Ухвала від 26.02.2024 по справі 280/978/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

26 лютого 2024 року Справа № 280/978/24 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Мінаєва М.В., перевіривши матеріали позовної заяви

фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр.Соборний, буд.166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ ВП 44118663)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

31.01.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення форми «Ф» від 31.05.2023 за № 0004055-2410-0828-UA23060070000082704 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, в розмірі 8 155,50 грн, прийняте відповідачем;

2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Ф» від 31.05.2023 № 0004056-2410-0828-UA23060070000082704 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, в розмірі 3 973,50 грн, прийняте відповідачем;

3) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Ф» від 31.05.2023 № 0004059-2410-0828-UA23060070000082704 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, в розмірі 7 372,50 грн, прийняте відповідачем.

Ухвалою суду від 05.02.2024 позовну заяву залишено без руху, на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання вказаної ухвали суду про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду належним чином оформленої відповідно до статті 167 КАС України заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з зазначенням поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з цим позовом.

22.02.2024 до суду надійшла заява представника позивача (вх.№8722) про поновлення строку звернення до суду. Вказана заява обґрунтована тим, що починаючи з 24.02.2022 та станом на теперішній час територія міста Запоріжжя та Запорізької області перебувають в зоні ведення бойових дій, у зв'язку із чим через загрозу ракетних обстрілів у місті Запоріжжя щоденно, протягом дня, оголошуються режими повітряної тривоги. Таким чином, у зв'язку із загрозою ракетних обстрілів території міста Запоріжжя Адвокатське об'єднання «Аксіома» тимчасово призупиняє свою роботу, внаслідок чого кількість часу на підготовку процесуальних документів у працівників суттєво скорочується. З метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, просить суд визнати поважною причину пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити позивачу пропущений строк звернення до адміністративного суду із даною позовною заявою.

Розглядаючи вказану заяву, суд зауважує наступне.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У свою чергу, частина четверта цієї статті передбачає, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, загальний строк звернення до суду з адміністративним позовом становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а у випадку використання позивачем досудового порядку вирішення спору такий строк становить три місяці з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги, або шість місяців з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою у випадку, якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом.

При цьому КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Згідно із правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, строк звернення до суду із позовними вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення становить: шість місяців з дня, коли особа дізналася про прийняття такого податкового повідомлення-рішення у випадку невикористання процедури досудового врегулювання спору (адміністративного оскарження) відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України та один місяць з дня, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 статті 56 ПК України у випадку використання процедури досудового врегулювання спору (адміністративного оскарження).

Необхідність застосування таких строків до правовідносин щодо оскарження податкових повідомлень-рішень у випадку використання процедури адміністративного оскарження обґрунтована також в постанові Верховного Суду від 30.01.2024 у справі № 752/17664/21, від 16.11.2023 у справі № 640/1355/21.

Позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення від 31.05.2023 № 0004055-2410-0828-UA23060070000082704, від 31.05.2023 № 0004056-2410-0828-UA23060070000082704, від 31.05.2023 № 0004059-2410-0828-UA23060070000082704. З матеріалів справи встановлено, що позивач скористався правом на адміністративне оскарження, і рішенням Державної податкової служби України від 31.10.2023 № 32669/6/99-00-06-01-03-06 скаргу позивача залишено без задоволення.

Таким чином, строк звернення до суду з даним позовом розпочався 23.11.2023 (з наступного дня після дати отримання рішення за результатами розгляду скарги на податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 31.05.2023, що підтверджується інформацією щодо відстеження міжнародні відправлення та відправлення по Україні АТ "Укрпошта") та закінчився 23.12.2023, однак з цим позовом позивач звернувся лише 30.01.2024 (через підсистему «Електронний суд»), тобто з пропуском строку звернення до суду.

Суд зауважує, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, обов'язок доведення обставин, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду.

Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду із позовом.

Заява представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду мотивовано тим, що з 24.02.2022 запроваджено воєнний стан у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, територія Запорізької області перебуває у зоні ведення бойових дій, кожного дня оголошуються повітряні тривоги, через що адвокатське об'єднання «Аксіома» тимчасово призупиняє свою роботу.

Суд акцентує увагу, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Ураховуючи те, що перебіг процесуального строку на звернення до суду з позовом у цій справі припав на період повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, ця обставина могла унеможливити дотримання такого строку за умови надання до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду з позовом, та могла б бути визнаною поважною причиною для поновлення процесуального строку.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 23.02.2023 у справі №640/7095/22 при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.

Такої ж правової позиції дотримується і Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 у справі № 320/1753/23.

Суд враховує обставини щодо введення в Україні воєнного стану та наявності загрози ракетних ударів чи іншої небезпеки, пов'язаної з військовою агресією, необхідність реагування на повітряні тривоги, відсутність електроживлення тощо, однак неможливість подання позовної заяви у встановлений законодавством строк в результаті дії таких обставин має бути конкретизована (із зазначенням конкретних причин та періоду, протягом якого вони діяли) та підтверджена відповідними доказами, які позивачем або представником позивача надані не були.

Як вже зазначалось судом, перебіг місячного строку звернення до суду з даним позовом розпочався 23.11.2023. Позивач зареєстрований на території міста Запоріжжя, яке відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), належить до територій можливих (а не активних) бойових дій. Водночас Запорізький окружний адміністративний суд із початку введення воєнного стану не припиняв своєї діяльності.

Щодо впливу воєнного стану на роботу Адвокатське об'єднання «Аксіома» суд зазначає, що неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеної в ухвалі від 12.02.2024 по справі №520/10283/23, обставини внутрішньої роботи в межах установи є суб'єктивними, адже стосуються належної організації роботи в середині установи та залежать від волі керівника та працівників, а тому не виправдовують зволікання у вчиненні процесуальних дій.

Отже, станом на 26.02.2024 позивачем у повному обсязі не виконано вимоги ухвали від 05.02.2024 в частині зазначення поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з цим позовом у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у заяві про поновлення пропущеного строку представником позивача не вказано на обставини непереборного і об'єктивного характеру, існування яких значною мірою утруднило або ж унеможливило реалізацію права на судовий захист у межах встановленого для цього строку звернення до суду, тому вказані позивачем обставини визнаються судом неповажними, а заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною другою статті 123 КАС України визначено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з частиною восьмою статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 122, 123, 169, 241, 243, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та додані до неї матеріали позивачу.

Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі.

Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 26.02.2024.

Суддя К.В.Мінаєва

Попередній документ
117279235
Наступний документ
117279237
Інформація про рішення:
№ рішення: 117279236
№ справи: 280/978/24
Дата рішення: 26.02.2024
Дата публікації: 29.02.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Запорізький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на майно, з них; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки