26 лютого 2024 року № 640/15312/22
Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелицю А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною, скасування постанови,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною, скасування постанови, в якому просить:
- визнати неправомірними дії (бездіяльність) державного виконавця органу державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні №69270460 та скасувати постанову про закриття виконавчого провадження від 05.09.2022.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправність оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження, оскільки приймаючи вказану постанову відповідач не пересвідчився у виконанні рішення суду в повному обсязі, яким Міністерство внутрішніх справ України, серед іншого, було зобов'язано подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, серед яких мали бути включені відомості про розміри двох складових: доплата за службу в нічний час; матеріальна допомога для оздоровлення. Оскільки вказані відомості не були відображені в оновленій довідці, виданій на виконання рішення суду, позивач вважає, що підстав для прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження у відповідача не було.
Окружним адміністративним судом м. Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи та витребувано у відповідача матеріали виконавчого провадження №69270460.
На виконання положень п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ, адміністративну справу №640/15312/22 було передано до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
Матеріали справи отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Перепелиці А.М.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 прийнято до провадження адміністративну справу та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у поданому до суду відзиві на позовну заяву зазначив про безпідставність та необгрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , вказавши, що на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження та рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/9251/20 представником Міністерства внутрішніх справ України подано заяву за №12/6-800 від 18.07.2022 про закінчення виконавчого провадження та повідомлено про фактичне виконання рішення суду в повному обсязі, на підтвердження чого до зазначеної заяви була додана копія листа МВС до ГУПФУ в Хмельницькій області від 03.12.2021, копія довідки від 29.11.2021 №22/6-6808у про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 та копія атестату №12, а також надано роз'янення щодо наданих відомостей у довідці про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 із посиланням на номи чинного законодавства. Відтак, відповідач вважає, що постанову про закінчення виконавчого провадження від 05.09.2022 №69270460 винесено у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом та Законом України "Про виконавче провадження".
На виконання вимог суду відповідачем подано до суду належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №69270460.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2020 у справі №640/9251/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021, серед іншого, зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19 листопада 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії (посадовий оклад - 2500,00 грн.; оклад за спеціальним званням майор міліції - 2000,00 грн.; надбавка за вислугу років 40%; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10%; надбавка за виконання особливо важливих завдань 50%; надбавка за оперативно-розшукову діяльність 25%; премія 75%; індексація; надбавка за специфічні умови проходження служби 100 %; доплата за службу в нічний час; матеріальна допомога для оздоровлення) для проведення з 01 грудня 2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 .
На виконання вказаного рішення суду видано виконавчий лист від 16.12.2021 №640/9251/20, який в подальшому разом із заявою про відкриття виконавчого провадження 07.06.2022 був пред'явлений до виконання до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинського Т.Є. від 23.06.2022 відкрито виконавче провадження №69270460 щодо виконання рішення суду у справі №640/9251/20.
У подальшому, на адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшла заява від 18.07.2022 №12/6-800 про закінчення виконавчого провадження №69270460 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження"(фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинського Т.Є. від 05.09.2022 виконавче провадження №69270460 закінчено на підставі п. 9 ч.1 ст. 39, ст.40 Закону України "Про виконавче провадження".
Не погоджуючись з вказаною вище постановою про закінчення виконавчого провадження, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що, відповідно до закону, підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до ст.1 Закону 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія (судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових-осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п.1 ч.1 та ч.5 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст.3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно положень ч.2 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч.6 ст.26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів.
Згідно з ч.1 ст.63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч.6 ст.26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Перевіряючи наявність підстав для закінчення виконавчого провадження, суд звертає увагу на таке.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2020 у справі №640/9251/20, на підставі якого відповідачем було відкрито виконавче провадження №69270460, зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19 листопада 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії (посадовий оклад - 2500,00 грн.; оклад за спеціальним званням майор міліції - 2000,00 грн.; надбавка за вислугу років 40%; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10%; надбавка за виконання особливо важливих завдань 50%; надбавка за оперативно-розшукову діяльність 25%; премія 75%; індексація; надбавка за специфічні умови проходження служби 100 %; доплата за службу в нічний час; матеріальна допомога для оздоровлення) для проведення з 01 грудня 2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 .
З матеріалів справи вбачається, що на виконання зазначеного рішення, Міністерством внутрішніх справ України видано ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення від 29.11.2021 №22/6-6808у, яка включала наступні складові грошового забезпечення: посадовий оклад - 2500,00 грн.; підвищення посадового окладу за службу в поліції особливого призначення (відсотків посадового окладу); оклад за спеціальним званням майор міліції - 2000,00 грн.; надбавка за вислугу років 40% - 1800 грн.; надбавка за виконання особливо важливих завдань 50% - 3150,00 грн.; надбавка за оперативно-розшукову діяльність 25% - 625,00 грн.; надбавка за специфічні умови проходження служби 100% - 6300,00 грн.; надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (відсотків посадового окладу); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (відостків посадового окладу) 10% - 250,00 грн.; надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (відостків посадового окладу); доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук (відсотків посадового окладу); доплата за вчене звання доцента (старшого наукового співробітника) чи професора (відостків посадового окладу); надбавка за почесне звання "заслужений" (відостків посадового окладу); доплата за службу в нічний час (відсутня в грошовому атестаті від 13.08.2014 №12); матеріальна допомога на оздоровлення (відсутня в грошовому атестаті від 13.08.2014 №12); премія (відостків нарахованого грошового забезпечення) 75% - 12 468,75 грн.
Судом проаналізовано зміст рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2020 у справі №640/9251/20 і встановлено, що під час ухвалення вказаного рішення конкретний розмір (відсотковий, числовий) таких складових грошового забезпечення як доплата за службу в нічний час та матеріальна допомога на оздоровлення не був предметом дослідження та, як наслідок, резолютивна частина рішення таких вимог не містила.
Судом встановлено, що відповідач підготував довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 29.11.2021 №22/6-6808у з урахуванням складових, визначених рішенням суду у справі №640/9251/20.
Отже, суд приходить до висновку про правомірність спірної постанови, адже як свідчать матеріали справи, боржником було виконано рішення суду згідно з зобов'язанням у виконавчому листі, а відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Згідно з ч.1 ст.9, ст.72, ч.1, 2, 5 ст.77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, судові витрати в цьому випадку стягненню не підлягають.
Керуючись ст.6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною, скасування постанови - відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ч.1 ст.272 КАС України.
Відповідно до ч.6 ст.287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення та оскаржені у порядку, передбаченому ст.292, 293, 296, 297 КАС України.
Суддя Перепелиця А.М.