінки державних службовців; невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Відповідно частини першої ст.66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:
1) зауваження;
2) догана;
3) попередження про неповну службову відповідність;
4) звільнення з посади державної служби.
У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.
Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст.67 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб'єктом призначення - стосовно інших державних службовців.
Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються):
1) на державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А": зауваження - суб'єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії;
2) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В": зауваження - суб'єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії (стаття 68 Закону № 889-VIII).
Відповідно до частини першої статті 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів.
Частинами десятою, одинадцятою статті 69 Закону № 889-VIII передбачено, що результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення. Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Відповідно до ч.1 ст.71 Закону № 889-VIII, порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: 1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; 2) порядок формування дисциплінарної комісії; 3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.
На виконання приписів вказаної норми ст.71 Закону України Про державну службу постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039 затверджено Порядок здійснення дисциплінарного провадження (далі - Порядок №1039), яким визначено процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців.
Приписами п.4 Порядку №1039 передбачено, що дисциплінарне провадження розпочинається з моменту прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження та завершується прийняттям рішення про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Згідно з п.5 Порядку №1039 строк здійснення дисциплінарного провадження визначається міністром або суб'єктом призначення з урахуванням встановленого законодавством строку притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності. Тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 45 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб'єктом призначення, але не більш як до 60 календарних днів.
Пунктом 7 Порядку №1039 встановлено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія.
Відповідно до п.8 Порядку №1039 дисциплінарною комісією стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії А, є Комісія з питань вищого корпусу державної служби (далі - Комісія). Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії Б та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, а також їх заступників, утворює суб'єкт призначення. Дисциплінарну комісію стосовно інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій Б і В, утворює керівник державної служби у кожному державному органі.
Відповідно до п.33 Порядку №1039 Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити:
чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження;
чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку;
чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби;
чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності;
який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
Порядок прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи визначений пунктами 31-34 Порядку №1039.
За приписами пунктів 31-32 Порядку 1039 дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді. Пояснення надається в паперовій або електронній формі особисто чи шляхом надсилання на офіційну електронну адресу відповідного державного органу із накладенням кваліфікованого електронного підпису.
Державний службовець має право:
бути присутнім на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;
знайомитися з матеріалами дисциплінарної справи відповідно до статті 76 Закону, у тому числі в установленому законом порядку запитувати та отримувати відповідні документи, їх копії;
надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються;
заявляти клопотання про необхідність одержання і долучення до матеріалів дисциплінарної справи нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, яким можуть бути відомі обставини справи;
користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.
Державний службовець користується іншими правами, встановленими Конституцією та законами України.
До моменту внесення суб'єкту призначення пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії відповідно до пункту 35 цього Порядку матеріали дисциплінарної справи можуть надаватися для ознайомлення в паперовій або електронній формі працівниками спеціального структурного підрозділу НАДС, секретарем дисциплінарної комісії державному службовцю та/або уповноваженому ним представнику за їх письмовою заявою, в якій зазначається електронна адреса для листування, надсилання матеріалів дисциплінарної справи. Така заява може подаватися в паперовій або електронній формі особисто чи шляхом надсилання на офіційну електронну адресу відповідного державного органу із накладенням кваліфікованого електронного підпису.
У разі ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи в паперовій формі:
факт ознайомлення фіксується шляхом здійснення на заяві відповідного запису із зазначенням дати, підпису, прізвища та ініціалів (ініціалу власного імені), після чого заява долучається до матеріалів дисциплінарної справи;
ознайомлення здійснюється в робочий час у приміщенні відповідного державного органу, призначеному для проведення прийому громадян, та у присутності працівників, відповідальних за ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи відповідно до абзацу першого цього пункту;
дозволяється робити необхідні виписки, копії документів;
забороняється вносити будь-які зміни до матеріалів дисциплінарної справи, робити помітки на аркушах, самостійно вилучати чи долучати документи. Про факти пошкодження документів складається акт, який долучається до матеріалів дисциплінарної справи.
За результатами ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.
Про дату, час і місце та спосіб проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку за наявними в особовій справі контактними даними. Таке повідомлення здійснюється не менш як за п'ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії.
У разі коли державний службовець не прибув на засідання або не підключився до засідання дистанційно у випадках, передбачених абзацами першим і другим пункту 19-1 цього Порядку, і не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмових пояснень щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, Комісія, дисциплінарна комісія складає акт про відмову від надання пояснень.
Відсутність державного службовця на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження.
Відповідно до пунктів 24-25 Порядку №1039 з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Дисциплінарна справа повинна містити:
1) дату і місце її формування;
2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження;
3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця;
4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень;
6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень;
7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;
8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності);
9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;
12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;
13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
Аналогічні положення містять частини 1, 2 ст.73 Закону № 889-VIII.
Гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення визначено статтею 74 Закону України Про державну службу.
Відповідно до частин 1-3 статті 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.
Відповідно до частини 5-7 статті 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення. Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку. Державний службовець може користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.76 Закону № 889-VIII державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення.
Відповідно до ст.75 Закону № 889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.
За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.
Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення (частина перша статті 77 Закону № 889-VIII).
Частиною шостою статті 77 Закону № 889-VIII визначено, що державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.
Суд зазначає, що спірним наказом Одеської митниці від 23.11.2023 №164-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » позивача звільнено з займаної посади за неналежне виконання основних обов'язків державного службовця, визначених пунктами 1, 2, 6, 7, 8 та останнього абзацу частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу», вимог пунктів 5 та 10 Контракту про проходження державної служби №530 від 05.07.2021, пунктів 3.1.1., 3.1.3., 3.12., 4.3., 5.1. та 5.3. Кодексу етичної поведінки працівників Державної митної служби України та пунктів 3 та 5 Правил етичної поведінки правників Державної митної служби України, які затверджені наказом Держмитслужби від 02.09.2021 № 668, порушення Присяги державного службовця в частині несумлінного виконання своїх обов'язків, що в свою чергу негативно вплинуло та завдало шкоди репутації та інтересам Одеській митниці, як відокремленого територіального органу Держмитслужби.
Висновки дисциплінарного провадження, на підставі яких було прийнято оскаржуваний наказ, ґрунтуються на відомостях щодо подій, які відбулись у період з 12.03.2023 по 06.04.2023 року, за результатами яких позивача було затримано в порядку статті 208 КПК України, про що складено протокол затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину, та вилучено грошові кошти у загальній сумі 1500 (тисяча п'ятсот) Євро. При цьому, встановлено, що дані кошти отримані позивачем як неправомірна вигода за безперешкодне ввезення на територію України громадянином ОСОБА_3 грошових коштів.
Тобто, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби слугувало неналежне виконання його основних обов'язків і як наслідок затримання його в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 368 Кримінального кодексу України.
Судом встановлено, що між Одеською митницею, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України та громадянином України ОСОБА_1 , якого призначено на посаду старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Білгород - Дністровський» Одеської митниці, укладено Контракт про проходження державної служби № 530 від 05.07.2021 (далі - Контракт №530).
Відповідно до п. 5 Контракту № 530, ОСОБА_1 зобов'язується виконувати задання та досягати визначених показників результативності, ефективності та якості їх виконання, протягом строку дії контракту, а саме: дотримуватися законодавства (у тому числі, антикорупційного), розпорядчих актів Держмитслужби та Митниці під час виконання службових обов'язків, додержання службової дисципліни, етики поведінки державного службовця.
Згідно з п.10 Контракту № 530, особа зобов'язана, зокрема виконувати обов'язки, визначені у Законі України «Про державну службу» та відповідних положеннях про структурні підрозділи державного органу, посадовій інструкції, та умови зазначеного контракту. За невиконання або неналежне виконання обов'язків, передбачених Законом України «Про державну службу» та Контрактом № 530, сторони несуть відповідальність згідно із законом (п.18 Контракту № 530).
Відповідно до посадової інструкції старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці від 09.08.2022, до основних посадових обов'язків віднесено, зокрема:
1. здійснення контролю за дотримання юридичними та фізичними особами установленого Митним Кодексом України та іншими актами законодавства України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України;
2. Здійснення митних формальностей щодо товарів, які поміщуються (поміщені) у відповідний митний режим.
3. Застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності під час переміщення товарів через митний кордон України; здійснення заходів щодо недопущення переміщення через митний кордон України товарів, на які встановлені відповідні заборони та/або обмеження, а також товарів, які не відповідають вимогам якості та безпеки.
4. Здійснення контролю за правильністю класифікації товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, поданих до митного оформлення, та після завершення процедур їх митного контролю та митного оформлення; здійснення контролю за визначенням країни походження та застосуванням декларантом податкових пільг; здійснення перевірки сертифікатів про походження товарів, що ввозяться на митну територію України на умовах угод про вільну торгівлю, укладених Україною, та в режимі найбільшого сприяння.
5. Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України.
6. Стягнення митних платежів та зборів, справляння яких відповідно до законодавства України покладено на митні органи; здійснення контролю за повнотою та своєчасністю сплати митних платежів та зборів.
7. У межах компетенції проведення заходів: - щодо запобігання та протидії контрабанді, боротьби з порушеннями митних правил; складання протоколів про порушення митних правил у разі виявлення митних правопорушень; із запобігання та протидії корупції, забезпечення вимог фінансового контролю у відповідності до Закону України «Про державну службу».
8. Забезпечення оперативного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів комерційного призначення митною територією України під митним контролем; застосування у межах та у порядку, визначених законодавством України, заходів (способів) забезпечення належного виконання особами, які переміщують товари через митний кордон України, зобов'язань перед митними органами щодо гарантування доставки цих товарів у митниці призначення.
9. Сприяння захисту прав інтелектуальної власності у процесі зовнішньоекономічної діяльності, недопущення переміщення через митний кордон України контрафактних товарів.
10. Виконання документального контролю за дотриманням автомобільними перевізниками законодавства України з питань міжнародних автомобільних перевезень.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону №889-VIII особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту: "Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов'язки".
З тексту Присяги вбачається, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги.
Як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення, можуть бути наслідком недодержання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби.
Згідно відомостей Особової картки державного службовця Одеської митниці, ОСОБА_1 склав Присягу державного службовця 05.06.1995 року.
Наказом Державної митної служби України від 02.09.2021 року № 668 (далі - Наказ № 668) затверджено Кодекс етичної поведінки працівників Державної митної служби України (далі - Кодекс) та Правила етичної поведінки працівників Державної митної служби України (далі - Правила).
Кодексом визначено загальні вимоги та правила професійної етики працівників Державної митної служби України, якими вони мають керуватися під час виконання посадових обов'язків та в інших, передбачених цим Кодексом випадках.
Положення Кодексу застосовуються до всіх без винятку працівників Держмитслужби (далі - Працівники) (пункт 1.2. Кодексу).
Так, згідно Кодексу Працівники зобов'язані дотримуватися вимог Кодексу як під час виконання посадових (службових) обов'язків, так і в позаробочий час. Відповідно до пункту 1.3. Кодексу при прийнятті на роботу до Держмитслужби, митниць та територіальних органів Держмитслужби кожен працівник зобов'язаний ознайомитися зі змістом Кодексу та бути повідомленим про відповідальність за невиконання його вимог, встановлених норм і підписати відповідне повідомлення за формою, наведеною у додатку до цього Кодексу, яке долучається до особової справи відповідного працівника.
Згідно повідомлень, встановленої Наказом № 668 форми, ОСОБА_1 ознайомлений зі змістом Кодексу та Правил етичної поведінки працівників Держмитслужби 18.09.2021 року.
Положеннями Кодексу передбачено, що Працівники під час виконання своїх службових повноважень зобов'язані:
- неухильно додержуватися вимог Конституції України, Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про запобігання корупції», нормативно-правових актів Міністерства фінансів України, розпорядчих документів Держмитслужби, положень про структурні підрозділи та посадових інструкцій працівників (пункт 3.1.1.);
- неухильно виконувати правила етичної поведінки Держмитслужби (пункт 3.1.3.).
Згідно пункт 3.12. Кодексу працівники мають дбати про авторитет державної служби, а також про позитивну репутацію Держмитслужби, що включає дотримання правил етикету, належного зовнішнього вигляду, забезпечення високої якості роботи, встановленого внутрішнього службового розпорядку.
Відповідно до пункту 4.3. Кодексу працівники не повинні допускати, у тому числі у позаробочий час, дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам Держмитслужби чи негативно вплинути на репутацію працівника або Держмитслужби.
Пунктом 5.1. Кодексу визначено, що Працівники повинні використовувати своє службове становище виключно для виконання своїх посадових (службових) обов'язків і доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених законодавчими та нормативно-правовими актами.
Згідно пункту 5.3. Кодексу, Працівникам забороняється використовувати свої повноваження або своє службове становище в особистих (приватних) інтересах чи в неправомірних особистих інтересах інших осіб, у тому числі використовувати свій статус та інформацію про місце роботи з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.
Відповідно до пунктів 9.1. та 9.2. Кодексу персональна відповідальність щодо дотримання Кодексу покладається на кожного Працівника Держмитслужби. За порушення правил етичної поведінки особи, винні у їх вчиненні, притягуються до дисциплінарної відповідальності.
Згідно пункту 3 Правил Працівники діють неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.
Пунктом 5 Правил передбачено дотримання вимог законодавства, які полягають у недопущенні використання повноважень в особистих (приватних інтересах) або неправомірних особистих інтересах третіх осіб.
Розділом «Доброчесність» Правил визначено. що Працівники Державної митної служби України зобов'язані діяти доброчесно, а саме: не використовувати службове становище в приватних інтересах чи в неправомірних приватних інтересах інших осіб, у тому числі не використовувати свій статус та інформацію про місце роботи з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.
Отримані в ході проведення службового розслідування фактичні дані свідчать про обізнаність старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці з вимогами Закону України «Про державну службу», Закону України «Про запобігання корупції», обізнаність з правилами етичної поведінки в митних органах України у тому числі, в частині запобігання одержанню неправомірної вигоди.
Під час здійснення дисциплінарного провадження дисциплінарна комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 під час виконання своїх посадових обов'язків не дотримувався вимог Наказу № 668, порушив вимоги Кодексу та Правил етичної поведінки, що негативно вплинуло на авторитет та репутацію Одеської митниці та Держмитслужби в цілому.
Суд зазначає, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги.
Під порушенням Присяги державного службовця слід розуміти скоєння ним проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Суд зазначає, що в цьому випадку, особою було вчинено діяння, несумісне з її посадою. Так, позивачем вчинений проступок, який проявився у недотриманні вимог пунктів 1, 2 6, 7, 8 та останнього абзацу частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу», пункти 5 та 10 Контракту №530, підпунктів 3.1.1., 3.1.3., 3.12., 4.3., 5.1 та 5.3. Кодексу та Правил етичної поведінки працівників Державної митної служби України, затверджених Наказом Державної митної служби України від 02.09.2021 року № 668, чим порушив Присягу державного службовця в частині несумлінного виконання своїх обов'язків, що у свою чергу негативно вплинуло та завдало шкоди репутації та інтересам Одеської митниці. Тим самим, позивач скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
При цьому слід ураховувати, що на відміну від звільнення зі служби у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, звільнення у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби не пов'язано з кримінально-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для службового розслідування та кримінального провадження.
Вирішення питання про правомірність притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з'ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ці ж самі діяння отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.
Застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення вжито за вчинення дій, що підривають авторитет митниці і її працівників в очах громадськості і порушує етику поведінки працівника митної служби.
На думку суду, службовим розслідуванням доведено скоєння старшим державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.
Суд зазначає, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення саме дисциплінарного проступку.
Відтак, покликання позивача на те, що відповідачем не встановлено факту вчинення будь-яких діянь окрім тих, що зазначені у матеріалах кримінального провадження та підлягають кримінально-правовій оцінці в межах кримінального провадження суд не приймає.
На думку суду, рішення у кримінальному провадженні не може свідчити про наявність чи відсутність вини особи у скоєнні дисциплінарного проступку або самого факту скоєння такого проступку, так як у цьому випадку надається правова кваліфікація діям (бездіяльності) особи на підставі Кримінального кодексу України.
Щодо доводів позивача про відсутність вироку суду у кримінальному провадженні щодо нього, суд зазначає наступне.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі X. v. Austria про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі C. v. the United Kingdom про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі Ringvold v. Norway, заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
Аналогічний правовий висновок висловив Верховний Суд у постановах від 16.10.2020 у справі № 814/2530/16 та від 30.08.2022 року у справі № 120/8381/20, який, в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, суд враховує при вирішенні даного спору.
Дисциплінарна та кримінальна відповідальність є різними видами юридичної відповідальності.
Притягнення до дисциплінарної та кримінальної відповідальності за одні і ті ж самі дії не суперечить приписам статті 61 Конституції України.
Отже, провівши службове розслідування і встановивши беззаперечні докази вчинення старшим державним інспектором дисциплінарного проступку, відповідач не мав чекати набрання законної сили рішенням суду про притягнення позивача до кримінальної відповідальності, щоб притягнути його до дисциплінарної відповідальності на підставі припису п.4 ч.1 ст.87 Закону.
Щодо процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
В адміністративному позові та відповіді на відзив представник позивача наголошує на тому, що відповідачем при притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності було порушено процедуру, визначену Законом України «Про державну службу» та Порядку №1039.
Так, представник позивача зазначає про відсутність в матеріалах дисциплінарного провадження пояснень позивача, наданих ним в межах дисциплінарного провадження, через порушення дисциплінарною комісією права позивача на ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження та, як наслідок, обмеження у праві надати дисциплінарній комісії обґрунтовані пояснення в межах дисциплінарного провадження. А також вказує на неврахування при прийнятті відповідачем оскаржуваного наказу про звільнення пояснень позивача від 20.11.2023 року.
У матеріалах дисциплінарного провадження наявний лист Одеської митниці на ім'я ОСОБА_1 від 20.10.2023 №7.10-10/5729 щодо повідомлення про здійснення дисциплінарного провадження стосовно нього та запрошення на засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи на 25.10.2023 року 14:30 год., у якому також запропоновано надати пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, у письмовому вигляді.
Даний лист того ж дня (20.10.2023 року) був направлений відповідачем на електронну адресу позивача, що підтверджується скріншотом з поштової скриньки відповідача, наявним в матеріалах дисциплінарного провадження.
У відповідь на вказаний лист позивач листом від 22.10.2023 року повідомив Одеську митницю про наступне: «Наразі надати пояснення в рамках дисциплінарного провадження, призначеного наказом Одеської митниці від 16.10.2023 № 134-дс, не надається за можливе, у зв'язку з тим, що мені не відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження. Ніяких дисциплінарних проступків, за які передбачена дисциплінарна відповідальність я не вчиняв.».
Як вбачається з матеріалів справи, у засідання дисциплінарної комісії 25.10.2023 року ОСОБА_1 не з'явився, письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, не надав, про що дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справи 25.10.2023 року було складено Акт про відмову від надання пояснень державним службовцем, відносно якого порушено дисциплінарне провадження.
У матеріалах дисциплінарного провадження наявна копія заяви позивача про ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи від 08.11.2023 року.
У відповідь на цю заяву Одеською митницею повідомлено позивача, що матеріали Дисциплінарної справи у дисциплінарному провадженні, яке порушено наказом Одеської митниці від 16.10.2023 № 134-дс, будуть надані йому для ознайомлення в робочий час у приміщенні адміністративної будівлі Одеської митниці за адресою: 65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21 А, та у присутності працівників, відповідальних за ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи.
Згідно доповнень до заяви від 08.11.2023 року на її звороті позивач ознайомлений з матеріалами дисциплінарної справи 16.11.2023 року.
Слід зазначити, що в матеріалах дисциплінарної справи наявні пояснення ОСОБА_1 на ім'я в.о. начальника Одеської митниці від 14.04.2023 року, у яких повідомлено про вручення йому 07.04.2023 року повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 статті 368 КК України, та тримання з 06.04.2023 року по 11.04.2023 року під вартою. При цьому зазначено, що будь яке кримінальне правопорушення, зокрема передбачене частиною 3 статті 368 КК України він не вчиняв та має намір заперечувати висунуту підозру.
Після формування Подання позивачем були також надані письмові пояснення від 20.11.2023 року.
З аналізу вищевикладеного вбачається, що позивач принаймні з 20.10.2023 року був обізнаний про відкрите стосовно нього дисциплінарне провадження та про дату засідання дисциплінарної комісії. Станом на 22.10.2023 року, як зазначив позивач, йому не були відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження. На засідання комісії 25.10.2023 року позивач не з'явився. Протягом 18 днів (тобто з 20.10.2023 року по 08.11.2023 року - день звернення з заявою) бажання ознайомитись з матеріалами дисциплінарного провадження порушеного стосовно нього не виявив.
З наведеного слідує, що права позивача на участь у процесі з'ясування обставин вчинення дисциплінарного проступку та визначення виду стягнення обмежені та/або порушені не були, докази вчинення відповідачем перешкод у реалізації права на ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження в матеріалах справи відсутні. Між тим, з матеріалів справи вбачається, що позивач, знаючи про наявність дисциплінарного провадження стосовно нього, своїми правами не скористався, зокрема письмові пояснення не надав, у засідання дисциплінарної комісії щодо розгляду дисциплінарної справи не прибув.
Доводи позивача щодо неврахування відповідачем пояснень ОСОБА_1 від 20.11.2023 року при прийнятті Наказу від 23.11.2023 №164-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » не відповідають обставинам справи. Так, у спірному наказі відповідачем враховані дані пояснення, при цьому зауважено, що в них не наведено поважних причин неналежного виконання позивачем своїх посадових обов'язків (стор. 16 Наказу від 23.11.2023 №164-дс).
Також не знайшли свого підтвердження твердження позивача про відсутність в матеріалах службового розслідування пояснень інших посадових осіб митниці, яким можуть бути відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження.
Матеріалами справи підтверджено, що в.о. заступника начальника митного поста-начальником відділу митного оформлення № 1 м/п «Білгород-Дністровський» Одеської митниці Андрієм Босим було надано пояснення, зі змісту яких вбачається, що про обставини затримання та проведення слідчих дій правоохоронними органами 06.04.2023 відносно старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці ОСОБА_1 , йому не було відомо.
При цьому, відсутність пояснень від державних інспекторів відділу митного оформлення №1 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці, які здійснювали митні формальності щодо транспортного засобу ОСОБА_2 , суд не вважає суттєвим, оскільки обставинами, що стали підставою порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 , є саме факти щодо отримання ним неправомірної вигоди з метою особистого систематичного збагачення.
Щодо доводів позивача стосовно неналежного формування дисциплінарної справи, суд зазначає наступне.
Позивач зазначає, що на титульному аркуші дисциплінарної справи зазначено, що формування дисциплінарної справи завершено 14.11.2023 року. Однак, в описі матеріалів дисциплінарного провадження, який є складовою дисциплінарної справи, зазначено, що його складено 16.11.202023, тобто після завершення дисциплінарною комісією розгляду даного дисциплінарного провадження, після складення подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи Одеської митниці від 14.11.2023 №7.10-25/566 та направлення його суб'єкту призначення на розгляд.
Суд зазначає, що складання опису дисциплінарної справи 16.11.2023 року не свідчить про відсутність належним чином сформованої дисциплінарної справи під час її розгляду дисциплінарною комісією.
Обґрунтовуючи свої доводи, позивач посилається на пункт 33 порядку №1039, відповідно до якого комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
Між тим, даною нормою підтверджується, що дисциплінарна справа не може бути сформована повністю станом на час її розгляду дисциплінарною комісією, оскільки, принаймні, такі документи як протокол засідання дисциплінарної комісії, подання, повний опис матеріалів (дані документи є обов'язковими складовими дисциплінарної справи) складаються під час та/або після такого розгляду. Проте, це не значить, що під час розгляду її дисциплінарною комісією справа є не сформованою або сформованою неналежним чином.
При цьому, щодо наявності в описі листа № 7.10-25//571 від 16.11.2023 року, тоді як формування справи закінчено 14.11.2023 року суд погоджується з доводами відповідача.
Так, вказаний лист інформує про внесення подання дисциплінарної комісії керівнику Одеської митниці, а також є протоколом про доведення інформації до старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 35 Порядку № 1039 комісія, дисциплінарна комісія вносить суб'єкту призначення пропозицію (подання) разом з матеріалами дисциплінарної справи не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня її підписання.
Одночасно із внесенням суб'єкту призначення пропозиції (подання) державному службовцю повідомляється про дату внесення суб'єкту призначення такої пропозиції (подання) та необхідність надання ним письмових пояснень.
Отже, при складанні вказаних документів (лист та протокол) відповідачем було дотримано вимоги Порядку №1039.
Крім того, суд враховує, що даний лист не є обов'язковою складовою дисциплінарної справи відповідно до положень Порядку № 1039.
Аналіз викладених обставин дає підстави вважати, що складання опису матеріалів дисциплінарної справи після складання Подання, за умови наявності в матеріалах справи листа щодо інформування про внесення подання дисциплінарної комісії керівнику Одеської митниці з протоколом про доведення інформації до відома старшого державного інспектора, не свідчить про недотримання відповідачем порядку формування справи, та, як наслідок, нікчемність рішення суб'єкта призначення.
Суд також враховує Верховний Суд у постанові від 22.05.2020 року у справі №825/2328/16 (адміністративне провадження № К/9901/23055/18) зазначає, що порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення. Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі). Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Отже, важливим є визначення, чи вплинуло таке порушення процедури на зміст прийнятого рішення.
У відповіді на відзив позивач вказує, що зазначені у позовній заяві порушення процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, що вчинені відповідачем, вплинули на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Проте, сторона позивача не зазначає, яким чином складання опису матеріалів дисциплінарної справи після складання Подання вплинуло на прийняття рішення щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Суд критично оцінює доводи сторони позивача щодо посилання на кримінальне провадження.
Так, дійсно, у Поданні дисциплінарною комісією зазначено номер кримінального провадження № 42023160000000001, замість №42023160000000114.
Проте, суд приймає доводи відповідача, що це є технічною опискою, оскільки в матеріалах дисциплінарного провадження наявні копії: листа Одеської обласної прокуратури №2249/7.10-28.6 від 06.04.2023, протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину, від 06.04.2023 року, ухвали Київського районного суду м. Одеси у справі №947/11406/23, постанови про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото -, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото -, кінозйомки, відеозапису від 25.04.2023 року, які містять посилання на правильний номер кримінального провадження, та були досліджені дисциплінарною комісією.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 було проведено у відповідності Глави 2 Розділу VIII «Дисциплінарна та матеріальна відповідальність державних службовців» Закону № 889-VIII та положень порядку №1039. Доводи позивача щодо порушень відповідачем вимог законодавства не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Кваліфікуючи поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку, суд враховує доводи відповідача про те, що інформація про відповідну подію (яка була предметом дослідження дисциплінарною комісією) мала широке висвітлення в різних інформаційних ресурсах, зокрема, але не виключно на сторінках мережі Інтернет за посиланнями: https://ssu.gov.ua/novyny/sbu-zatrymala-chynovnyka-odeskoi-mytnytsi-yakyi-nalahodyv-systemu-vidkativ-za-vvezennia-v-ukrainu-nezadeklarovanoi-hotivky (офіційний сайт Служби безпеки України), https://gordonua.com/ukr/news/society/sbu-zatrimala-inspektora-odeskoji-mitnitsi-za-shemu-iz-vvezennjam-nelegalnoji-gotivki-1659050.html (інтернет - видання «Гордон», https://cpi.org.ua/news/zatrimali-chinovnika-odeskoyi-mitnici-yakogo-zvinu/ (видання «Центр публічних розслідувань»).
Слід відмітити, що перелічені посилання активні й на час розгляду справи.
З огляду на викладене, ознайомившись з оскаржуваним наказом та матеріалами, які стали підставою для його прийняття, суд вважає, що суб'єктом владних повноважень не порушено норми Закону № 889-VIII щодо застосування дисциплінарного стягнення до позивача, враховано всі істотні обставини справи, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Одеської митниці від 23.11.2023 №164-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » є безпідставними, у зв'язку з чим не належать задоволенню.
Відповідно є безпідставними та необґрунтованими позовні вимоги позивача щодо поновлення його на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Білгород - Дністровський» Одеської митниці.
Згідно з п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
При цьому, відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки вимога позивача щодо стягнення з Одеської митниці середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідною від вимог про визнання протиправним та скасування наказу та поновлення на посаді, які судом визнані необґрунтованими та безпідставними, вона також не підлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах “Проніна проти України” (пункт 23) і “Серявін та інші проти України” (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бендерський проти України” від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів позивача на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу.
В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частиною 1 статті 120 КАС України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч.4 та ч.5 ст.120 КАС України останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Враховуючи строки розгляду даної справи, визначені ст.258 КАС України, у зв'язку з проходженням суддею Радчуком А.А. у період з 19.02.2024 року по 23.02.2024 року включно підготовки для підтримання кваліфікації суддів окружних адміністративних судів, в силу положень ст.120 КАС України, рішення суду складено 26 лютого 2024 (перший робочий день).
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вул. Івана та Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП44005631) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук
.