ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
26 лютого 2024 року м. ОдесаСправа № 923/1209/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Діброви Г.І., Савицького Я.Ф.
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області від 24.01.2024, повний текст складено та підписано 09.02.2024
у справі №923/1209/21
за позовом Акціонерного товариства ,,ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО”
до ОСОБА_1
про стягнення вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 62 717, 30 грн,-
14.02.2024 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 24.01.2024, повний текст складено та підписано 09.02.2024 у справі №923/1209/21.
Одночасно скаржник просить залучити до участі у справі представника відповідача ОСОБА_2 .
Крім того, скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру або хоча б відстрочення його сплати до моменту ухвалення постанови. Обґрунтовуючи вказане клопотання скаржник зазначає, що м.Нова Каховка окуповане, відповідач фактично втратив квартиру та приміщення кафе, внаслідок підриву Каховської ГЕС та затоплення м. Нова Каховка. Кафе, яке знаходиться у центрі міста знищене, відповідач є вдовою та знаходиться у Німеччині у статусі біженця. Оскільки майновий стан відповідача значно погіршився, тому посилаючись на ст.. 8 ЗУ «Про судовий збір», останній просить суд звільнити відповідача від сплати судового збору або зменшити його суму або хоча б відстрочити його сплату до моменту ухвалення постанови у справі.
Колегією суддів встановлено, що вищезазначена апеляційна скарга подана ОСОБА_1 безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи № 923/1209/21. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 24.01.2024, повний текст складено та підписано 09.02.2024 у справі №923/1209/21 до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Одеської області.
26.02.2024 матеріали справи №923/1209/21 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ознайомившись з матеріалами справи, а також з матеріалами апеляційної скарги, колегія суддів у визначеному складі дійшла висновку про те, що дана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу встановлені вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються:
1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень;
2) докази сплати судового збору;
3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу;
4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
В матеріалах доданих до апеляційної скарги відсутні докази сплати судового збору в порядку визначеним положенням ЗУ “Про судовий збір” за апеляційний перегляд рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.п.4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється - за подання апеляційної скарги на рішення суду - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Як вбачається з матеріалів справи предметом позову у даній справі є вимога майнового характеру про стягнення 62 717, 30 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.01.2024 по справі №923/1209/21 позовні вимоги акціонерного товариства "Херсонобленерго" задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства "Херсонобленерго" вартість необлікованої електричної енергії, внаслідок порушення ПРРЕЕ по акту про порушення № 132490 від 12.09.2019 року, у розмірі 62 717,30 грн та судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.
Як вбачається з прохальної частини апеляційної скарги ОСОБА_1 , рішення Господарського суду Одеської області від 24.01.2024 у справі №923/1209/21 оскаржується апелянтом повністю.
Таким чином, належна до сплати сума судового збору за подання до суду апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 24.01.2024 по справі №916/1209/21 повинна складати 3405 грн. (2270 *150)/100) = 3405 грн.).
Водночас, зважаючи на те, що ОСОБА_1 апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 24.01.2024 року у справі №916/1209/21 подано до апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд», у відповідності до вимог ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», яка визначає, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, скаржнику за перегляд вказаного вище рішення суду першої інстанції належало сплатити судовий збір у розмірі 2724 грн.
Між тим, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржником не надано доказів сплати судового збору у зазначеному розмірі. Разом з тим, апелянтом заявлено клопотання про відстрочення від сплати судового збору.
За умовами частин першої, другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Наведена норма містить виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.
Отже, колегія суддів зауважує, що Законом України "Про судовий збір" суду надано право відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, звільнити заявника від його сплати за наявності відповідних обставин (умов), визначених частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір", перелік яких розширювальному тлумаченню не підлягає.
Відстрочення (розстрочення) або звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком, при цьому вказане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження наявності передбачених законом обставин.
Водночас положення частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачають право суду з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк лише за наявності викладених вище умов, а не тільки виходячи з майнового стану сторони.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що "право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом. Відповідно суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.
Якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання апеляційної скарги певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені. Суд позбавлений права прийняти апеляційну скаргу до розгляду, а потім зобов'язувати скаржника усувати виявлені недоліки.
У статті 129 Конституції України та статті 42 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Отже, як органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб'єктів господарювання та громадян поставлено законом у рівні умови в частині обов'язку сплачувати судовий збір, у зв'язку з чим, вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору, а також зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, окрім випадків, встановлених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
За таких обставин, оскільки за суб'єктним та предметним критерієм підстави для застосування до клопотання скаржника приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір" відсутні, колегія суддів дійшла висновку про відмову скаржнику у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що належними доказами в підтвердження матеріального стану юридичної особи, є зокрема, фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) тощо за попередній рік та звітний період року, в якому відповідна заява подається, виданий Державною податковою службою України.
Разом з тим скаржником не надано таких доказів в підтвердження складного матеріального становища.
Також, порядок надсилання копії апеляційної скарги визначений статтею 259 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Між тим скаржником вказаних вимог не додержано та не надано належних доказів направлення апеляційної скарги позивачу.
Надана апелянтом квитанція №584531 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС (дата, час доставки:13.02.2024, 23:42) підтверджує направлення апеляційної скарги з додатками на адресу ОСОБА_2 , який являється представником апелянта.
Порядок залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги встановлені ст. 260 ГПК України.
Згідно із ч.2 ст.260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно з ч. 6 ст. 260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що до апеляційної скарги не подано доказів сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги у встановленому порядку та розмірі, що відповідно до вимог статті 260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням скаржнику строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260
Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
2.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 24.01.2024, повний текст складено та підписано 09.02.2024 у справі №923/1209/21- залишити без руху.
2.Зобов'язати ОСОБА_1 протягом 10 (десяти) днів з дня отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, усунути недоліки, встановлених при поданні апеляційної скарги, а саме:
- надати до суду докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку за подання апеляційної скарги у сумі 2724 грн.;
- надати до суду у встановленому законом порядку докази надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів позивачу з урахуванням вимог ст..42 ГПК України.
3. Якщо вказані недоліки не будуть подані особою в зазначений строк, судом буде повернуто апеляційну скаргу у порядку, встановленому статтею 260 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.І. Діброва
Суддя Я.Ф. Савицький