27 лютого 2024 року № 826/6477/17
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Державної інспекції архітектури та містобудування України, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення,
17.05.2017 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельна інспекції України в особі головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Єрмак Наталії Михайлівни, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення від 23.12.2016 про скасування дії будівельного паспорту забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 від 12.08.2016 №695/16/012/010-16 (для будівництва садового будинку).
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що в порушення п. 29 Порядку №698 відповідачем під час перевірки не було складено протоколу про правопорушення, а отже не було підстав для надання припису позивачу, адже саме в протоколі зазначається яку норму законодавства у сфері містобудування порушено об?єктом нагляду. Також, ігноруючи дану вимогу Порядку №698, інформація про скасування дії будівельного паспорту забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 від 12.08.2016 №695/16/012/010-16 на офіційному сайті Держархбудінспекції за посиланням www.dabi.gov.u розміщена не була. Відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804, земельна ділянка за вказаною адресою за функціональним призначенням відноситься до території захисної зелені. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.08.2015, індексний номер 42209847, земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:78:421:0002 має цільове призначення - для індивідуального садівництва. Позивач зауважує, що в акті перевірки від 23.12.2017 відповідачем зазначено, що Департаментом допущено видачу будівельного паспорту при невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, чим порушено п. 2.4. Порядку №103. При цьому, відповідач не зазначає, які саме вимоги містобудівної документації має земельна ділянка на АДРЕСА_1 , (с/т «Чорнобилець-2001») у Оболонському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:78:421:0002 і в чому полягає невідповідність намірів забудовника (будівництво садового будинку). До того ж п. 2.4., на який посилається у своєму акті перевірки відповідач, врегульовує процедуру повернення пакету документів заявникові у випадку відмови органу містобудування та архітектури у видачі будівельного паспорту. Відтак, на думку позивача, оскаржуване рішення відповідача прийняте із порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2017 (суддя Огурцов О.П.) відкрито провадження в адміністративній справі.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.
06.12.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 04.01.2023 №03-19/1107/23 "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи №826/6477/17.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №826/6477/17 передано 08.12.2023 на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 12.12.2023 прийнято адміністративну справу №826/6477/17 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С. та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 01.02.2024 замінено відповідача у справі з Державної архітектурно-будівельна інспекції України в особі головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Єрмак Наталії Михайлівни на Державну інспекцію архітектури та містобудування України (далі - відповідач).
12.02.2024 до суду надійшли пояснення та клопотання по справі, згідно яких відповідач просить винести рішення, яким закрити провадження у справі, оскільки Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не наділений компетенцією звертатись до суду з позовом до органу, уповноваженого функціями державного архітектурно-будівельного нагляду при здійсненні ним публічно-владних управлінських функцій, яке відхилено судом з огляду на його не обґрунтованість.
23.02.2024 від позивача до суду надійшли заперечення на клопотання (заяву) про закриття провадження у справі.
Також, в матеріалах справи міститься поданий 11.04.2018 відзив на позовну заяву, згідно якого первинний відповідач позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
28.12.2016 на адресу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Позивач, Департамент) надійшов лист із рішенням головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Єрмак Наталії Михайлівни (далі - Відповідач) від 23.12.2016 про скасування дії будівельного паспорту забудови земельної ділянки на вул. Другій, земельна ділянка, 27 (с/т Чорнобилець) у Оболонському районі м. Києва від 12.08.2016 № 695/16/012/010-16 (для будівництва садового будинку), акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.12.2016, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Не погоджуючись із рішенням від 23.12.2016 про скасування дії будівельного паспорту забудови земельної ділянки на вул. Другій, земельна ділянка, 27 (с/т Чорнобилець) у Оболонському районі м.Києва від 12.08.2016 №695/16/012/010-16 позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, з урахуванням дії норми закону у часі, суд виходить з наступного.
Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон) (в редакції чинній на момент проведення планової перевірки), встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення інтересів. сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Згідно ст. 41 Закону, державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, України. областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №698 (далі - Порядок).
Відповідно до положень п. 4 Порядку, з метою здійснення нагляду головні інспектори будівельного нагляду, у тому числі перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об?єктами нагляду.
Згідно із положеннями п. 5 Порядку, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об?єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право, у тому числі: - видавати обов?язкові до виконання об?єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; - скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об?єктами нагляду відповідно до визначених Законом повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.
Відповідно до п. 9 Порядку, плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена квартальним планом роботи Держархбудінспекції, який затверджується до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.
Згідно з п. 10 Порядку, планові перевірки проводяться на підставі наказу Держархбудінспекції та направлення на проведення перевірки за формою згідно з додатком 1.
На підставі наказів Держархбудінспекції від 23.09.2016 №674, від 09.12.2016 №907 та направлень на проведення планової перевірки від 14.11.2016, від 12.12.2016 посадовими особами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, головними інспекторами будівельного нагляду Департаменту проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) під час видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки на вул. Другій, земельній ділянці 27 (с/т «Чорнобилець-2001») у Оболонському районі м. Києва від 12.08.2016 №695/16/012/010-16.
Відповідно до положень ст. 5 Закону, програми розвитку регіонів та населених пунктів, програми господарського, соціального та культурного розвитку повинні узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня.
Вимоги містобудівної документації є обов?язковими для виконання всіма суб?єктами містобудування.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обгрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Згідно із ч. 1. ст. 25 Закону, режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.
Відповідно до ч. 4. ст. 26 Закону, право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Згідно Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103 (далі - Порядок №103), будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.
Параметри забудови визначаються з урахуванням державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».
Розроблення будівельного паспорта здійснюється:
- в межах населених пунктів - відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні;
- за межами населених пунктів - відповідно до детальних планів територій та планувальних рішень проектів садівницьких та дачних товариств.
Видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять:
- заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку;
- засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;
- ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об?єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об?єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо);
- проект будівництва (за наявності);
- засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.
Уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Головними інспекторами будівельного нагляду Департаменту здійснювалась перевірка стосовно діяльності Департаменту містобудування та архітектури за період IV квартал 2015 року, I-III квартали 2016 року, а саме: дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ним містобудівної діяльності, а саме: ведення містобудівного кадастру, надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, видачі будівельних паспортів забудови земельної ділянки, здійснення повноважень у сфері розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, надання замовникам інформації щодо відповідності місця розташування об?єкта вимогам державних будівельних норм (відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.04.2015 №79), погодження дозволів на розміщення зовнішньої реклами, створення та діяльності архітектурно-містобудівної ради, організації та проведенні громадських слухань щодо врахування громадських інтересів тощо.
За результатами планової перевірки, встановлено, зокрема, що Департаментом містобудування та архітектури допускається видача будівельного паспорта при невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації.
Так, замовником будівництва - ОСОБА_1 була подана заява на видачу будівельного паспорта на будівництво садового будинку на АДРЕСА_1 (с/т. «Чорнобилець-2001») в Оболонському районі міста Києва.
Разом з тим, суд зауважує, що предметом розгляду даної справи є безпосередньо відносини між сторонами по справі та оскаржуване рішення органу державного архітектурно-будівельного нагляду, яке зачіпає законні права та інтереси позивача. Відповідно правовідносини між замовником будівництва та позивачем дослідженню в межах розгляду даної справи не підлягають.
Департаментом містобудування та архітектури 15.06.2016 надана відповідь замовнику, що зазначені наміри забудови не відповідають вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, а саме Генеральному плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804, оскільки земельна ділянка за функціональним призначенням відноситься до території захисної зелені.
12.08.2016 Департаментом містобудування та архітектури цьому ж замовнику за тією ж адресою виданий будівельний паспорт від 12.08.2016 №695/16/012/010-16, чим порушено п. 2.4 Порядку №103, при цьому за період з 15.06.2016 по 12.08.2016 зміни щодо вищезазначеної земельної ділянки до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року не вносились.
З даного приводу позивачем жодних пояснень та спростувань не надано.
Згідно п. 2.4 Порядку №103, пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Згідно із п. 23. Порядку за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки за формою згідно з додатком 4.
Відповідно до п. 29 Порядку, у разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення складається протокол про правопорушення за формою, встановленою Мінрегіоном.
Разом з протоколом видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - припис) за формою згідно з додатком 5.
Судом встановлено, щозЗа результатами перевірки головним інспектором будівельного нагляду Департаменту складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.12.2016 та видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 23.12.2016.
В Акті перевірки та приписі чітко зазначений пункт Порядку №103, який порушено позивачем під час видачі вищезазначеного будівельного паспорта.
При цьому суд звертає увагу, що оскільки на момент перевірки норма яка передбачає відповідальність за порушення строків надання замовникові містобудівних умов та обмежень, будівельного паспорта забудови земельної ділянки, висновків (звітів) експертизи проектної та містобудівної документації, надання таких документів з порушенням встановленого порядку, а також вимагання у замовника документів, не передбачених законодавством (абз. 1 ч. 3 ст. 96-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення) не набрала чинності, протокол про адміністративне правопорушення не складався, а постанова по справі про адміністративне правопорушення не виносилась.
Відповідно до п. 32 Порядку, інформація про скасування вищезазначеного будівельного паспорта була оприлюднена на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції, що підтверджується наявним в матеріалах справи Витягом встановленої форми.
З огляду на викладене, посилання позивача на процедурні порушення відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.
Також при розгляді даної справи по суті судом враховано, що на виконання вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 23.12.2016 позивач листом від 22.03.2017 №055-5130 повідомив про виконання вимог головного інспектора будівельного нагляду Департаменту, встановлених приписом, що свідчить про згоду позивача з оскаржуваним рішенням.
За наведених обставин у сукупності, суд дійшов висновку, що головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту під час проведення перевірки та прийняття оскаржуваного рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулювали спірні правовідносини, а також те, що позивачем не наведені конкретні підстави в обґрунтування своєї правової позиції, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову.
У відповідності до положень ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат за наслідками розгляду даної справи не здійснюється.
Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Державної інспекції архітектури та містобудування України, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення,- відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.