Єдиний унікальний № 946/1075/24
Провадження № 1-кп/946/342/24
Іменем України
27 лютого 2024 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у м. Ізмаїлі Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023162150001354, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ізмаїлі Одеської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого за наймом, такого, що перебуває у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК),
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,
сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 ,
інші учасники судового провадження: потерпілий ОСОБА_5 .
Потерпілий ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку судової повістки про виклик до суду в електронній формі через SMS-повідомлення. Суд, заслухавши думки учасників судового провадження про можливість за відсутності потерпілого з'ясувати всі обставини судового розгляду, відповідно до ст. 325 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), дійшов висновку про проведення судового розгляду без його участі. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 327 КПК, неприбуття в судове засідання представника уповноваженого органу з питань пробації, належним чином повідомленого про час і місце судового засідання, не перешкоджає судовому розгляду.
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
1.19.08.2023 у вечірню пору доби, ОСОБА_3 , знаходячись у дворі багатоквартирного будинку по АДРЕСА_3 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу таємно викрав мобільний телефон марки «ХІАОМІ» моделі «Мі 9 Lite 6/128Gb» чорного кольору, який знаходився на столі, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 4 057,84 грн.
2.Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Частина статті КК, що передбачає відповідальність за злочин, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
3.Кримінальний кодекс України
«Стаття 185. Крадіжка
1. Таємне викрадення чужого майна (крадіжка) -
…
4. Крадіжка, вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.»
Докази на підтвердження встановлених судом обставин
4.Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження доказів, обсяг яких був визначений відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК. Враховуючи, що учасники судового провадження не піддали сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, а також того, що у суду не виникли сумніви у добровільності їх позицій, суд за їх згодою визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідженням документів, що стосуються його особи, заходів забезпечення кримінального провадження та процесуальних витрат. При цьому судом роз'яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.
5.Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винним в обсязі пред'явленого йому обвинувачення. Він детально розповів про обставини кримінального правопорушення, не піддавши сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, зокрема, перелік та вартість майна, яким він заволодів, та пояснив, що у теплу пору 2023 року він проходив через двори на пр. Миру у м. Ізмаїлі, де на столі побачив мобільний телефон, який взяв, витягнув з нього SIM-картку та надав у користування своєму батькові. А через деякий час до нього звернулися поліцейські з приводу цього телефону, і він віддав його їм. А якби вони не зверталися, то телефон він би не повертав.
6.Таким чином, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчинені ним кримінального правопорушення, та з урахуванням того, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався у встановленому порядку, та діяв станом на момент вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 злочину, тобто станом на 19.08.2023, відповідно до Указу Президента України № 451/2023 від 26.07.2023, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» № 3275-IX від 27.07.2023, кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання
7.Обставин, які відповідно до ст. 66 КК пом'якшують покарання ОСОБА_3 , суд не вбачає, оскільки обвинувачений, визнавши вину у висунутому обвинуваченні, щиро не розкаявся, не засудив свою поведінку та виказав щирого жалю про вчинене ним правопорушення. Крім того, суд не може віднести до обставин, що пом'якшують покарання також і добровільне відшкодування завданого збитку, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 повернув телефон не добровільно, а тільки після того, як до нього звернулися поліцейські, і, як він сам пояснив суду, він би не повертав телефон, якби до нього не звернулися поліцейські з приводу цього.
8.Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання ОСОБА_3 , та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК підлягають доказуванню саме прокурором. У силу положень ст. 337 КПК суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися під час судового розгляду, оскільки це погіршить становище обвинуваченого.
Мотиви призначення покарання
9.При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст. ст. 65 - 67 КК враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
10.Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисний тяжкий злочин проти власності.
11.Згідно абз. 17 ч. 1 ст. 368 КПК, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно якій ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюються як високі. Орган з питань пробації вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк у винятковому порядку. Також з досудової доповіді та з наданих прокурором документів вбачається, що ОСОБА_3 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, але обвинувальні вироки відносно нього не ухвалювалися, і неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності.
12.Отже, з урахуванням вказаних обставин, відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , того, що відсутні обставин, що пом'якшують та обтяжують його покарання, а також даних досудової доповіді, високих ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, суд дійшов висновку, що у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе з призначенням йому покарання у виді позбавлення волі в нижніх межах санкції ч. 4 ст. 185 КК та зі звільненням його на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням на максимальний строк з покладанням обов'язків, передбачених ст. 76 КК, оскільки, на думку суду, призначення такого покарання зі звільненням від його відбування є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання нових кримінальних правопорушень, таке покарання зі звільненням від його відбування повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
13.Також суд вважає, що з урахуванням встановлених судом обставин та даних досудової доповіді виправленню ОСОБА_3 сприятимуть додатково покладені обов'язки, передбачені п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК, а саме не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухвалені вироку
14.Судом встановлено, що ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не затримувався та під вартою не тримався, ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08.02.2024 відносно нього був застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту, строк якого на теперішній час сплив. Клопотання про застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили від прокурора не надійшло.
15.Питання про арешт майна та про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до положень ч. 4 ст. 174, ч. 9 ст. 100 КПК.
16.У силу ч. 2 ст. 124 КПК з ОСОБА_3 мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/116-23/22965-ТВ від 20.12.2023 у сумі 1 135,92 грн.
Керуючись ст.ст. 369 - 371, 373 - 375, ч. 15 ст. 615 КПК, суд -
ухвалив:
1. ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
2.У відповідності до ст. 75 КК ОСОБА_3 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в три роки не вчинить систематично (три та більше) правопорушень, що потягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
3.У силу ст. 76 КК покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ч. 1, п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
4.Згідно ч. 1 ст. 165 Кримінально-виконавчого кодексу України, іспитовий строк ОСОБА_3 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 27 лютого 2024 року.
5.Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи у сумі 1 135,92 грн (одна тисяча сто тридцять п'ять гривень 92 копійки).
6.З набранням вироком законної сили накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20.12.2023 арешт на мобільний телефон марки «ХІАОМІ» моделі «Мі 9 Lite 6/128Gb» чорного кольору, скасувати, і вказаний мобільний телефон повернути потерпілому ОСОБА_5 .
7.Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
8.Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК.
9.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
10.Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
11.Під час судового провадження судом застосовувалися Правила організації ефективного кримінального судочинства, які введені в дію рішенням Ради суддів України № 14 від 28.02.2020, з якими можна ознайомитись на сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за посиланням: https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, у розділі «Громадянам», вкладка «Проект «Суд, громадяни, суспільство, держава: співпраця заради змін», а також у секретаря судового засідання.
Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1