ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.02.2024Справа № 910/1842/24
Суддя Людмила ШКУРДОВА, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецсервіс АДС» про забезпечення позову,
Господарським судом міста Києва розглядається справа №910/1842/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецсервіс АДС» до Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона» про зобов'язання вчинити дії за договором підряду № 88 від 09.12.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
22.02.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Комунальній організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона» вчиняти будь-які дії на будівельному майданчику «Капітальний ремонт навчально-матеріальної бази з підготовки сил муніципальної безпеки та територіальної оборони за адресою: м. Київ, Бориспільське шосе, 23» (1 черга) з метою пошкодження, псування, приховування виконаних на об'єкті робіт, продовження виконання робіт на об'єкті власними силами або з залученням підрядних організацій або будь яким іншим чином впливати на результат виконаних робіт.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.
У вирішенні питання про забезпечення позову, виходячи з положень статей 136, 137 ГПК України, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачеві або іншим особам здійснювати певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
За змістом статей 136, 137 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову, а докази мають відповідати вимогам встановленими статтями 76-79,80, 91, 96 ГПК України.
У кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд насамперед повинен з'ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову.
Предметом позову у даній справі є зобов'язання відповідача прийняти фактично виконані роботи за договором підряду від 09.12.2022 № 88 на виконання робіт по об'єкту: «Капітальний ремонт навчально-матеріальної бази з підготовки сил муніципальної безпеки та територіальної оборони за адресою: м. Київ, Бориспільське шосе, 23» (1 черга), шляхом підписання типових форм актів приймання виконаних будівельних робіт (форми №КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми №КБ-3) за грудень 2023 року на суму 1965429,60 грн.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач (замовник) виконані позивачем (підрядник) роботи за договором підряду від 09.12.2022 № 88 за грудень 2023 року на загальну суму 1965429,60 грн. не приймає, вмотивовану відмову від їх прийняття також не надає, тому, на думку позивача відповідач ухиляється від підписання Актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт (форми №КБ-2в) та витрат (форми №КБ-3) за грудень 2023 року, щоб в нього відповідно до п. 4.2 договору не настало зобов'язання з оплати виконаних робіт.
Оскільки у цій справі позивач звернувся до суду з вимогою немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У спорах немайнового характеру має досліджуватися питання: чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Подібний за змістом правовий висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, у постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 29.08.2019 у справі № 917/258/19, від 22.07.2019 у справі 914/120/19, від 27.05.2019 у справі № 923/65/19.
Таким чином, звертаючись з відповідною заявою, позивач, серед іншого, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову; наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення і предметом позовної вимоги; взаємопов'язаність заходу забезпечення з обставиною утруднення виконання чи невиконання рішення господарського суду, а саме, що обраний спосіб забезпечення спроможний запобігти відповідним утрудненням; імовірність утруднення виконання рішення або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів - саме з урахуванням предмета позову і неможливість виконання позовних вимог у випадку їх задоволення тощо.
Суд звертає увагу на те, що обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Необхідність забезпечення позову обґрунтована тим, що відповідач з 19.12.2023 р. не допускає його на об'єкт, чим унеможливлює поточне виконання робіт, користування матеріалами та інструментами позивача, що знаходяться на об'єкті, а також здійснення контролю за станом виконаних ним робіт, частина яких відповідачу не передана, а тому є власністю позивача адже матеріально-технічне забезпечення виконання робіт здійснювалося за рахунок саме позивача. Тому, за твердженням позивача, відповідачем можуть бути вчинені певні дії, за результатами яких, ефективний захист прав та інтересів позивача стане неможливим, а саме: відповідачем можуть бути знищені або значно пошкоджені результати робіт підрядника за грудень 2023 року або можуть бути вчинені інші дії, що унеможливлять огляд виконаних позивачем робіт в наслідок їх закриття іншими роботами.
Зазначаючи про те, що невжиття заходів щодо заборони відповідачу вчиняти будь-які дії на будівельному майданчику з метою пошкодження, псування, приховування виконаних відповідачем на об'єкті робіт, продовження виконання робіт на об'єкті власними силами або з залученням підрядних організацій або будь-яким іншим чином впливати на результат виконаних робіт, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського, заявник будь-яких доказів на підтвердження своїх міркувань не надає, вказані твердження ґрунтуються на його припущеннях.
Заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких можна було б дійти висновку про доцільність та необхідність забезпечення позову у визначений заявником спосіб та ймовірність утруднення виконання рішення господарського суду, у разі його невжиття.
Таким чином, суд вважає, що захід забезпечення позову, який заявник просить вжити, не відповідає вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду у разі невжиття такого заходу з міркувань наведених вище.
Таким чином, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
З огляду на викладене та керуючись статтями 136-140, 234 ГПК України, господарський суд міста Києва
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецсервіс АДС» про забезпечення позову відмовити.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому законодавством України порядку.
Суддя Людмила ШКУРДОВА