Справа № 420/34281/23
26 лютого 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хом'якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови, листом №39271-33978/ К-02/8-1500/23 від 29.11.2023 року, у відновленні права ОСОБА_1 на отримання пенсійної виплати з 01 березня 2022 року, з 01 березня 2023 року та з 01 серпня 2023 року, у нарахованому на відповідну дату розмірі, без застосування обмеження її розміру;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити порушене право ОСОБА_1 на отримання з 01 березня 2022 року, з 01 березня 2023 року та з 01 серпня 2023 року, пенсійної виплати у нарахованому на відповідну дату розмірі, без застосування обмеження її розміру, шляхом проведення відповідних перерахунків пенсійної виплати з 01 березня 2022 року, з 01 березня 2023 року та з 01 серпня 2023 року, з урахуванням права на пенсійну виплату у нарахованому на відповідну дату розмірі, без застосування обмеження розміру пенсійної виплати;
допустити негайне виконання судового рішення, в частині проведення перерахунку пенсії за один місяць, в порядку пункту 1 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та йому призначено пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» з 01.03.2022 відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача з урахуванням її індексації, за результатами проведення якого відповідач протиправно обмежив її максимальний розмір десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. В подальшому, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з 01.03.2023 року відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача з урахуванням індексації, за результатами проведення якого відповідач знову протиправно обмежив її максимальний розмір десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Згідно копії перерахунку пенсії з 01 серпня 2023 року позивачу нарахована пенсійна виплата у загальному розмірі 27 679,46 грн., однак, визначаючи розмір належної пенсійної виплати, ГУ ПФУ призначило до виплати та виплатило пенсію у розмірі 22 790,34 грн., мотивуючи свої дії тим, що пенсійна виплати у розмірі 22 790,34 грн., є розміром пенсії за рішенням суду. Позивач вважає дії відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром протиправними та такими, що порушують його права на належний рівень пенсійного забезпечення.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.
Відповідач належним чином та своєчасно повідомлялися про встановлений ухвалою суду від 12.12.2023 строк для подання відзиву на позовну заяву. Відзив на адміністративний позов в установлений строк до суду не надходив.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Станом на час розгляду справи від відповідача не надходило жодних повідомлень щодо неможливості надання відзиву.
З огляду на зазначене суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 є пенсіонером, на час розгляду судової справи перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ.
З 01.03.2022 відповідно до пункту 2 Постанови №118 особам, пенсія яких призначена відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 31 грудня 2021, включно, розмір пенсії підвищуються на коефіцієнт збільшення, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Як вбачається з перерахунку пенсії позивача з 01.03.2022 року пенсія перерахована та з урахуванням індексації складає 26 085,65 грн. Проте відповідачем призначено до виплати пенсію у розмірі 22 790,34 грн., мотивуючи свої дії тим, що пенсійна виплата є розміром пенсії за рішенням суду.
Внаслідок індексації пенсії згідно з Постановою № 168, починаючи з 01.03.2023, а також збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність розмір пенсії позивача станом на 01.03.2023 склав 27 679,46 грн., однак, визначаючи розмір належної пенсійної виплати, ГУ ПФУ призначило до виплати та сплачує пенсію у розмірі 22 790,34 грн., мотивуючи свої дії тим, що це розмір пенсії за рішенням суду.
Згідно копії перерахунку пенсії з 01 серпня 2023 року позивачу нарахована пенсійна виплата у загальному розмірі 27 679,46 грн., однак, визначаючи розмір належної пенсійної виплати, ГУ ПФУ призначило до виплати та сплачує пенсію у розмірі 22 790,34 грн., мотивуючи свої дії тим, що це є розміром пенсії за рішенням суду.
Отже, визначаючи розмір належної пенсійної виплати позивачу з 01 березня 2022 року, з 01 березня 2023 року та з 01 серпня 2023 року, ГУ ПФУ, як вбачається з копій перерахунків пенсії, застосувало обмеження розміру пенсійної виплати та зменшило розмір пенсії з 26 085,65 грн. до 22 790,34 грн., з 27 679,46 грн. до 22 790,34 грн., відповідно.
В жовтні 2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок пенсії з 01 березня 2022 року, з 01 березня 2023 року та з 01 серпня 2023 року без застосування обмеження розміру пенсійної виплати.
Відповідач, листом №39271-33978/К-02/8-1500/23 від 29.11.2023 року відмовив у задоволені заяви з посиланням на те, що, оскільки рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.04.2023 по справі №420/3392/23 було установлено з 01.04.2019 провести перерахунок пенсії без обмеження максимального розміру, тому розмір пенсії визначений на зазначену дату та становив 22 790,34 грн.
Позивач вважає такі дії органу ПФУ неправомірними, тому звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальний Закон, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII). Згідно з ч.3 ст.43 Закону №2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За приписами ч.2 та ч.3 ст.51 Закону №2262-ХІІ, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Відповідно до ч.4 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 встановлений порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно з п.1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
В зв'язку з прийняттям Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року № 3668-VI редакція ч.7 ст.43 Закону № 2262-ХІІ викладена у наступній редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність». Аналогічні зміни були внесені до ч.3 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з п.2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року № 3668-VI (зі змінами) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Суд звертає увагу, що наведені вище положення, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, - в цілому визнано неконституційними відповідно до рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016.
Конституційний Суд України зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Ураховуючи наведене суд вважає, що обмеження пенсійним органом максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 вказав, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України.
Отже, сам факт визнання такого обмеження розміру пенсії таким, що не відповідає статті 117 Конституції України свідчить про протиправність застосування аналогічних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" при перерахунку пенсії позивача.
З наявних матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем на виконання постанови Кабінету Міністрів України №118 від 16 лютого 2022 року "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" було проведено індексацію пенсії позивача з 01.03.2022.
Зокрема, постановою КМУ № 118 передбачено:
"П.1. Установлено, що з 1 березня 2022 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14;
- у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
П.2. Установити, що з 01.03.2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 26 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом".
Таким чином, уряд визначив провести індексування військових пенсії за наступними критеріями: особам, яким пенсія була призначена до 31.12.2021; виплату здійснювати у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Суд вважає помилковими доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про те, що КМУ обмежений максимальний розмір пенсії.
Верховний Суд вже неодноразово висловлював правову позицію щодо заборони обмеження максимальним розміром пенсії особам, яким вона призначена відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Починаючи з 2017 року стаття 43 вказаного Закону не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів
Крім того, суд враховує, що за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим ч. 3 ст. 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
У спірних правовідносинах наведене положення пункту 2 Постанови № 118 щодо підвищення пенсій з 01.03.2022 "у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом" суперечить приписам Закону № 2262-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, які є спеціальними (пріоритетними), а тому підлягають застосуванню відповідачем.
Суди не застосовують положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
При цьому, як уже наголошувалося судом вище, обмеження максимального розміру пенсії, призначеної згідно з Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч. 5 ст. 17 Конституції України.
Щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 з 1 березня 2023 року, суд зазначає наступне.
24.02.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» № 168 (далі - Постанова № 168), відповідно до якої установлено, що з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
На виконання вказаної Постанови КМУ позивачу проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з обмеженням її граничного розміру.
Згідно копії перерахунку пенсії з 01.03.2023 та з 01.08.2023 року позивачу нарахована пенсійна виплата у загальному розмірі 27 679,46 грн., однак, визначаючи розмір належної пенсійної виплати, ГУ ПФУ призначило до виплати та сплачує пенсію у розмірі 22 790,34 грн., мотивуючи свої дії тим, що пенсійна виплати у розмірі 22 790,34 грн., є розміром пенсії за рішенням суду.
За таких обставин, зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, суд зазначає, що пенсійний орган визначаючи з 01.03.2023 позивачу пенсії із обмеженням її максимальним розміром діяв всупереч приписам Конституції України та Закону №2262-ХІІ.
Щодо вимоги позивача про звернення рішення до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.
Приписами ст. 371 КАС України надано вичерпний перелік спорів в яких рішення суду виконується негайно. Так, негайно виконуються рішення суду про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; 3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби; 4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; 5) уточнення списку виборців; 6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань; 7) включення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, виключення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій з такого переліку та надання доступу до активів, що пов'язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням. Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1-4 частини першої статті 283, пунктами 1 і 2 частини першої статті 289 цього Кодексу.
Частиною 2 вказаної норми також встановлено, що суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення: 1) у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті; 2) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання; про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства; 4) про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань.
Предметом спору є не стягнення грошових коштів, а зобов'язання вчинити дій, тобто позовні вимоги мають немайновий характер, у зв'язку з чим заява позивача про негайне виконання рішення задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Враховуючи наведені приписи чинного законодавства та встановлені обставини, з метою ефективного захисту прав позивача, суд дійшов висновку, що належним та достатнім способом захисту буде визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2022 року, з 01 березня 2023 року та з 01 серпня 2023 року, та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити порушене право ОСОБА_1 на отримання з 01 березня 2022 року, з 01 березня 2023 року та з 01 серпня 2023 року пенсійної виплати у нарахованому на відповідну дату розмірі, без застосування обмеження її розміру, шляхом проведення відповідних перерахунків пенсійної виплати з 01 березня 2022 року, з 01 березня 2023 року та з 01 серпня 2023 року, без застосування обмеження розміру пенсійної виплати.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 139, 243-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2022 року, з 01 березня 2023 року та з 01 серпня 2023 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) перерахувати ОСОБА_1 ( рнокпп НОМЕР_1 ) пенсію за вислугу років з 01 березня 2022 року, з 01 березня 2023 року та з 01 серпня 2023 року без застосування обмеження розміру пенсії та виплатити донараховану суму пенсії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Хом'якова