Справа № 420/25181/23
26 лютого 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Радчука А.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 року у справі №420/25181/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задоволено, а саме:
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в нарахуванні та виплаті з 01.09.2022 року щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити з 01.09.2022 року ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн. згідно з постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум;
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження перерахованої на підставі пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» пенсії з 01.03.2023 року ОСОБА_1 максимальним розміром;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2023 року перерахунок та виплату перерахованої на підставі пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» пенсії та здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 грн згідно з постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», без обмеження максимальним розміром, з урахуванням здійснених виплат.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 року у справі 420/25181/23 набрало законної сили 26.12.2023 року.
14.02.2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 24.11.2023 року у справі 420/25181/23, в якій заявник просить встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Одеській області судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року по справі № 420/25181/23 та зобов'язати протягом 30-ти днів надати звіт про виконання рішення суду.
Вказана заява обґрунтована тим, що наразі рішення суду у справі №420/25181/23 від 24.11.2023 року не виконано. На звернення позивача щодо виконання рішення в добровільному порядку відповідачем надана відповідь, з аналізу змісту якої заявник дійшов висновку, що відповідач не має наміру добровільно виконувати рішення суду поки не будуть вжиті заходи щодо його примусового виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Положення статті 382 КАС України не вимагають проведення судового засідання для вирішення питання щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Заявник у заяві про встановлення судового контролю не просив здійснювати її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
На підставі викладеного, судом здійснюється розгляд заяви у порядку письмового провадження (без виклику сторін).
Вивчивши подану заяву, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, суд прийшов до висновку, що заява про встановлення судового контролю не належить до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість судового рішення, яке набрало законної сили, гарантується Конституцією України та процесуальним законодавством, а невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Як передбачено ч. 4 ст. 372 КАС України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
З огляду на вищенаведені норми законодавства, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”.
Згідно положень ст. 382 КАС України, одним із заходів судового контролю за виконанням судового рішення є зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.
КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
У постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 640/13988/19 висловлено позицію, відповідно до якої адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. При цьому встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 05.01.2024 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою щодо перерахунку його пенсії на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 року у справі 420/25181/23.
У відповідь на вказане звернення відповідач листом від 29.01.2024 року відповідач повідомив позивача, що перерахунок пенсії буде проведено в порядку черговості, оскільки рішення суду від 24.11.2023 по справі № 420/25181/23 не містить відомостей щодо негайного виконання, відсутній порядок та строк його виконання.
Згідно відомостей з автоматизованої системи документообігу спеціалізованого суду 16.02.2024 року по справі №420/25181/23 видані виконавчі листи.
Суд зазначає, що заявник не надає інформації щодо примусового виконання рішення по справі № 420/25181/23 на підставі вказаних виконавчих листів.
З огляду на зазначене, приймаючи до уваги час пройдений з моменту прийняття рішення суду у справі № 420/25181/23, наявність виданих виконавчих листів, з огляду на те, що заявником не надано достатніх доказів щодо ухилення боржника від виконання рішення суду, а також те, що статтею 382 КАС України встановлено право, а не обов'язок суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку ст. 382 КАС України.
При цьому, у разі невиконання судових рішень у добровільному порядку приписами Закону України «Про виконавче провадження» урегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Керуючись Конституцією України, ст.ст.243, 248, 249, 370, 372, 382, 383 КАС України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі №420/25181/23 - відмовити.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.
Суддя А.А. Радчук