03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Номер апеляційного провадження № 22-ц/824/7143/2023
18 жовтня 2023 року м. Київ
Справа № 369/8822/19
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,
суддів Кирилюк Г.М., Немировської О.В.,
за участю секретарів судового засідання Кравченко Н.О., Грицишина А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 лютого 2023 року, ухвалене у складі судді Ковальчук Л.М.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про визнання недійсним рішення,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ПрАТ «Київобленерго», яке в подальшому перейменовано на ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», про визнання недійсним рішення.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішення комісії відповідача з розгляду акту № 035742 від 23.04.2019 року, що оформлене протоколом № 092 від 05.06.2019 року, та проведення нарахування обсягу спожитої та неврахованої електричної енергії, є неправомірними, а отже підлягають скасуванню, з огляду на порушення відповідачем порядку складання актів про порушення, порушення відповідачем процедури розгляду актів та прийняття відповідних протоколів, не проведення відповідачем експертизи, безпідставного нарахування обсягу спожитої та неврахованої електричної енергії. Вказує, що вона не вчиняла вказаних в актах правопорушень.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 лютого 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись його незаконність та необґрунтованість, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що не відповідає матеріалам справи висновок суду першої інстанції про те, що: «складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення ПКЕЕ є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих Правил, тому оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов'язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав.» В даній справі позивач не оскаржував факту складення акту про правопорушення. Предметом позову є визнання недійсним рішення відповідача, що було ухвалене за результатами розгляду акту про правопорушення, та впливає на права і обов'язки позивача.
Рішення відповідача, оформлене протоколом N 092 від 05.06.2019 року породжує виникнення у позивача обов'язку сплатити кошти за порушення, якого вона, на її думку, не вчиняла. Обов'язок позивача сплатити нараховані відповідачем кошти визначений абз. 2 п. 8.2.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії, згідно з яким споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунку. На підставі рішення відповідача, оформленого протоколом № 092 від 05.06.2019 року, позивачу було направлено рахунки про оплату за електроенергію на загальну суму 205 199,06 грн., які згідно з положенням абз. 2 п. 8.2.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії позивач мала оплатити протягом 30 календарних днів з моменту отримання.
Таким чином, між сторонами існує спір щодо законності рішення відповідача, ухвалення якого впливає на права і обов'язки позивача. Саме на наявність між позивачем і відповідачем спору, що підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, вказано у постанові Київського апеляційного суду від 12.11.2019 року, якою скасовано ухвалу суду Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 вересня 2019 року про закриття провадження у справі, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду
Наголошує, що рішення суду першої інстанції є суперечливим, а посилання суду на правові позиції, викладені у відповідних рішеннях Верховного Суду, є неправомірними, оскільки у вказаних рішеннях Верховний Суд розглядав процесуальну можливість закриття провадження у цивільній справі за умови, що позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Вважає, що суд першої інстанції фактично усунувся від обов'язку розглянути справу по суті, зокрема, не надав оцінки доказам, що подавалися сторонами. В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції прямо зазначає, що не надає правової оцінки складеним відповідачем актам, рішенням та нарахування обсягу спожитої та неврахованої електроенергії, не підтверджує та не спростовує викладені в них факти.
Крім того, під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів та не було спростовано доводи позивача, якими останній обґрунтовує незаконність оскаржуваного рішення: акт про правопорушення був складений не за місцезнаходженням домоволодіння позивача; акт про порушення не підписаний свідками, до Акту не додані фото- і відеоматеріали; факт втручання у прилади обліку не підтверджений експертизою. Допитані судом першої інстанції свідки ОСОБА_3 , провідний інженер, та ОСОБА_4 , майстер, підтвердили, що експертиза приладів обліку позивача не проводилася.
Відзиву на апеляційну скаргу представник відповідача Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» не подавав.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Представник відповідача ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» Тимошенко О.В. просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Ухвалюючи оскаржуване рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення ПКЕЕ є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих Правил, тому оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов'язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. Зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов'язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
Посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 року у справі № 522/12901/17-ц та приймаючи до уваги обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача повністю з огляду на неправильно обраний спосіб захисту права, що не сприяє ефективному відновленню можливого порушеного права позивача. При цьому суд не надавав правової оцінки складеним відповідачем актам, рішенням та нарахування обсягу спожитої та неврахованої електроенергії, не підтверджує та не спростовує викладені в них факти, оскільки в даній справі вимог про відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні яких суд має дати оцінку щодо складених відповідачем документів, не заявлено.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судове рішення суду першої інстанції не відповідає.
Способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.
Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення ПРРЕЕ є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих Правил, тому оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов'язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав.
Зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов'язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта.
Проте суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, не звернув уваги, що позивач ОСОБА_1 оспорює не акт № 035742 від 23.04.2019 року, який дійсно лише фіксує порушення і є різновидом претензії, а предметом позову є визнання недійсним рішення комісії ПАТ «Київобленерго» по розгляду акту № 035742 від 23.04.2019 року про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, оформлене протоколом № 092 від 05.06.2019 року, про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14 січня 2020 року у справі № 910/17955/17, порядок і умови оскарження рішення комісії, оформленого протоколом, передбачені пунктом 6.42 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 , у якому, зокрема, зазначено, що споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.
Вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов'язки відповідного суб'єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.
Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 127/19583/21, скасовуючи рішення міського суду про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 і закриваючи провадження у справі, апеляційний суд не врахував вищенаведеного правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі № 910/17955/17 та не звернув уваги на те, що вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ, має розглядатися судом як вимога про визнання повністю або частково недійсним акта постачальника електричної енергії.
У постанові від 26.11.2020 у справі № 911/1010/19 Верховний Суд посилаючись на позицію, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17, зазначив, що вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установлених законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов'язки відповідного суб'єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.
У постанові від 02 серпня 2021 року у справі № 923/171/20 Верховний Суд зазначив, що незважаючи на те, що правовідносини у справі № 910/17955/17 було врегульовано положеннями ПКЕЕ, тоді як в даній справі правовідносини регулюються положеннями ПРРЕЕ, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/17955/17 узгоджується з положеннями ПРРЕЕ, в контексті можливості оскарження рішення комісії про нарахування вартості недоврахованої електроенергії.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги представника позивача про те, що суд першої інстанції фактично усунувся від обов'язку розглянути справу по суті, не надав оцінки доказам, що подавалися сторонами, не вирішив питання, визначені ч. 1 ст. 264 ЦПК України, які повинен вирішити суд під час ухвалення рішення суду : 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач ОСОБА_5 вказувала, що вона є споживачем електричної енергії на підставі договору № Ж-49 від 12 жовтня 2005 року про користування електричною енергією побутовим споживачем, який передбачає постачання електричної енергії до садового (дачного) будинку АДРЕСА_1 .
23.04.2019 року співробітниками Вишгородського районного підрозділу відповідача ОСОБА_3 (майстер 2157), ОСОБА_6 (керівник групи 3086), ОСОБА_7 (електромонтер 2156) було складено акт про порушення № К 035742. 05.06.2019 року відбулося засідання комісії по розгляду акту № 035742 від 23.04.2019 року.
Рішення комісії оформлено протоколом № 092. Комісія енергопостачальника ухвалила провести розрахунок згідно Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою Постановою НКРЕ №562 від 04.05.2006 р., за період 1006 днів.
На підставі рішення комісії позивачу було надано розрахунок про нарахування за порушення правил користування електроенергією абонентом ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 . Згідно розрахунку позивачу необхідно сплатити 205 199, 06 грн.
25.06.2019 року позивач у поштовому відправленні отримала повідомлення про оплату за червень 2019 року від 12.06.2019 року по акту порушення ПРРЕЕ № К 035742 від 23.04.2019 року на суму 41 273,22 грн. та повідомлення про оплату за червень 2019 року від 12.06.2019 року по акту порушення ПРРЕЕ № К 035742 від 23.04.2019 року на суму 163 920, 62 грн.
Вважає таке рішення комісії незаконним та що воно підлягає визнанню недійсним, виходячи з наступного.
В акті про порушення № К 035742 зазначено, що він складався за участю споживача ОСОБА_1 щодо житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_3 ». Споживач відмовився від підписання акту.
Проте належний позивачу дачний будинок АДРЕСА_1 . Позивач ОСОБА_1 ділянки та будинку у садовому товаристві « Ветеран І » не має. Садове товариство «Ветеран І» знаходиться в селі Осещина Вишгородського району Київської області, але жодного відношення до цього товариства позивач не має. За цих обставин позивач не могла бути присутньою при складенні акту про порушення № К 35742 та відмовитися від підписання акту.
Акт про порушення № К 035742 підписаний представниками постачальника електричної енергії, які його склали, а також свідками: ОСОБА_8 (головою Новосілківської сільської ради) та ОСОБА_9 (головним бухгалтером Новосілківської сільської ради). При цьому в акті про порушення № К 035742 вказано, що «З актом про порушення ознайомлені свідки ».
Наведене формулювання акту про порушення № К 035742 вказує на те, що свідки не були присутні при виявленні порушення, не спостерігали особисто за діями працівників постачальника електричної енергії. Свідки були тільки ознайомлені зі складеним актом, тобто фактично свідками вони не є.
Позивач вважає, що ані ОСОБА_8 , ані ОСОБА_9 не могли бути присутніми при складенні працівниками постачальника електричної енергії акту про порушення № К 035742, оскільки вони, як посадові особи органу місцевого самоврядування достеменно знають , де находиться садове товариство «Приозерне» в с. Новосілки (у якому розташований будинок позивача) і знають, що садове товариство «Ветеран І» знаходиться в іншому населеному пункті - с. Осещина Вишгородського району Київської обл. (де було складено акт про порушення № К035742). Крім того, позивач особисто знайома з головою сільської ради ОСОБА_8 і він не міг би переплутати її з іншою особою.
Позивач не був присутній при складенні акту про порушення, що вказує на незаконність акту. Однак в акті про порушення № К 035742 вказано, що при складенні акту було вилучено неодимовий магніт, який запаковано у пакет № 00063067.
За відсутності позивача було фізично неможливо здійснити контрольний огляд або технічну перевірку приладів обліку позивача, вилучити магніт, оскільки лічильник електричної енергії позивача розташований на території приватного домоволодіння. Домоволодіння обнесене парканом та охороняється собаками. Таким чином, магніт не міг бути самостійно вилучений представниками постачальника електричної енергії з приладів обліку позивача.
Оскільки представник позивача факт порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії на засіданні комісії заперечував; ані позивач, ані його представник факту втручання в роботу приладів не визнавав; в акті про порушення № К 035742 про визнання споживачем порушення значено не було, тому проведення експертизи було обов'язкове. Однак, в порушення норм Методики, експертиза відповідачем проведена не була.
Також позивач стверджує, що індикатори впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів на його прилади обліку не встановлювались. Таким чином, обов'язкова умова, яка необхідна для застосування п.п. 3) пункту 3.1 Методики, відсутня.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача вважав правомірними дії працівників ПАТ «Київобленерго» по складанню акту від 23.04.2019 року , згідно з яким відповідно до розділу 8.2, п. 8.2.4, п. 5.5.5. ПРРЕЕ проводилась перевірка об'єкту позивача адресою: Київська область, Вишгородський район, село Новосілки, СТ « Ветеран-1 » ТП (трансформаторна підстанція ) - 661. Під час проведення перевірки за вказаною адресою відповідачем було виявлено порушення ПРРЕЕ, а саме: «Встановлення позивачем неодимового магніту на корпус розрахункового приладу обліку, такі дії останнього призвели до зупинки розрахункового механізму приладу обліку електричної енергії. Електрична енергія, що споживається приладом обліку, не обраховується ».
05 червня 2019 року за результатами проведеного засідання комісії ПрАТ «Київобленерго» розгляду акту про порушення, оформлено протокол № 92 та видано рахунок на оплату вартості необлікованої електричної енергії на суму розраховану відповідно до Методики затвердженої Постановою НКРЕ 04.05.2006 р. № 562 із змінами .
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до пункту 84 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Згідно з частиною третьою статті 49 Закону України «Про ринок електричної енергії» основний споживач зобов'язаний укласти з оператором системи розподілу, на території здійснення ліцензованої діяльності з розподілу якого розташовані його мережі, договір про спільне використання електричних мереж за типовою формою, затвердженою регулятором.
Відповідно до частини третьої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний: 1) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; 2) надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; 3) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 4) врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.
Згідно зі частиною першою статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. До правопорушень на ринку електричної енергії, зокрема відносяться крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Відповідно до пункту 1.1.1 Правил регулювання ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14 березня 2018 року, правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.
Згідно з підпунктом 20 пункту 5.5.5 глави 5.5 розділу V ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Згідно з підпунктом 3 пункту 1.1.2 глави 1.1 розділу І ПРРЕЕ акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення споживачем цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.
Відповідно до пункту 8.2.4 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.
За змістом пункту 8.2.5 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.
У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб.
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.
Як вбачається з матеріалів справи, 23 квітня 2019 року співробітниками Вишгородського районного підрозділу відповідача ОСОБА_3 (майстер 2157), ОСОБА_6 (керівник групи 3086), ОСОБА_4 (електромонтер 2156) було складено акт про порушення № К 035742, за участю споживача - власника ОСОБА_1 .
Перевіркою встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією за адресою : с. Новосілки, СТ «Ветеран-1», ТПП -661 порушив вимоги розділу 8.2, п. 8.2.4, 8.2.5, п. 5.5.5. ПРРЕЕ, а саме: «інші дії споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку. Споживач встановив неодимовий магніт на корпус лічильника електричної енергії, що призвело до зупинки облікового механізму приладу обліку. Електрична енергія, що споживається приладом обліку, не обраховувалась.» ( а.с. 122, т. 1)
Також зі змісту акту вбачається, що працівниками відповідача було сформовано наряд на відключення ТП 661 від мережі до усунення порушень. Акт про пломбування не складався, споживач не дав змоги демонтувати лічильник. Від пояснень споживач відмовилась. З актом про порушення ознайомлені та підписали сільський голова Стукач М.П. та головний бухгалтер ОСОБА_9 .
В акті зазначено, що до акту додається фото та відео, сейфпакет із вилученим неодимовим магнітом.
Як встановлено з матеріалів справи та аудіозапису судового засідання суду першої інстанції, 18 жовтня 2021 року судом були допитані в якості свідків працівники відповідача, які складали акт про порушення від 23 квітня 2019 року.
Свідки ОСОБА_3 ( майстер) та ОСОБА_4 (електромонтер) пояснили, що при проведенні перевірки за адресою, зазначеною в акті, працівники відповідача підійшли до садового будинку, огородженого парканом, на території садиби знаходилась трансформаторна підстанція. Жінка, яка вийшла у двір та представилась власником будинку, відкрила двері та впустила працівників відповідача на територію садиби. У присутності цієї жінки працівники відповідача підійшли до трансформаторної підстанції, відкрили шафу обліку та виявили магніт, і зняли його. В зв'язку з цим стали складати акт, проте жінка - власник будинку сказала, що їй терміново потрібно від'їхати та попросила почекати, після чого вона поїхала і в подальшому до будинку в їх присутності не поверталась.
Працівники відповідача, складаючи акт вже за межами території садиби, стали телефонувати власниці будинку, проте вона не відповідала, у зв'язку з чим вони викликали представників сільської ради, продемонстрували їм відеозапис вилучення магніту, лише після цього представники сільської ради розписались в акті.
Як вбачається зі змісту договору на користування електричною енергією побутовим споживачем від 12 жовтня 2005 року, зазначений договір укладено ОСОБА_1 з енергопостачальником на користування електричною енергією споживачем за адресою будинку, що належить ОСОБА_1 на праві власності та розташований за адресою : АДРЕСА_1 . Також у вказаному договорі зафіксовано наявність на території домоволодіння трансформаторної підстанції № 661 ( а.с. 127-128, т. 1).
Таким чином, доводи апеляційної скарги представника позивача про те, що акт про порушення № К 035742 від 23 квітня 2019 року складено відносно іншого будинку, розташованого, як зазначено в акті, у садовому товаристві «Ветеран 1», тоді як садовий будинок позивача розташований у садовому товаристві « Приозерне », - колегія суддів відхиляє, оскільки зазначена обставина ( помилкова вказівка на інше садове товариство) не свідчить про недостовірність складеного акту, адже місце розташування будинку у с. Новосілки, наявність на території домоволодіння трансформаторної підстанції № 661, підписання акту сільським головою с. Новосілки ОСОБА_10 та головним бухгалтером сільської ради ОСОБА_9, свідчать про те, що акт складено щодо порушень, виявлених за місцем розташування належного на праві власності позивачу ОСОБА_1 будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Факт присутності споживача ОСОБА_1 при виявленні зазначеного порушення підтверджується як викладеною в акті, так і підтвердженою в судовому засіданні суду першої інстанції показами працівників відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , допитаних в якості свідків, обставиною про те, що власник будинку ОСОБА_1 особисто допустила представників ПАТ «Київобленерго» на територію домоволодіння , проте після виявленого факту порушення від'їхала від будинку, у зв'язку з чим представники відповідача змушені були залучати для підписання акту уповноважених осіб органу місцевого самоврядування с. Новосілки.
Обставини складання акту, викладені в самому акті та підтверджені вищевказаними показами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , свідчать про те, що акт було підписано як уповноваженими представниками оператора системи, так і двома незаінтересованими особами ( представниками органу місцевого самоврядування).
З огляду на викладене, у зв'язку з відмовою споживача підписати акт про порушення, в ньому зроблено запис про відмову. Враховуючи, що вимоги абзацу 5 п. 8.2.5 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ у даному випадку виконані належним чином, оскільки він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представниками органу місцевого самоврядування), зазначений акт про порушення № К 035742 від 23 квітня 2019 року вважається дійсним.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що акт про порушення № К 035742 від 23 квітня 2019 року складено працівниками відповідача відповідно до вимог ПРРЕЕ.
Згідно з пунктом 8.2.6 глави 8.2 розділу VІІІ ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.
Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.
Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, в якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення.
Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.
Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
Як встановлено з матеріалів справи, 05 червня 2019 року за результатами проведеного засідання комісії ПрАТ «Київобленерго» по розгляду акту про порушення № 035742 від 23 квітня 2019 року, за участю представника споживача ОСОБА_1 - адвоката Крутенко Ю.В., було прийнято рішення, оформлене протоколом № 92, яким встановлено факт порушення вимог розділу 8.2, п. 8.2.4, 8.2.5, п. 5.5.5. ПРРЕЕ а саме: інші дії споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку. Споживач встановив магніт на корпус лічильника електричної енергії, що призвело до зупинки облікового механізму. Електрична енергія, що споживається приладом обліку, не обраховувалась.
У протоколі зазначено, що порушення, яке сталося, кваліфіковане як з вини споживача, вчинене прихованим способом, тому за рішенням комісії акт підлягає розрахунку згідно з п. 5 п.5.5.5 ПРРЕЕ, п. 3.1.3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою Постановою НКРЕ №562 від 04.05.2006 р. Величину розрахункового добового споживання визначити згідно з п. 3.1.3 Методики, ф. 2.7 за період 1006 днів з 20.07.2016 року по 23.04.2019 року по тарифах, що діяли протягом періоду порушення.
У протоколі представник споживача ОСОБА_11 зазначила, що з рішенням комісії не згодна, власник будинку не була присутня при складанні акту та не відмовлялась від його підписання, в день складання акту власник та члени її сім'ї були відсутні вдома.
Також представник споживача ОСОБА_1 - адвокат Крутенко Ю.В. у графі «пояснення щодо порушення» зазначила про те, що «Від проведення експертизи відмовляємось, згодні оплатити. Додаток - на звороті». Додатково представник споживача зазначила, що при розрахунку суми просить врахувати , що власник будинку ОСОБА_1 є пенсіонером, у будинку відсутні електроприлади, які б могли споживати великий обсяг електроенергії».
Також представником споживача були викладені зауваження щодо рішення, які полягали у тому, що розрахунок проведений за невірний проміжок часу, розмір нарахованих до оплати коштів є дуже великим у порівнянні із щомісячним споживанням електроенергії електроприладами споживача. … Лічильник, щодо якого складений акт, знаходиться на земельній ділянці споживача і до нього відсутній доступ від дороги, в інший спосіб, ніж через земельну ділянку споживача, тому зважаючи на відсутність вдома 23.04.2019 року власника будинку, вважає, що акт про порушення був складений без виїзду до місцезнаходження споживача». ( а.с. 125-126, т. 1).
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що в акті про порушення були зазначені усі відомості про прилад обліку: тип приладу, заводський номер, покази лічильника та інші дані на дату складання акту. Також лічильник було зафіксовано на фотознімку, що наданий представником відповідача до матеріалів справи.
Проте, підтверджуючи у письмових поясненнях ту обставину, що до лічильника відсутній доступ від дороги та що оглянути лічильник неможливо без надання доступу до нього власником будинку з території земельної ділянки, представник споживача не вказала жодних даних приладу обліку або установлених пломб, які були б представниками відповідача невірно відображені в акті, чи невірно відображені показники лічильника, встановленого у споживача ОСОБА_1 , та зафіксовані в акті.
За викладених обставин, доводи представника позивача про відсутність ОСОБА_1 при проведенні перевірки представниками ПрАТ «Київобленерго» та складанні акту про порушення спростовуються вищенаведеним.
На підставі рішення комісії позивачу було надано розрахунок про нарахування за порушення правил користування електроенергією абонентом ОСОБА_1 , згідно з яким вартість недонарахованої електроенергії за вищевказаний період становить 205 199, 06 грн.
Згідно з пунктом 1.2 глави 1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою Постановою НКРЕ №562 від 04.05.2006 р. (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, яка втратила чинність 27 липня 2019 року), Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) (далі - енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.
Відповідно до положень пункту 3.1 глави 3 Методики, вона застосовується на підставі акту про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН, та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕН, зокрема: 1) пошкодження або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕН 1357-99-п, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування приладів обліку, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку); 2) пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр електропередавальної організації або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про збереження пломб, складеному в порядку, установленому ПКЕЕН 1357-99-п, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування приладів обліку, установлення індикаторів та передачу на збереження приладів обліку електричної енергії, відповідних пломб та індикаторів; 3) пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, використання фазозсувного трансформатора тощо (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу (власнику або наймачу об'єкта) приладів обліку, установлених пломб та індикаторів); 4) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) без порушення схеми обліку; 5) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку; 6) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника; 7) використання «штучного нуля», що призвело до споживання необлікованої електричної енергії.
Згідно з пунктом 3.5 глави 3 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 3.1 цієї глави, у разі виявлення випадків фіксації індикаторами впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, та порушень, зазначених у підпунктах 5, 6 пункту 3.1 Методики, добовий обсяг споживання електричної енергії W доб.с.п. (кВт/год) через проводи, якими здійснене самовільне підключення або підключення поза приладом обліку, визначається за формулою (2.7) Методики. Час використання самовільного підключення протягом доби приймається рівним 8 год.
Формула 2.7 Методики виглядає так : W доб. с.п = P с. п. х t вик. с.п., де P с. п. - потужність самовільного підключення (КВт) (у разі підключення до однієї фази); t вик. с. п. - час вимірювання самовільного підключення протягом доби.
Згідно з абзацом другим підпункту «а» пункту 3.3 глави 3 Методики якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об'єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки.
При перевірці розрахунку обсягу вартості електроенергії, не облікованої в наслідок порушення споживачем ПРРЕЕ від 05 червня 2019 року, апеляційним судом встановлено, що розрахунки проведено правильно та відповідно до вказаних вимог Методики.
Доводи апеляційної скарги представника позивача про неможливість застосування у даному випадку п. п. 3 п.3.1 Методики, оскільки індикатори впливу постійного ( змінного) магнітного або електричного полів на його прилади обліку не встановлювались, а факт втручання у прилади обліку не підтверджений експертизою, - колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.
Відповідно до положень підпункту 3 пункту 3.1 глави 3 Методики, вона застосовується на підставі акту про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН, та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕН, зокрема пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, використання фазозсувного трансформатора тощо (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу (власнику або наймачу об'єкта) приладів обліку, установлених пломб та індикаторів).
Також вказаним пунктом 3.1 Методики передбачено, що факт втручання споживача в роботу приладів обліку, факт пошкодження пломб та/або приладів обліку має бути підтверджений експертизою.
У разі визнання споживачем факту втручання в роботу приладів обліку, факту зумисного пошкодження пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи тавр про повірку приладів обліку (у разі встановлення таких пломб та зазначення їх в акті про збереження пломб, складеному в порядку, установленому ПКЕЕН, який підтверджує факт установлення і передачу на збереження приладів обліку і пломб), факту зумисного пошкодження приладів обліку, про що окремо зазначається в акті про порушення, підтвердження експертизою зазначених порушень ПКЕЕН необов'язкове.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 749/943/16-ц, аналіз положень пункту 3.1 Методики № 562 (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду) дає підстави для висновку, що факт втручання споживача у роботу приладів обліку, у тому числі й дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку, зокрема і шляхом впливу магнітного поля, у разі невизнання ним такого факту, в обов'язковому порядку має бути підтверджений експертизою.
Порядок проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів визначається Положенням про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів, затвердженим наказом Міністерства палива та енергетики України від 21 червня 2003 року № 322 .
Згідно з пунктом 2.2 Положення, у разі виявлення представником енергопостачальника ознак порушень, наведених у пунктах 1.3.1-1.3.3 Положення, або його сумніву в правильній роботі лічильника такий лічильник також у зазначені терміни підлягає зняттю, опломбуванню і направленню на експертизу.
Зняття та опломбування лічильника, що підлягає експертизі, проводиться у присутності споживача або представника організації, у віданні якої перебуває будинок (у разі встановлення лічильника на сходовій клітці).
Відповідно до пункту 2.3 Положення лічильники, що підлягають експертизі, повинні пломбуватися з використанням пломби, логотип якої містить індивідуальний номер та назву енергопостачальника. Пломба додатково встановлюється у тому самому місці, де встановлена пломба Держспоживстандарту. У разі неможливості встановити пломбу в цьому місці або виявлення пристосувань для заниження показань лічильника лічильник разом з цими пристосуваннями пакується в поліетиленовий пакет і опломбовується в присутності споживача або представника організації, у віддані якої перебуває будинок (у разі встановлення лічильника на сходовій клітці).
Як вбачається з акту про порушення від 23 квітня 2019 року, прилад обліку NIК 2301 АП1В, відомості про який у повному обсязі було занесено до відповідної графи акту та зафіксовано на фотознімку, не був знятий, оскільки споживач не дав змоги працівникам відповідача демонтувати лічильник ( а.с. 123, т. 1).
Як вбачається з протоколу засідання комісії від 05 червня 2019 року, представник споживача ОСОБА_1 - адвокат Крутенко Ю.В. у графі «пояснення щодо порушення» зазначила про те, що «Від проведення експертизи відмовляємось, згодні оплатити. Додаток на звороті.». Додатково представник споживача зазначила, що при розрахунку суми просить врахувати, що власник будинку ОСОБА_12 є пенсіонером, у будинку відсутні електроприлади, які б могли споживати великий обсяг електроенергії».
Зауваження представника щодо рішення комісії полягали у тому, що розрахунок проведений за невірний проміжок часу, розмір нарахованих до оплати коштів є дуже великим у порівнянні із щомісячним споживанням електроенергії електроприладами споживача.
Таким чином, з огляду на те, що представник споживача на засіданні комісії 05 червня 2019 року відмовилась від проведення експертизи приладу обліку електричної енергії та вказала, що споживач погоджується сплатити вартість недорахованої електричної енергії, колегія суддів вважає, що підтвердження експертизою зазначених порушень ПРРЕЕ у даному випадку було необов'язковим, як визначено п. 3.1 Методики.
Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що будь-яких доказів на спростування розміру вартості позаоблікового споживання електричної енергії, визначеної у долученому до справи розрахунку, позивач не надала.
За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , оскільки вимоги позивача не ґрунтуються на наявних у матеріалах справи доказах, а відповідачем не було порушено вимог закону при складанні акту від 23 квітня 2019 року про порушення споживачем ПРРЕЕ, яким зафіксовано встановлення позивачем неодимового магніту на корпус приладу обліку, що призвело до зупинки розрахункового механізму приладу обліку електричної енергії та необлікування електричної енергії, що споживається. Також судом не встановлено порушень при прийнятті рішення комісією ПрАТ «Київобленерго» по розгляду акту про порушення, оформленого протоколом № 92 від 05 червня 2019 року, та розрахунку вартості необлікованої електричної енергії на суму 205 199 грн. 06 коп., розрахованої відповідно до п. 3.1.3, ф. 2.7 Методики затвердженої Постановою НКРЕ 04.05.2006 р. № 562 із змінами.
Враховуючи викладене, оскільки порушення позивачем вимог ПРРЕЕ під час проведення перевірки уповноваженими представниками ПрАТ «Київобленерго» зафіксовано актом про порушення належним чином, факт позаоблікового споживання позивачем електричної енергії підтверджено наявними у справі доказами, відповідачем правомірно здійснено нарахування позивачу обсягу та вартості необлікованої електричної енергії на підставі акту про порушення, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для визнання недійсним рішення комісії ПрАТ «Київобленерго» від 05.06.2019 року.
Відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про часткову обґрунтованість доводів апеляційної скарги позивача, оскільки висновок суду першої інстанції про невірно обраний позивачем спосіб захисту зроблений з порушенням норм матеріального права, не відповідає предмету позову та матеріалам справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді заявленого по справі спору неповно встановлені фактичні обставини справи, висновки суду не відповідають наданим сторонами доказам, судом неправильно застосовані норми матеріального права, тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав їх недоведеності.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374 - 376, 381 - 383 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , - задовольнити частково.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 лютого 2023 року - скасувати та прийняти постанову:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про визнання недійсним рішення - залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 27 лютого 2024 року.
Суддя - доповідач: Ящук Т.І.
Судді: Кирилюк Г.М.
Немировська О.В.