Справа № 461/1629/24
Провадження № 2-а/461/77/24
27.02.2024 року. м. Львів.
Суддя Галицького районного суду м. Львова Юрків О.Р., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Львівської митниці Державної митної служби України (адреса місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) про зміну постанови у справі про порушення митних правил,-
26.02.2024 року позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Львівської митниці Державної митної служби України про зміну постанови у справі про порушення митних правил, з підстав викладених у фабулі позову.
Вивчивши позовну заяву, вважаю, що така підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною першою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як встановлено судом, до позовної заяви позивачем не було додано документа (квитанції), який би підтверджував оплату судового збору.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року (справа № 543/775/17) була висловлена правова позиція щодо обов'язку сплати судового збору у справах про оскарження дій та рішень у справах про адміністративні правопорушення. У постанові зокрема зазначено наступне.
З 11 листопада 2011 року набрав чинності Закон України «Про судовий збір» № 3674-VI.
За статтями 1, 2 Закону № 3674-VІ судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Прийняття Закону № 3674-VI не обмежує можливість дії чи прийняття у майбутньому законодавчих актів, які визначають пільги щодо сплати судового збору, отже, питання справляння судового збору, крім Закону № 3674-VІ, може регулюватися іншим законодавством (наприклад, частиною другою статті 239-1 КАС України в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIІI «Про забезпечення права на справедливий суд», згідно з якою за подання і розгляд заяви з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів, судовий збір не сплачується, тоді як у Законі № 3674-VI такої підстави для звільнення від сплати судового збору немає).
Визначальним у такому випадку є наявність норми, припису про те, що у разі звернення до суду особа не обтяжується обов'язком сплачувати платіж, який належить сплачувати на загальних підставах при поданні до суду заяви чи скарги.
Відповідно до положень статей 3, 5 Закону № 3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Також Законом України від 19 вересня 2013 року № 590-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» внесені зміни до положень КУпАП щодо сплати судового збору. Так статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно з приписами частини сьомої статті 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п'ята статті 4 Закону № 3674-VI). Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду закон не передбачає.
Відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, оскільки позовна заява подана в електронній формі, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 484,48 грн. та долучити до матеріалів позовної заяви оригінал квитанції про сплату судового збору.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 169 КАС України).
Відповідно до ст.169 КАС України вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, з моменту отримання копії ухвали, у протилежному випадку позовну заяву буде повернуто позивачу.
Керуючись ч. 6 ст. 7, ч. 1 ст. 169 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Львівської митниці Державної митної служби України (адреса місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) про зміну постанови у справі про порушення митних правил - залишити без руху, надавши позивачеві строк п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, а саме:
- надання оригіналу документа (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 484 грн. 48 коп.
Надати позивачу 5-ти денний строк, з дня отримання ухвали, для усунення недоліків позовної заяви вказаних у мотивованій частині ухвали.
У випадку не виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовна заява буде повернена позивачу.
Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя О.Р. Юрків.