ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
22 лютого 2024 року м. ОдесаСправа № 916/1656/22
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богатиря К.В.
суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.
секретар судового засідання Арустамян К.А.
за участю представників учасників у справі про банкрутство:
Закревський А.М. - особисто
Подгорний Б.В. - особисто
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.11.2023, суддя суду першої інстанції Райчева С.І., м. Одеса, повний текст ухвали складено та підписано 29.11.2024
по справі №916/1656/22
за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредіт Інвестмент Груп»
до боржника: Акціонерного товариства «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт»
про банкрутство,
Описова частина.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредіт Інвестмент Груп» звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт», посилаючись на заборгованості останнього у розмірі 7 117 125,25 грн. та положення Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Вудуда Гаррі Ігоровича.
26.12.2022 до Господарського суду Одеської області надійшла заява розпорядника майном Боржника арбітражного керуючого Вудуда Г.І. про встановлення факту невиконання припису ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства керівниками Акціонерного товариства «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт» ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.11.2023 встановлено факт невиконання керівником Акціонерного товариства «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт» ОСОБА_1 вимог ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства; визнано ОСОБА_1 солідарним боржником за зобов'язаннями Акціонерного товариства «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт», невиконаними перед його кредиторами.
Приймаючи дане рішення суд першої інстанції виходив з того, що станом на кінець 2019 року Боржник знаходився у стані неплатоспроможності, розмір поточних зобов'язань і забезпечень складали 1 643 227 тис. грн., власний капітал Товариства мав від'ємне значення та складав - 1 052 454 тис. грн., діяльність підприємства була збитковою, розмір кредиторських вимог до Боржника, строк виконання яких настав, складав 564 434 759, 43 грн., а 993/1000 частини Єдиного майнового комплексу Боржника було передано у заставу. Про вказані обставини ОСОБА_1 як виконуючому обов'язків голови правління Боржника було відомо. Однак, ОСОБА_1 у порушення вимог положень ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство не звертався.
Аргументи учасників справи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.11.2023 по справі №916/1656/22.
Апелянт зазначає, що станом на ухвалення оскаржуваної Ухвали припис абзацу другого статті 34 Кодексу України з процедури банкрутства не передбачає солідарної відповідальності виконуючого обов'язки керівника боржника за незадоволення вимог кредиторів.
Апелянт послався на те, що за Статутом Акціонерного товариства Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт» до компетенції виконуючого обов'язки керівника не віднесено повноваження щодо прийняття рішення про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Крім того, апелянт зазначив, що пунктом 3.2.6.28 Статуту передбачено, що виключно загальні збори приймають рішення про виділ та припинення товариства, про ліквідацію товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку та строків ліквідації, порядку розподілу між акціонерами майна, що залишається після задоволення вимог кредиторів, і затвердження ліквідаційного балансу.
Апелянт вважає, що суд дійшов хибних висновків щодо наявності підстав для визнання його солідарним боржником у справі № 916/1656/22 про банкрутство АТ «Гемопласт».
Керуючись викладеним вище, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу про розгляд заяви Господарського суду Одеської області було від 24.11.2023 у справі № 916/1656/22 повністю.
В подальшому від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення по справі. В даних поясненнях апелянт зазначив, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не встановив органи управління Боржника, не встановив склад цих органів, у зв'язку із чим прийняв необґрунтоване рішення про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності, а отже, оскаржувана ухвала не відповідає вимогам ст. 236 ГПК України.
На думку ОСОБА_1 дані обставини свідчать, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права та не в повному обсязі з'ясував всі обставини справи, так як на момент постановлення оскаржуваної ухвали, а також на теперішній час, відсутня пряма норма, яка дозволяє притягти керівника боржника до солідарної відповідальності, а тому ухвала від 24.11.23 має бути скасована, а у задоволенні заяви про встановлення факту невиконання керівником боржника приписів ч. 6 ст. 34 КУзПБ має бути відмовлено.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/1656/22 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді - Поліщук Л.В., Таран С.В. що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.12.2023.
На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/1656/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.12.2023 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.11.2023 по справі №916/1656/22 до надходження матеріалів оскарження ухвали на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/1656/22 в частині розгляду заяви розпорядника майном боржника арбітражного керуючого Вудуда Г.І. про встановлення факту невиконання припису ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства керівником Акціонерного товариства «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт» ОСОБА_1 та відкладення вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/1656/22.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 24.11.2023 по справі №916/1656/22; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.11.2023 по справі №916/1656/22; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 12.02.2024; призначено справу №916/1656/22 до розгляду на 22 лютого 2024 року о 11:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов'язковою; роз'яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз'яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.
22.02.2024 у судовому засіданні прийняли участь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Представники інших учасників у справі у судове засідання не з'явилися, хоча про дату час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до п. 2, 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2024, якою призначено справу № 916/1656/22 до розгляду на 22 лютого 2024 року о 11:00, була доставлена до електронного кабінету арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. - 19.01.2024, АТ «Ужгородський Турбогаз» - 19.01.2024, ГУ ПФУ в Одеській області - 19.01.2024, АТ «Київмедпрепарат» - 19.01.2024, ГУ ДПС в Одеській області - 19.01.2024, АТ «Галичфарм» - 19.01.2024, КП «Білгород-Дністровськводоканал» - 19.01.2024, ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп» - 19.01.2024, Корпорації «Артеріум» - 19.01.2024, боржника - 19.01.2024.
Крім того, копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2024, якою призначено справу № 916/1656/22 до розгляду на 22 лютого 2024 року о 11:00, була отримана засобами поштового зв'язку КП «Білгород-Дністровськводоканал» - 24.01.2024, Корпорації «Артеріум» - 24.01.2024, ТОВ «Козацька стріла» - 31.01.2024.
Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 22.02.2024, не визнавалась апеляційним господарським судом обов'язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.11.2023 по справі №916/1656/22, до суду не повідомлялося.
Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.11.2023 по справі №916/1656/22 по суті, не дивлячись на відсутність представників окремих учасників у справі про банкрутство, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників у даному випадку не повинно заважати здійсненню правосуддя.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредіт Інвестмент Груп» звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт», посилаючись на заборгованості останнього у розмірі 7 117 125,25 грн. та положення Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Вудуда Гаррі Ігоровича.
26.12.2022 до Господарського суду Одеської області надійшла заява розпорядника майном Боржника арбітражного керуючого Вудуда Г.І. про встановлення факту невиконання припису ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства керівниками Акціонерного товариства «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт» ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , адже він не звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт» у зв'язку із наявністю у останнього загрози неплатоспроможності.
Арбітражний керуючий у даній заяві зазначав, що Акціонерне товариство «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт» втратило платоспроможність не пізніше 01.01.2018. В обґрунтуванні вказаних доводів арбітражний керуючий посилався на наступні обставини:
- 20.10.2017 на усі активи Боржника, у тому числі й грошові кошти, що знаходились на його рахунках у банківських установах, було накладено арешт, що на думку Заявника унеможливило розрахунок з іншими кредиторами через банківські рахунки;
- аналізуючи протокол №151/18 засідання Наглядової ради Боржника від 19.02.2018 та протокол №29 річних Загальних зборів акціонерів Боржника від 16.04.2018, на яких Загальні збори акціонерів Боржника затвердили (п.7.1 протоколу) розмір збитків Боржника за 2017 рік у розмірі 260 419 тисяч гривень, арбітражний керуючий зробив висновок, що Боржник втратив платоспроможність не пізніше 01.01.2018;
- розміщена Боржником на офіційному сайті Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку річна звітність Акціонерного товариства «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт» станом на 31.12.2019 підтверджує знаходження Боржника у стані стійкої неплатоспроможності протягом 2018-2019 років.
Крім того, 18.07.2023р. арбітражний керуючий Вудуд Г.І. надав до Господарського суду Одеської області аналіз фінансово-господарського стану Акціонерного товариства «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт». Арбітражним керуючим зазначено, що для виконання вказаного аналізу були використані бухгалтерські звіти Боржника за 2016-2021 роки.
У висновках до вказаного звіту арбітражним керуючим зазначено, що Боржник втратив платоспроможність до 01.01.2016. Станом на даний час Боржник перебуває у стані неплатоспроможності. Усі показники фінансово-господарської діяльності є гіршими від нормативних. Для відновлення платоспроможності Боржнику необхідно залучити суму у понад один мільярд гривень. Внутрішніх ресурсів для відновлення платоспроможності Боржник не має.
26.05.2023 від ОСОБА_1 до Господарського суду Одеської області надійшли заперечення на заяву розпорядника майном Боржника арбітражного керуючого Вудуда Г.І. про встановлення факту невиконання припису частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства.
24.11.2023 у судовому засіданні Господарський суд Одеської області відклав вирішення питання про встановлення факту невиконання ОСОБА_2 вимог ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства та наявності підстав для покладення на нього солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів Акціонерного товариства «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт». Також, суд надав розпоряднику майна Боржника додатковий час для подання до суду уточнень до заяви про покладення на ОСОБА_2 солідарної відповідальності, про що зазначено у протоколі судового засідання.
Мотивувальна частина.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви розпорядника майна, виходячи з таких підстав.
Відповідно до преамбули КУзПБ одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.
Тому створення для кредиторів в межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав та законних інтересів, зокрема шляхом упровадження інституту солідарної відповідальності керівника боржника (частина шоста статті 34 КУзПБ) є винятковим механізмом відновлення порушених прав кредиторів.
Кожен учасник цивільного/господарського обороту, що укладає угоди з певною юридичною особою, має намір отримати відповідний результат, що можливе лише за платоспроможності цієї юридичної особи. Вичерпну інформацію про фінансове (майнове) становище юридичної особи має її керівник як одноосібний виконавчий орган, який повинен діяти розумно і сумлінно, зокрема щодо контрагентів боржника.
Істотна та явна диспропорція між зобов'язаннями та активами по суті неплатоспроможного боржника та непоінформованість про це кредиторів цілком очевидно порушують права останніх. У зв'язку з цим для захисту майнових інтересів кредиторів боржника запроваджено правове регулювання своєчасного інформування керівником юридичної особи його кредиторів про неплатоспроможність (недостатність майна) боржника.
За частиною першою статті 4 КУзПБ засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов'язані своєчасно вживати заходів для запобігання банкрутству боржника.
У разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов'язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства (частина друга статті 4 КУзПБ).
Згідно із частиною першою статті 215 ГК України у випадках, передбачених законом, суб'єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.
До такої відповідальності віднесено солідарну відповідальність у справах про банкрутство, застосування якої урегульовано нормами частини шостої статті 34 КУзПБ.
Відповідно до абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ боржник зобов'язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи (абзац другий частини шостої статті 34 КУзПБ).
Отже, солідарна відповідальність керівника боржника - це вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, притягненню до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство підлягає керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності, за незадоволення вимог кредиторів на підставі заяви кредитора після зазначення про виявлення такого порушення в ухвалі господарського суду (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 910/3191/20, від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19).
Сутність такої відповідальності полягає у залученні керівника боржника - юридичної особи щодо якої здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов'язку з виконання грошових зобов'язань боржника як правового механізму захисту та відновлення прав кредиторів, які будучи своєчасно необізнаними з його вини про стан неплатоспроможності боржника, а саме про суттєву диспропорцію між обсягом зобов'язань боржника і розміром його активів, вступили з ним у правовідносини (хоча могли б не вступати) внаслідок чого позбавлені можливості задовольнити наявні в них вимоги до боржника.
Тлумачення змісту частини шостої статті 34 КУзПБ свідчить, що суб'єктом солідарної відповідальності є виключно керівник боржника, в тому числі колишній керівник, оскільки наведена норма не містить жодних обмежень покладення такої відповідальності на керівника боржника, повноваження якого на час відкриття/здійснення провадження у справі про банкрутство припинились.
Частиною шостою статті 34 КУзПБ закріплено презумпцію вини керівника боржника у недотриманні ним обов'язку визначеного абзацом першим цієї норми, адже положення абзацу першого цієї норми визначають імперативним обов'язок керівника боржника зі звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Така презумпція полягає в наявності причинно-наслідкового зв'язку між неподанням керівником боржника заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та негативними наслідками для кредиторів у вигляді неможливості погашення збільшеної заборгованості.
Однак наведена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість керівнику боржника, на якого покладено тягар доведення відповідних обставин, довести об'єктивну неможливість своєчасного звернення до господарського суду з відповідною заявою.
За абзацом другим частини шостої статті 34 КУзПБ підставами покладення на керівника боржника солідарної відповідальності є порушення визначеного абзацом першим цієї частини статті обов'язку та строку звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, факт чого встановлюється судом, який здійснює провадження у справі про банкрутство.
Отже, з урахуванням положень частини шостої статті 34 КУзПБ до предмету доказування при вирішенні питання наявності підстав для покладення на керівника боржника солідарної відповідальності у справі про банкрутство, належить встановлення обставин:
- виникнення обставин, визначених абзацом першим частини шостої статті 34 КУЗПБ щодо загрози неплатоспроможності боржника;
- моменту виникнення загрози неплатоспроможності боржника;
- факту неподання керівником боржника до суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника в місячний строк з дня виникнення такого обов'язку;
- обсягу грошових зобов'язань боржника, на момент виникнення загрози неплатоспроможності боржника.
Для покладення солідарної відповідальності на керівника боржника необхідним є доведення заявником та встановлення судом сукупності таких умов - юридичних фактів:
- порушення визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ місячного строку на звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство;
- наявності у боржника протягом цього строку та/або більше ознак загрози неплатоспроможності (див. подібний висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 09.06.2022 у справі № 904/76/21).
Обов'язок керівника щодо звернення до суду із заявою про банкрутство виникає у момент, коли добросовісний та сумлінний керівник, який перебуває у подібних обставинах, у рамках стандартної управлінської практики, враховуючи масштаб діяльності боржника, мав об'єктивно визначити наявність факту загрози неплатоспроможності останнього (див. постанови Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 904/76/21, від 06.10.2022 у справі № 903/988/20, від 04.07.2023 у справі № 911/293/21 (911/682/22)).
Таким чином, бездіяльність керівника, який ухиляється від виконання покладеного на нього КУзПБ обов'язку щодо подання заяви боржника про власне банкрутство, є протиправною, винною, спричинює майнові втрати кредиторів і публічно-правових утворень, порушує як приватні інтереси суб'єктів цивільних правовідносин так і публічні інтереси держави.
Тлумачення абзацу другого частини шостої статті 34 КУзПБ із застосуванням філологічного та логічного способів його інтерпретації для цілей покладення на керівника боржника, у разі допущення ним порушення вимог наведених в абзаці першому цієї норми, солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів дозволяє виокремити такі два взаємопов'язаних між собою етапи порядку її застосування:
І етап - розгляд господарським судом питання наявності підстав для покладення на керівника боржника солідарної відповідальності, що передбачає з'ясування дотримання керівником боржника вимог абзацу першого цієї норми, в тому числі наявності ознак загрози неплатоспроможності, моменту виникнення загрози неплатоспроможності боржника, належного та своєчасного виконання відповідного обов'язку керівником боржника тощо;
ІІ етап - звернення кредиторів (після встановлення ухвалою суду порушення зі сторони керівника боржника) з грошовими вимогами (попередньо визнаними судом) до керівника боржника та розгляд їх судом.
На першому етапі за результатами розгляду господарським судом питання наявності підстав для покладення на керівника боржника солідарної відповідальності господарський суд постановляє ухвалу, в якій має встановити наявність/відсутність загрози неплатоспроможності боржника; порушення керівником боржника імперативно визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ обов'язку зі звернення до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство; вини керівника боржника в невиконанні цього обов'язку.
За частинами першою - третьою, шостою статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини третьої статті 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Частиною другою статті 614 ЦК України визначено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Тлумачення норм статей 13, 92 ЦК України у взаємозв'язку з положеннями статті 34 КУзПБ свідчить, що керівник боржника зобов'язаний діяти добросовісно, розумно не лише по відношенню до юридичної особи, а й щодо кредиторів та враховуючи права та законні інтереси останніх, зокрема, повинен своєчасно їх інформувати про стан неплатоспроможності боржника, сприяти їм в отриманні такої інформації, що має вплив на прийняття ними рішень щодо порядку взаємодії з боржником.
Невиконання керівником вимог абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ щодо звернення до суду в місячний строк за наявності визначених цією нормою підстав із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника свідчить по суті про недобросовісне приховування ним від кредиторів інформації щодо незадовільного майнового становища боржника.
Така поведінка керівника боржника має наслідком нерозумне та недобросовісне прийняття неплатоспроможним боржником додаткових боргових зобов'язань за умов, коли не можуть бути виконані існуючі, свідому неможливість задоволення боржником вимог нових кредиторів від яких були приховані дійсні факти, і як наслідок виникнення збитків в цих кредиторів введених в оману щодо стану платоспроможності боржника.
Частиною другою, третьою статті 65 ГК України власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді.
Загроза неплатоспроможності є одним із передбачуваних майнових станів боржника, що перебуває під контролем керівника боржника, який належно має виконувати свої зобов'язання щодо організації та управління господарською діяльністю юридичної особи.
Тому під час визначення моменту виникнення у керівника боржника обов'язку, визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ щодо звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство належить враховувати, що такий обов'язок виникає в момент, коли керівник, добросовісність та розумність дій якого презюмується, в силу норм статті 92 ЦК України, мав можливість об'єктивно визначити наявність загрози неплатоспроможності боржника, неможливість продовження нормального режиму господарювання боржника без негативних наслідків для останнього та його кредиторів (подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 904/76/21, від 30.03.2023 у справі № 910/13909/20).
Ураховуючи наведене, керівник боржника як особа, яка притягується до солідарної відповідальності, спростовуючи названу презумпцію має право довести добросовісність, розумність своїх дій у недотриманні вимог абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ, зокрема через доведення відсутності загрози неплатоспроможності боржника у певний період або об'єктивної неможливості її визначити через незалежні від волі керівника обставини.
Якщо керівник боржника доведе, що виникнення обставин визначених абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ не свідчило про стан загрози неплатоспроможності тобто об'єктивне банкрутство (критичний момент з настанням якого боржник через зниження вартості чистих активів став нездатним у повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів, у тому числі і щодо сплати обов'язкових платежів), і він, незважаючи на тимчасові фінансові ускладнення, добросовісно розраховував на їх подолання в розумний строк, доклав залежних від себе максимальних зусиль для досягнення такого результату то такий керівник з урахуванням загальноправових принципів юридичної відповідальності може бути звільненим від солідарної відповідальності.
За цих умов для цілей вирішення питання покладення солідарної відповідальності на керівника суттєве значення має встановлення моменту з якого виникає в керівника боржника визначений абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ обов'язок зі звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника з огляду на наявну загрозу неплатоспроможності, враховуючи, що момент виникнення такого обов'язку в кожному конкретному випадку визначається моментом коли керівник мав усвідомити критичність ситуації, що склалася, яка очевидно свідчить про неможливість продовження нормального режиму господарювання без негативних наслідків для боржника та його кредиторів.
За загальним правилом абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ та виходячи з критеріїв добросовісності, сумлінності і компетентності керівника, презюмується, що такий момент усвідомлення керівником загрози неплатоспроможності має відбутися протягом місяця із виникнення об'єктивної ситуації коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.
Обов'язок органу управління звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство виникає за існування загрози неплатоспроможності боржника згідно з абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ і не припиняється після спливу визначеного цією нормою місячного строку для такого звернення.
Тому сам факт призначення особи керівником після виникнення загрози неплатоспроможності боржника не звільняє такого керівника від обов'язку у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство та від солідарної відповідальності у разі невиконання цього обов'язку відповідно до частини шостої статті 34 КУзПБ.
За частиною шостою статті 34 КУзПБ загроза неплатоспроможності настає у разі якщо задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.
Тобто загроза неплатоспроможності виникає з моменту коли задоволення вимог кредитора(-ів) призводить до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.
За усталеною судовою практикою умовами для встановлення щодо боржника факту загрози неплатоспроможності є одночасна наявність таких юридичних фактів:
- існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами грошових зобов'язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо);
- розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір грошових зобов'язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо). Тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов'язань щодо якої настав тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх його активів очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов'язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку.
З урахуванням наведеного, обчислення визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ місячного строку для виконання обов'язку боржника звернутись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності починається з того моменту, коли одночасно має місце: 1) факт настання строку виконання боржником грошових зобов'язань щонайменше перед двома його кредиторами разом із 2) фактом перевищення в той самий момент (звітний період) сумарного розміру цих зобов'язань над розміром всіх активів боржника, які в сукупності і свідчать про ознаки загрози неплатоспроможності боржника (подібний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20 та від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19).
У разі якщо загроза неплатоспроможності виникла раніше та існувала на момент призначення певної особи керівником боржника, новопризначений керівник набуває того самого обов'язку, як і попередник, звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у місячний строк, початок якого обраховується з дати набуття повноважень керівника. Такі обставини не виключають можливості притягнення до солідарної відповідальності і попереднього керівника боржника за наявності підстав, передбачених частиною шостою статті 34 КУзПБ.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.07.2023 по справі №924/408/21.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.
З 20.10.2017 на усі активи Боржника, у тому числі й грошові кошти, що знаходились на його рахунках у банківських установах, за заявою одного з кредиторів, а саме ПАТ «Комерційни банк «Фінанси і Кредит» було накладено арешт.
З протоколу №29 річних Загальних зборів акціонерів Боржника від 16.04.2018 (т. 9 а.с. 227-234), вбачається, що Загальні збори акціонерів Боржника затвердили розмір збитків Боржника за 2017 рік у розмірі 260 419 тисяч гривень.
Відповідно до наданого 18.07.2023 арбітражним керуючим Вудудом Г.І. Аналізу фінансово-господарського стану Акціонерного товариства «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт». Арбітражним керуючим зазначено, що для виконання вказаного аналізу були використані бухгалтерські звіти Боржника за 2016-2021 роки.
У п. 2.1. розділу 2 Аналізу арбітражним керуючим, на підставі дослідження бухгалтерських звітів Боржника за 2016-2021 роки зазначено, що фінансовий стан Боржника протягом 2017-2019 років свідчив про повну втрату платоспроможності. Усі показники діяльності Боржника є гіршими за мінімальні допустимі показники. Повна втрата платоспроможності викликана передачею власних обігових коштів Боржника у розмірі понад 200 мільйонів гривень створеному Боржником товариству з обмеженою відповідальністю та у подальшому віднесенню суми за цією операцією на результати фінансової діяльності Боржника як прямі збитки.
У висновках до вказаного звіту арбітражним керуючим зазначено, що Боржник втратив платоспроможність до 01.01.2016. Станом на даний час Боржник перебуває у стані неплатоспроможності. Усі показники фінансово-господарської діяльності є гіршими від нормативних. Для відновлення платоспроможності Боржнику необхідно залучити суму у понад один мільярд гривень. Внутрішніх ресурсів для відновлення платоспроможності Боржник не має.
У річній фінансовій звітності Акціонерного товариства «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт», складеній на 31.12.2019 зазначено, що на кінець звітного періоду актив Боржника складав 590 773 тис. грн., власний капітал мав від'ємне значення та складав - 1 052 454 тис. грн., поточні зобов'язання і забезпечення складали 1 643 227 тис. грн. Вказаний звіт подано Керівником Боржника Закревським А.М., з чого вбачається його обізнаність про реальний фінансовий стан Боржника.
Крім того, 993/1000 частини Єдиного майнового комплексу Боржника, відповідно до Договору застави Єдиного майнового комплексу №2320ЦИК/1007 від 31.10.2007 передано у заставу Публічному акціонерному товариству «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП», як забезпечення повернення кредиту, на підставі Договору про мультивалютну кредитну лінію №1210м-01-07 від 19.11.2007.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на кінець 2017 року у Боржника, зокрема, були наявні наступні невиконані зобов'язання перед Кредиторами:
- перед Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП», у розмірі 562 278 411,45 грн., що підтверджується судовими рішеннями у справах №913/59/17, №916/33/17 та №913/67/17;
- перед Акціонерним товариством "КИЇВМЕДПРЕПАРАТ" у розмірі 725 532, 00 грн., що встановлено ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.12.2022р. у справі №916/1656/22.
З вищенаведеного вбачається, що станом на 01.01.2018 Боржник знаходився у стані неплатоспроможності, діяльність підприємства була збитковою, 993/1000 частини Єдиного майнового комплексу Боржника було передано у заставу, у нього було наявно мінімум два кредитори, у рамках виконавчих проваджень на усе майно Боржника, у тому числі грошові кошти, що знаходились на його рахунках у банківських установах, було накладено арешт, що унеможливлювало розрахунок з кредиторами через банківські рахунки.
В подальшому, як встановлено вище, майновий стан боржника тільки погіршувався, адже на кінець 2019 року розмір поточних зобов'язань і забезпечень боржника складали 1 643 227 тис. грн., власний капітал Товариства мав від'ємне значення та складав - 1 052 454 тис. грн., діяльність підприємства була збитковою, розмір кредиторських вимог до Боржника, строк виконання яких настав, складав 564 434 759,43 грн.
З протоколу №171/19 від 29.08.2019 засідання наглядової ради ПАТ «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт» вбачається, що наглядовою радою прийнято рішення про призначення з 02.09.2019 виконуючим обов'язків голови правління ПАТ «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт» Закревського Артура Мироновича.
З вищенаведеного вбачається, що Закревський Артур Миронович з 02.09.2019 по даний час здійснює виконання повноважень виконуючого обов'язків голови правління Боржника.
Відповідно до п. 8.3.13.14. Статуту Боржника (тут і далі Статут в редакції затвердженій Загальними зборами акціонерів протоколом №29 від 16.04.2018) до виключної компетенції Наглядової ради, зокрема, належить обрання та припинення повноважень голови і членів правління.
Відповідно до п. 8.4.9., 8.4.10. Статуту у разі неможливості виконання Головою правління своїх повноважень за рішенням Наглядової ради його повноваження здійснює інший член правління або особа призначена Наглядовою радою. У випадках хвороби, відпустки, відрядження Голова правління своїм наказом призначає одного з членів правління виконувати обов'язки Голови правління.
Про вказані обставини стійкої неплатоспроможності Боржника ОСОБА_1 як виконуючому обов'язків голови правління Боржника було відомо.
В той же час, колегія суддів вважає, що не дивлячись на те, що ОСОБА_1 не звертався із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт», ним не було порушено вимоги ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, з огляду на наступне.
Як свідчить тлумачення абзацу другого частини шостої статті 34 КУзПБ, саме суд має вирішувати питання наявності порушення зі сторони керівника боржника вимог визначених абзацом першим цієї норми про що зазначає у ухвалі, що як наслідок є підставою для притягнення керівника до солідарної відповідальності.
Тобто розгляд і вирішення судом питання наявності/відсутності порушення керівником боржника імперативних вимог визначених абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ є обов'язком суду.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити її, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування, це процесуальний обов'язок суду (див. постанови Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 757/28231/13-ц, від 06.07.2022 у справі № 910/6210/20, від 30.03.2023 у справі № 905/2307/21 (905/496/22)).
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній на 02.09.2019 - обрання ОСОБА_1 ) заява про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви.
До заяви боржника додається також рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 34 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником або Національним банком України у випадках, передбачених цим Кодексом, а стосовно боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, - також органом (суб'єктом), уповноваженим управляти державним майном, у письмовій формі.
До заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство додається, окрім іншого, рішення вищого органу управління боржника, а стосовно боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, - органу (суб'єкта), уповноваженого управляти державним майном про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 8.1. Статуту Боржника, управління Товариством здійснюють: загальні збори акціонерів, наглядова рада, президент, ревізійна комісія, правління.
Відповідно до п. 8.2.1. Статуту вишим органом товариства є Загальні збори акціонерів.
Відповідно до п. 8.3.1. Статуту наглядова рада Товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів Товариства, і в межах компетенції, визначеної Статутом, чинним законодавством України, контролює та регулює діяльність правління Товариства.
Відповідно до 8.3.13.32. Статуту до виключної компетенції Наглядової ради належить визначення ймовірності визнання Товариства неплатоспроможним внаслідок прийняття ним на себе зобов'язань або їх виконання, у тому числі внаслідок виплати дивідендів або викупу акцій.
На думку колегії суддів, вказаним положенням Статуту встановлено, що виключно Наглядова рада мала повноваження встановлювати наявність або відсутність загрози неплатоспроможності Товариства.
Відповідно до п. 8.6.1., 8.6.2. Статуту Боржника правління є колегіальним виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю та організовує виконання рішень загальних зборів акціонерів Наглядової ради Товариства. Керує роботою правління Голова правління.
Як зазначено судом вище, ОСОБА_1 з 02.09.2019 по даний час здійснює виконання повноважень виконуючого обов'язків голови правління Боржника.
Пунктом 8.6.7. Статуту Боржника встановлено, що Голова правління має право без довіреності здійснювати, в межах своєї компетенції і відповідно до рішень колегіального виконавчого органу, які набрали чинності відповідно до п. 8.6.1. всі дії від імені Товариства, у тому числі представляти інтереси Товариства у відносинах з усіма фізичними та юридичними особами, зокрема органами державної влади, органами самоврядування, їх посадовими та службовими особами, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, у тому числі БТІ, прокуратура, у судових інстанціях всіх юрисдикцій.
Проаналізувавши вищевикладені положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Кодексу України з процедур банкрутства та Статуту боржника, колегія суддів доходить до висновку, що компетенції ОСОБА_1 як голови Правління було недостатньо для подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, з огляду на наступне.
Визначення ймовірності визнання Боржника неплатоспроможним відповідно до п. 8.3.13.32. Статуту віднесено до виключної компетенції Наглядової ради товариства, тобто без рішення Наглядової ради про ймовірність визнання Боржника неплатоспроможним (в тому числі загроза неплатоспроможності) у ОСОБА_1 були відсутні підстави для звернення до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Тобто ОСОБА_1 , як виконуючий обов'язки голови правління боржника не мав повноважень самостійно встановлювати обставини щодо ймовірності визнання Боржника неплатоспроможним (загроза неплатоспроможності).
Крім того, виходячи з положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Кодексу України з процедур банкрутства, для звернення з заявою боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство необхідно рішення вищого органу управління боржника, у даному випадку це рішення Загальних зборів акціонерів.
Відповідно до 8.3.13.14. Статуту до виключної компетенції Наглядової ради належить підготовка порядку денного загальних зборів, прийняття рішення про дату їх проведення та про включення пропозицій до порядку денного, крім скликання акціонерами позачергових загальних зборів.
З огляду на викладене вище, у даному випадку передбачений такий механізм дій для звернення до суду:
1. Визначення ймовірності визнання Боржника неплатоспроможним відповідно до п. 8.3.13.32. Статуту Наглядовою радою товариства. Прийняття Наглядовою радою рішення про проведення загальних зборів, дату їх проведення та порядок денний таких зборів.
2. Прийняття рішення Загальними зборами акціонерів про звернення до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
3. Звернення виконуючим обов'язки голови правління боржника до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Таким чином, за відсутності рішень Наглядової ради та Загальних зборів акціонерів, у ОСОБА_1 були відсутні підстави для звернення до Господарського суду Одеської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт».
В свою чергу, у судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив суду апеляційної інстанції, що він повідомляв Наглядову раду про скрутне фінансове становище боржника, однак останні не приймали жодних рішень щодо ініціювання процедури банкрутства.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для встановлення факту невиконання припису ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства керівником Акціонерного товариства «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт» ОСОБА_1 .
Крім того, колегія суддів вважає безпідставним і рішення суду першої інстанції щодо визнання ОСОБА_1 солідарним боржником за зобов'язаннями Акціонерного товариства «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт», невиконаними перед його кредиторами, адже таке питання взагалі не виносилось на розгляд суду першої інстанції.
Господарський суд Одеської області мав лише розглянути заяву розпорядника майном боржника арбітражного керуючого Вудуда Г.І. про встановлення факту невиконання припису ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства керівником Акціонерного товариства «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт» ОСОБА_1 .
В той же час, вирішення питання про визнання керівника солідарним боржником за зобов'язаннями Акціонерного товариства «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт», невиконаними перед його кредиторами, здійснюється за звернення кредиторів (після встановлення ухвалою суду порушення зі сторони керівника боржника) з грошовими вимогами (попередньо визнаними судом) до керівника боржника та розгляд їх судом.
Однак у даному випадку, кредитори не звертались з відповідними заявами, тому суд першої інстанції безпідставно розглянув дане питання.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене вище, суд першої інстанції не було з'ясовано обставини, що мають значення для справи; наявна недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; крім того, було порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції скасуванню з прийняття нового рішення про відмову у задоволенні заяви розпорядника майном.
Керуючись статтями 269-271, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.11.2023 по справі №916/1656/22 - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.11.2023 по справі №916/1656/22 - скасувати.
Прийняти нове рішення.
Відмовити у задоволенні заяви розпорядника майном боржника арбітражного керуючого Вудуда Г.І. про встановлення факту невиконання припису ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства керівником Акціонерного товариства «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт» ОСОБА_1 .
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 КУзПБ у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
Повний текст постанови складено та підписано 27.02.2024.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: Л.В. Поліщук
С.В. Таран