про продовження судового розгляду
26 лютого 2024 рокум. Ужгород№ 260/10744/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинця Д.В., розглянувши питання про продовження розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
11 грудня 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) (далі - відповідач), яким просить суд:
1) відкрити провадження у справі;
2) розглянути позовну заяву за правилами спрощеного позовного провадження;
3) визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2012-2017 роках та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період з січня 2012 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;
4) зобов'язати НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_3 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2012-2017 роках та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період з січня 2012 року по лютий 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;
5) визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_3 ) що полягає у нездійсненні перерахунку та виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, передбаченої ст.15 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зі змінами), ст. 9 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (зі змінами), в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби із урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яку отримував під час проходження військової служби, та із урахуванням отриманої індексації, виплаченої НОМЕР_2 прикордонним загоном (військова частина НОМЕР_3 ) на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 року у справі №260/179/23, із урахуванням раніше виплаченої суми одноразової грошової допомоги;
6) зобов'язати НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_3 ) здійснити перерахунок та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби, передбачену ст. 15 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зі змінами), ст. 9 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (зі змінами), в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби із урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яку отримував під час проходження військової служби, та із урахуванням отриманої індексації, виплаченої НОМЕР_2 прикордонним загоном (військова частина НОМЕР_3 ) на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 року у справі №260/179/23, із урахуванням раніше виплаченої суми одноразової грошової допомоги.
15 грудня 2023 року ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
19 лютого 2024 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду позовну заяву на підставі частини тринадцятої статті 171 КАС України було залишено без руху, встановлено позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати підстави для поновлення строку, надати докази поважності причин його пропуску.
23 лютого 2024 року до суду надійшла заява позивача на виконання вимог ухвали суду 19 лютого 2024 року.
На виконання зазначеної ухвали позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій просить визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення з цим позовом до суду та поновити такий строк. Свої вимоги обґрунтовує тим, що з метою досудового врегулювання спору ним направлявся відповідачу адвокатський запит, з якого позивач дізнався про порушення свої прав з листа відповідача від 20.11.2023 року. Крім того, позивач посилається на постанову Верховного Суду від 20.11.2023 року у справі №160/5468/23.
Визначаючись щодо питання про поновлення позивачеві строку звернення до суду, суд виходив з такого.
Особливості поновлення процесуальних строків визначені статтею 121 КАС України.
Положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 Кодексу законі про працю України (далі - КЗпП України). Так, до 19.07.2022 року частина друга вищезазначеної статті встановлювала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Водночас Законом України від 01.07.2022р. №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (набрав чинності 19.07.2022р.) частину другу статті 233 КЗпП України викладено у наступній редакції: «Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
В контексті спірних правовідносин, слід зазначити, що позивач звернувся до суду щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2012-2017 роках та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010р. №889 за період з січня 2012 року по лютий 2018 року включно та одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Суд звертає увагу, що момент виникнення спірних правовідносин, частина другої статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.
У свою чергу, відповідач посилається на приписи частини другої статті 233 КЗпП України, в редакції Закону №2352-ІХ, що, на переконання суду, є необґрунтованим, адже Закон №2352-ІХ від 01.07.2022р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (набрав чинності 19.07.2022р.) не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності, тобто, його норми не мають зворотної дії в часі.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999р. №1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідно зміст суб'єктивного права особи, у тому числі права особи на звернення до суду, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права.
Водночас неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності. Відтак, приписи нового нормативно-правового акта не можуть змінити обсяг прав, який було встановлено попередніми нормативно-правовими актами.
З огляду на те, що спірні правовідносини виникли до моменту внесення змін до положень статті 233 КЗпП України, суд відхиляє доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.11.2023 у справі №160/5468/23, від 19.01.2023 по справі № 460/17052/21.
Також суд бере до уваги посилання позивача на те, що лише 20 листопада 2023 року позивач отримав від відповідача відповідь-відмову на адвокатський запит, у якому, крім іншого, позивач просив здійснити перерахунок щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової матеріальної допомоги на оздоровлення за період з 2016 року по лютий 2017 року та одноразової допомоги при звільненні з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Таким чином, з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, у зв'язку з наведеним обґрунтуванням пропуску строку звернення з позовом до суду, вбачається можливим поновити позивачу строк звернення до суду, встановлений частиною п'ятою статті 122 КАС України та вважаю за необхідне задовольнити заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду та поновити такий, а у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
У зв'язку із усуненням позивачем недоліків позовної заяви розгляд справи необхідно продовжити.
Керуючись статтями 122, 171, 248 КАС України, суд, -
1. Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з даним позовом - задовольнити.
2. Визнати поважною причину пропуску строку для звернення з цим позовом до суду та поновити ОСОБА_1 цей строк.
3. У задоволенні клопотання представника НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
4. Продовжити розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Д.В. Іванчулинець