27 лютого 2024 року № 320/46655/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом:
- визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в поверненні безпідставно сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 15175,97 (п'ятнадцять тисяч сто сімдесят п'ять гривень 97 копійок) грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві подання про повернення позивачеві суму сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна у розмірі 15175,97 (п'ятнадцять тисяч сто сімдесят п'ять гривень 97 копійок) грн згідно квитанції № 0.0.3069416422.1 від 27.06.2023, що є доказом сплати збору 1%.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позов обґрунтовано тим, що позивач звільнена від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно з пунктом 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки придбала житло вперше.
Відповідачем подано відзив про невизнання позову. За твердженням представника, сплативши збір на обов'язкове державне пенсійне страхування під час оформлення в нотаріуса договору купівлі-продажу квартири, позивач не скористалась правом на подання відповідно до пункту 15-2 "Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" доказів, які б свідчили про звільнення її від сплати збору, оскільки житло нею придбавалось вперше. Також представник відповідача зазначив, що такі докази не надавались до Пенсійного фонду України в м. Києві та не додані вони й до позовної заяви, тому відсутні підстави для звільнення позивача від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Розглянувши заяви по суті, дослідивши письмові докази, суд установив.
Позивачем до позову додано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , видане 19.08.2023, відповідно до якого ОСОБА_2 після реєстрації шлюбу отримала прізвище ОСОБА_3 .
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 27.06.2023 ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_2 купила квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Квартира складається з однієї кімнати, загальною площею - 31,8 кв. м., житловою площею - 18.3 кв. м. Договір посвідчено приватним нотаріусом Чижиковим О.О., зареєстровано в реєстрі за №4624.
До позову додано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.07.2023 №340889732, де зазначено про реєстрацію 27.06.2023 приватним нотаріусом Чижиковим О.О. на підставі договору купівлі-продажу квартири від 27.06.2023 №4624 права власності за ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) - квартири АДРЕСА_2 .
Згідно з квитанцією від 27.06.2023 №0.0.3069416422.1 ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) сплатила 15175,97 грн. - 1% збору з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна на рахунок Управління Державної казначейської служби у Шевченківському районі у м. Києві (ідентифікаційний код 37993783).
У позовній заяві позивач стверджує, що вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про повернення помилкового сплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування, в якій просила підготувати подання про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу майна за договором купівлі-продажу квартири.
Як зазначає позивач, 18.09.2023 відправила до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві прохання із вимогою сформувати та направити до територіального управління Державної казначейської служби України подання про повернення помилково сплаченого збору у розмірі 15175,97 грн.
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 28.09.2023 №2600-0603-8/191016 залишило вказану заяву позивача без задоволення, у зв'язку з тим, що позивачем до звернення подано не повний пакет документів, який передбачений положеннями підпунктів "в" та "г" пункту 15-2 "Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій".
Вирішуючи спір, суд ураховує таке.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на час придбання позивачем квартири та сплати збору) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше (абзац перший). Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України (абзац другий).
Аналогічні норми передбачені пунктом 15-1 "Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, тому числі, зі змінами внесеними постановою від 23.09.2020 №866).
За змістом наведених норм громадянин не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема, в разі придбавання житла вперше.
На підтвердження придбання житла вперше позивачем додано договір купівлі-продажу квартири від 27.06.2023, Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.06.2023 №337065030 про реєстрацію 20.08.2021 приватним нотаріусом Чижиковим О.О. на підставі договору купівлі-продажу квартири від 27.06.2023 №4624 права власності за ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) - квартири АДРЕСА_2 . Згідно з квитанцією від 27.06.2023 №0.0.3069416422.1 позивач сплатила 15175,97 - 1% збору за придбання квартири.
У листі Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 28.09.2023 №2600-0603-8/191016 та у відзиві наведена обставина не заперечується. Підставою для відмови в складенні подання для повернення позивачу 1% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання квартири слугували добровільна сплата позивачем цього збору під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу та ненадання доказів придбання квартири вперше.
Отже, для вирішення спору суду необхідно встановити чи придбала позивач квартиру за договором купівлі-продажу від 27.06.2023 вперше.
Відповідно до пункту 15-2 "Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866, набрала чинності 26.09.2020) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (підпункт "б");
особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року) (підпункт "в");
особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (підпункт "г").
Надаючи тлумачення наведеним нормам та пункту 9 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" Верховний Суд у постанові від 25.11.2021 справа №280/9714/20 висловив правову позицію, за якою з 26.09.2020 визначено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше, не сплачує збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла) при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу. В зазначених положеннях деталізовано зміст поняття "придбаває житло вперше", яке необхідно розуміти так, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло, в тому числі в результаті приватизації. З огляду на наведене під час вирішення питання чи є операція купівлі-продажу житла об'єктом сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, термін "придбавання майна" треба використовувати як такий, що охоплює (включає) не лише оплатне набуття права власності на певний об'єкт, а і його безоплатну приватизацію.
За висновком Верховного Суду, фізична особа звільняється від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема, якщо подає нотаріусу заяву про те, що вона не має та не набула права власності на житло, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованого права власності на житло, а також дані невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду. За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 "Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом "в" пункту 15-2 цього Порядку інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду.
В спорі, що розглядається, судом установлено сплату позивачем 1 % збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 15175,97 грн. за придбання квартири згідно з договором купівлі-продажу від 27.06.2023. У заяві від 18.09.2023 про повернення зайво сплаченого збору, адресованого відповідачу, не зазначено про наявність у позивача інформації про невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, перебування його в черзі на одержання житла. Згідно з переліком додатків до заяви таких доказів не додано.
Судом уже вказувалось, що в ухвалі про відкриття провадження у справи суд пропонував подати позивачу докази, які містять інформацію про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року) відповідно до підпункту "в" пункту 15-2 "Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій". Позивачем таких доказів не подано, клопотань з цього приводу не заявлено.
На думку суду, необхідно погодитись з доводами представника відповідача, що неподання позивачем таких доказів під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири від 27.06.2023, подання заяви 18.09.2023 про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування шляхом формування та надіслання Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві відповідного подання без таких доказів, а також неподання їх під час судового розгляду адміністративної справи є підставою для висновку про непідтвердження та недоведення придбання позивачем житла вперше.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша); в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (частина друга).
З огляду на наведене правове регулювання та положення пункту 15-2 "Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій", суд вважає, що обов'язок доведення невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, перебування в черзі на одержання житла покладено саме на позивача. При цьому суд ураховує, що відповідна інформація відповідачу невідома, доступ до неї відсутній.
Враховуючи наведене, зважаючи на правові позиції Верховного Суду та встановлені обставини, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо протиправної бездіяльності відповідача з вчинення дій для повернення зайво сплаченого позивачем 1% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання квартири та зобов'язання вчинити такі дії, оскільки позивачем не доведено придбання нею квартири вперше.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн. (квитанція від 29.11.2023 №9325-4644-8447-3403).
Відповідно до статті 139 КАС України у зв'язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати розподілу та присудженню не підлягають.
Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16).
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Донець В.А.