Дата документу 27.02.2024 Справа № 314/2956/23
Запорізький апеляційний суд
Єдиний унікальний №314/2956/23 Головуючий у 1-й інстанції: Свідунович Н.М.
Провадження № 22-ц/807/597/24 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.
27 лютого 2024 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідача Подліянової Г.С.,
суддів: Кочеткової І.В.,
Маловічко С.В.,
розглянувши питання про прийняття до розгляду апеляційної скарги представника ОСОБА_1 , адвоката Валочкіна Володимира Васильовича на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 грудня 2023 року за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Запорізького обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У липні 2023 року Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Запорізького обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 грудня 2023 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Запорізького обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задоволені.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Запорізького обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість у розмірі 12 765,71 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Запорізького обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» судовий збір у розмірі 2684 грн.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу безпосередньо до Запорізького апеляційного суду 25 січня 2024 року, яка містить посилання на те, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки він має статус учасника бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_1 від 02 серпня 2018 року).
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 25 січня 2024 року матеріали справи №314/2956/23 витребувані з Вільнянського районного суду Запорізької області.
05 січня 2024 року зазначена справа надійшла до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 06 лютого 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Валочкіна В.В. залишено без руху для усунення недоліків, а саме: сплати судового збору у розмірі 4026 грн. Залишаючи без руху апеляційну скаргу, апеляційний суд із урахуванням позиції наведеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 (провадження №14-730цс19) від 12 лютого 2020 року, відхилив обгрунтування заявника, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», бо він має статус учасника бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_1 від 02 серпня 2018 року), мотивуючи ухвалу тим, що оскільки оскаржуване рішення ухвалене по справі щодо стягнення Банком заборгованості за кредитним договором, не стосується соціального захисту прав ОСОБА_1 , передбаченого статтями 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-ХІІ, а тому судовий збір підлягає стягненню (сплаті) в загальному порядку.
Встановлено строк п'ять днів з дня вручення копії ухвали для усунення зазначених в ній недоліків. Також, роз'яснено, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк будуть застосовані наслідки, передбачені ч.3 ст. 185, ст.357 ЦПК України (а.с.68-71).
Дану ухвалу було направлено ОСОБА_1 на зазначену в апеляційній скарзі його представником - адвокатом Валочкіним В.В. адресу, а саме: АДРЕСА_1 (а.с. 72).
Крім того, зазначену ухвалу було направлено представнику ОСОБА_1 - адвокату Валочкіну В.В. на зазначену ним в апеляційній скарзі адресу, а саме: АДРЕСА_2 (а.с.72).
Як вбачається із рекомендованого поштового повідомлення із трекінг номером «06 900348 107 92», що 19 лютого 2024 року повернулося до Запорізького апеляційного суду, ухвала Запорізького апеляційного суду від 06 лютого 2024 року вручена під підпис - 14 лютого 2024 року « ОСОБА_2 » (а.с.73).
Як вбачається із рекомендованого поштового повідомлення із трекінг номером «06 900348 089 84», що 20 лютого 2024 року повернулося до Запорізького апеляційного суду, ухвала Запорізького апеляційного суду від 06 лютого 2024 року вручена під підпис - 17 лютого 2024 року « ОСОБА_3 » (а.с.74).
Враховуючи дату отримання адвокатом Валочкіним В.В. копії ухвали суду, що свідчить про її обізнаність ОСОБА_1 , останнім днем строку для виправлення недоліків скарги було 19 лютого 2024 року (робочий день, понеділок).
Отже, ОСОБА_1 , як особисто, так і через свого представника був повідомлений про залишення ухвалою Запорізького апеляційного суду від 06 лютого 2024 року його апеляційної скарги в особі представника, адвоката Валочкіна В.В. без руху для усунення зазначених в ній недоліків.
Навіть з урахуванням дати отримання ОСОБА_1 копії ухвали суду, останнім днем строку для виправлення недоліків апеляційної скарги було 22 лютого 2024 року (робочий день четвер).
Проте, ні ОСОБА_1 , ні його представником, адвокатом Валочкіним В.В. не усунуто недоліки у встановлений апеляційним судом строк (не сплачено судовий збір у розмірі 4026 грн та не надано апеляційному докази такої сплати) і останній не звернувся до суду апеляційної інстанції із клопотанням про продовження строків виконання ухвали Запорізького апеляційного суду від 06 лютого 2024 року.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (стаття 2 ЦПК України).
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
За змістом частини другої статті 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
За приписами ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Так, у кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального права.
Відповідно до ч. 6 ст. 357 ЦПК України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Отже, враховуючи те, що без усунення вказаних недоліків суд позбавлений можливості вирішити питання про відкриття апеляційного провадження та виходячи з вимог статей 185, 357 ЦПК України, апеляційну скаргу слід визнати неподаною і повернути скаржнику.
Частиною 2 статті 357 ЦПК України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини 3 статті 185, частин 6-8 статті 357 ЦПК України у разі неусунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається скаржнику.
Оскільки ОСОБА_1 надавався достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги, однак ні ОСОБА_1 , ні його представник - адвокат Валочкін В.В. своїми процесуальними правами не скористалися, не проявили належної обачності у захисті своїх прав, у відведений судом строк та до теперішнього часу ухвалу Запорізького апеляційного суду від 06 лютого 2024 року не виконали (не сплачено судовий збір у розмірі 4026 грн та не надано апеляційному докази такої сплати), що перешкоджає апеляційній інстанції вирішити питання про відкриття апеляційного провадження, тому апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України, ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення.
Роз'яснити, що згідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст. ст. 185, 357,381 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , адвоката Валочкіна Володимира Васильовича на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 грудня 2023 року за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Запорізького обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - вважати неподаною та повернути скаржнику.
Ухвалу разом із апеляційною скаргою надіслати скаржнику апеляційної скарги.
Роз'яснити, що повернення апеляційної скарги у цій справі при вищевикладених обставинах не перешкоджає її повторному зверненню у подальшому із апеляційною скаргою на вказане рішення суду першої інстанції до апеляційного суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги. Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в Касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий, суддя Суддя Суддя
Подліянова Г.С. Кочеткова І.В. Маловічко С.В.