26 лютого 2024 р. № 400/12882/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Устинова І.А. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомСлужби відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області, вул. Галини Петрової, 2А,м. Миколаїв,54029,
до відповідачаПівденного офісу Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області, вул. Канатна, 83,м. Одеса,65012, вул. Преображенська, 28,м. Херсон,73003
провизнання протиправним та скасування висновку № UA-2023-05-31-010634-а, опублікованого 03.10.2023 року,
Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області (далі - позивач) звернулась з позовом до Південного офісу Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати Висновок Управлiння Пiвденного офiсу Держаудитслужби в Херсонськiй областi про результати монiторинry процедури закупiвлi UA-2023-05-31-0l0634-a з предметом закупiвлi (45230000-8 Будiвництво трубопроводів, лiнiй зв'язку та електропередач, шосе, дорiг, аеролромiв i залiзничних дорiг; вимiрювання поверхонь. Вiдновлення (нанесення) горизонтальної дорожньої розмітки на автомобільних дорогах загального користування державного значення Миколаївської області, опублікованого 03.10.2023.
Вобгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваним Висновком порушено його законні права та інтереси, адже він прийнятий всупереч чинного законодавства. Так, позивач вважає, що в нього не було підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника КП, так як він виправив на вимогу Замовника невідповідності та відповідав вимогам тендерної пропозиції. Також, позивач вважає, що відповідачем не конкретизовано яких саме заходів має вжити позивач, вимоги відповідача є неконкретизованими. Відтак, оскаржуваний висновок необґрунтований і протиправний, в зв'язку з чим, просить суд скасувати.
Ухвалою від 23.10.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначив судове засідання та запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що під час моніторингу встановлено порушення позивачем вимог Закону України «Про публічні закупівлі», Відтак, зобов'язання встановленні у Висновку щодо припинення зобов'язань за договором є належною вимогою, оскільки процедура закупівлі проведена з порушенням вимог Закону.
Відповідно до ст.262 КАС України справа розглядається без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області є державною організацією, яка зареєстрована юридичною особою 09.04.2002 р. (зміна назви з 31.03.2023), заснованою на державній власності, з метою забезпечення розвитку та функціонування автомобільних доріг загального користування.
Основним предметом діяльності є виконання функцій замовника робіт та послуг з будівництва, реконструкції, ремонтів та утримання автомобільних доріг.
Службою автомобільних доріг у Миколаївській області оприлюднено у системі PROZORRO оголошення про проведення відкритих торгів UA-2023-05-31-0l0634-a з предметом закупiвлi (45230000-8 Будiвництво трубопроводів, лiнiй зв'язку та електропередач, шосе, дорiг, аеролромiв i залiзничних дорiг; вимiрювання поверхонь. Вiдновлення (нанесення) горизонтальної дорожньої розмітки на автомобільних дорогах загального користування державного значення Миколаївської області.
За результатами перевірки поданих учасниками тендерних пропозицій на відповідність їх умовам тендерній документації до участі у аукціоні допущено два учасника - ТОВ «РДС» та КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району» м. Києва (далі - КП).
Через те, що тендерна пропозиція КП відповідала тендерній документації та його цінова пропозиція виявилася найнижчою та, відповідно, найбільш економічно-вигідною, - Службою визнано КП переможцем Закупівлі та
19.07.2023 укладено з ним договір №25-Б.
19.09.2023 19.03.2023 Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області (надалі за текстом - Управління) прийнято рішення про проведення моніторингу Закупівлі та оформлено вказане рішення Наказом № 40-з «Про початок моніторингів процедур закупівель» (надалі за текстом - Наказ №40-з).
За результатами проведеного моніторингу Закупівлі 03.10.2023 Управлінням оприлюднено Висновок про результати моніторингу закупівлі UA- 2023-05-31-010634-а (надалі за текстом - Висновок), в якому зазначено про виявлені порушення, а саме:
- вимог абз.2 п. 1 ч. 2 ст.31 Закону України «Про публічні закупівлі в Україні» (далі за текстом - Закон), а саме: не відхилення Замовником тендерної пропозиції учасника КП як такої, що не відповідає кваліфікаційному критерію щодо наявності в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально- технічної бази та технологій, установленого ст. 16 цього Закону та укладання договору з КП;
- вимог абз.5 н.п.1 п.44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт, і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених І Постановою КМУ від 12.10.2022 №1178 (далі - Особливості № 1178), а саме: не відхилення Замовником тендерної пропозиції учасника КП, як такого, що не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у складі своєї тендерної пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
Висновком зобов'язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов 'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п 'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Не погоджуючись з Висновком відповідача, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.
Вирішуючи спір між сторонами суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Компетенцію Держаудитслужби та її міжрегіональних територіальних органів визначено Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.93 р. № 2939-ХІІ (далі Закон №2939-ХІІ) та Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.16 р. № 43 (далі Положення № 43).
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону № 2939-ХІІ орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Згідно зі статтею 2 Закону № 2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 5 Закону № 2939-ХІІ передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Статтею 8 Закону України “Про публічні закупівлі” від 25.12.15 р. № 922 -VIII (далі - Закон № 922-VIII) моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев'ятій статті 3 цього Закону.
Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.
За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Так, відповідачем оприлюднено 03.10.2023 висновок про результати моніторингу закупівлі про результати моніторингу закупівлі UА-2023-05-31-010634-а з предметом закупівлі (45230000-8 Будiвництво трубопроводів, лiнiй зв'язку та електропередач, шосе, дорiг, аеролромiв i залiзничних дорiг; вимiрювання поверхонь. Вiдновлення (нанесення) горизонтальної дорожньої розмітки на автомобільних дорогах загального користування державного значення Миколаївської області.
Зі змісту зазначеного висновку вбачається, що відповідачем встановлено порушення позивачем вимог абз.2 п. 1 ч. 2 ст.31 Закону України «Про публічні закупівлі в Україні» (далі за текстом - Закон), а саме: не відхилення Замовником тендерної пропозиції учасника КП як такої, що не відповідає кваліфікаційному критерію щодо наявності в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально- технічної бази та технологій, установленого ст. 16 цього Закону та укладання договору з КП.
Однак відповідачем безпідставно не враховано, що На підтвердження зазначеному кваліфікаційному критерію КП в складі тендерної пропозиції надано довідку від 12.06.2023 №146/23, а в подальшому надано уточнеену довідку про наявність техніки (транспортних засобів, основних будівельних (дорожніх) машин, механізмів, обладнання та устаткування тощо через допущення помилки. І до уточненої довідки було долучено Свідоцтва реєстрації на транспорт, у тому числі свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Вантажний спеціалізований цистрена ВКК СПЕЦМАШ, МКД-11-07.08, 2020 р. випуску, серія та номер - НОМЕР_1 реєстрація - 20.01.21.
Таким чином, позивач не мав підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника КП, так як вона відповідала вимогам тендерної документації, в тому числі КП підтверджено кваліфікаційний критерій «наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій» в повному обсязі.
Безпідставним також є твердження відповідача про порушення позивачем вимог абз.5 н.п.1 п.44 Особливостей, оскільки як вже встановлено судом, КП було усунено неточності та надано всі необхідні документи, а саме учасник зазначив у графі 3 Довідки від 20.06.202023 № 169/23 рік випуску техніки, а в графі 6 зазначив номер та дату документу, що підтверджує правовий статус, як того вимагала тендерна документація, тому у Замовника були відсутні підстави для відхилення тендерної пропозиції КП.
Крім того, на даний час процедура проведення закупівель регламентується приписами Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою КМУ від 12.10.2022 року №1178 (далі - Особливості). І ні пункт 44, ні пункт 45 Особливостей не містять підстав відхилення тендерної пропозиції учасника відповідно до абз.2 п.1 ч.1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі».
Таким чином, позивач не вчиняв порушень, зазначених у спірному висновку, адже в ході розгляду справи судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у складі тендерних пропозицій учасника КП були наявні всі документи, що вимагались тендерною документацією.
У висновку відповідач зобов'язує позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку шляхом припинення зобов 'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п 'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Як встановлено судом, зміст спірних висновків, які є індивідуально-правовими актами та породжують права і обов'язки для позивача, полягає в тому, щоб усунути виявлені порушення, встановлені відповідачем, не відповідає критеріям, встановленим частиною другою ст. 2 КАС України.
Зазначивши у висновках про необхідність усунути порушення законодавства в сфері публічних закупівель, відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про нечіткість та невизначеність.
Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.
Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, у свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акту індивідуальної дії. Зобов'язальний характер вимоги щодо усунення порушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов'язкового способу його усунення.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Наведене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 04.05.2023 р. № 160/10652/19, від 10.12.2019 р. у справі № 160/9513/18, від 05.03.2020 р. у справі № 640/467/19.
Таким чином, спірний висновок не може вважатися правомірним та підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України.
Позивач просить стягнути з відповідача 2684 грн судового збору, сплаченого під час подання позовної заяви, 4026 за подання апеляційного скарги, 5368 грн. за подання касаційної скарги та 15 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з частинами першою - третьою статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п'ята статті 134 КАС України).
Частиною сьомою статті 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев'ята статті 139 КАС України).
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію (зокрема, постанови від 20 травня 2020 р. у справі № 240/3888/19, від 31 березня 2020 р. у справі № 726/549/19, від 11 грудня 2019 р. у справі № 2040/6747/18), що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 22.04.21 р. у справі № 640/194/98/19.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 р. у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 р. у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 р. у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що відсутні докази понесення цих витрат або розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Зважаючи на відсутність доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також відсутність підстав для стягнення судових витрат у виді судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу судових витрат у виді судового збору за подання позовної заяви до суду першої інстанції.
Судовий збір підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 2684 грн.
Щодо стягнення судового збору за подання апеляційної скарги та касаційної скарги, то суд не здійснює зазначений розподіл судових витрат через передчасність і недоведеність його сплати, адже справа ще не переглядалась судами апеляційної та касаційної інстанціями.?
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246, 262 КАС України, суд, -
1. Позов Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області (вул. Галини Петрової, 2А,м. Миколаїв,54029 25878206) до Південного офісу Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області (вул. Канатна, 83,м. Одеса,65012 40477150) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати Висновок Управлiння Пiвденного офiсу Держаудитслужби в Херсонськiй областi про результати монiторинry процедури закупiвлi UA-2023-05-31-0l0634-a з предметом закупiвлi (45230000-8 Будiвництво трубопроводів, лiнiй зв'язку та електропередач, шосе, дорiг, аеролромiв i залiзничних дорiг; вимiрювання поверхонь. Вiдновлення (нанесення) горизонтальної дорожньої розмітки на автомобільних дорогах загального користування державного значення Миколаївської області, опублікованого 03.10.2023.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південного офісу Держаудитслужби (вул. Канатна, 83,м. Одеса,65012 40477150) на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області (вул. Галини Петрової, 2А,м. Миколаїв,54029 25878206) судовий збір в сумі 2684 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя І. А. Устинов