Справа № 420/28948/23
26 лютого 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови від 22.05.2023 р. за № 12786-12149/Н-02/8-1500/23 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи з 16.10.2000 р. по 16.09.2002 р. , з 01.10.2003 р. по 27.12.2009 р. та призначити з 26.11.2021 року пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач 05.11.2018 набув пенсійного віку та набув право на отримання пенсії. Відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , позивач працював: - 01.09.1979 р. - 20.07.1982 р. - навчання в Дрогобичському ГПТУ- 15; - 10.08.1982 р. - 07.04.1983 р. - зарахований в мехзборний цех № 4 електрозварником 3-го розряду; - 05.08.1985 р. - 14.02.1986 р. - прийнятий електрозварником 4-го розряду СМУ-10 тресту; - 04.04.1986 р. - 15.09.1986 р. - зарахований на сезонну роботу в будівельну бригаду радгосп; - 16.09.1986 р. - 01.05.1987 р. - бетонщик 2-го розряду;- 02.09.1987 р. - 12.01.1989 р. - прийнятий на роботу газоелектрозварником 5-го розряду; - 25.01.1989 р. - 06.07.1989 р. - прийнятий на роботу газоелектрозварником 5 розряду; - 18.09.1989 р. - 04.10.1990 р. - прийнятий електрозварником 3-го розряду; - 01.04.1992 р. - 25.08.1993 р. - прийнятий на посаду охоронця; - 11.09.1993 р. - 01.10.1996 р. - прийнятий електрозварником ручної дугової сварки 5 розряду; - 12.02.1997 р. - 12.03.1997 р. - прийнятий на роботу електрозварником 5 розряду; - 14.07.1997 р. - 08.10.2000 р. - прийнятий електрозварником 6 розряду; - 16.10.2000 р. - 16.09.2002 р.- прийнятий електрозварником 6 розряду на ГКС Орлівка в Одеському лінійному виробничому управлінні магістральних газопроводів; - 01.10.2003 р. - 02.07.2019 р. - прийнятий електрозварником 6 розряду 03.07.2019 р. - прийнято електрозварником ручного зварювання 6 розряду експлуатації і ремонту газопроводу тобто на посадах, які включено до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1962 р. №162 (розділ ХХVІІІ). Загальний стаж позивача складає 38 рік 5 місяців 7 днів.
Разом з чим, позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, виробництв, робіт, професій, посаді показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (оригінал заяви зберігається у відповідача в матеріалах пенсійної справи, належним чином завірена копія додається). До заяви було надано певний перелік документів, про що зазначено в рішенні про відмову у призначені пенсії №155950002348, однак рішенням Головного управління ПФУ в Одеській області № 155950002348 від 01.12.2021 р. у призначенні пенсії було відмовлено, оскільки відсутній пільговий стаж за періоди з 16.10.2000 р. по 16.09.2002 р. та з 01.10.2003 р. по 27.12.2009р. Не погодившись із зазначений рішенням, позивачем було надано додаткові документи, однак відповідачем вдруге (25.01.2022 р.) було ухвалено рішення про відмову у призначенні пенсії від 31.01.2022 р. з тих самих підстав, а саме: назва посади в довідці не відповідає назві посади, за якою передбачене пільгове пенсійне забезпечення, відповідно до списку професій за Списком 2 розділ ХХХІІІ «загальні професії», затвердженого постановою КМУ № 36 від 16.01.2003 р.
На думку представника позивача, рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах № 155950002348 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки трудова книжка ОСОБА_1 містить записи про роботу в період з 16.10.2000 року по 16.09.2002 рік, 01.10.2003 рік по 27.12.2009р.. Вказана в трудовій книжці позивача професія включена до Списку професій і посад робітників, які користуються правом на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 583 «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення».
Разом з тим, відповідачем в оскаржуваному рішенні не вказано, з яких підстав ним не враховано трудову книжку позивача, як належний документ, що підтверджує наявності у позивача спеціального трудового стажу, що дає йому право на призначення пенсії відповідно до пункту 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Крім того, відповідачем всупереч положень пункту 20 Порядку № 637 не враховано дані, наявні в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (довідка форми ОК-5), якими підтверджено наявність у позивача спеціального стажу, що дає йому право на призначення пенсії за вислугу років. Також, в оскаржуваному рішенні про відмову у призначені відповідач посилається на те, що до пільгового стажу не зараховано період з 16.10.2000 р. по 16.09.2002 р., оскільки назва посади в довідці не відповідає назві посади, за якою передбачене пільгове забезпечення, відповідно до списку професій за Списком 2 розділ ХХХІІІ «загальні професії», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 р. На думку представника позивача, такі посилання є необґрунтованими, оскільки назви посади, за якою передбачене пільгове забезпечення, відповідно до списку професій за Списком 2 розділ ХХХІІІ «загальні професії» за період з 16.10.2000 р. по 16.09.2002р. не повинні відповідати назвам, які затверджені постановою КМУ в 2003 р. В даному випадку необхідно керуватися нормативно-правовими актами, які були чинними на момент виникнення правовідносин.
З урахуванням наведеного представник позивачем вважає, що пенсійних орган не мав правових підстав відмовляти позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах.
Ухвалою суду від 30.10.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Витребувано у відповідача по справі - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ), а також подані позивачем протягом 2021 - 2023 років звернення про призначення/перерахунок пенсії, звернення про отримання інформації з доданими до них документами та рішення, прийняті за результатом розгляду таких звернень.
Від представника відповідача до суду надійшов відзив в якому останній не погоджується з вимогами адміністративного позову, вважає їх не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
В обґрунтування своєї позиції представник відповідача вказує, що до пільгового стажу позивача не було враховано періоди роботи з 16.10.2000 року по 19.09.2002 рік, з 01.10.2003 року по 27.12.2009 рік, оскільки в пільговій довідці наявні розбіжності в кінцевій даті пільгового стажу (27.12.2009-28.12.2009) та підсумок стажу не відповідає періоду пільгової роботи. Крім того, в рішенні про результати атестації робочих місць за умови праці від 31.12.1999 року №257 відсутня посада за професією електрозварника ручного зварювання. У зв'язку з чим, у органу Пенсійного фонду відсутні правові підстави для зарахування до пільгового стажу за Списком №2, оскільки переліком передбачені електрозварники, зайняті різанням із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки. В наявних документах відсутня інформація якими роботами був зайнятий позивач та відсутня інформація про результати атестації саме такого робочого місця.
Таким чином на думку відповідача, управління діяло в межах повноважень визначених законодавством, а тому правові підстави вважати, що відповідачем вчинено будь-яку протиправну дію відсутні
13.11.2023 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого в додавання до обґрунтувань адміністративного позову зазначено, що у відповідності до записів у трудовій книжці позивач його загальний страховий (трудовий) стаж роботи складає 38 рік 5 місяців 7 днів років. Як вбачається із доданих доказів особливість характеру роботи або умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії, позивач працював повний робочий день (в спірний період): - 16.10.2000 р. - 16.09.2002 р.- електрозварник 6 розряду на ГКС Орлівка в Одеському лінійному виробничому управлінні магістральних газопроводів; - 01.10.2003 р. - 02.07.2019 р. - електрозварник 6 розряду, що передбачено списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р. №162 (розділ ХХVІІІ), постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Станом на час роботи позивача при визначенні спірного пільгового стажу, на посаді електрозварника, діяли: - Список № 2, який був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" та Список № 2, який був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах".
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» закріплено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. При цьому, трудова книжка позивача містить відповідні записи про роботу на посадах, передбачених Списком № 2: - 16.10.2000 р. - 16.09.2002 р.- прийнятий електрозварником 6 розряду на ГКС Орлівка в Одеському лінійному виробничому управлінні магістральних газопроводів; - 01.10.2003 р. - 02.07.2019 р. - прийнятий електрозварником 6 розряду; - 03.07.2019 р. - прийнято електрозварником ручного зварювання 6 розряду експлуатації і ремонту газопроводу, що відповідає назвам робіт Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР від 11.03.1994 року № 162 та постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36.
Крім того, представник позивача наголосив, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2. Позивач не може нести відповідальність за дії чи бездіяльність інших осіб, в даному випадку за бездіяльність посадових осіб підприємства щодо не проведення атестації робочого місця.
З урахуванням викладеного представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_3 , виданий Ізмаїльським МВГУМВС України в Одеській області 11.02.2009 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 . Позивач 05.11.2018 набув пенсійного віку та набув право на отримання пенсії. 26.11.2021 року та 25.01.2022 року позивач звернувся через ВЕБпортал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком в порядку Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058) та доданими документами.
Подані заяви за принципом екстериторіальності (відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року №25-1) розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області.
Так, рішенням від 01.12.2021 року №155950002348 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах. Відповідно до змісту вказаного рішення, пенсійним органом зазначено, що дата народження позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України - 26.11.2021 рік. Пенсійний вік, визначений п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Список №2), становить 55 років. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацом першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; Вік заявника - 58 років. Необхідний страховий стаж, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Список 2), становить 28 років 6 місяців. Страховий стаж особи становить 38 років 5 місяців 7 днів. Необхідний пільговий стаж на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком №2, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (Список 2)», становить 12 років 6 місяців. Пільговий стаж особи - відсутній, Зниження пенсійного віку, відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на 2 роки. Документами не підтверджено право на заниження пенсійного віку на 2 роки. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховані всі періоди. До пільгового стажу не зараховано періоди: з 16.10.2000 року по 16.09.2002 рік, з 01.10.2003 року по 27.12.2009 рік, оскільки в пільговий довідці розбіжності в кінцевій даті пільгового стажу (27.12.2009 - 28.12.2009) та підсумок стажу не відповідає періоду пільгової роботи. Крім того, в рішенні про результати атестації робочих місць за умовами праці від 31.12.1999 року №257 відсутня посада за професією електрозварника ручного зварювання.
Відповідно до рішення від 31.01.2022 року №155950002348 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах: «Пенсійний вік, визначений п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Список №2), становить 55 років. Вік заявника - 58 років. Необхідний страховий стаж, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Список 2), становить 30 років. Страховий стаж особи становить 38 років 5 місяців 7 днів. Необхідний пільговий стаж на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком №2, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (Список 2)», становить 12 років 6 місяців. Пільговий стаж особи не підтверджено. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховані всі періоди. До пільгового стажу не зараховано періоди: з 16.10.2000 року по 16.09.2002 рік, з 01.10.2003 року по 27.12.2009 рік, зазначені в довідці від 12.01.2022 року №12-д, оскільки назва посади в довідці не відповідає назві посади за якою передбачене пільгове пенсійне забезпечення, відповідно до списку професій за Списком 2 розділ ХХХІІІ «загальні професії», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року, а саме: право на пільгове пенсійне забезпечення мають електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки. Для зарахування періоду роботи з 16.10.2000 року по 16.09.2002 рік та з 01.10.2003 року по 27.12.2009 рік необхідно надати пільгову довідку оформлену відповідно до чинного законодавства та надати первинні документи, що підтверджують роботу в шкідливих умовах.
В подальшому позивач в 2023 році звернувся до пенсійного фонду з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, однак листом від 22.05.2023 року за №12786-12149/Н-02/8-1500/23 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні такої пенсії з підстав викладених в попередніх рішеннях від 01.12.2021 року та від 31.01.2022 року.
На думку позивача не зарахування періоду роботи з 16.10.2000 року по 16.09.2002 рік та з 01.10.2003 року по 27.12.2009 рік до його пільгового стажу є протиправним, та таким, що порушує його право на пенсію передбачене Конституцією України, у зв'язку з чим останній звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спірні правовідносини в межах заявлених позовних вимог, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Нормами ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-ХІІ) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058- IV від 09.07.2003 (далі - Закон України № 1058- IV).
Відповідно до ст.7 Законом України «Про пенсійне забезпечення» звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
Пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України (ст.10 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).
Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України (ст.81 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).
Документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії (стаття 81), не пізніше 10 днів з дня їх надходження.
Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення (ст.82 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закон України №1058- IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України №1058- IV, передбачено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів - трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Наявність записів у трудовій книжці є достатнім і основним доказом підтвердження відповідного стажу роботи.
Пунктами 1, 2 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою КМЦ від 12 серпня 1993 року №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка працівника.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17, від 16 травня 2019 року у справі № 161/17658/16-а, від 27 лютого 2020 року у справі №577/2688/17, від 31 березня 2020 року у справі №446/656/17, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 25 лютого 2021 року у справі № 683/3705/16-а.
Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі Інструкція № 58).
Пунктом 1.1 цієї Інструкції також передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
З трудової книжки позивача НОМЕР_4 вбачається, що позивач працював: - 01.09.1979 р. - 20.07.1982 р. - навчання в Дрогобичському ГПТУ- 15; - 10.08.1982 р. - 07.04.1983 р. - зарахований в мехзборний цех № 4 електрозварником 3-го розряду; - 05.08.1985 р. - 14.02.1986 р. - прийнятий електрозварником 4-го розряду СМУ-10 тресту; - 04.04.1986 р. - 15.09.1986 р. - зарахований на сезонну роботу в будівельну бригаду радгосп; - 16.09.1986 р. - 01.05.1987 р. - бетонщик 2-го розряду;- 02.09.1987 р. - 12.01.1989 р. - прийнятий на роботу газоелектрозварником 5-го розряду; - 25.01.1989 р. - 06.07.1989 р. - прийнятий на роботу газоелектрозварником 5 розряду; - 18.09.1989 р. - 04.10.1990 р. - прийнятий електрозварником 3-го розряду; - 01.04.1992 р. - 25.08.1993 р. - прийнятий на посаду охоронця; - 11.09.1993 р. - 01.10.1996 р. - прийнятий електрозварником ручної дугової сварки 5 розряду; - 12.02.1997 р. - 12.03.1997 р. - прийнятий на роботу електрозварником 5 розряду; - 14.07.1997 р. - 08.10.2000 р. - прийнятий електрозварником 6 розряду; - 16.10.2000 р. - 16.09.2002 р.- прийнятий електрозварником 6 розряду на ГКС Орлівка в Одеському лінійному виробничому управлінні магістральних газопроводів; - 01.10.2003 р. - 02.07.2019 р. - прийнятий електрозварником 6 розряду 03.07.2019 р. - прийнято електрозварником ручного зварювання 6 розряду експлуатації і ремонту газопроводу.
Позивачем до заяв про призначення пенсії на пільгових умовах було додано трудову книжку, яка, в свою чергу, підтверджує трудові діяльність позивача на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Вказані записи у трудовій книжці позивача виконано без перекреслень, виправлень, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ і завірені печаткою роботодавця.
При цьому, як вбачається з рішень про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 01.12.2021 року №155950002348 та від 31.01.2022 року №155950002348 до пільгового стажу позивача не зараховано періоди: з 16.10.2000 року по 16.09.2002 рік, з 01.10.2003 року по 27.12.2009 рік, оскільки назва посади в довідці не відповідає назві посади за якою передбачене пільгове пенсійне забезпечення, відповідно до списку професій за Списком 2 розділ ХХХІІІ «загальні професії», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року, а саме: право на пільгове пенсійне забезпечення мають електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки.
Разом з тим, з трудової книжки позивача вбачається, що 16.10.2000 р. - прийнятий електрозварником 6 розряду на ГКС Орлівка в Одеському лінійному виробничому управлінні магістральних газопроводів (Наказ №80к від 13.10.2000 року); 16.09.2002 року - звільнений згідно ст. 38 КЗпП України - з власної ініціативи (Наказ №92к від 16.09.2002 року) - підпис інженера ВК та печатка підприємства наявна. 01.10.2003 р. - прийнятий електрозварником 6 розряду на ГКС Орлівка в Одеському лінійному виробничому управлінні магістральних газопроводів, 10.12.2018 року - переведений до Одеського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії «Управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз» Акціонерного товариства «Укртрансгаз». Тобто спірний період з 01.10.2003 року по 27.12.2009 рік позивач працював електрозварником 6 розряду на ГКС Орлівка в Одеському лінійному виробничому управлінні магістральних газопроводів.
Порядок застосування списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18 листопада 2005 року (далі - Порядок № 383). Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року (відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442).
Отже, однією із умов зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи на відповідній посаді або за професією є включення цієї посади або професії до Списків, що діяли в період такої роботи.
Списки №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Список №2), затверджені:
- постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173;
- постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10 (з 01.01.1992);
- постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 (з 11.03.1994);
- постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 (з 16.01.2003);
- постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461 (з 03.08.2016).
Тобто, станом на час роботи позивача при визначенні спірного пільгового стажу з 16.10.2000 по 16.09.2002 р., та з 01.10.2003 по 27.12.2009 р., на посаді електрозварника, діяли: - Список № 2, який був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах". Список № 2, який був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах".
Так, відповідно до розділ XXХІІІ Загальні професії Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162, передбачає електрозварників на автоматичних і напівавтоматичних машинах, зайняті зваркою в середовищі вуглекислого газу, на роботах з застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах (шифр професії - 23200000-19905) та (23200000-19906) Електрозварники ручного зварювання.
Розділ XXXIII. Загальні професії (у всіх галузях господарства) Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36, передбачає шифр професії 33 електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також
автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки; шифр професії 33 - електрозварники на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайняті зварюванням у середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах; шифр професій 33 - електрозварники ручного зварювання (шифр професії - 33).
Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії від 09.11.2018 року №2605вих-18-520 видана ОСОБА_1 про те, що він працював повний робочий день в Одеському лінійному виробничому управлінні магістральних газопроводів і за період з 16.10.2000 року по 16.09.2002 рік; з 01.10.2003 року по 27.12.2009 рік виконував електрозварювальні роботи за професією електрозварник ручного зварювання, що передбачена Списком 2 розділу ХХХІІІ підрозділу 33 код КП 7212, підстава Постанова Кабінету Міністрів України від 16.01.20003 року №36. За період з 16.10.2000 року по 16.09.2002 рік, з 01.10.2003 року по 28.12.2009 рік; 8 років 7 місяців 28 днів. Підстави для видачі: особова картка ф. П-2, табелі обліку робочого часу, відомості про заробітну плату, робоча інструкція.
Відповідно до довідки від 06.11.2018 року №2605-вих-18-521 видана ОСОБА_1 про те, що він дійсно працював з 16.10.2000 року (наказ про прийняття на роботу від 13.10.2000 року №80-к) по 16.09.2002 року (наказ про звільнення від 16.09.2002 року №92-к) електрозварником 6 розряду ГРС «Орлівка» та з 01.10.2003 року (наказ про прийняття від 01.10.2003 року №181/1-к) по даний час працює електрозварником ручного зварювання 6 розряду лінійно-експлуатаційної служби Орлівського промислового майданчика, професію за цей період ОСОБА_1 не змінював. Атестацію робочих місць електрогазозварників, проведеною вперше в 1990 році, було підтверджено право ОСОБА_1 на пенсію за віком на пільгових умовах (список №2) за професією «електрогазозварники, зайняті на різанні та ручному зварюванні». В 2004 році періодичною атестацією робочого місця «електрозварник ручного зварювання» право на пенсію за віком на пільгових умовах (список №2) ОСОБА_1 також було підтверджено. В 2009 році атестацію робочих місць ОСОБА_1 право на пільгову пенсію (список №2) підтверджено не було. Умови праці з моменту проведення атестації робочого місця з 1999 році по 2009 рік не змінювались.
Відповідно до наказу від 13.10.2000 року №80-к позивача прийнято на роботу з 16.10.2000 року електрозварником по 6 розряду на ГКС Орлівка, що також підтверджується даними трудової книжки та даними довідки від 09.11.2018 року №2605вих-18-520 та вказана професія електрозварник ручного зварювання передбачена Списком 2 розділу ХХХІІІ постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 (23200000-19906). Позивач на цій посаді пропрацював до 16.09.2002 року (наказ про звільнення від 16.09.2002 року №92-к)
З матеріалів справи також вбачається, що позивач з 01.10.2003 року по 27.12.2009 року працював на посаді електрозварником по 6 розряду на ГКС Орлівка та вказана професія електрозварник ручного зварювання передбачена Списком 2 розділу ХХХІІІ постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 (шифр професії - 33).
Отже, доказами підтверджено роботу позивача з 16.10.2000 по 16.09.2002 р., та з 01.10.2003 по 27.12.2009 р., на посаді електрозварника ручної зварки, що була передбачена Списками №2, чинними у період роботи на такій посаді, й відносилась до посад з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання органу пенсійного фонду на розбіжності у довідці від 09.11.2018 року №2605вих-18-520 стосовно періоду роботи з 01.10.2003 року по 28.12.2009 рік (в верхній частині довідки зазначений період з 01.10.2003 року по 27.12.2009 рік), оскільки в даному випадку вбачається технічна помилка при заповненні вказаної довідки яка в свою чергу не може слугувати підставою для не включення вказаного періоду до пільгового стажу позивача.
Також суд не приймає до уваги твердження відповідача про відсутність підстав для зарахування спірного періоду до пільгового стажу, оскільки на думку відповідача даним переліком (Список №2 від 16.01.2003 № 36) передбачені електрозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки.
Відповідно до вказаного переліку професію (23200000-19906) електрозварники ручного зварювання включено до Списку №2, при цьому професія на яку вказує відповідач є зовсім іншою професією з іншим шифром - 23200000-19905, та позивач відповідно до наданих документів працював саме електрозварником ручного зварювання.
Верховним Судом у постановах від 31.07.2018 по адміністративній №415/760/17 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75631775), 31.07.2018 по адміністративній справі № 486/1080/16-а (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75631557), від 31.07.2018 по адміністративній справі № 235/1112/17 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75631571) висловлена правова позиція, про достатність підтвердження страхового стажу на посадах за Списком №1, 2 саме записами у трудовій книжці.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо відсутності атестації робочого місця (що стало підставою для відмови у призначені пенсії) суд вважає за необхідне зазначити, що порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 за №442, вступив в дію 21.08.1992, тому до правовідносин, які виникли раніше, не застосовується. Після 21 серпня 1992 року пільговий стаж, також, підтверджується результатами атестації робочих місць. Атестація проводиться атестаційною комісією в строки, передбачені колективним договором, але не рідше як один раз на п'ять років. Для підтвердження результатів видається наказ по підприємству про результати атестації робочих місць. Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника;
У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
При цьому, відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Отже, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Тому, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.
Отже, не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року по справі № 520/15025/16-а.
Так, 19 лютого 2020 р. Велика Палата Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а залишила без задоволення касаційну скаргу управління Пенсійного фонду, яку скаржник обґрунтовував висновком Верховного Суду України. Позивач у вище вказаній справі просив визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, затвердженим постановою КМУ від 24 червня 2016 р. № 461, та зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до вимог п. «б» ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення», у чому йому було протиправно відмовлено з посиланням на відсутність необхідного пільгового стажу до стажу не зараховано період роботи на посаді шліфувальника абразивними кругами сухим способом, оскільки відсутня атестація робочого місця на вказаній посаді. Управління Пенсійного фонду подало касаційну скаргу, у якій зазначило, що відповідно до п. 10 Порядку застосування Списків № 1 та № 2, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. № 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12 серпня 1993 р. № 637.
При цьому, Верховний Суд України у справі № 21-519а14 зробив висновок, що атестація робочих місць здійснюється згідно з Порядком № 442, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 р. № 41. Відсутність підтвердження її проведення унеможливлює виникнення права на зарахування пільгового стажу. Велика Палата Верховного Суду, залишаючи касаційну скаргу без задоволення, зазначила, що аналіз норм Кодексу законів про працю України та Закону «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. № 2694-XII свідчить про те, що роботодавець зобов'язаний створювати безпечні та здорові умови праці. Окрім того, роботодавець зобов'язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.
Отже, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, де з вини власника не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону № 1788-XII. Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. За непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць відповідальність покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Позивач надав відповідачу трудову книжку, яка містить записи про роботу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, що у сукупності з іншими поданими позивачем документами свідчить про те, що спірні періоди роботи позивача належить зарахувати до стажу роботи позивача на роботах із важкими та шкідливими умовами праці за Списком № 2.
Будь-яких доказів того, що надана позивачем трудова книжка містить в собі недостовірну інформацію, відповідачем в оскаржуваному рішенні зазначено не було. Судом також не встановлено недостовірності або інших ознак юридичної дефектності цієї трудової книжки, а тому її належить розглядати як належний та допустимий доказ у справі. Вище вказані відомості, зазначені у трудовій книжці позивача та трудова книжка в цілому, як основний документ, що підтверджує стаж роботи, на переконання суду є належним і достатнім доказом, який засвідчує зайнятість позивача протягом спірного періоду на посаді за Списком № 2. Подання уточнюючих довідок необхідне тільки у разі відсутності трудової книжки або необхідних записів у ній, які визначають право на пенсійне забезпечення.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, враховуючи, що позивач документально підтвердив стаж його електрозварником, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив в призначенні пенсії відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не врахувавши підтверджені належними документами періоди його роботи до пільгового стажу.
Отже позовні вимоги про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови від 22.05.2023 р. за № 12786-12149/Н-02/8-1500/23 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Суд зазначає, що обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у зв'язку з чим суд враховує ту обставину, що пенсія за віком на пільгових умовах є окремим видом пенсії відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", і право позивача на її отримання порушено відповідачем під час розгляду заяв про призначення йому пенсії за віком на загальних умовах шляхом незарахування до пільгового стажу певних періодів роботи позивача на посадах за Списком № 2.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов'язання відповідача призначити і провести виплату позивачу пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 на підставі пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Щодо вимоги позивача зобов'язати відповідача призначити і здійснити виплату позивачу пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 з дня звернення за призначенням пенсії, а саме з 26 листопада 2021 року, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Як встановив суд, позивач вперше звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах 26 листопада 2021 року.
При цьому в даному випадку позивач не оскаржує рішення пенсійного органу від 01.12.2021 року №155950002348 та від 31.01.2022 року №155950002348 про відмову в призначені йому пенсії на пільгових умовах, позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови від 22.05.2023 р. за № 12786-12149/Н-02/8-1500/23 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи з 16.10.2000 р. по 16.09.2002 р., з 01.10.2003 р. по 27.12.2009 р. та призначити з 26.11.2021 року пенсію за віком на пільгових умовах по Списку 3» відповідно до приписів ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У межах спірних правовідносин, судом досліджувалось правомірність дій відповідача щодо відмови від 22.05.2023 року за №12786-12149/Н-02/8-1500/23 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, при цьому вказана відмова відповідачем була оформлена листом. Тобто позивач повторно у 2023 році звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах, відповідач листом від 22.05.2023 року відмовив у її призначенні з підстав викладених саме в рішеннях від 01.12.2021 року №155950002348 та від 31.01.2022 року №155950002348.
Відповідно до пункту 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних, зокрема, для призначення пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Тобто, прийняття рішення про призначення пенсії віднесено до компетенції органів Пенсійного фонду України.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи.
У даному випадку, відповідачем не враховано, що визначальним фактом для призначення пенсії на пільгових умовах є підтвердження зайнятості особи на відповідних роботах, а тому відмовляючи в призначенні пенсії позивачу, відповідач діяв незаконно та протиправно.
При цьому, суд зазначає, що вищезазначені обставини та встановлені судом факти дають підстави для зобов'язання відповідача призначити пенсію позивачу за віком на пільгових умовах з дня звернення позивача за пенсією, тобто з 26.11.2021 року.
З урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача призначити, позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 26.11.2021 року.
На думку суду, відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Суд вважає необґрунтованими твердження представника відповідача стосовно пропуску позивачем строку звернення до суду, оскільки адміністративний суд не може застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду як підставу відмови у задоволенні позову (відповідач не надав до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку зі пропуском строку звернення до суду, а лише вказав про такий пропуск у письмовому відзиві в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог) у справах з вимогами, пов'язаними з виплатою компенсаторної складової доходу, та у справах з вимогами, пов'язаними з виплатою доходу як складової конституційного права на соціальний захист, до якого належить, зокрема, й пенсія.
Аналогічне застосування норм права відображено у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №646/6250/17 (адміністративне провадження №К/9901/261/18).
Таким чином, позивачем не пропущено строк звернення з позовом до адміністративного суду.
Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту прав позивача, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача буде зобов'язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи з 16.10.2000 р. по 16.09.2002 р. , з 01.10.2003 р. по 27.12.2009 р. та призначити з 26.11.2021 року пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки як вбачається з матеріалів справи позивач неодноразово звертався до пенсійного фонду з відповідними заявами та йому було відмовлено з одних і тих же підстав.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
З урахуванням того, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1073,60 грн. на користь ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 14, 21, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови від 22.05.2023 р. за № 12786-12149/Н-02/8-1500/23 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи з 16.10.2000 р. по 16.09.2002 р., з 01.10.2003 р. по 27.12.2009 р. та призначити з 26.11.2021 року пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Стягнути з Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса: 65012 м. Одеса, вул. Канатна,83) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83)
Суддя П.П. Марин