вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
14.02.2024 Справа № 917/1326/23
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", вул.Шолуденка, 1, м.Київ, 04116, ел.пошта: info@gas.ua
до Виконавчого комітету Козельщинської селищної ради, вул.Остроградського,75/15, смт.Козельщина, Кременчуцький район, Полтавська область, 39100
ІІІ особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м.Київ, вул.Шолуденка,1, код ЄДРПОУ 42399676).
про стягнення грошових коштів
Суддя Кльопов І.Г.
Секретар Назаренко Я.А.
Представники сторін згідно протоколу судового засідання.
Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Виконавчого комітету Козельщинської селищної ради, про стягнення 98962,61грн. за постачання природного газу, у т.ч. 66677,80грн. - сума основного боргу, 9846,40грн. - пеня, 2657,97грн. - 3% річних, 19780,44грн. - інфляційні втрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він як постачальник «останньої надії» здійснював постачання природного газу відповідачу за період з 02.12.2021 по 03.12.2021, якого було зареєстровано в реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», проте відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого природного газу належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 66677,80грн, що стало підставою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 24.07.2024 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 24.08.2023.
18.08.2023 за вхід. №10194 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач зазначив, що 01.12.2021 ним укладений договір постачання природного газу №15-1399/21-БО-Т/704 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", а тому вимоги позивача про стягнення заборгованості за період з 02.12.2021 по 03.12.2021 є необґрунтованими.
Так, між Позивачем як постачальником «останньої надії» та Відповідачем існували договірні відносини лише з 29.10.2021 по 30.11.2021. У грудні 2021 року Виконавчий комітет Козельщинської селищної ради отримував природний газ згідно з договором від 01.12.2021 № 15-1399/21-БО-Т/704, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"; виконавчий комітет Козельщинської селищної ради не міг 01.12.2021 споживати природний газ з ресурсу ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", а 02.12.2023 та 03.12.2023 - знову з ресурсу постачальника «останньої надії».
Судове засідання, призначене на 24.08.2023 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді у відпустці.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 05.09.2023 суд призначив судове засідання на 21.09.2023.
У зв'язку з оголошенням 21.09.2023 року тривалої масштабної повітряної тривоги по всій території України, в тому числі і по Полтавській області, підготовче засідання по справі не відбулося. Суд призначив підготовче засідання по справі на 18.10.2023
04.09.2023 за вхід. №10780 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача. Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Позивачем зазначено, що посилання відповідача на договір постачання природного газу №15-1399/21-БО-Т/704 від 01.12.2021 не підтверджує факт постачання природного газу споживачу у спірний період (з 02.12.2021 по 03.12.2021) Товариством з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 16.11.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.12.2023
20.11.2023 за вхід. № 14863 від третьої особи надійшли пояснення по суті спору. Третя особа зазначає, що між Товариством на відповідачем 01.12.2021 було укладено Договір №15-1399/21-БО-Т/704. Разом з тим, відповідно до п. 3.2 Договору постачання природного газу за Договором здійснюється Постачальником виключно за умови включення Споживача до реєстру споживачів Постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС. Так, Товариство 01.12.2021 подало запити на інформаційній платформі Оператора ГТС щодо зміни постачальника. Ці запити було підтверджено 01.12.2021 та зареєстровано Споживача в реєстрі споживачів Постачальника з датою початку постачання з 04.12.2021.
10.01.2024 за вхід. № 366 від Козельщинської селищної ради надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.
У судовому засіданні 14.02.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №917-р від 22.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України було визначено постачальником останньої надії на ринку природного газу строком на три роки як переможця конкурсу.
Постачальник останньої надії визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу (п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України Про ринок природного газу).
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №1102 від 25.10.2021 Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України №809 від 30 вересня 2015 та №1236 від 9 грудня 2020 визначено зобов'язання акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника останньої надії обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.
Козельщинська селищна рада в розумінні Бюджетного кодексу України є бюджетною установою.
У зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі оператори ГРМ) об'єми природного газу, спожитого відповідачем з 29.10 2021 по 03.12.2021 автоматично включено до портфеля постачальника останньої надії - Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України, і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених позивачем.
Відповідно до п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №2496 від 30.09.2015 (далі правила), постачальник останньої надії здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником останньої надії, затвердженому постановою НКРЕКП № 2501 від 30 вересня 2015, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.
Договір постачання природного газу постачальником останньої надії укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника останньої надії та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Договір постачання природного газу постачальником останньої надії не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник останньої надії зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу.
Договір постачання між постачальником останньої надії і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Відтак, між Товариством з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України (далі постачальник) та Козельщинською селищною радою (далі споживач) було укладено договір постачання природного газу постачальником останньої надії.
Згідно з п. 2.1 договору постачальник зобов'язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
Період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору (п. 3.3 договору).
Відповідно до п. 4.2 договору об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ/оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено) (п. 4.3 договору).
За приписами п. 4.4 договору споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до п. 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У разі порушення побутовим споживачем строків оплати за цим договором, він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу (п. 4.5 договору).
За умовами пп. 1 п. 5.1 та пп. 1 п. 5.2 договору споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому договорі та зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору.
Пунктом 8.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.
Як зазначає позивач, зобов'язання щодо поставки природного газу виконані належним чином, а саме поставлено відповідачу у період 02.12.2021 по 03.12.2021 природний газ на загальну суму 66677,80грн.
В свою чергу, відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість з оплати за спожитий природний газ у розмірі 66677,80грн..
Оскільки відповідачем обов'язок щодо сплати вартості поставленого природного газу не виконано, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
За умовами ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За своєю правовою природою договір, який укладено сторонами, є договором постачання природного газу постачальником останньої надії.
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України врегульовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 7 ст. 193 ГК України унормовано, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У відповідності до п. 2 глави 7 розділу ХІІ Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015 (далі Кодекс ГТС), у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).
Отже, об'єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається оператором ГРМ в інформаційну платформу оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.
При цьому, вартість природного газу визначається шляхом множення об'ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.
Порядком проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №809 від 30.09.2015 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1102, визначено, що з 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в п. 24 Порядку.
Цією ж Постановою на період постачання з 01 жовтня по 30 листопада 2021 встановлено граничний розмір ціни природного газу для бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 грн. за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.
Протягом жовтня-листопада 2021 розрахована за формулою ціна природного газу перевищувала 16,8 грн за 1 куб. метр, отже у цей період застосовується за даними позивача гранична ціна 16,8 грн. за 1 куб. метр.
3 1 грудня 2021 ціна розраховувалася відповідно до формули пункту 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника останньої надії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №809 від 30 вересня 2015, в редакції постанови Кабінету Міністрів України №1102 від 25 жовтня 2021.
Господарським судом встановлено, що факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника останньої надії та віднесення спожитого відповідачем газу до портфеля постачальника останньої надії підтверджується листом Оператора ГТС від 29.09.2022 № ТОВВИХ-22-10477 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56Х800004А№У00І; інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма № 10); відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС- кодом 56X800004А№У00І (надається у вигляді принтскрину з особистого кабінету Позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).
Згідно з листом ТОВ Оператор газотранспортної системи України щодо споживача з ЕІС-кодом 56Х800004А№У00І підтверджено, що у період з 02.12.2021 по 03.12.2021 відповідач був закріплений за постачальником останньої надії ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України.
Також в даному листі вказано, що обсяги природного газу, використані споживачем з ЕІС-кодом 56Х800004А№У00І, внесені в алокацію вказаного постачальника останньої надії та становлять: з 02.12.2021 по 03.12.2021 - 1440,97 м3.
Також судом встановлено, що позивачем, як постачальником останньої надії природного газу було поставлено відповідачу природний газ з 02.12.2021 по 03.12.2021 в об'ємі 1440,97 тис. куб. м на загальну суму 66677,80грн, що підтверджується копією листа оператора ГТС від 29.09.2022 № ТОВВИХ-22-10477 та рахунком на оплату (природний газ) №1328 за розрахунковий період 02.12.2021-03.12.2021.
Проте, у встановлений договором строк, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за поставлений природний газ належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 66677,80грн. Станом на момент розгляду справи доказів протилежного суду надано не було.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення основного боргу за поставлений природний газ в сумі 66677,80грн є законною обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.
Судом не приймається до уваги доводи відповідача щодо відсутності факту постачання природного газу постачальником «останньої надії» - ТОВ «Нафтогаз України» у період 02.12.2021 по 03.12.2021, у зв'язку з укладенням відповідачем з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» договору постачання природного газу №15-1399/21-БО-Т/704 від 01.12.2021, викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки вони є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 9846,40грн суд зазначає наступне.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Згідно п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
За умовами п. 4.5. договору постачання природного газу постачальником останньої надії у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Таким чином, приписами законодавства та умовами укладеного сторонами договору постачання природного газу постачальником останньої надії встановлена відповідальність відповідача у випадку порушення строків оплати за поставлений природний газ.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період з 01.02.2022 по 31.07.2022, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним та зробленими у відповідності умов договору та норм чинного законодавства.
За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 8131,91грн є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.
Також позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 2657,97рн та інфляційних втрат в розмірі 19780,44грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, суд вважає за доцільне зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду від 31 січня 2018 року в справі № 915/14/17).
Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.05.2018 у справі № 904/4593/17, від 13.06.2018 у справі № 912/2708/17, від 22.11.2018 у справі № 903/962/17, від 23.05.2018 у справі № 908/660/17, від 05.08.2020 у справі № 757/12160/17-ц, від 22.04.2020 у справі № 922/795/19, від 19.12.2019 у справі № 911/2845/18.
Перевіривши, наданий позивачем розрахунок 3% річних за загальний період з 01.02.2022 по 31.05.2023, розрахунок інфляційних втрат за період з 01.02.2022 по 31.05.2023 за зобов'язанням грудня 2021 на суму боргу 6677,80грн, суд дійшов висновку, що вони є арифметично вірними та зробленими у відповідності умов договору та норм чинного законодавства.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 2657,97грн та інфляційних втрат у сумі 19780,44грн, є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Положення ст.76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача
Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд
1.Позов задовольнити
2. Стягнути з Виконавчого комітету Козельщинської селищної ради (вул.Остроградського,75/15, смт.Козельщина, Кременчуцький район, Полтавська область, 39100, код ЄДРПОУ 04383682) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" ( вул.Шолуденка, 1, м.Київ, 04116, код ЄДРПОУ 40121452) заборгованість у розмірі 98962,61грн. за постачання природного газу, у т.ч. 66677,80грн. - сума основного боргу, 9846,40грн. - пеня, 2657,97грн. - 3% річних, 19780,44грн. - інфляційні втрати, та 2684,00грн. судового збору.
Видати наказ з набранням рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.
Повне рішення складено 23.02.2024
Суддя Кльопов І.Г.