Справа № 420/5484/24
26 лютого 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 , 297 комендатури охорони та обслуговування, військової частини НОМЕР_4 , 11 комендатури охорони та обслуговування про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 , 297 комендатури охорони та обслуговування, військової частини НОМЕР_4 , 11 комендатури охорони та обслуговування, в якому позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати i виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію гpoшoвoгo забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку iндeкcaцii грошового забезпечення - січень 2008 року;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 18.10.2021 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у сумі 3 584,75 грн. щомісячно за період з 01.03.2018 року по 18.10.2021 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;
визнати протиправною бездіяльність 297 комендатури охорони та обслуговування щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 19.10.2021 року по 31.12.2022 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;
зобов'язати 297 комендатуру охорони та обслуговування нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у сумі 3 584,75 грн. щомісячно за період з 19.10.2021 року по 31.12.2022 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;
визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у періоди з 30.01.2020 року по 31.12.2020 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” станом на 01.01.2020 року та з 01.01.2021 року по 18.10.2021 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” станом на 01.01.2021 року;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за періоди з 30.01.2020 року по 31.12.2020 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” станом на 01.01.2020 року на відповідний тарифний коефіцієнт та з 01.01.2021 року по 18.10.2021 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” станом на 01.01.2021 року на відповідний тарифний коефіцієнт;
визнати протиправними дії 297 комендатури охорони та обслуговування щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у періоди з 19.10.2021 року по 31.12.2021 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” станом на 01.01.2021 року, з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” станом на 01.01.2022 року та з 01.01.2023 року по 21.04.2023 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” станом на 01.01.2023 року;
зобов'язати 297 комендатуру охорони та обслуговування здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за періоди з 19.10.2021 року по 31.12.2021 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” станом на 01.01.2021 року на відповідний тарифний коефіцієнт, з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” станом на 01.01.2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт та з 01.01.2023 року по 21.04.2023 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” станом на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат;
визнати протиправними дії 11 комендатури охорони та обслуговування щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у період з 22.04.2023 року по 24.10.2023 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” станом на 01.01.2023 року;
зобов'язати 11 комендатуру охорони та обслуговування здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, в тому числі одноразових видів, за період з 22.04.2023 року по 24.10.2023 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” станом на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань із врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди за 2014 - 2017 роки;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально -побутових питань із врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди за 2014 - 2017 роки, з урахуванням раніше виплачених сум;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення із врахуванням індексації грошового забезпечення за 2016 - 2021 роки;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення із врахуванням індексації грошового забезпечення за 2016 - 2021 роки, з урахуванням раніше виплачених сум;
визнати протиправними дії 297 комендатури охорони та обслуговування щодо не включення додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану”, до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2022 рік, передбачена пунктом 1 статті 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 №2011-ХІІ;
зобов'язати 297 комендатуру охорони та обслуговування здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, передбаченої пунктом 1 статті 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 №2011-XII з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану”, з врахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Поряд з адміністративним позовом представником позивача подано клопотання про поновлення строків, яке з покликанням на постанову Верховного Суду по справі №380/15245/22 від 25.04.2023 року, обґрунтовано тим, що позивача було виключено із списків особового складу військової частини НОМЕР_4 24.10.2023 року, 08.02.2024 року на адресу військових частин (військова частина НОМЕР_1 , 297 комендатура охорони та обслуговування, 11 комендатура охорони та обслуговування) надано адвокатські запити для отримання інформації про виплату належних видів грошового утримання Позивачу. 13.02.2024 року у відповідь на адвокатський запит Позивачу надано документи про нараховані та виплачені види грошового забезпечення. Таким чипом, відповідь із відповідними документами про виплачені суми, отримано 13.02.2024 року, тому враховуючи тримісячний арок з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, термін звернення до суду спливає 13.05.2024 року.
Отже позивач дізнався про порушене право 13.02.2024 року, а саме коли отримав відповідь із відповідними документами про виплачені суми, тому строк визначений ст. 122 КАС України слід рахувати саме з цієї дата.
Ознайомившись із позовною заявою та заявою про поновлення строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст.161 КАС України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 5 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до заявлених позивачем вимог, позивач не погоджується з бездіяльністю відповідачів щодо обрахунку грошового забезпечення, індексації допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги, додаткової винагороди за період з 2016 року по дату звільнення.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Водночас відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин») у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП України).
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22 та від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21.
Витягом із наказу командира ВЧ НОМЕР_4 від 24.10.2023 №307 підтверджується, що з 24.10.2023 позивач виключений із списків особового складу частини та з усіх видів забезпечення та йому наказано виплатити відповідні суми грошового забезпечення. Тобто, про всі складові розрахунку при звільненні позивач міг дізнатися під час ознайомлення з цим наказом і оспорити їх до суду протягом 3 місяців з дати ознайомлення з цим наказом.
Також витягом із наказу командира ВЧ НОМЕР_3 від 21.04.2023 №106 підтверджується, що з 21.04.2023 позивач виключений із списків особового складу частини та з усіх видів забезпечення та йому наказано виплатити відповідні суми грошового забезпечення. Тобто, про всі складові розрахунку при звільненні позивач міг дізнатися під час ознайомлення з цим наказом і оспорити їх до суду протягом 3 місяців з дати ознайомлення з цим наказом.
Отримуючи заробітну плату (грошове забезпечення) з індексацією та без неї, допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, додаткову грошову допомогу, тощо за період з 2014 року до 24.10.2023 протягом 3 місяців з дати отримання позивач мав право звернутися з позовом щодо вірного його розрахунку.
Заявою щодо надання відомостей про розмір та складові грошового забезпечення за спірний період позивач звернувся до відповідачів 08.02.2024. Доказів звернення раніше вказаної дати не додані. Отже, лише з лютого 2024 року позивач почав вчиняти активні дії щодо нарахування та виплати йому грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, індексації за вказаний вище період. До вказаної дати позивач не вчиняв дій щодо реалізації свого права на отримання зазначеного вище грошового забезпечення. Таким чином не врахував, що обчислення процесуальних строків відбувається не лише з часу, коди дізнався, а й коли міг дізнатися про порушення своїх прав.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач відповідно до ч.6 ст.161 КАС України зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Звертаючись до суду 19.02.2024, позивач пропустив строк на звернення до адміністративного суду з позовними вимогами щодо оспорення розміру грошового забезпечення, виплаченого у період проходження військової служби, та зобов'язаний надати суду обґрунтовану заяву про поновлення порушеного строку, в якій обґрунтувати для цього підстави, зазначити доводи поважності тому причин і надати докази.
Будь-яких обставин і фактів, які об'єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду щодо перерахунку та виплати йому за період з 30.01.2020 до 24.10.2023 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2022 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014-2017 роки, індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.12.2022,- у т. ч. протягом розумного строку до відповідача позовна заява не містить.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тобто, застосуванню підлягає виключно висновок саме щодо норми права, якою регулюються подібні правовідносини.
Не підлягають врахування до спірних правовідносин висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 25.04.2023 у справі №380/15245/22, на які посилався позивач у позові, оскільки у зазначеній справі суд установив, що станом на час звернення позивача до суду діяв карантин, установлений Кабінетом Міністрів України. Тому дійшов висновку, що строк, визначений частиною другою статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній з 19.07.2022), не підлягає застосуванню, оскільки продовжено на строк дії карантину, який закінчився 30.06.2023.
У справі, що розглядається позивач звернувся до суду після відміни на всій території України зазначеного вище карантину. Отже, доводи позивача у цій частині не обґрунтовані та не враховані судом.
Відлік тримісячного строку для звернення з частиною цього позову до адміністративного суду почався 19 липня 2022 року і мав би закінчитися 19 жовтня 2022 року, якби не приписи пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України, на підставі яких цей строк був продовжений до 30 червня 2023 року. Протягом всього цього періоду (з 19 липня 2022 року до 30 червня 2023 року) позивач не був позбавлений права, у межах строку, оскаржити бездіяльність відповідачів щодо не нарахування та не виплати йому за період з 01.12.2015 по 31.12.2022 індексації грошового забезпечення, за період з 2014 по 2022 матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань та допомоги на оздоровлення, не здійснення перерахунку за період з 01.01.2020 по 19.07.2022 грошового забезпечення.
Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Верховного Суду від 11 грудня 2023 року у справі №990/235/23.
Викладені у позові доводи не стосуються об'єктивних факторів, свідчать про необґрунтоване зволікання позивача щодо звернення до відповідача та суду щодо нарахування та виплати йому за період з 2014 року до 24.10.2023 грошового забезпечення, індексації та додаткових видів грошового забезпечення, а отже, не обґрунтовані. Тобто, за змістом не містить посилань на обставини, які перешкодили своєчасно звернутися до суду.
Згідно з ч.2 ст.122 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов згідно з ч.1 ст.123 КАС України залишається без руху.
Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду з відповідними доказами поважності причин його пропуску.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України суддя
У задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 , 297 комендатури охорони та обслуговування, військової частини НОМЕР_4 , 11 комендатури охорони та обслуговування про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П.П. Марин