Київський апеляційний суд
22 лютого 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12023100070000658 щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м. Славута Хмельницької області, громадянина України,
що зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_1 ,
проживає за адресою: АДРЕСА_2 , судимого:
1) вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області
від 24.03.2010 за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі,
на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання
з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;
2) вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області
від 16.03.2011 за ч.3 ст.185 КК України на підставі ст.71 КК України
на 3 роки 6 місяців позбавлення волі,
3) вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області
від 13.05.2015 за ч.2 ст.125, ч.2 ст.186 КК України на підставі
ст.71 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі,
звільненого 15.09.2020 по відбуттю призначеного покарання,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України,
за апеляційною скаргою прокурора на вирок Подільського районного суду м. Києва від 14 березня 2023 року,
Вироком Подільського районного суду м. Києва від 12.06.2023 ОСОБА_7 визнаний винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України і йому призначено покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні - прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 просить вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення, встановлені судом, які викладені у вироку, доведеність винуватості обвинуваченого та правову кваліфікацію його дій, свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме, положення ст.69 КК України, і призначив ОСОБА_7 покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м'якість.
Так, приймаючи рішення про застосування положень цієї норми, суд обмежився лише перерахуванням обставин, які пом'якшують покарання, не вказав у вироку, яким чином ці обставини істотно знизили чи мали б знизити ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, і також не дав оцінку ступеню тяжкості кримінального правопорушення, об'єкту злочинного посягання. А тому, як стверджує прокурор, призначене покарання не буде сприяти реалізації завдань кримінального провадження з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Заслухавши суддю-доповідача; доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та з огляду на наявність лише однієї обставини, яка пом'якшує покарання, не вбачав законних підстав для застосування ст.69 КК України; доводи захисника і обвинуваченого, які просили вирок суду залишити без змін; провівши судові дебати, надавши обвинуваченому останнє слово, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні належить відмовити, з таких підстав.
Вироком суду визнано доведеним, що ОСОБА_7 вчинив закінчений замах на крадіжку майна, належного ТОВ "АТБ-Маркет", за наступних обставин.
25 березня 2023 року, тобто під час дії воєнного стану, в період з 11 години 35 хвилин по 11 годину 39 хвилин ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні магазину ТОВ "АТБ-Маркет", розташованому за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 127, реалізуючи умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, взяв товар загальною вартістю 739 гривень 34 копійки, а саме, пральний порошок "Savex Parfum Lock" вагою 3 кг, сир кисломолочний "Український" вагою 400 г, пляшку пива "Своя лінія Пивоварня № 1 Міцне" об'ємом 1,25 л, ковбасу "Добров Ла Парма" вагою 234 г, ковбасу "М'ясна лавка салямі болгарська" вагою 351 г, сир плавлений "Molendam Gouda", шоколад "Корона Максфан", не оплативши який направився на вихід з магазину. Таким чином ОСОБА_7 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки він був затриманий працівником охорони магазину.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджуються наявними в ньому доказами, які досліджувалися в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, і ніким з учасників судового провадження не оспорюються. Тому колегія суддів не переглядає їх відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України.
За встановлених судом фактичних обставин кваліфікація дій ОСОБА_7 за ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України - закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, - є вірною.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б могли бути підставою для зміни або скасування вироку, колегія суддів не вбачає.
Всупереч доводам прокурора дотримав суд і вимог закону, через які реалізуються принципи законності, справедливості та індивідуалізації покарання.
Згідно з ч.1 ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Суд першої інстанції відповідно до вимог ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості кримінального правопорушення, дані про особу винного, який є судимим за кримінальні правопорушення проти власності, неодружений, не працює.
Обставин, які обтяжують покарання, встановлено не було. Разом з тим, суд визнав обставиною, яка його пом'якшує, щире каяття, а також взяв до уваги конкретні обставини у даному кримінальному провадженні, зокрема, визнання ОСОБА_7 вини, вартість майна, яке він намагався викрасти і яке повернуто ТОВ "АТБ-Маркет", його значимість для потерпілого та відсутність матеріальних претензій з боку останнього, а також особу обвинуваченого, який усвідомив наслідки вчиненого, висловив жаль, бажання працевлаштуватись та змінити спосіб життя.
Також колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що предметом злочину були побутова хімія та продукти харчування вартістю 739 гривень 34 копійки і з огляду на ступінь реалізації ОСОБА_7 злочинного наміру майнової шкоди потерпілому завдано не було.
У вироку суд зазначив, що обставиною, яка пом'якшує покарання, є щире каяття, а інші обставини врахував як такі, що дають підстави для призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої відповідною санкцією, тобто фактично визнав їх такими, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості кримінального правопорушення, хоча конкретно і не вказав про це у вироку.
Як за видом, так і за розміром це покарання є справедливим, і, на переконання колегії суддів, буде необхідним й достатнім для досягнення його мети, яка полягає не тільки в карі, а й виправленні обвинуваченого та запобіганні вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Отже, вирок суду першої інстанції є законним, обґрунтованим і вмотивованим, тому підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів
Вирок Подільського районного суду м. Києва від 12 червня 2023 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скарги прокурора у кримінальному провадженні - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу суду апеляційної інстанції може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3