Справа № 130/3644/23
Провадження № 22-ц/801/431/2024
Категорія:
Головуючий у суді 1-ї інстанції Шепель К. А.
Доповідач:Ковальчук О. В.
27 лютого 2024 рокуСправа № 130/3644/23м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з
розгляду цивільних справ:
головуючого Ковальчука О. В.,
суддів : Берегового О. Ю., Сала Т. Б.,
за участі секретаря Луцишина О. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за матеріалами скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полінкевича Олександра Васильовича,
за апеляційними скаргами старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полінкевича Олександра Васильовича та Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Збут Транс» на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області, постановлену у цій справі за результатами розгляду вказаної скарги 04 січня 2024 року у м. Жмеринці, суддею цього суду Шепелем К.А.,
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полінкевича О.В.
Скарга мотивована тим, що 02 лютого 2023 року Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області видано виконавчий лист на виконання рішення цього ж суду від 02 лютого 2023 року у справі №130/1596/22, яким скасовано наказ від 18 листопада 2021 року №121/ос «Про звільнення ОСОБА_1 », виданий директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Збут Транс» (далі - ТОВ «Енерго Збут Транс»). Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника директора з питань регіонального розвитку ТОВ «Енерго Збут Транс» з 19 листопада 2021 року.
21 лютого 2023 року старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полінкевичем О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №71081429. Встановлено боржнику строк для добровільного виконання рішення суду протягом 10 днів з дня отримання постанови про відкриття виконавчого провадження.
29 березня 2023 року ТОВ «Енерго Збут Транс» на адресу вказаного відділу державної виконавчої служби надіслало заяву, у якій вказало, що це рішення не може бути виконане, оскільки посада заступника директора з питань регіонального розвитку відсутня у штатному розписі товариства.
20 квітня 2023 року наказом ТОВ «Енерго Збут Транс» №18/ос «Про виконання рішення суду» ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника директора з питань регіонального розвитку ТОВ «Енерго Збут Транс» з 19 листопада 2021 року.
27 червня 2023 року ТОВ «Енерго Збут Транс» у відповіді на запит представника ОСОБА_1 - адвоката Щудли А.М. вказало, що зміни до організаційної структури та штатного розпису у зв'язку з виданням наказу ТОВ «Енерго Збут Транс» від 20 квітня 2023 року № 18/ос не вносилися. Також надало копії організаційної структури та штатного розписів, які вводились в дію з 01 грудня 2021 року та з 05 квітня 2023 року, у яких відсутня посада заступника директора з питань регіонального розвитку, та наказу від 30 листопада 2021 року №22.
11 липня 2023 року адвокат Щудла А.М. звернувся до згаданого вище відділу державної виконавчої служби із заявою про долучення доказів, а саме відомостей про невнесення змін до штатних розписів товариства, повідомив про фактичне невиконання рішення суду і просив вжити заходів для його повного виконання, а 13 липня 2023 року представник ТОВ «Енерго Збут Транс» звернувся до цього ж відділу державної виконавчої служби із заявою про закінчення виконавчого провадження, у якій, зокрема, повідомив про повне виконання рішення суду.
30 листопада 2023 року старший державний виконавець цього ж відділу державної виконавчої служби Полінкевич О.В. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення про поновлення на роботі ОСОБА_1 .
Не погодившись із цією постановою, представник ОСОБА_1 - адвокат Щудла А.М. подав скаргу на неї до начальника зазначеного вище відділу державної виконавчої служби з проханням визнати її протиправною та скасувати, зобов'язати державного виконавця вчинити дії, передбачені ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження». Однак начальник цього відділу державної виконавчої служби Нідченко Д.Є. 21 грудня 2023 року виніс постанову, якою визнав дії старшого державного виконавця Полінкевича О.В. такими, що вчинені у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», зробив висновок, що винесення боржником наказу про поновлення на роботі на підставі такого рішення суду є його виконанням.
ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Щудлу А.М., указував, що при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження виконавцем був допущений формальний підхід та ним не було враховано, що посада, на якій поновлено стягувача, скорочена і на дату видання наказу №18/ос «Про виконання рішення суду» вона була відсутня в штатному розписі товариства, відтак постанова про закінчення виконавчого провадження є передчасною, протиправною, оскільки рішення суду боржником залишилось не виконаним.
Пославшись на викладені обставини, ОСОБА_1 просив суд скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 30 листопада 2023 року, винесену старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Полінкевичем О.В., а також скасувати постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження від 21 грудня 2023 року, винесену начальником цього ж відділу державної виконавчої служби Нідченком Д.Є.
04 січня 2024 року ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області зазначену скаргу задоволено. Визнано неправомірною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 30 листопада 2023 року, винесену указаним вище старшим державним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого листа № 130/1596/22, виданого 02 лютого 2023 року цим ж судом про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника директора з питань регіонального розвитку ТОВ «Енерго Збут Транс» з 19 листопада 2021 року. Визнано неправомірною та скасовано постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження від 21 грудня 2023 року, винесену начальником зазначеного вище відділу державної виконавчої служби Нідченком Д.Є., про визнання такими, що вчиненні відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», дій старшого державного виконавця Полінкевича О.В. при примусовому виконанні згаданого виконавчого листа. Зобов'язано цього ж старшого державного виконавця відновити виконавче провадження по примусовому виконанню даного виконавчого листа.
Не погодившись із такою ухвалою, старший державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полінкевич О.В., посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, в апеляційній скарзі просить оскаржувану ухвалу суду скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні вказаної скарги відмовити. Зокрема скаржник посилається на те, що законність дій ТОВ «Енерго Збут Транс» підтверджується такими документами, як наказом ТОВ «Енерго Збут Транс» від 20 квітня 2023 року №18/ос «Про виконання рішення суду» про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника директора з питань регіонального розвитку ТОВ «Енерго Збут Транс» з 19 листопада 2021 року, довідкою ТОВ «Енерго Збут Транс» від 02 жовтня 2023 року про заробітну плату, яку одержав ОСОБА_1 у період із 20 квітня 2023 року по 31 липня 2023 року, наказом ТОВ «Енерго Збут Транс» від 29 травня 2023 року №23/ос «Про затвердження дистанційної роботи ОСОБА_1 » ОСОБА_1 у скарзі не наведено жодного належного аргументу, через який він вважає обраний ТОВ «Енерго Збут Транс» спосіб виконання рішення про поновлення на роботі незаконним.
Не погодившись із такою ухвалою, ТОВ «Енерго Збут Транс» також подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить цю ухвалу скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні даної скарги відмовити. Доводи апеляційної скарги ТОВ «Енерго Збут Транс» аналогічні доводам скарги попереднього скаржника.
У поданих на апеляційні скарги відзивах представник ОСОБА_1 - адвокат Щудла А.М. зазначив, що оскаржувану ухвалу вважає законною та обґрунтованою, а тому просить залишити ці апеляційні скарги без задоволення, а таку ухвалу суду першої інстанції - без змін. У відзивах він зауважує, що боржником було видано наказ про поновлення стягувача на роботі на посаді, яка на дату видання такого наказу була відсутня в штатному розписі. Законним поновленням ОСОБА_1 на роботі було б поновлення його на роботі із включенням назви його посади до штатного розпису товариства, або б поновлення його на рівнозначній посаді, чого ТОВ «Енерго Збут Транс» зроблено не було.
Апеляційний суд, згідно з вимогами ст. 367 ЦПК України, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін з огляду на таке.
Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду першої інстанції відповідає цим вимогам.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З Єдиного державного реєстру судових рішень видно, що 02 лютого 2023 року рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області у справі № 130/1596/22 позов ОСОБА_1 до ТОВ «Енерго Збут Транс» про скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді задоволено повністю. Скасовано наказ від 18 листопада 2021 №121/ос «Про звільнення ОСОБА_1 », виданий директором ТОВ «Енерго Збут Транс» Русланом Чайковським. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника директора з питань регіонального розвитку ТОВ «Енерго Збут Транс» з 19 листопада 2021 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/108953669). Дане рішення набрало законної сили 06 квітня 2023 року згідно постанови Вінницького апеляційного суду (https://reyestr.court.gov.ua/Review/110045900). 17 січня 2024 року постановою Верховного Суду зазначені рішення та постанову змінено, викладено їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови (https://reyestr.court.gov.ua/Review/116606839).
З матеріалів справи вбачається, що 02 лютого 2023 року Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області видано виконавчий лист №130/1596/22 на виконання указаного рішення суду (а. с. 78).
14 лютого 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Щудла А.М. - звернувся до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з заявою про примусове виконання рішення суду (а.с.77).
21 лютого 2023 року старший державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полінкевич О.В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №71081429 та надав боржнику строк для добровільного виконання рішення суду протягом 10 днів з дня отримання постанови про відкриття виконавчого провадження (а. с. 5).
29 березня 2023 року ТОВ «Енерго Збут Транс» повідомило указаний відділ державної виконавчої служби листом, що відповідно до штатного розпису на 2023 рік, затвердженого наказом т.в.о. директора ТОВ «Енерго Збут Транс» Середи О.В. від 08 лютого 2023 року №2од, на ТОВ «Енерго Збут Транс» відсутня посада заступника директора з питань регіонального розвитку, на якій необхідно поновити ОСОБА_1 . На ТОВ «Енерго Збут Транс» відсутні виробничі, економічні підстави для внесення до штатного розпису на 2023 рік посади заступника директора з питань регіонального розвитку, такий обов'язок на товариство не покладений рішенням суду. КЗпП України не передбачено підстав для звільнення з посад працівників підприємства для створення умов поновлення на роботі особи, посада якої скорочена. ТОВ «Енерго Збут Транс» позбавлене законної можливості виконати рішення про поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді заступника директора з питань регіонального розвитку. Вказана посада відсутня на ТОВ «Енерго Збут Транс» з 01 грудня 2021 року після введення в дію організаційної структури та штатної чисельності товариства відповідно до наказу директора Статника О.Ю. №22 від 30 листопада 2021 року (а.с.6).
11 квітня 2023 року старший державний виконавець Полінкевич О.В. виніс постанову про накладення на ТОВ «Енерго Збут Транс» штрафу в розмірі 5 100 грн. за невиконання без поважних причин рішення суду (а.с.19), який ТОВ «Енерго Збут Транс» сплатило 20 квітня 2023 року (а. с. 99).
20 квітня 2023 року наказом ТОВ «Енерго Збут Транс» №18/ос «Про виконання рішення суду» ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника директора з питань регіонального розвитку ТОВ «Енерго Збут Транс» з 19 листопада 2021 року. Доручено начальнику юридичного відділу Білоусовій О.О. повідомити у встановленому порядку старшого державного виконавця Полінкевича О.В. Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про повне виконання товариством рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 02 лютого 2023 року у справі № 130/1596/2022 (а. с.54).
27 червня 2023 року ТОВ «Енерго Збут Транс» у відповіді на запит представника ОСОБА_1 - адвоката Щудли А.М. вказало, що зміни до організаційної структури та штатного розпису у зв'язку з виданням наказу ТОВ «Енерго Збут Транс» від 20 квітня 2023 року № 18/ос не вносилися. Також надало копії організаційної структури та штатних розписів, які вводились в дію з 01 грудня 2021 року та з 05 квітня 2023 року, у яких відсутня посада заступника директора з питань регіонального розвитку, та наказу від 30 листопада 2021 року №22 (а. с. 11-14).
11 липня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Щудла А.М. звернувся до згаданого вище відділу державної виконавчої служби з клопотанням про долучення доказів до матеріалів виконавчого провадження, до якого додав відповідь на адвокатський запит від 27 червня 2023 року, що надана ТОВ «Енерго Збут Транс». При цьому він просив вчинити дії, передбачені положеннями Закону України «Про виконавче провадження» з метою примусового виконання рішення суду (а. с. 62-63).
13 липня 2023 року ТОВ «Енерго Збут Транс» направило до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заяву про закінчення виконавчого провадження, у якій, зокрема, повідомило про повне виконання рішення суду (а.с.56-57).
24 жовтня 2023 року ТОВ «Енерго Збут Транс» звернулось повторно із заявою про закінчення виконавчого провадження до зазначеного відділу державної виконавчої служби (а.с.30).
30 листопада 2023 року старший державний виконавець Полінкевич О.В. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження №71081429 (а. с. 15).
11 грудня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Щудла А.М. на вказану постанову подав скаргу до начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з проханням визнати її протиправною та скасувати, зобов'язати державного виконавця вчинити дії, передбачені ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.34-35).
21 грудня 2023 року начальник цього відділу державної виконавчої служби виніс постанову, якою визнав дії старшого державного виконавця Полінкевича О.В. такими, що вчинені у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження». У ній він послався на те, що рішення суду від 02 лютого 2023 року у справі № 130/1596/22 виконано відповідно до ч. 2 ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (а. с. 16-18).
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Поновлення на роботі - це повернення працівника в попередній стан, який існував до його незаконного звільнення, а тому правовими наслідками поновлення на роботі працівника є надання йому попередньої роботи (посади), з тими ж функціональними обов'язками, які мали місце до звільнення. Обов'язком боржника є не лише видання наказу (розпорядження) про поновлення працівника на роботі, а й фактичний допуск поновленого працівника до виконання попередніх обов'язків.
Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного акту органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення працівника. Тобто, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника, вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника.
Верховний Суд у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 702/725/17 зазначив, що КЗпП України не містить поняття «поновлення на роботі», як і не встановлює порядку виконання відповідного рішення. Частково умови, за яких рішення суду про поновлення на роботі вважається примусово виконаним, закріплені у ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження». Так, згідно з цією статтею рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
При розумінні роботи як регулярно виконуваної працівником діяльності, обумовленої трудовим договором, поновлення на роботі також включає допущення працівника до фактичного виконання трудових обов'язків, тобто, створення умов, за яких він може їх здійснювати у порядку, що мав місце до незаконного звільнення. Таким чином, виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника. При цьому мається на увазі не формальне, а фактичне забезпечення поновленому працівнику доступу до роботи і можливості виконання своїх обов'язків».
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові від 17 червня 2020 року у справі № 521/1892/18.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно із ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Встановивши, що старший державний виконавець Полінкевич О.В., отримавши відомості про поновлення стягувача на роботі, не перевірив чи існує посада, на якій його поновлено на роботі, у штатному розписі товариства на день виконання рішення суду, а формально підійшов до вирішення питання про виконання рішення суду, обмежившись отриманням відповідного наказу про поновлення ОСОБА_1 на посаді, натомість, як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «Енерго Збут Транс» надавались відповіді про те, що така посада не передбачена внутрішніми організаційно-управлінськими документами товариства, що не забезпечує відновлення порушених прав працівника та не відповідає законодавчо встановленим гарантіям, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення скарги.
Доводи апеляційних скарг старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полінкевича О.В. та ТОВ «Енерго Збут Транс» про те, що законність дій ТОВ «Енерго Збут Транс» підтверджується такими документами, як наказом ТОВ «Енерго Збут Транс» від 20 квітня 2023 року №18/ос «Про виконання рішення суду» про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника директора з питань регіонального розвитку ТОВ «Енерго Збут Транс» з 19 листопада 2021 року, довідкою ТОВ «Енерго Збут Транс» від 02 жовтня 2023 року про заробітну плату, яку одержав ОСОБА_1 у період із 20 квітня 2023 року по 31 липня 2023 року, наказом ТОВ «Енерго Збут Транс» від 29 травня 2023 року №23/ос «Про затвердження дистанційної роботи ОСОБА_1 », не можна визнати обґрунтованим з огляду на таке.
Стороною боржника не заперечується та обставина, що посада, на якій поновлено ОСОБА_1 на роботі, до штатного розпису товариства не вносилась та у штатному розписі була відсутня, така обставина визнається ним у відповіді від 27 червня 2023 року на адвокатський запит представника ОСОБА_1 - адвоката Щудли А.М.
Натомість, як зазначено у постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 808/2741/16, у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розкладу - ввести скорочену посаду, а якщо підприємство, установа реорганізовано - рішення про поновлення працівника на роботі має бути виконано правонаступником.
Таким чином сам по собі наказ ТОВ «Енерго Збут Транс» від 20 квітня 2023 року №18/ос «Про виконання рішення суду» про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника директора з питань регіонального розвитку ТОВ «Енерго Збут Транс» з 19 листопада 2021 року не може бути достатнім доказом виконання рішення суду, адже на дату видання цього наказу така посада була відсутня у штатному розписі. Боржник повинен був внести відповідні зміни до штатного розпису або поновити стягувача на рівнозначній посаді, однак цього не зробив.
Довідка ТОВ «Енерго Збут Транс» від 02 жовтня 2023 року про заробітну плату, яку одержав ОСОБА_1 у період із 20 квітня 2023 року по 31 липня 2023 року, теж не може підтверджувати виконання рішення суду боржником у повному обсязі, адже довідки ТОВ «Енерго Збут Транс» датованої 02 жовтня 2023 року матеріали справи не містять.
Посилання осіб, які подали апеляційні скарги на наказ ТОВ «Енерго Збут Транс» від 29 травня 2023 року №23/ос «Про затвердження дистанційної роботи ОСОБА_1 » як доказ законності дій ТОВ «Енерго Збут Транс» з приводу поновлення на роботі цього працівника не береться до уваги, оскільки судом не встановлено обставин, які б свідчили про фактичний допуск ОСОБА_1 до роботи, створення належних умов для виконання ним функціональних обов'язків, що є обов'язком роботодавця при поновленні незаконно звільненого працівника, тобто, забезпечення йому реальної можливості виконувати визначені трудовим договором обов'язки, покладені на нього функціональні обов'язки у порядку та умовах, що мали місце до звільнення. Також скаржниками не підтверджено жодними доказами те, що після видання наказу про поновлення на роботі ОСОБА_1 до його відома доводились такі обов'язки, або доручення, пов'язані з виконанням його обов'язків.
Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08 грудня 2021 року у справі № 465/6661/16-ц.
Твердження старшого державного виконавця Полінкевича О.В. та ТОВ «Енерго Збут Транс» про те, що ОСОБА_1 у скарзі не наведено жодного належного аргументу, через який він вважає обраний ТОВ «Енерго Збут Транс» спосіб виконання рішення про поновлення на роботі незаконним, відхиляється апеляційним судом, адже досліджена скарга ОСОБА_1 містить з приводу цього належні та достатні аргументи з посиланням на відповідний висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Такі твердження осіб, які подали апеляційні скарги, фактично зводяться до власного тлумачення норм права, а також до переоцінки доказів, які належно оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, натомість підстави для їх переоцінки відсутні, адже судом першої інстанції не допущено поверхневого та формального підходу до розгляду справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Оскільки доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваної ухвали, тому відповідно до положень ст. 375 ЦПК України апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до п. п. «в» п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України, ст. 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційні скарги залишені без задоволення, то судові витрати у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції слід віднести за рахунок осіб, які подали апеляційні скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384, 389 ЦПК України, суд,
Апеляційні скарги старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полінкевича Олександра Васильовича та Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Збут Транс» залишити без задоволення, а ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 04 січня 2024 року - без змін.
Понесені скаржниками у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції судові витрати залишити за ними.
Постанова набирає законної сили із дня її прийняття.
Касаційна скарга на постанову може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів із дня складання повного тексту постанови.
Головуючий О. В. Ковальчук
Судді : О. Ю. Береговий
Т. Б. Сало