ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
26.02.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 344/13602/23
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом: Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк"
до відповідача: ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 38 375 грн 98 коп.
встановив: 26.07.2023 до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області звернулось Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором 38 375 грн 98 коп.
23.11.2023 Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області постановив передати за підсудністю матеріали справи № 344/13602/23 за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором 38 375 грн 98 коп. до Господарського суду Івано-Франківської області.
Вирішення судом процесуальних питань.
21.12.2023 суд відкрив провадження у справі та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням.
Враховуючи, що у відповідача є зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС, відповідно до ч.7 ст.6 ГПК України ухвала суду від 21.12.2023 вручена йому в електронній формі шляхом направлення до електронного кабінету, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно до п. 2 ч.6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відтак відповідач є обізнаним про відкриття провадження у цій справі.
Відзиву на позов у встановлений судом строк відповідач не подав.
Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
В статті 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача.
Позовна заява мотивована неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання, згідно з договором про надання банківських послуг, який укладений шляхом підписання анкети-заяви, якою погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, у зв'язку з чим позивач вказав на наявність заборгованості за кредитом у сумі 32 284 грн 61 коп., 6 091 грн. 37 коп. - заборгованості за відсотками за користування кредитом. Позивач обґрунтував позов ст.509, 526, 530, 629, 1050, 1054, 1066, 1069 ЦК України.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав.
Обставини справи. Оцінювання доказів.
Предметом спору є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості.
Відповідно до Відповіді з ЄДРЮОФОПГФ №374134 від 21.12.2023 на запит господарського суду ОСОБА_1 зареєстрована як суб"єкт підприємницької діяльності 20.09.2010 року.
17.07.2017 ОСОБА_1 звернулась до ПАТ КБ "Приватбанк" правонаступником якого з 14.06.2018 є АТ КБ "Приватбанк" (далі - Банк) з метою отримання банківських послуг шляхом підписання заяви-анкети.
При підписанні такої заяви ОСОБА_1 погодилась з тим, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, є договором про надання банківських послуг. Підписуючи вказану заяву також підтвердила, що ознайомлена з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви та наказом банку про їх затвердження. Також підтвердила, що є підприємцем та здійснює підприємницьку діяльність.
Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) АТ КБ "Приватбанк", що діяв на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009 року, а зараз діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011 року, керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує "Умови та правила надання банківських послуг", які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.
На підставі підписаної заяви -анкети позивач відкрив відповідачу кредитний рахунок та встановив початковий кредитний ліміт у сумі 9000 грн 00 коп., що підтверджується випискою з рахунку та довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки.
Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитні картки № НОМЕР_1 термін дії з 17.07.2017 до 06/2021; № НОМЕР_2 - 05.07.2021 до 07/2024 та № НОМЕР_3 - 02.08.2021 до 03/2025.
Виконання відповідачем договору вбачається із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості, де зазначені операції щодо використання кредитного ліміту, операції щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування..
У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 35 000 грн 00 коп.
При встановленні та зміні кредитного ліміту позивач керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 договору на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.
Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, який відповідно до п. 1.1.1.63. договору - короткостроковий кредит який надається Банком Клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.
Порядок внесення змін до умов договору:
В п. 1.1.3.2.4. Договору передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід'ємних частин договору. При цьому у сторін договору виникають обов'язки:
- у Кредитора: інформування позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки з карткового рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 договору;
- у Позичальника: отримання виписки про стан та про здійснені операції по карткових рахунках (п.1.1.2.1.5. договору).
Відповідно до п. 1.1.5.2 договору, неотримання або несвоєчасне отримання Клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє Клієнта від виконання його зобов'язань за цим Договором.
Згідно з п.п. 1.1.6.1, 1.1.6.2 договору зміни в "Умови та правила надання банківських послуг" вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв'язку серед яких: офіційний сайт банку www.privatbank.ua, SMS - повідомлення клієнтам про зміни даних правил клієнтські виписки, інші канали інформування.
У разі незгоди зі змінами "Умов та правил надання банківських послуг" або "Тарифів" Клієнт має право надати Банку заяву про розірвання договору виконавши умови п. 2.1.1.5.4. договору.
На виконання умов договору АТ КБ "Приватбанк" виконав свої зобов'язання в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Згідно з п. 1.1.1.60 договору, Мінімальний обов'язковий платіж - розмір боргових зобов'янь Клієнта, які щомісяця повинен сплачувати Клієнт протягом терміну дії карти. Мінімальний обов'язковий платіж розраховується в процентному співвідношенні від загальної заборгованості Клієнта.
Як вбачається з розрахунку заборгованості та виписки з рахунку відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями.
У разі несплати Мінімального платежу останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, зобов'язання Клієнта вважаються простроченими.
Прострочене тіло кредиту - це частина використаного кредитного ліміту або вся сума використаного кредитного ліміту, що на конкретну дату мала бути погашена, але не погашена, або погашена частково не у повному обсязі.
Прострочені відсотки - це нараховані відсотки за користування кредитним лімітом, які на конкретну дату мали бути погашені, але не погашені, або погашені частково не у повному обсязі.
На підставі п. 2.1.1.5.5 договору, відповідач зобов"язався погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором; слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно з п. 2.1.1.5.7 договору, а у разі невиконання зобов'язань за договором, відповідно до п. 2.1.1.5.6, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди Банку.
Відповідно до п. 2.1.1.3.3 договору відповідач доручив Банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов'язань згідно з п.п. 2.1.1.12.9 договору, списувати з будь-якого рахунку відкритого в Банку (у т.ч. з карткового рахунку) грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов'язань, у тому числі Мінімального обов'язкового платежу. Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку.
Згідно з п. 2.1.1.12.7.1. договору, в разі непогашення Клієнтом боргових зобов'язань за Кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування Кредитом Клієнт сплачує Банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 договору.
У разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом згідно з п. 2.1.1.12.6.1. договору Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування.
Відповідно до п.п. 2.1.1.12.10. договору, Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим договором.
Відповідно до п. 2.1.1.2.1. договору, договір діє на протязі 4 років з моменту його підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує другу сторону про розірвання цього договору, він автоматично пролонгується на той же строк.
Як ствердив позивач відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість, що виникла згідно з договором про надання банківських послуг, у зв"язку з чим звернувся до суду за захистом порушеного права.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Пунктом 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.
Предметом розгляду за цим позовом є стягнення заборгованості за кредитним договором, сторонами якого є суб'єкти господарювання.
Згідно із ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як визначено в ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України, господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 184 ГК України, укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.
За змістом ч. 1 ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції, що визначено в ч. 1 ст. 640 ЦК України.
За приписами ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відтак сторони підписавши заяву-анкету відповідно до ст. 634 ЦК України, уклали Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст. 1066 ЦК України) та кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з частинами 1,2 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Пунктом 1 ст.530 Цивільного кодексу України обумовлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.
Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Висновок суду.
Факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо сплати суми кредиту та процентів за користування кредитом підтверджується матеріалами справи.
За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача 32 284 грн 61 коп. заборгованості за кредитом та 6 091 грн 37 коп. - заборгованості за відсотками за користування кредитом.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 2684 грн 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №PROM1BIG2T від 11 липня 2023 року.
Враховуючи задоволення позову, судовий збір в сумі 2684 грн 00 коп. суд покладає на відповідача.
Керуючись ст. 8, 124, 129 Конституції України, статтями 2,129, 233, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 38 375 грн 98 коп. задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (код НОМЕР_4 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", вул. Грушевського, буд. 1 Д,м. Київ,01001 (код 14360570) 32 284 (тридцять дві тисячі двісті вісімдесят чотири) грн 61 коп. заборгованості за кредитом, 6 091 (шість тисяч дев"яносто одну) грн 37 коп. - заборгованості за відсотками за користування кредитом, 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 27.02.2024
Суддя Т. В. Максимів