ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"27" лютого 2024 р. справа № 300/1702/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання протиправними дій щодо зменшення коефіцієнту страхового стажу та розміру пенсії з 01.10.2022 в зв'язку з відміною зарахування у подвійному розмірі періоду роботи на посаді молодшої медичної сестри інфекційного відділення КНП "Районна лікарня Калуської районної ради" з 01.01.2004 по 05.03.2020, зобов'язання продовжити нарахування та виплату пенсії за віком з 01.10.2022, на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з врахуванням у подвійному розмірі періоду роботи на посаді молодшої медичної сестри інфекційного відділення КНП "Районна лікарня Калуської районної ради" з 01.01.2004 по 05.03.2020.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на згідно листа від 20.10.2022 №0900-0501-8/36108, відповідач повідомив позивача, про добровільне виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2022 та призначення пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту "б" частини 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 06.03.2020, із врахуванням у подвійному розмірі періоду роботи на посаді молодшої медичної сестри інфекційного відділення КНП "Районна лікарня Калуської районної ради" з 01.01.2004 по 05.03.2020. При цьому, як слідує із відповіді на запит представника позивача, відповідачем замість того, щоб згідно поданої заяви від 29.09.2022 здійснити ОСОБА_1 з 01.10.2022 перерахунок пенсії в зв'язку з дорахуванням стажу 2 роки після призначення пенсії, згідно ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та збільшити коефіцієнт страхового стажу на 0,02 за набутих 2 роки страхового стажу, зменшує коефіцієнт її страхового стажу з 0,57583 до 0,44583, в результаті чого розмір пенсійної виплати позивачу замість того, щоб збільшитись, навпаки знижується. Однак, представник позивача зазначає, що право на зарахування у подвійному розмірі періоду роботи ОСОБА_1 на посаді молодшої медичної сестри інфекційного відділення КНП "Районна лікарня Калуської районної ради" з 01.01.2004 по 05.03.2020 підтверджено постановою 8ААС від 06.09.2022 у справі № 300/3458/20, а тому, згідно частини 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Відтак, на думку представника позивача, всупереч висновкам суду, відповідач в черговий раз грубо допускає порушений прав позивачки, на цей раз - прямо ігноруючи висновки суду у справі №300/3458/20. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 25.04.2023. Щодо заявлених позовних вимог заперечив та просив суд в задоволенні позову відмовити, вказавши що ОСОБА_1 звернулась до Головного управління із заявою від 29.09.2022 щодо перерахунку пенсії з дорахуванням стажу роботи. Відповідно до статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивачу було проведено перерахунок пенсії з дорахуванням страхового стажу роботи з 01.05.2020 по 31.10.2020 та з 01.12.2020 по 31.07.2021, 01.09.2021 по 22.05.2022, 1 рік 11 місяців 22 дні. При цьому, оскільки постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2022 у справі № 300/3458/20 зобов'язано Головне управління з 06.03.2020 призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з врахуванням у подвійному розмірі періоду роботи на посаді молодшої медичної сестри інфекційного відділення КНП "Районна лікарня Калуської районної ради" з 01.01.2004 - 05.03.2020, то при наступних перерахунках пенсії з дорахуванням стажу не зберігається право на зарахування у подвійному розмірі періоду роботи на посаді молодшої медичної сестри інфекційного відділення. Так, на думку представника позивача, право на призначення пенсії та її перерахунок - два різних права. Відповідно, реалізація кожного з них має здійснюватися за правилами та відповідно до норм, чинних на момент реалізації кожного з визначених прав. Відтак, вимоги позивача заявлені у позовній заяві є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.
Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти позову, встановив наступне.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 №300/3458/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №808 від 27.05.2020. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 з 06.03.2020 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено (а.с.10-13).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду 31.01.2022 у справі №300/3458/20 скасовано та прийнято постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 з 06.03.2020 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з врахуванням у подвійному розмірі періоду роботи на посаді молодшої медичної сестри інфекційного відділення КНП "Районна лікарня Калуської районної ради" з 01.01.2004 по 05.03.2020 (а.с.14-18).
Згідно повідомлення від 20.10.2022 №0900-0501-8/12994 відповідач повідомив ОСОБА_1 про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2022 у добровільному порядку та зазначив, що з 06.03.2020 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з врахуванням у подвійному розмірі періоду роботи на посаді молодшої медичної сестри інфекційного відділення КНП "Районна лікарня Калуської районної ради" з 01.01.2004 по 05.03.2020. Розмір пенсії з в розмірі 2730,09 грн, з 01.03.2022 - 2865,09 грн, з 01.10.2022 - 2325,87 грн. А суму боргу за період з 06.03.2020 по 31.10.2022 у розмірі 17985,90 грн, зобов'язувався виплатити у найближчому виплатному періоді (а.с.19).
29.09.2022 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління із заявою від щодо перерахунку пенсії з до врахуванням стажу роботи (а.с.74-75).
Рішенням від 17.10.2022 №092850013687 про перерахунок пенсії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області зменшено коефіцієнт страхового стажу ОСОБА_1 з 0,57583 до 0,44583 (а.с.90).
09.12.2022 позивач звернулася до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії, зарахувавши до стажу період її роботи з 01.01.2004 по 09.12.2022 на посаді сестри медичної старшої (сестри медичної палатної) Комунального некомерційного підприємства Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України Про пенсійне забезпечення (а.с.16-17).
В подальшому, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області розглянувши адвокатський запит представника позивача від 12.02.2023, згідно листа від 17.02.2023 №0900-0202-8/7025 повідомило, що відповідно до поданої заяви від 29.09.2022 року ОСОБА_1 було проведено перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу роботи з 01.05.2020 по 31.10.2020 та з 01.12.2020 по 31.07.2021, 01.09.2021 по 22.05.2022, 1 рік 11 місяців 22 дні. Розмір пенсійної виплати з 01.10.2022 становить 2325,87 грн(а.с. 20).
Відповідно до розрахунку доплати згідно з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду складеного відповідачем у період з 1.05.2022 по 01.09.2022 розмір пенсії ОСОБА_1 , що належить до виплати становив 2865,09 грн(а.с. 21).
Вважаючи дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії незважаючи на збільшення стажу роботи та зменшення коефіцієнту страхового стажу з 0,57583 до 0,44583, протиправними та такими, що порушують право на належне пенсійне забезпечення, позивач звернулася до суду з відповідними позовними вимогами.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи правову норму, яку слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складової права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду регулюють Закони України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі Закон №1788-ХІІ), від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон №1058-IV).
Відповідно до статті 24 Закону України № 1058, страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Закон України №1058 набрав чинності 1 січня 2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон № 1788).
Пільги по обчисленню стажу за роботу в деяких медичних закладах встановлені статтею 60 Закону №1788.
Так, згідно з статтею 60 Закону №1788 робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 06.04.2000 № 1645-III "Про захист населення від інфекційних хвороб" інфекційні хвороби - це розлади здоров'я людей, що викликаються живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення.
За приписами статті 7 Закону України № 1645-III, лікування хворих на інфекційні хвороби може проводитися в акредитованих у встановленому законодавством порядку державних і комунальних спеціалізованих закладах (відділеннях) охорони здоров'я та клініках наукових установ, а також в акредитованих закладах охорони здоров'я, заснованих у встановленому законодавством порядку на приватній формі власності.
Лікування хворих на інфекційні хвороби може проводитися в акредитованих у встановленому законодавством порядку державних і комунальних спеціалізованих закладах (відділеннях) охорони здоров'я та клініках наукових установ, а також в акредитованих закладах охорони здоров'я, заснованих у встановленому законодавством порядку на приватній формі власності. У разі якщо перебіг інфекційної хвороби легкий, а епідемічна ситуація в осередку інфекційної хвороби благополучна, лікування такого хворого під систематичним медичним наглядом може здійснюватися амбулаторно, крім випадків, передбачених статтями 22, 27 і 31 цього Закону.
При цьому, за змістом п.2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058-1V, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно пункту 3 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визначено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, то провадиться перерахунок пенсії з врахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Прикінцевими положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за списками № 1 і 2, а також за вислугу років, здійснюється за названим Законом у разі досягнення пенсійного віку та за наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з частиною 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Крім того, за правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення», в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в тому числі щодо пільг по обчисленню стажу), продовжують діяти і підлягають застосуванню після 01.01.2004.
За правилами статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи в закладі з надання психіатричної допомоги підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
Аналіз вищевикладеного дає підстави вважати, що за правилами статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи у інфекційному закладі охорони здоров'я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
Такий висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду щодо застосування вказаних вище норм матеріального права, викладеним в постановах від 22.12.2021 в справі № 688/2916/17, від 20.04.2022 в справі № 214/3705/17, від 08.06.2022 в справі № 510/1593/16-а, від 27.04.2023 в справі № 160/14078/22.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, суд звертає увагу, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2022 у справі № 300/3458/20, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 з 06.03.2020 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з врахуванням у подвійному розмірі періоду роботи на посаді молодшої медичної сестри інфекційного відділення КНП "Районна лікарня Калуської районної ради" з 01.01.2004 по 05.03.2020.
Таким чином, у вказаній постанові встановлено право ОСОБА_1 на зарахування у подвійному розмірі періоду роботи на посаді молодшої медичної сестри інфекційного відділення КНП "Районна лікарня Калуської районної ради" з 01.01.2004 по 05.03.2020.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Статтями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відтак суд наголошує про помилковість тверджень відповідача щодо відсутності врахування стажу позивача у подвійному розмірі при чергових перерахунках пенсії, оскільки проведення такого перерахунку пенсії автоматично не нівелює попереднє судове рішення, якими вирішено питання розміру чи складових пенсійного забезпечення позивача.
При цьому суд зазначає, що відповідачем не заперечується факт роботи позивача на посаді молодшої медичної сестри інфекційного відділення КНП "Районна лікарня Калуської районної ради" з 01.01.2004 по 05.03.2020 та в подальшому.
Відтак, беручи до уваги, що конституційне право на соціальний захист включає право на забезпечення у старості та в інших випадках, передбачених законом, суд дійшов висновку щодо необхідності визнання протиправними дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, що полягають у зменшенні коефіцієнту страхового стажу та розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2022 в зв'язку з відміною зарахування у подвійному розмірі періоду її роботи на посаді молодшої медичної сестри інфекційного відділення КНП "Районна лікарня Калуської районної ради" з 01.01.2004 по 05.03.2020.
Що стосується позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області продовжити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 01.10.2022, на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з врахуванням у подвійному розмірі періоду роботи на посаді молодшої медичної сестри інфекційного відділення КНП "Районна лікарня Калуської районної ради" з 01.01.2004 по 05.03.2020, суд зазначає наступне.
Згідно частини 4 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області продовжити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 01.10.2022, на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з врахуванням у подвійному розмірі періоду роботи на посаді молодшої медичної сестри інфекційного відділення КНП "Районна лікарня Калуської районної ради" з 01.01.2004 по 05.03.2020.
Решта доводів та аргументів учасників справи не впливають на результати вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
В рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2007 у справі №1-29/2007 зазначено, що утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, які є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини 2 статті 6, частини 2 статті 19, частини 1 статті 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Принципи соціальної держави втілено також у ратифікованих Україною міжнародних актах: Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права 1966 року, Європейської соціальної хартії (переглянутій) 1996 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та рішеннях Європейського суду з прав людини.
Згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов'язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачі під час розгляду справи не надали.
Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1073,60 грн, сплачений згідно квитанції №0.0.2926817447.1 від 05.03.2023 (а.с.1).
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, що полягають у зменшенні коефіцієнту страхового стажу та розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2022, в зв'язку з відміною зарахування у подвійному розмірі періоду її роботи на посаді молодшої медичної сестри інфекційного відділення КНП "Районна лікарня Калуської районної ради" з 01.01.2004 по 05.03.2020.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області продовжити з 01.10.2022 нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", із врахуванням у подвійному розмірі періоду роботи на посаді молодшої медичної сестри інфекційного відділення КНП "Районна лікарня Калуської районної ради" з 01.01.2004 по 05.03.2020.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018);
Суддя Микитин Н.М.