вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"27" лютого 2024 р. м. Київ Справа № 911/423/24
Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянувши матеріали позовної заяви
Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросем» (04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, будинок 9В, код: 30967207)
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» (08707, Київська обл., Обухівський р-н, село Перше Травня, вулиця П. Гудима, будинок 23, код: 39633783)
про стягнення 2360038,83 гривень,
Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросем» в системі «Електронний суд» 16.02.2024 до Господарського суду Київської області сформовано позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» заборгованості за договором поставки від 23.06.2023 № 23.06.23-195/1 у загальному розмірі 2360038,83 гривень, з яких: 2019260,19 гривень основний борг, 34481,43 гривень скоригована вартість товару, 170498,47 гривень пеня, 119234,74 гривень проценти за користування чужими грошовими коштами, 16564,00 гривень 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що стягувана сума утворилася внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань з оплати отриманого товару, що стало підставою для додаткового нарахування та вимог про стягнення курсової різниці, пені, процентів за користування чужими грошовими коштами та 3% річних.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/423/24 за правилами загального позовного провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно ч. 5 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Обов'язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (частина третя статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).
Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 вказаного Закону, яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.
Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду у постанові від 23.11.2020 у справі № 908/592/19.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України).
Пунктом 1 частини 1 та частиною 2 статті 60 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або у визначених законом випадках іншою особою.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (ч. 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України).
У відповідності до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Як вже зазначалось позовна заява від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросем» через представника Кишкарук Іриною Анатоліївною сформована та подана до суду за допомогою системи «Електронний суд».
Так, пунктом 24 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі за текстом - Положення) визначено, що Підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Згідно пунктів 30-34 Положення користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства. Користувач ЄСІТС, який підтвердив свої повноваження адвоката, має можливість видати ордер на конкретну справу для отримання в автоматичному режимі доступу до документів у справі або загальний ордер (без зазначення номера справи) для представлення інтересів фізичних та юридичних осіб, які не мають власних зареєстрованих Електронних кабінетів. За наявності у користувача зареєстрованого Електронного кабінету ордер не створюється. Після отримання адвокатом доступу до конкретної справи до Автоматизованої системи документообігу суду в автоматичному режимі засобами ЄСІТС надсилається відповідне повідомлення із зазначенням інформації про справу та адвоката.
Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.
Довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).
Від імені юридичної особи видавати довіреності в електронній формі мають право особи, зазначені у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо такої юридичної особи у графі "Прізвище, ім'я, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, що обираються (призначаються) до органу управління такої юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або такі, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи". Від імені іноземної юридичної особи електронні довіреності видаватися не можуть.
Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду.
Таким чином, системний аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності), а повноваження представника, яким є адвокат, повинні бути підтверджені ордером, виданого на ведення справи в суді, або довіреністю.
На підтвердження повноважень Кишкарук Ірини Анатоліївни надано довіреність в електронній формі у порядку передоручення від 10.11.2023, що видана керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросем» - Куликом Олексієм Юрійовичем, відомості про якого внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Проте, з долученої до матеріалів справи довіреності та інших документів не вбачається, що Кишкарук Ірина Анатоліївна, якою підписано та подано до суду позовну заяву, має право діяти від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросем» в порядку самопредставництва відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). Адже з наданої до суду довіреності слідує, що Кишкарук Ірину Анатоліївну уповноважена діяти від імені товариства, як представник, однак не у порядку самопредставництва. При цьому, відомості щодо того, що Кишкарук Ірина Анатоліївна може вчиняти дії від імені юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні.
Також, суд зазначає, що до матеріалів не надано жодних доказів на підтвердження того, що Кишкарук Ірина Анатоліївна має статус адвоката, така інформація відсутня і у Єдиному реєстрі адвокатів України.
Окрім іншого, з огляду на ціну позову справа не є малозначною у розумінні п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (представництво в якій може здійснюватись представником без статусу адвоката) і такою судом не визнана.
Відтак, суд робить висновок про те, що позивачем в порушення ч. 5 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви не надано належних та допустимих доказів на підтвердження повноважень представника позивача Кишкарук Ірини Анатоліївни.
Відповідно до ч. 11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.
Суд звертає увагу позивача, що згідно ч. ч. 12, 13 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 176, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросем» залишити без руху.
2. Зобов'язати позивача усунути виявлені недоліки позовної заяви протягом 5-ти днів з дня вручення цієї ухвали шляхом подання до суду:
- документів, що підтверджують повноваження представника позивача.
3. Попередити позивача про те, що у разі якщо виявлені недоліки позовної заяви не будуть усунені у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Ухвала складена та підписана 27.02.2024, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя Р.М. Колесник