01 лютого 2024 року м. Київ
Справа №753/10268/23
Апеляційне провадження №22-ц/824/4575/2024
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Мережко М.В., Поліщук Н.В.
за участю секретаря Бевзи А.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» на рішення Дарницького районного суду м. Києва ухваленого під головуванням судді Колесника О.М., 09 жовтня 2023 року в м. Києві, повний текст рішення складений 23 жовтня 2023 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» про зобов'язання здійснити перерахунок сплачених коштів,
У червні 2023 року позивач звернулася до суду із вищевказаним позовом, в якому просила зобов'язати відповідача здійснити перерахунок сплачених позивачем коштів за послугу централізованого постачання теплової енергії у квартирі АДРЕСА_1 за весь період користування послугою, починаючи з 04 квітня 2018 року по 01 червня 2023 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є споживачем послуг з централізованого постачання теплової енергії, які надає ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ». Відповідно до Договору № 02715 про встановлення теплолічильника від 20 березня 2018 року, в належній позивачу квартирі АДРЕСА_1 було встановлено вузол обліку теплової енергії (теплолічильник) GROSS WMZ-UA 15/1,5 (R50H/R25V) SH-R3-0, заводський номер 18010222. Однак, відповідач протиправно припинив врахування показників вузлів розподільчого обліку теплової енергії, чим, на думку позивача, допустив порушення Закону України «Про захист прав споживачів».
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, в зв'язку з чим і звернулася з даним позовом до суду.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 09 жовтня 2023 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» про зобов'язання здійснити перерахунок сплачених коштів - задоволено частково.
Зобов'язано ТОВ «Євро-реконструкція» здійснити перерахунок сплачених ОСОБА_1 коштів за отримані послуги централізованого постачання теплової енергії в квартиру АДРЕСА_1 за період з 04 квітня 2018 року по 01 червня 2023 року на підставі щомісячних показників квартирного вузла обліку теплової енергії (теплолічильника) GROSS WMZ-UA 15/1,5 (R50H/R25V) SH-R3-0, заводський номер 18010222, облаштованого у загальному коридорі біля квартири №284 , та щомісячних розрахунків витрат на централізоване опалення місць загального користування будинку АДРЕСА_3 .
В задоволенні решти вимог відмовлено.
Стягнуто з ТОВ «Євро-реконструкція» на користь держави 1073,60 грн судового збору.
Рішення суду мотивовано тим, що дії ТОВ «Євро-реконструкція», пов'язані із нарахуванням з з 04 квітня 2018 року по 01 червня 2023 року вартості послуг з центрального опалення без урахування показників вузла розподільчого обліку теплової енергії позивача є неправомірними.
З огляду на неправомірність дій відповідача, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок сплачених коштів позивачем за отримані послуги централізованого постачання теплової енергії в квартиру АДРЕСА_1 за період з 04 квітня 2018 року по 01 червня 2023 року на підставі щомісячних показників квартирного вузла обліку теплової енергії (теплолічильника) GROSS WMZ-UA 15/1,5 (R50H/R25V) SH-R3-0, заводський номер 18010222, облаштованого у загальному коридорі біля квартири №284 , та щомісячних розрахунків витрат на централізоване опалення місць загального користування будинку АДРЕСА_3 .
Не погодилось із зазначеним судовим рішенням ТОВ «Євро-реконструкція», представником товариства подано апеляційну скаргу, в якій вона вказує на те, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права та за неповного з'ясування обставин справи.
Представник відповідача зазначає, що листом від 21 листопада 2022 року №2 ДЕЗ-3466 відповідач повідомив позивача про порядок нарахування коштів за надані послуги та попередив про необхідність своєчасного подання показників. У листі відповідача від 21 листопада 2022 року № ДЕЗ-3466 взагалі не має інформації про те, що нарахування за послуги централізованого постачання опалення здійснюється ОСОБА_1 згідно з показаннями будинкового засобу обліку, а не за показаннями квартирного лічильника, посилаючись на неотримання від таких показів.
Також вказує на те, що відповідач не припиняв враховувати показники вузлів розподільчого обліку теплової енергії споживача, а тому така позиція суду та позивача є помилковою й такою, що не відповідає фактичним обставинам справи.
Зазначає, що відповідач не заперечує того факту, що квартира позивача у період з 04 квітня 2018 року по 01 червня 2023 року обладнана індивідуальним засобом обліку теплової енергії, а відповідно нарахування коштів за надані послуги з постачання теплової енергії здійснюється на підставі переданих споживачем показників спожитої теплової енергії в квартирі.
При цьому, лише коли позивач вчасно й належним чином не передавала показники індивідуального засобу обліку теплової енергії, встановленого у квартирі, нарахування у цей період, здійснювалося відповідно до показників будинкового засобу обліку, як до приміщення, що не обладнане індивідуальним засобом обліку, з подальшим проведенням перерахунку коштів за попередній період відповідно до показників індивідуального засобу обліку, після надання споживачем (позивачем) показників індивідуального засобу обліку.
Таким чином, відповідачем постійно здійснювалося коригування нарахованих до сплати споживачу коштів за попередній період, шляхом зняття попередніх нарахувань, які були здійснені на підставі показників будинкового засобу обліку та відповідно кошти нараховані з урахуванням показань індивідуального засобу обліку споживача.
Також вказує на те, що власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку та прибудинкових територій відповідно до своєї частки у майні будинку. Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення і гарячого водопостачання належать до інженерного обладнання житлового будинку і є його невід'ємною частиною. Таким чином, співвласники багатоквартирного будинку зобов'язанні брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку пропорційно своїй частці спільного майна у будинку. Тобто, усі співвласники багатоквартирного будинку зобов'язанні проводити оплату за опалення місць загального користування, пропорційно своїй частці спільного майна у будинку.
Таким чином, загальний обсяг теплової енергії використаної співвласниками багатоквартирного будинку для надання послуг з централізованого опалення (в тому числі і опалення місць загального користування) розподіляється між співвласниками будинку пропорційно до опалювальних площ їх приміщень (квартир).
За таких обставин, відповідач жодних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, не порушувало.
На підставі викладеного, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що не погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі та вважає її такою, що направлена на маніпулятивне викривлення дійсних обставин, що відповідають матеріалам справи, не спростовує законних вимог позивача та не спростовує законних висновків суду першої інстанції про незаконність дій відповідача.
Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просили її задовольнити.
Представник відповідача - ОСОБА_3 заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 є споживачем послуг з централізованого постачання теплової енергії, які надає ТОВ «Євро-реконструкція».
Відповідно до Договору № 02715 про встановлення теплолічильника від 20 березня 2018 року, в належній позивачу квартирі АДРЕСА_1 було встановлено вузол обліку теплової енергії (теплолічильник) GROSS WMZ-UA 15/1,5 (R50H/R25V) SH-R3-0, заводський номер 18010222 /а.с. 19,20/.
04 серпня 2018 року співробітниками ТОВ «Євро-реконструкція» було складено Акт про опломбування теплових лічильників. У вказаному акті зазначено, що показання лічильника на момент опломбування становлять 0,442 ГКал /а.с. 25/.
В подальшому, 28 липня 2022 року встановлений прилад обліку теплової енергії, був демонтований для проведення метрологічної повірки, що підтверджується відповідною копією акту демонтажу приладу обліку від 28 липня 2022 року /а.с. 26/.
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу № 24-1-2К/5062 від 03 серпня 2022 року, яке дійсне до 03 серпня 2026 року, за результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ ЕN 1434 /а.с. 27/.
Також, після проведення повірки відповідачем було встановлено та опломбовано даний лічильник, що підтверджується актом опломбування теплових лічильників від 19 серпня 2022 року. У вказаному акті зазначено, що показання лічильника на момент опломбування становлять 35,805 ГКал /а.с. 28/.
20 жовтня 2022 року позивачем було направлено на адресу відповідача заяву про перерахунок та списання заборгованості, у якій позивач просила повідомити, чи є в ТОВ «Євро-Реконструкція» інформація стосовно встановлення вузла обліку теплової енергії (теплолічильник) GROSS WMZ-UA 15/1,5 (R50H/R25V) SH-R3-0, заводський номер 18010222 у квартирі АДРЕСА_1 . Повідомити, чи є в ТОВ «Євро-Реконструкція» інформація стосовно опломбування вузла обліку теплової енергії (теплолічильник) GROSS WMZ-UA 15/1,5 (Я50НШ5У) ЗН-ЯЗ-О, заводський номер 18010222 у квартирі АДРЕСА_1 , у 2018 та 2022 роках. Надати розрахунок щомісячного обсягу споживання комунальних послуг, а саме теплової енергії з дати укладання договору про надання комунальних послуг з вашою організацією та по день отримання вами цієї заяви, у квартирі АДРЕСА_1 . Пояснити причини та надати обґрунтовані та деталізовані розрахунки, з посиланням на пункти й статті законодавчих актів України, виникнення заборгованості у розмірі 5591 грн. 48 коп. У разі виявлення фактів необґрунтованого збільшення обсягів споживання теплової енергії провести перерахунок вартості відповідно до показників встановленого засобу обліку теплової енергії. Провести звірку обсягів споживання теплової енергії /а.с. 29-40/.
Відповідач листом від 21 листопада 2022 року № ДЕЗ-3466 повідомив позивача про порядок нарахування коштів за наданні послуги та попередив про необхідність своєчасного подання показників /а.с.44/.
В додатку до листа від 21 листопада 2022 року №ДЕЗ-3466 відповідач надав ОСОБА_1 розгорнуту довідку про нарахування та сплату послуг з постачання теплової енергії за період з жовтня 2018 року по жовтень 2022 року, з якої вбачається, що у графі надання послуг Централізоване опалення (будинковий лічильник) зазначено, що загалом по будинковому лічильнику нараховано 27853,24 грн та знято 27853,24 грн, на підставі нарахувань централізованого опалення (індивідуальний лічильник) 15473, 21 грн та коригування 23713, 20 грн /а.с. 45/.
У березні 2023 року позивачем було направлено на адресу відповідача заяву про проведення звірки платежів за спожиті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води /а.с. 46-58/
У травні 2023 року на адресу позивача від АО «Оптімалекс», який представляв інтереси відповідача, надійшов лист в якому повідомлялось, що у відповідача наявний борг за спожиті послуги та зазначено, що для врегулювання питання оплати заборгованості їй необхідно звернутись до ТОВ «Євро-Реконструкція» у термін до 20 травня 2023 року /а.с. 59/.
07 червня 2023 року на адресу позивача надійшла претензія щодо погашення заборгованості за надані послуги від 07 червня 2023 року /а.с. 60/.
Звертаючись до суду з позовом, позивач вказувала на те, що кількість спожитої нею, як власником квартири АДРЕСА_1 , теплової енергії повинна визначатись теплопостачальною організацією лише на підставі показань індивідуального засобу обліку теплової енергії , встановленого у квартирі без врахування показань будинкового засобу обліку теплової енергії, який визначає кількість спожитої теплової енергії усім будинком, у зв'язку з чим просила зобов'язати відповідача здійснити перерахунок сплачених позивачем коштів за послугу централізованого постачання теплової енергії у квартирі №284 ,
Правовідносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавцем) та фізичною особою (споживачем), яка отримує послуги з централізованого постачання гарячої води, урегульовано Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Законом України «Про теплопостачання».
Згідно зп.1 ч.1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Стаття 6 Закону України «Про теплопостачання» передбачає, що державна політика у сфері теплопостачання базується на принципах: зокрема, забезпечення захисту прав та інтересів споживачів; забезпечення впровадження засобів обліку і приладів регулювання споживання теплової енергії.
Частина 1 ст. 4 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначає, що оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами - розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, та не потребує розроблення проектної документації, видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла розподільного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, оператором зовнішніх інженерних мереж, виконавцем відповідної послуги.
Згідно із ч. 7 ст. 4 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», за наявності окремого відгалуження системи опалення у квартиру, інше житлове або нежитлове приміщення встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії для такої квартири (приміщення) є обов'язковим.
Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обсяг відповідної комунальної послуги, визначений за допомогою вузла комерційного обліку, розподіляється між усіма споживачами. При цьому для цілей розподільного обліку відповідно до цієї статті права та обов'язки споживачів поширюються також на власників майнових прав на об'єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.
Частина 2 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», передбачає, що визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в такому порядку:
1) загальний обсяг теплової енергії, що надходить до індивідуального теплового пункту, зменшується на обсяг теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води, визначений на підставі показань відповідних вузлів обліку, а в разі їх відсутності - за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;
2) обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об'єму) квартири (іншого приміщення) за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;
3) загальний обсяг теплової енергії (крім обсягу теплової енергії, витраченого на приготування гарячої води, забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також приміщень, де встановлені вузли розподільного обліку теплової енергії/прилади - розподілювачі теплової енергії) розподіляється між споживачами, приміщення/опалювальні прилади яких не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії, пропорційно до опалюваної площі (об'єму) таких споживачів.
Споживачам, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії/вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), обсяг спожитої теплової енергїї визначається за їхніми показаннями відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово- комунального господарства, але не менше мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії серед інших споживачів у будівлі відповідно до пункту 5 частини другої цієї статті.?
Відповідно до ст. 382 ЦК України, квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Відповідно до ч.2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
Щодо порядку проведення нарахувань за опалення місць загального користування співвласниками багатоквартирних будинків при наданні послуг з централізованого опалення за індивідуальними договорами про надання послуг протягом опалювального періоду зазначаємо, що відповідно до вимог пункту 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830, обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.
Таким чином, загальний обсяг теплової енергії використаної співвласниками багатоквартирного будинку для надання послуг з централізованого опалення (в тому числі і опалення місць загального користування) розподіляється між співвласниками будинку пропорційно до опалювальних площ їх приміщень (квартир).
З наведених обставин справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , та є споживачем послуг з централізованого постачання теплової енергії, які надає ТОВ «Євро-реконструкція».
З матерів справи вбачається, що квартира позивача у період з 04 квітня 2018 року обладнана індивідуальним засобом обліку теплової енергії, відповідно, нарахування коштів за надані послуги з постачання теплової енергії здійснюється на підставі переданих споживачем показників спожитої теплової енергії в квартирі.
Разом з цим, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування. Таким чином, співвласники багатоквартирного будинку зобов'язанні брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку пропорційно своїй частці спільного майна у будинку. Тобто, усі співвласники багатоквартирного будинку зобов'язанні проводити оплату за опалення місць загального користування, пропорційно своїй частці спільного майна у будинку.
Вказаний обов'язок також передбачений положеннями Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», яким визначено, що загальний обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна (квартири та нежитлові приміщення, право власності чи користування якими оформлено за кінцевими споживачами), опалення місць загального користування, розподіляється між споживачами пропорційно до опалюваної площі (об'єму) таких споживачів.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач вказувала на те, що кількість спожитої нею, як власником квартири АДРЕСА_1 , теплової енергії повинна визначатись теплопостачальною організацією лише на підставі показань індивідуального засобу обліку теплової енергії , встановленого у квартирі без врахування показань будинкового засобу обліку теплової енергії, який визначає кількість спожитої теплової енергії усім будинком.
Однак, вказане твердження позивача суперечить наведеним вище нормам законодавства та є безпідставним, оскільки усі співвласники багатоквартирного будинку зобов'язанні проводити оплату за опалення місць загального користування, пропорційно своїй частці спільного майна у будинку, а не лише на підставі показань індивідуального засобу обліку теплової енергії.
Разом з цим, з матеріалів справи також вбачається, що відповідач на заяву позивача про перерахунок та списання заборгованості, у листі від 21 листопада 2022 року № ДЕЗ-3466 повідомив останню про порядок нарахування коштів за наданні послуги та попередив про необхідність своєчасного подання показників. Також у вказаному листі відповідач вказав на те, що комерційний прилад обліку теплової енергії обліковує всю теплову енергію, витрачену у будівлі, а не лише на опалення квартир, які не відокремлені від системи теплопостачання. Тому, кожний користувач приміщення оплачує свою частку. Дві складові оплачують всі співвласники будинку - це обсяг теплової енергії, витрачений на опалення МЗК та функціонування системи. У разі оснащення будинку вузлом комерційного обліку теплової енергії та оснащення приміщень будинку індивідуальними вузлами розподільного обліку теплової енергії, обсяг небалансу теплової енергії , що виникає при проведенні розподілу загальних обсягів споживання теплової енергії, додається до обсягу теплової енергії витраченої на загальнобудинкові потреби, також згідно ч.6 п.4 Методики №315, виконавцем послуг розраховується нерозподілений залишок обсягу теплової енергії, якщо такий виникає, також враховується в обсяг теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення будинку.
Також в додатку до листа від 21 листопада 2022 року №ДЕЗ-3466 відповідач надав ОСОБА_1 розгорнуту довідку про нарахування та сплату послуг з постачання теплової енергії за період з жовтня 2018 року по жовтень 2022 року, таку ж саму довідку було долучено відповідачем до матеріалів справи разом з відзивом за період з квітня 2018 року по липень 2023 року, з якої вбачається, що позивачу було нараховано кошти за надання послуг з постачання теплової енергії на загальну суму 68046,01 грн, з яких: нараховані кошти за спожиту теплову енергію на підставі переданих показників індивідуального засобу обліку теплової енергії на суму 61550,99 грн; нараховані кошти за спожиту теплову енергію квартирою споживача на підставі будинкового засобу обліку у період з 04 квітня 2018 року на суму 154, 56 грн; нараховані кошти за спожиту теплову енергію на загальнобудинкові потреби (місця загального користування) на підставі показників будинкового засобу обліку на суму 6088, 93 грн; нараховані кошти за функціонування системи опалення на суму 251, 53 грн. Таким чином, з урахуванням наявної у позивача заборгованості станом на квітень 2018 року у розмірі 1907, 52 грн, залишок заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії станом на липень 2023 року становить 6819, 60 грн.
Таким чином, з наведеного вбачається, що відповідач ТОВ «Євро-реконструкція» здійснював нарахування позивачу за спожиту теплову енергію у відповідності з вимогами законодавства, а тому жодних прав позивача, за захистом яких вона звернулась до суду, не порушив.
За таких обставин, доводи наведені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження матеріалами справи та спростовують висновки суду першої інстанції.
Вказане не було враховано судом першої інстанції у зв'язку з чим судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права, та неповне з'ясування обставин справи, що дає підстави апеляційному суду для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» - задовольнити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 09 жовтня 2023 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» про зобов'язання здійснити перерахунок сплачених коштів - залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: М.В. Мережко
Н.В. Поліщук
Повний текст постанови складений 27 лютого 2024 року.