Ширяївський районний суд Одеської області
27.02.2024 Справа №: 518/1045/23 Провадження № 1-кп/518/20/2024
27 лютого 2024 року
Ширяївський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
законного представника потерпілої особи ОСОБА_6 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в смт. Ширяєве кримінальне провадження № 12023162260000133 від 27 лютого 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Ширяеве, Одеської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України, -
ОСОБА_4 , перебуваючи з 2016 року у цивільному шлюбі з ОСОБА_6 , у якої від попереднього цивільного шлюбу є донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на той час проживала спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , у вихованні якої ОСОБА_4 приймав участь, як член сім'ї, ігноруючи загальноприйняті норми моралі та поведінки у суспільстві, нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканість, свідомо використовував довіру, авторитет та вплив на малолітню ОСОБА_7 , особливо вразливу щодо неї ситуацію неспроможності чинити опір та залежного становища, вчинив відносно останньої злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості при наступних обставинах.
26.02.2023 року близько 18:30 години, у ОСОБА_4 , під час перебування у будинку по АДРЕСА_2 , виник кримінально - протиправний умисел, направлений на вчинення насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних із проникненням в тіло падчерки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка спільно проживає з ним за вищевказаною адресою.
На виконання свого злочинного умислу ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, протиправно, з метою задоволення власної статевої пристрасті, ігноруючи загальноприйняті норми моралі та поведінки у суспільстві, нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканість, користуючись безпорадним станом малолітньої ОСОБА_7 , відсутності специфічного життєвого досвіду (зокрема, в інтимних питаннях), рівня інтелектуального розвитку та індивідуальних особливостей, за обізнаності про її малолітній вік, можливість настання тяжких наслідків у вигляді психологічних та фізичних травм, скориставшись відсутністю інших членів родини, зайшов до кімнати веранди житлового будинку, де знаходилась остання, підійшов до неї та вчинив не пов'язані із проникненням в тіло ОСОБА_7 насильницькі дії сексуального характеру, які виразилися у непристойному гладжені своєю рукою її грудей та статевих органів, що тривало на протязі декількох хвилин.
Незважаючи на те, що ОСОБА_7 розпочала чинити опір ОСОБА_4 з проханням припинити його протиправні дії, останній, взявши її за руку, спробував силою затягти її до кімнати, однак ОСОБА_7 вдалось висмикнутируку івтектидо матері, яка натой час була в гостях у сусідки, якій розповілапро вчинені відносно неї ОСОБА_4 протиправні дії.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю підтвердив обставини обвинувачення та визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, що йому інкриміновано органом досудового розслідування, шкодує за вчинене.
Окрім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення повністю і об'єктивно підтверджується також дослідженими судом доказами:
- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань в кримінальному провадженні № 12023162260000133 від 27 лютого 2023 року;
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 27 лютого 2023 року;
- протоколом огляду місця події від 27.02.2023 року та таблицею ілюстрацій до нього;
- висновком експерта № 12 від 27.03.2023 року, згідно якого яких-небудь тілесних ушкоджень на тілі малолітньої ОСОБА_7 , у тому числі і в області зовнішніх статевих органів не виявлено; в двох мазках та ватному тампоні з вмістом піхви ОСОБА_7 , сперматозоїди не знайдені;
- висновком експерта № 13 від 27.03.2023 року згідно якого яких-небудь тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_4 не виявлено; мазках-відбитках і тампоні з голівки статевого члену ОСОБА_4 висловитися про наявність клітин, подібних до клітин піхвового епітелію не є можливим через відсутність в препаратах ядер епітеліоцитів, придатних до статевоспецифічної диференціації, та через відсутність в клітинах необхідних цитохімічних та цитоморфологічних ознак;
- висновком експерта № 132 за результатами проведення судово-психологічної експертизи від 21.04.2023 року;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 15 травня 2023 року;
- висновком судово-психіатричного експерта № 221 від 06 червня 2023 року.
Допитана в судовому засіданні ОСОБА_6 пояснила суду, що вона проживала разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_4 та дітьми, на протязі останніх років у його будинку. 26.02.2023 року ОСОБА_4 пішов на роботу, де працює по найму у місцевого підприємця, а вона з дітьми залишилась вдома. Приблизно о 17:00 годині ОСОБА_4 повернувся додому в стані алкогольного сп'яніння, поводив себе спокійно. В цей час до них зателефонувала сусідка та запросила їх сім'ю у гості. ОСОБА_7 не захотіла йти та залишилась вдома, а вона разом з іншими дітьми та ОСОБА_4 пішли до сусідки. Випивши трохи домашнього вина вони сиділи на веранді, де в цей час погасла лампочка, ОСОБА_4 сказав, що зараз привезе лампочку, сів на велосипед та поїхав до їхнього дому. Був відсутній приблизно 20 хвилин, після чого до будинку сусідки прибігла малолітня ОСОБА_7 , яка була боса, одягнута не по погоді, так як зазвичай вона ходила по дому, а також була сильно налякана та плакала. В неї була істерика та її трусило, вона почала розповідати, що ОСОБА_4 до неї приставав, тягнув її за руки в кімнату і торкався її грудей та статевих органів. ОСОБА_6 заспокоїла доньку, а сусіди зателефонували на лінію 102 та повідомив про домашнє насильство. На даний час ОСОБА_6 не проживає однією сім'єю з ОСОБА_4 , вона разом з дітьми проживає в іншому домоволодінні. Просила не призначати покарання обвинуваченому, пов'язане з реальним позбавленням волі.
Надані суду докази, відповідно до вимог ст. 94 КПК України оцінюються з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідно процесуального рішення.
Суд, дійшов висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 153 КК України, як вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних із проникненням в тіло іншої особи, вчинені щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах та яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.
Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIII, зокрема пунктом 15 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, шо сексуальне насильство - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.
Згідно висновків об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2020 року (справа №453/225/19) злочином, пов'язаним із домашнімнасильством, слід вважати будь-яке кримінальне правопорушення, обставини вчинення якого свідчать про наявність у діянні хоча б одного з елементів (ознак), перелічених у ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року №2229-VIII, незалежно від того, чи вказано їх в інкримінованій статті (частині статті) КК України як ознаки основного або кваліфікованого складу злочину.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, пов'язаного з вчиненням домашнього насильства у формі сексуального насильства.
Відповідно до частини 1 статті 1 КК України цей кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.
При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставиною, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Суд не визнає обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_4 вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини та вчинення кримінального правопорушення щодо особи, яка перебуває в матеріальній залежності від винного, так як ці обставини є кваліфікуючими ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України, а тому вказані обставини не можуть бути визнані обтяжуючими покарання обвинуваченого.
Згідно висновку досудової доповіді відносно ОСОБА_4 орган пробації на підставі інформації, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення та середній рівень ризику небезпеки для суспільства, вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе.
Таким чином, суд враховує, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, його негативну характеристику; відношення обвинуваченого до вчиненого; ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії тяжких злочинів; особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку обвинуваченого під час та після вчинення злочинних дій.
Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікована Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991, встановлює що дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.
Відповідно до ст. 17, 19 зазначеної Конвенції жодна дитина не може бути об'єктом незаконного посягання на її честь і гідність; держава вживає всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації.
Статтею 34 цієї Конвенції встановлено, що держава зобов'язана захищати дитину від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень.
Законодавець забезпечує охорону та недоторканість статевої свободи особі, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її статі.
З урахуванням викладеного, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд насамперед виходить із ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та враховує його підвищену суспільну небезпеку, а тому вважає, що виправлення обвинуваченого можливо тільки в умовах ізоляції його від суспільства, у зв'язку з чим останньому має бути призначено покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання, буде найбільш необхідним і достатнім для його виправлення, попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме меті покарання.
Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, що випливає з дотримання судом принципів рівних можливостей та справедливого судового розгляду, встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
З огляду на конкретні обставини вчинення злочину, в порядку ст. 374 КПК України інформація щодо засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає включенню до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітніх осіб.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішити, згідно положень ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, до обвинуваченого не застосовувався та, враховуючи вимоги ст. ст. 177, 178 КПК України, підстави для його обрання, на даному етапі, відсутні.
Керуючись ст. ст. 381-382, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України, і призначити йому покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту його затримання в порядку виконання даного вироку.
Запобіжний захід ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до набрання вироком законної сили не обирати.
Внести до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, відомості відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Ширяеве, Одеської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Суддя ОСОБА_8
.