16 лютого 2024 року м. Ужгород№ 260/9469/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Луцович М.М.
при секретарі судового засідання Пішта І.І.
та осіб, що беруть участь у справі:
представник позивача - Шпуганич В.П.,
представник відповідача - Сочка О.Я.,
представник відповідача - Струк Т.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Закарпатської митниці (вул. Собранецька, 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 43985560) про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Закарпатської митниці, в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Закарпатської митниці про коригування митної вартості товарів № UА305000/2023/000181/1 від 20 жовтня 2023 року; 2) визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА305240/2023/000024 від 20 жовтня 2023 року.
Позовні вимоги аргументувано тим, що для підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту, разом з митною декларацією №23UA305240001121U6 подано наступні документи, які підтверджують числові значення митної декларації: договір купівлі-продажу від 01.04.2023 р. № 10735, прайс на ціни, рахунок-фактуру № 105007260 від 17.10.2023 р., документ, що підтверджує вартість перевезення товару договір про надання послуг митного брокера, декларація (інвойс) складена експортером за №105007260, лист обгрунтування тощо. Таким чином, для підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту, разом з митною декларацією №23UA305240001121U6 подані всі необхідні документи, які перелічені у картці відмови. Імпорт товарів відбувся за правилами EXW RO Buzias (самовивіз). У вказаних документах митним органом не виявлено розбіжностей, так само митним органом не вказано, що наявні в них відомості унеможливлюють ідентифікувати товар або підтвердити числові показники митної декларації. Відповідач у рішенні про коригування митної вартості зазначив, що для визначення митної вартості використано резервний метод, джерелом інформації для коригування митної вартості слугували декларації № 408020/2023/059812 від 02.10.2023 р. та UA305240/2023/000859 від 03.08.2023 р. тому на думку сторони позивача наявна інформація з митного оформлення подібного товару за митними деклараціями не є і не можу бути належним доказом в обґрунтування неможливості здійснення розмитнення товару, що ввозиться позивачем. У листі від 19.10.2023 р. представник продавця повідомив що ціна на товар за кодом 7308905100 сформована заводом-виробником з урахуванням таких факторів: зниження попиту на вироблену продукцію в осінньо-зимовий період, зазначення у інвойсі невідповідність товару вимогам стандарту у зв'язку з невідповідністю товщини металу, наявності незаповнених пінополіуретаном порожнин у пакетах, невідповідністю розмірів стандартним розмірам через відмову попереднього. Не заслуговують доводи митного органу про відсутність оплати через розбіжності у рахунках та датах оплати, так як визначальним є розрахунки за контрактом, а вони були здійсненні до відвантаження продукції 17.10.2023 року. Також не може бути підставою для коригування вартості відсутність пакувального листа що позбавило можливості відповідача перевірити склад товару та його характеристики.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
06 грудня 2023 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого вказано, що надані до митного оформлення документи та відомості містять розбіжності, які безпосередньо впливають на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, а також всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Вказане унеможливлює застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). У зв'язку з вищезазначеним, відповідно до положень ст. 53 МКУ, митним органом було направлено запит декларанту про необхідність подання (за наявності) додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, зокрема таких як: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару (договір, заявка, рахунок тощо); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інші додаткові документи за бажанням декларанта, що підтверджують митну вартість товару. Також, відповідно до частини 5 статті 55 МКУ декларанту було запропоновано провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. На запит митного органу жодних документів чи роз'яснень декларантом надано не було, право на консультацію з митним органом відповідно до ч. 5 ст. 55 Митного кодексу України декларант не використав. З урахуванням викладеного вище, митним органом відповідно до частини шостої ст.54 МКУ було відмовлено у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA305000/2023/000181/1 від 20.10.2023 за наступних підстав: 1) подані декларантом до митного оформлення документи, відповідно до умов, зазначених у статті 53 МКУ, містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за товар, а також відомостей щодо складових митної вартості; 2) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ст.58 МКУ в частині достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості; 3) неподання декларантом додаткових документів на запит митного органу у відповідності з положеннями статті 53 МКУ. При коригуванні митної вартості метод 1 (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовувався відповідно до положень частини другої ст.58 МКУ, оскільки в наданих до митного оформлення документах відсутні всі відомості щодо складових митної вартості. Метод 2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів) та метод 2б (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) не застосовувались у зв'язку з відсутністю документально підтвердженої інформації щодо вартості ідентичних та подібних товарів з дотриманням вимог статей 59, 60 та 61 МКУ. Метод 2в (на основі віднімання вартості) та 2г (на основі додавання вартості (обчислена вартість)) не застосовувались у зв'язку з відсутністю документально підтвердженої інформації, необхідної для застосування цих методів.
20 грудня 2023 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Просив суд такий задовольнити повністю.
Представники відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечили з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Просили суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
20.10.2023 ФОП ОСОБА_1 до митного оформлення було задекларовано за митною декларацією №23UA305240001121U6 товар «панелі металеві, що складаються з трьох шарів, з чорного оцинкованого металу (марка сталі не визначена) фарбовані з двох стінок, виготовлених з листового гофрованого (ребристого) тонкого листа та шару ізоляційного наповнювача (пінополіуретану), складові частини металоконструкцій і призначені для ізоляції; у тому числі панелі стінові 2 сорту, з дефектами виробництва, вибракувані в результаті тестування готової продукції». Виробник та відправник S.C. JORIS IDE S.R.L. (Румунія).
Товари постачалися в рамках контракту №10735 від 01.04.2023 року з румунською компанією S.C.JORIS IDE S.R.L. Умови поставки зазначені в інвойсах від 17.10.2023 року №105007260 та №105007261 - EХW Buzias.
Відповідно до товарно-транспортної накладної (CMR) № 352390 від 17.10.2023 року переміщення здійснювалося автомобільним транспортом, перевізником є ФОП ОСОБА_2 (Р.Е. МАRІNA M.D.) (а.с.83).
20 жовтня 2023 року відповідачем повідомлено декларанту про необхідність надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, у відповідь на запит декларант відмовився надати інші додаткові документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (договір, заявка, рахунок, тощо) та висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Від консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі також відмовився (а.с. 89-90).
20 жовтня 2023 року Закарпатською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA305000/2023/000181/1 (а.с. 91-93), в якому зазначено, що заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана з наступних причин: 1) подані декларантом до митного оформлення документи, відповідно до умов, зазначених у статті 53 МКУ, містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за товар, а також відомостей щодо складових митної вартості; 2) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ст.58 МКУ в частині достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості; 3) неподання декларантом додаткових документів на запит митного органу у відповідності з положеннями статті 53 МКУ. Вказане унеможливлює застосування методу визначення митної вартості за ціноюдоговору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). У зв'язку з вищезазначеним, відповідно до положень ст. 53 МКУ, митним органом було направлено запит про необхідність подання (за наявності) додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. Також, відповідно до частини 5 статті 55 МКУ декларанту було запропоновано провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Додаткових документів декларантом надано не було, право на проведення консультації з митним органом відповідно до частини 5 ст.55 МКУ декларант не використав, обґрунтовані сумніви митного органу у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості спростовано не було, у зв'язку з чим митницею було прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару. Метод 1 (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовувався відповідно до положень частини другої ст.58 МКУ, оскільки в наданих до митного оформлення документах відсутні всі відомості щодо складових митної вартості. Метод 2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів) та метод 2б (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) не застосовувались у зв'язку з відсутністю документально підтвердженої інформації щодо вартості ідентичних та подібних товарів з дотриманням вимог статей 59, 60 та 61 МКУ. Метод 2в (на основі віднімання вартості) та 2г (на основі додавання вартості (обчислена вартість)) не застосовувались у зв'язку з відсутністю документально підтвердженої інформації, необхідної для застосування цих методів. Митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості товару у зв'язку з наявністю відповідної інформації. При визначенні числового значення митної вартості товару за основу взята раніше визнана митними органами митна вартість аналогічних товарів за наступними МД (UA408020/2023/059812 від 02.10,2023, UA305240/2023/000859 від 03.08.2023, UA408020/2023/058741 від 27.09.2023 ) і становить 2,11 USD/кг (у валюті контракту 1.9987 EUR/кг да день подання декларації до митного оформлення).
20 жовтня 2023 року карткою відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA305240/2023/000024, повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, оскільки митним органом прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару № UA305000/2023/000181/1 від 20.10.2023, згідно з статтею 55 МК України, (а.с. 14).
Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів Закарпатської митниці № UA305000/2023/000181/1 від 20.10.2023 протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
За приписами частини 1 статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Частиною 2 статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
За приписами частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частинами 1 і 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої та третьої статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
За приписами частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що обов'язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною 2 статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою умовою, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає контролюючому органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК України документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про митну вартість товару.
Отже, підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товару, серед іншого, може слугувати: заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі помилкове визначення митної вартості товарів, помилкове проведення декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 МК України; відсутність у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
При цьому, у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, митний орган може витребувати додаткові документи.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
Під час здійснення митного контролю за МД №23UA305240001121U6 від 20 жовтня 2023 року опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. За результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана з наступних причин: 1) подані декларантом до митного оформлення документи містять розбіжності, які безпосередньо впливають на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості, у тому числі ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті; 2) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ст.58 МКУ в частині достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості; 3) неподання декларантом додаткових документів на запит митного органу у відповідності з положеннями статті 53 МКУ. Вказане унеможливлює застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Надаючи правову оцінку зазначеним у рішеннях твердженням щодо виявлених неточностей, які, на думку відповідача, свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо митної вартості товару, що ввозив позивач, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що 20 жовтня 2023 року ФОП ОСОБА_1 до митного оформлення було задекларовано за митною декларацією №23UA305240001121U6 товар ««панелі металеві, що складаються з трьох шарів, з чорного оцинкованого металу (марка сталі не визначена) фарбовані з двох стінок, виготовлених з листового гофрованого (ребристого) тонкого листа та шару ізоляційного наповнювача (пінополіуретану), складові частини металоконструкцій і призначені для ізоляції; у тому числі панелі стінові 2 сорту, з дефектами виробництва, вибракувані в результаті тестування готової продукції». Відправник S.C. JORIS IDE S.R.L. (Румунія).
Товари переміщуються в рамках контракту № 10735 від 01.04.2023 (далі - контракт) з румунською компанією S.C. JORIS IDE S.R.L. Умови поставки зазначені в інвойсах від 17.10.2023 № 105007260 та № 105007261 - EXW Buzias (Румунія).
Переміщення товару здійснювалось автомобільним транспортом. Відповідно до товарно-транспортної накладної № 352390 від 17.10.2023 (далі - CMR) зазначено, що перевізником по даній поставці є ФОП ОСОБА_2 (P.E. MARINA M.D.), довідку довільної форми про витрати на транспортування № 17-10 від 17.10.2023 надано також від імені перевізника ФОП ОСОБА_2 . Водночас, договору (заявки, рахунку тощо) про перевезення між імпортером та виконавцем перевезення до митного оформлення надано не було, що унеможливлює перевірку достовірності числового значення заявлених транспортних витрат.
Водночас, до позовної заяви позивач надав Договір транспортно-експедиційних послуг перевезення вантажів №1 від 01.09.2022, укладений між імпортером ( ОСОБА_1 ) та експедитором ФОП ОСОБА_3 . У пункті 2.3 договору обумовлено, що Експедитор направляє Перевізнику контракт-заявку, в якій зазначається у тому числі сума оплати за перевезення (пункт 2.3.14). Оскільки не надано ні контрактів-заявок, ні рахунків від перевізника, ідентифікувати даний договір з процесом перевезення оцінюваних товарів не виявляється можливим, так як реквізити ФОП ОСОБА_3 не фігурують в жодному з поданих до митного оформлення документів.
В свою чергу, наявність в процесі перевезення оцінюваних товарів експедитора (тобто, посередника, який організовує перевезення, укладає домовленості з перевізником, тощо) викликає додатковий сумнів щодо включення чи не включення до загальних витрат на транспортування витрат покупця на експедиційні послуги, які є частиною витрат на перевезення та підлягають включенню до митної вартості.
У поданій CMR зазначено, що разом з вантажем слідують інвойс та пакувальний (пакінг) лист. Необхідно відмітити, що пакувальний лист до митного оформлення не надано, у зв'язку з чим перевірити розподіл ваги по тим видам панелей, які заявлені як «панелі стінові 2 сорту» (та ціна яких удвічі менша за звичайні панелі), не виявляється можливим.
Відповідно до інвойсу № 105007260 від 17.10.2023 (далі - рахунок), умови оплати по рахунку на загальну суму 3873,39 євро є наступними: 30 % оплати до початку виробництва продукції, 70% до моменту відвантаження.
Також, відповідно до п.3 контракту № 10735 від 01.04.2023, за згодою продавця в момент виставлення рахунку покупець може оплатити заздалегідь 100% вартості замовлення. Рахунок № 105007260 був виставлений 17.10.2023, а поданий до митного оформлення платіжний документ датується 10.10.2023, а отже згідно п.3 контракту, до митного оформлення не подано платіжний банківський документ про оплату на момент виставлення рахунку. Слід також відмітити, що в рахунку № НОМЕР_2 від 17.10.2023 вказано термін оплати саме до 17.10.2023.
Тобто, в будь-якому випадку на момент митного оформлення даний рахунок повинен був бути сплачений.
Водночас, до митного оформлення подано банківську платіжну інструкцію № 53JВКLNА від 10.10.2023 (платіжний документ) на суму 10602,22 євро, в розділі «призначення платежу» якого зазначено «for S.C.JORIS IDE S.R.L № 10735 від 01.04.2023», що робить неможливим ідентифікувати, за які конкретні партії товару була проведена дана оплата, і чи відноситься вона до рахунку на оцінювані товари, оскільки сума сплачених за платіжним документом коштів є значно більшою за фактурну ціну оцінюваних товарів.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 53 МКУ до підтверджуючих митну вартість основних документів належать, якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
Оцінювані товари задекларовані в режимі імпорту. Відповідно до частини четвертої - п'ятої статті 58 МКУ, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Вищезазначені розбіжності з питань сплати коштів за товар викликали обґрунтований сумнів у достовірності заявлених митному органу відомостей щодо фактурної ціни товару та, відповідно, митної вартості.
В описі задекларованого товару значну його частину (64%, 346,14 м. кв) зазначено як «панелі стінові 2 сорту, з дефектами виробництва, вибракувані в результаті тестування готової продукції» і, відповідно, вартість таких виробів заявлена значно нижче, ніж їх аналоги без дефектів. Така суттєва різниця в цінах відображена також в оферті (ціновій пропозиції) від 17.10.2023, в якій зокрема ціна звичайних (нормальної якості) панелей перебуває в діапазоні від 17,10 до 32,50 євро/м.кв., тоді як ціна панелей 2 сорту - від 7,00 до 10,00 євро/м.кв.
В той же час, в поданих документах не наведено чітких ідентифікаційних ознак, які б пояснювали, в чому саме полягає дефектність товарів та їх відмінність від не дефектних. Тобто, документ, який би чітко пояснював різницю у класах якості та, відповідно, вплив такої різниці на ціну товарів, до митного оформлення не надано.
Натомість, до митного оформлення подано документ (лист обґрунтування) довільної форми від 19.10.2023, структура якого складається з двох по різному відформатованих сторінок з текстом приблизно однакового змісту, але на різних мовах - українській та англійській. Зокрема можна зробити висновок про те, що кожен з поданих текстів є окремим перекладом з якогось іншого тексту, який до митного оформлення подано не було. Кожен з текстів (англійська та українська версія) мають відмітки про те, що переклад здійснено на підприємстві «S.C. Joris IDE S.R.L.», але з чого саме його здійснили - встановити неможливо.
Даний лист стосується сендвіч-панелей саме 2 сорту (в документах вказані з позначкою « 2-а») і покликаний обгрунтувати їхню ціну, але містить суттєві розбіжності та порушення причинно-наслідкового зв'язку, наприклад, одним з факторів формування ціни на панелі 2 сорту вказано «невідповідність розмірів стандартним розмірам у зв'язку з відмовою попереднього замовника".
Також, в одному із пунктів листа зазначається, що інвойсна ціна товару вказана «з урахуванням проведених досліджень лабораторії заводу, де встановлено невідповідність зазначеного товару вимогам стандарту...». Водночас, до митного оформлення відповідних результатів таких досліджень подано не було.
Таким чином, надані до митного оформлення документи та відомості містять розбіжності, які безпосередньо впливають на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, а також всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Вказане унеможливлює застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
20 жовтня 2023 року відповідачем повідомлено декларанту про необхідність надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, зокрема таких як:
- документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару (договір, заявка, рахунок тощо);
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;
- інші додаткові документи за бажанням декларанта, що підтверджують митну вартість товару.
Також, відповідно до частини 5 статті 55 МКУ декларанту було запропоновано провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
20 жовтня 2023 року, у відповідь на запит від 20 жовтня 2023 року, декларант відмовився надати інші додаткові документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (договір, заявка, рахунок, тощо) та висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Від консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі також відмовляються.
Суд погоджується із доводами відповідача, що запропонувавши надати додаткові документи, митний орган сприяв позивачу в обґрунтуванні застосування першого (основного) методу визначення митної вартості ввезеного на митну території України товару. Проте, позивач не усунув наявних розбіжностей та не підтвердив задекларовану митну вартість товару.
За таких обставин та з огляду на суперечність поданих декларантом документів, за відсутності доказів на спростування сумнівів митного органу щодо задекларованої митної вартості товару, останній мав достатні та обґрунтовані підстави для визначення митної вартості товару не за ціною договору (контракту).
Отже, митний орган правомірно прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості та визначив митну вартість товару за резервним методом.
Частиною 1 статті 55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 55 МК України).
Наведеним вимогам оскаржуване рішення про коригування митної вартості відповідає, оскільки містить передбачену законом інформацію; у графі 33 вказаних рішень зазначені та обґрунтовані причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог МК України.
Метод 1 (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовувався відповідно до положень частини другої статті 58 МК України, оскільки в наданих до митного оформлення документах наявні розбіжності та відсутні всі відомості щодо складових митної вартості. Метод 2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів) та метод 2б (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) не застосовувались у зв'язку з відсутністю документально підтвердженої інформації щодо вартості ідентичних та подібних товарів з дотриманням вимог статей 59, 60 та 61 МК України. Метод 2в (на основі віднімання вартості) та 2г (на основі додавання вартості (обчислена вартість)) не застосовувались у зв'язку з відсутністю документально підтвердженої інформації, необхідної для застосування цих методів.
Відповідно до статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості товару у зв'язку з наявністю відповідної інформації. При визначенні числового значення митної вартості товарів за основу взята наявна в ЄАІС Держмитслужби інформація щодо визнаної митної вартості аналогічних товарів за МД (UA408020/2023/059812 від 02.10,2023, UA305240/2023/000859 від 03.08.2023, UA408020/2023/058741 від 27.09.2023 ), яка становить 2,11 дол. США/кг.
З огляду на встановлені під час судового розгляду обставини, визначення митницею митної вартості імпортованих товарів за резервним методом слід вважати обґрунтованим.
Підсумовуючи наведене, вищезазначені обставини, на переконання суду, вказують на наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості, оскільки надані митному органу документи не підтверджували заявленої митної вартості товарів; позивачем на підтвердження заявленої митної вартості не було подано витребуваних документів у повному обсязі.
Водночас, в оскаржуваному рішенні митний орган навів достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, вказано джерела інформації, що використовувались відповідачем для визначення митної вартості, зазначив послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований метод, що передує методу, обраному митним органом.
Отже, позивач до митного органу за роз'ясненням не звертався, а подані декларантом до митного оформлення документи містять розбіжності.
Додаткові документи для підтвердження митної вартості в рамках реалізації положень частини восьмої статті 55 МКУ декларантом митниці не надавались.
Отже, незважаючи на достатню кількість часу, ані під час запиту додаткових документів відповідно до статті 53 МКУ щодо вищезазначеної поставки товарів, ані в рамках реалізації положень частини восьмої статті 55 МКУ, декларантом не було надано митному органу жодних роз'яснень та додаткових підтверджуючих митну вартість документів.
За таких обставин, надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA305000/2023/000181/1 від 20 жовтня 2023 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA305240/2023/000024 від 20 жовтня 2023 року.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати, у відповідності до статті 139 КАС України, не підлягають розподілу.
Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд -
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Закарпатської митниці (вул. Собранецька, 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 43985560) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
2. Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України. Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяМ.М. Луцович
Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено та підписано 26.02.2024 року.