23 лютого 2024 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
обвинувачених (відеоконференція) ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10
ОСОБА_11
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_12 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 грудня 2023 року в кримінальному провадженні №12020260020000916 від 13.11.2020 року щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Чернівці, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , має на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше неодноразово судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.5 ст. 185 КК України;
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця АР Крим, українця, громадянина України, фактично проживаючого в АДРЕСА_3 ; раніше неодноразово судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.5 ст. 185, ч.1 ст. 309 КК України;
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Чернівці, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_4 , фактично проживаючого в АДРЕСА_5 ,
ЄУНСС: 727/10582/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_13
НП: 11-кп/822/90/24 Суддя-доповідач: ОСОБА_1
раніше неодноразово судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України,
Вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 грудня 2023 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді 4 років позбавлення волі, ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі, ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 309 КК України та призначено йому покарання за ч.3 ст. 185 КК України у виді 4 років позбавлення волі, за ч.1 ст. 309 КК України у виді 6 місяців арешту.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді 4 років позбавлення волі.
Стягнуто солідарно, в дохід держави з ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 процесуальні витрати у загальному розмірі 74766 грн. 68 коп., на залучення експерта по проведених судових експертиз.
Задоволено цивільний позов потерпілої ОСОБА_14 про відшкодування шкоди завданої вчиненням злочину.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_14 майнову шкоду завдану вчиненням злочину у розмірі 23457.05 грн.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_14 майнову шкоду завдану вчиненням злочину у розмірі 23457.05 грн.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_15 про відшкодування майнової шкоди та моральної шкоди завданої вчиненням злочину задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_15 майнову шкоду завдану вчиненням злочину у розмірі 18650.00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_15 майнову шкоду завдану вчиненням злочину у розмірі 18650.00 грн.
Відмовлено в задоволенні решти позовних вимог.
Вирішено долю речових доказів.
Згідно вироку районного суду, обвинувачений ОСОБА_6 , в період часу з 09 листопада 2020 року по 13 листопада 2020 року близько 08 год. 00 хв. діючи за попередньою змовою із обвинуваченим ОСОБА_7 , з метою вчинення таємного викрадення чужого майна, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, реалізуючи злочинний умисел направлений на викрадення чужого майна, повторно, прибули до під'їзду будинку, АДРЕСА_6 , де ОСОБА_7 під прикриттям ОСОБА_6 , відімкнув відмичкою принесеною з собою замок вхідних дверей квартири АДРЕСА_7 , після чого незаконно, таємно проник до квартири звідки викрав грошові кошти, належні потерпілому ОСОБА_16 , а саме: гроші в сумі 8 000 гривень; 100 доларів США, що еквівалентно до гривні становить 2 819 гривень (згідно курсу НБУ станом на 13.11.2020 по курсу 2 819 гри. за 100 доларів США); 200 євро, що еквівалентно до гривні становить 6 652 гривні (згідно курсу НБУ станом на 13.11.2020 по курсу 3 326 гри. за 100 євро), а всього майна останнього на загальну суму 17 471 грн., після чого з місця вчинення злочину пішли, розпорядившись коштами на власний розсуд, завдав потерпілому ОСОБА_16 матеріальну шкоду на вказану суму.
Надалі, 03 березня 2021 року, в період часу з 18.00 по 20.00 год., обвинувачений ОСОБА_6 з метою таємного викрадення чужого майна, діючи за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_7 , реалізуючи злочинний умисел, направлений на викрадення чужого майна, прибули до під'їзду будинку АДРЕСА_8 , де ОСОБА_7 , під прикриттям ОСОБА_6 , із використанням заздалегідь підготовлених знарядь, відімкнув замок вхідних дверей квартири АДРЕСА_9 , належної потерпілому ОСОБА_17 , після чого таємно, повторно, незаконно проник до квартири, звідки викрав майно потерпілого, а саме: - ноутбук «Dell» із зарядним пристроєм вартістю 15 000 грн., - сумку для ноутбука, вартістю 300 грн.; - павербанк «Xiaomi» 10 000 мАп, вартістю 450 грн., після чого з місця вчинення злочину пішли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_17 майнової шкоди на загальну суму 15750 грн.
Надалі, 19 травня 2021 року, в період часу із 08.20 год. по 15.30 год., обвинувачений ОСОБА_6 за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_7 з метою направленою на викрадення чужого майна, прибули до під'їзду будинку АДРЕСА_10 , де ОСОБА_6 залишився біля будинку з метою попередження, а ОСОБА_7 піднявся до квартири АДРЕСА_11 вказаного будинку і з використанням заздалегідь підготовлених знарядь, відімкнув замок вхідних дверей квартири, належної потерпілій ОСОБА_18 , куди незаконно, таємно, повторно, проник та звідки викрав майно, належне останній, зокрема: 250 євро, що еквівалентно до гривні становить 6 706 гривень (згідно курсу НБУ станом на 19.05.2021 по курсу 3 353 грн. за 100 євро); планшет «Asus», вартістю 2 700 грн.; браслет «Pandora», круглої форми, вартістю 2 450 грн.; підвіска у вигляді серця подвійна (золоте серце в срібному серці) із позолоченою вставкою вартістю 2 400 грн.; підвіска у вигляді кульки, вартістю 2 200 грн.; підвіска у вигляді кульки, всипана голубими кристалами та прозорими цирконієвими каменями вартістю 2 200 грн.; підвіска, прикрашена безбарвними цирконієвими каменями та зеленими кристалами, вартістю 1 888 грн.; підвіска у вигляді циліндра, з логотипом Pandora, вартістю 2 080 грн.; підвіска із двома намистинами прикрашена кубічними цирконієвими каменями, доповнена поворотним ланцюжком вартістю 2 200 грн.; підвіска у вигляді "Сімейного дерева", вартістю 2 495 грн.; підвіска-кліпса вартістю 2 000 грн. Після вчиненого злочину, ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 , з місця вчинення крадіжки пішли, в подальшому, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_18 майнову шкоду на загальну суму 29319 грн.
Продовжуючи злочинну діяльність, обвинувачений ОСОБА_6 , в період часу з 14 травня 2021 року по 17 травня 2021 року з метою таємного викрадення чужого майна, діючи за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_7 реалізуючи злочинний умисел, направлений на викрадення чужого майна, прибули до під'їзду будинку АДРЕСА_12 , де ОСОБА_6 залишився спостерігати за обстановкою і попередження ОСОБА_7 , який піднявся до квартири АДРЕСА_13 , де, із використанням заздалегідь підготовлених знарядь, відімкнув замок вхідних дверей вказаної квартири, після чого таємно, повторно, незаконно проник до вказаної квартири, належної потерпілій ОСОБА_19 , звідки викрав наступне майно - гроші в сумі 30 000 грн., - комплект біжутерії браслет та сережки у вигляді трьох підвісок, вартістю 100 грн., а всього на загальну суму 30 100 грн., після вчиненого ОСОБА_7 , разом з ОСОБА_6 з місця вчинення крадіжки пішли та в подальшому, розпорядилися викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_19 майнову шкоду на загальну суму 30100 грн.
Надалі, 24 травня 2021р. в період часу з 08.20 год. по 17.15 год., обвинувачений ОСОБА_6 з метою таємного викрадення чужого майна, діючи за попередньою змовою із обвинуваченим ОСОБА_7 , реалізуючи злочинний умисел направлений на викрадення чужого майна, прибули до під'їзду будинку АДРЕСА_14 , де ОСОБА_6 залишився спостерігати за навколишньою обстановкою та попередження про сторонніх осіб, а ОСОБА_7 з використанням заздалегідь підготовлених і принесених з собою знарядь, відімкнув замок вхідних дверей квартири АДРЕСА_15 , після чого таємно, незаконно проник до квартири, належної ОСОБА_20 , звідки викрав - грошові кошти в сумі 4 500 гривень; запонки, вартістю 1 500 грн.; золоту обручку, вартістю 6 000 грн.; ланцюжок з годинником «Луч», вартістю 2 000 грн., золоті сережки із камінням церконій, вартістю 10 500 грн.; золотий хрестик, вартістю 1 500 грн.; золоту підвіску у вигляді серця з камінцями, вартістю 1 500 грн.; золоту підвіску у вигляді метелика, вартістю 1 528 грн.; золотий ланцюжок, вартістю 8 000 грн.; золотий ланцюжок тонкого плетіння із підвіскою у вигляді спіралі, вартістю 3 000 грн.; золотий ланцюжок із підвіскою у вигляді серця, загальною вартістю 3 897 грн.; золотий браслет з камінцями діаманту, вартістю 10 527 грн., срібні сережки, вартістю 1 500 грн.; після вчиненого ОСОБА_7 , разом з ОСОБА_6 з місця вчинення крадіжки пішли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_20 майнову шкоду на загальну суму 55 952 грн.
Також, 11 червня 2021 року в період часу з 08.00 по 19.00 год. обвинувачений ОСОБА_6 з метою таємного викрадення чужого майна, по попередній домовленості з ОСОБА_7 реалізуючи злочинний умисел направлений на викрадення чужого майна, прибули до під'їзду будинку АДРЕСА_16 , де ОСОБА_6 залишився спостерігати за навколишньою обстановкою та попередження про сторонніх осіб, а ОСОБА_7 , з використанням принесених із собою знарядь, відімкнув замок вхідних дверей квартири АДРЕСА_17 у вказаному будинку, після чого таємно, незаконно проник до квартири, яка належить ОСОБА_21 , звідки викрав майно: - планшет марки «Самсунг Галаксі Таб -Є», вартістю 5 000 грн.; - зарядний пристрій разом із блоком до «айфона» вартістю 150 грн., - флеш носій з надписом «DataTraveler» 16 ГБ, вартістю 100 грн., а також золоті і срібні прикраси, а саме: золотий ланцюжок, вартістю 5 000 грн.; золотий чоловічий браслет, вартістю 3 000 грн.;ж золоте кільце у вигляді квіточки в камінцями білого кольору, вартістю 3 000 грн.; золоте кільце у вигляді «кружочка» в середині якого камінець прозорого кольору, вартістю 10 000 грн.; комплект золотий - ланцюжок із підвіскою у вигляді сердечка (біле золото), вартістю 5 000 грн.; браслет «Сваровський», вартістю 3 000 грн.; срібний браслет у вигляді квіточок, вартістю 500 грн.; срібний ланцюжок, вартістю 300 грн.; срібна підвіска у вигляді капельки, вартістю 300 грн.; срібний набір - сережки та кільце круглої форми по всьому периметру камінці прозорого кольору, вартістю 1 000 грн.; срібні сережки, з камінцями у вигляді овалу, підвісні вартістю 1000 грн.; срібні сережки прямокутної форми, з прозорими камінцями в середині камінець прозорого кольору, вартістю 500 грн.; срібні сережки з камінцем прозорого кольору, вартістю 250 грн.; срібне кільце з одним великим камінцем прозорого кольору, вартістю 500 грн.; срібне кільце круглої форми, по всьому периметру кільця камінці, вартістю 1000 грн.; сережки з жовтого металу у вигляді полу місяця на кінці із шарами, біжутерія, вартістю 70 грн.; сережки у формі ромба із трьох підвісок з прозорими камінцями, біжутерія, вартістю 100 грн.; сережки з металу жовтого кольору у формі квадрата з камінцями прозорого кольору, у верхній частині застібка круглої форми з камінцями біжутерія, вартістю 100 грн. Після вчиненого злочину, ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 , з місця вчинення крадіжки зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_21 майнової шкоди на загальну суму 39 870 грн.
Окрім наведеного, 09 березня 2021 року в період часу із 14.30 год. по 16.45 год., обвинувачений ОСОБА_7 спільно з обвинуваченим ОСОБА_8 , за попередньою домовленістю, переслідуючи умисну корисливу мету направлену на таємне викрадення чужого майна, прибули до під'їзду будинку АДРЕСА_18 , де ОСОБА_7 , під прикриттям ОСОБА_8 , з використанням заздалегідь підготовлених знарядь, відімкнув замок вхідних дверей квартири АДРЕСА_19 , після чого таємно, повторно, незаконно проник до квартири, належної ОСОБА_15 , звідки таємно, викрали майно, зокрема, - золоту жіночу обручку, вартістю 9 400 грн. - золотий перстень по середині один великий камінець, по боках малі камінці 8 шт. вартістю 2 500 грн., - золотий перстень з надписом «Спаси и сохрани» вартістю 3 000 грн., - золотий перстень у вигляді печатки, вартістю 6 000 грн., - золотий браслет із камінцями рожевого кольору, вартістю 7 000 грн., - набір із срібла, який складався з ланцюжка та браслету, загальною вартістю 7 000 грн.; - золоті жіночі сережки у вигляді зірки та круга, вартістю 1 000 грн. та біжутерію: (ланцюжок з переходом на підвіску на кінці камінець синього кольору, сережки 4 пари, 4 ланцюжки різного плетіння, 4 різних кільця) на загальну суму 1 000 грн. та ніж складний, сірого кольору різнофункціональний, вартістю 400 грн., а всього викрадено майна на загальну суму 37 300 грн. та після вчиненого обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з місця вчинення злочину пішли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_15 майнову шкоди на загальну суму 37300 грн.
Продовжуючи злочинну діяльність, 15 березня 2021 року в період часу з 08.00 год., по 14.00 год., обвинувачений ОСОБА_7 за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_8 , переслідуючи умисну, корисливу мету направлену на таємне викрадення чужого майна, прибули до під'їзду будинку АДРЕСА_20 , з використанням заздалегідь підготовлених знарядь, відімкнув замок вхідних дверей квартири АДРЕСА_21 , після чого таємно, незаконно проник до квартири, належної потерпілій ОСОБА_22 , звідки таємно, повторно, викрали майно: ноутбук «Asus X502C» із зарядним пристроєм, вартістю 2 499 грн.; гроші в сумі 1 000 гривень; 200 доларів США, що еквівалентно до гривні становить 5 546 гривень (згідно курсу НБУ станом на 15.03.2021 по курсу 2 773 грн. за 100 доларів США); 250 євро, що еквівалентно до гривні становить 8 270 гривень (згідно курсу НБУ станом на 15.03.2021 по курсу 3 308 грн. за 100 євро); золоті сережки у вигляді гілки, вартістю 5 000 грн.; золотий ланцюжок, вартістю 9 000 грн.; золотий ланцюжок, вартістю 4 500 грн.; золотий хрестик, вартістю 1 800 грн.; золота каблучка із камінням цирконій, вартістю 3 500 грн.; золота каблучка із 6 камінцями цирконію, вартістю 4 000 грн.; кільце у вигляді корони, вартістю 600 грн.; наручний годинник копія «Apple Watch», вартістю 800 грн.; наручний годинник з чорним циферблатом, варт. 400 грн., а всього на загальну суму 46 915 грн.; після вчиненого злочину пішли, розпорядившись викраденим на власний розсуд. В результаті вказаних дій члени організованої групи спричинили потерпілій ОСОБА_22 майнової шкоди на вказану вище суму.
Надалі, 25 травня 2021 року в період часу з 09.00 год. по 16.00 год., обвинувачений ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_8 , за попередньою домовленістю, переслідуючи умисну корисливу мету направлену на таємне викрадення чужого майна, прибули до під'їзду будинку АДРЕСА_22 , де ОСОБА_7 під прикриттям ОСОБА_8 який залишився спостерігати за навколишньою обстановкою і в разі сторонніх осіб попередити останнього, з використанням заздалегідь принесеного знаряддя, відімкнув замок вхідних дверей квартири АДРЕСА_23 , після чого таємно, повторно, незаконно проник до квартири, в якій проживали ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , звідки таємно, викрали наступне майно: ноутбук марки «Asus", вартістю 5 000 грн.; парфуми «POSSESSE Oriflame «, вартістю 500 грн., які належали потерпілому ОСОБА_25 та викрали майно належне потерпілому ОСОБА_26 , а саме: ноутбук марки «Acer", вартістю 5 000 грн.; кросівки фірми «Zafer» вартістю 1 800 грн.; кросівки фірми «BAAS», вартістю 500 грн.; годинник наручний вартістю 500 грн., після чого обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з місця вчинення злочину пішли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим відповідно спричинили потерпілому ОСОБА_25 майнової шкоди на загальну суму 5 500 грн., та потерпілому ОСОБА_26 шкоду на загальну суму 7 800 грн.
Окрім наведеного, судом визнано доведеним, що обвинувачений ОСОБА_7 діючи всупереч положенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 22.12,2006 та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995 у невстановленому слідством місці та за невстановлених слідством обставинах, незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, який приніс до своєї квартири за адресою АДРЕСА_3 , де зберігав його без мети збуту до 11 червня 2021 року, тобто до моменту проведення працівниками поліції санкціонованого обшуку. 11 червня 2021 року, під час проведення обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , працівниками поліції виявлено та вилучено: блістер з написом "Метадон" із 3 (трьома) таблетками, які згідно висновку експерта № СЕ-19/126-21/4945-НЗПРАП від 23.06.2021. містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - мета дон загальною масою 0,0660 г., які ОСОБА_7 незаконно придбав та зберігав без мети збуту.
На вказаний вирок надійшла апеляційна скарга прокурора ОСОБА_12 , в якій він не погоджується із рішенням районного суду в частині виключення з обвинувачення ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 вчинення крадіжок за кваліфікуючою ознакою - вчинення крадіжок організованою групою.
Зазначає, що відповідно до ч.3 ст. 28 КК України, злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) кримінальних правопорушень, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.
Апелянт вказує, що в даному випадку обвинувачений ОСОБА_6 , підшукував квартири для крадіжок та вчиняв крадіжки, ОСОБА_7 проникав у квартири та викрадав майно, ОСОБА_8 стояв для попередження загроз, збував крадене майно, що свідчить про розподіл функцій учасників та вчинення злочину організованою групою.
Стверджує, що матеріалами НСРД підтверджено, що ОСОБА_6 під час розмов повідомляє ОСОБА_7 про те, що він поставив камеру на одну квартиру для спостереження за людьми.
Звертає увагу на правову позицію Верхового Суду, зазначену у поставі від 09 листопада 2021 року (справа №281/128/19), згідно якої доказування досить часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх доказів, які вказують на характер дій обвинуваченого, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння, обстановку, в якій діяла відповідна особа тощо, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) винуватості особи.
Вважає, що вирок районного суду підлягає скасуванню у зв'язку із невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та неправильним застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Просить скасувати оскаржуваний вирок, ухвалити новий вирок, яким: визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.5 ст. 185 КК України та призначити покарання за ч.3 ст. 185 КК України у виді 6 років позбавлення волі, за ч.5 ст. 185 КК України у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання меншу суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді 10 років позбавлення волі із конфіскацією майна; визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.5 ст. 185, ч.1 ст. 309 КК України та призначити покарання за ч.3 ст. 185 КК України у виді 6 років позбавлення волі, за ч.5 ст. 185 КК України у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, за ч.1 ст. 309 КК України у виді 6 місяців арешту, на підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна; визнати ОСОБА_8 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На подану апеляційну скаргу надійшли заперечення від обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_10 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 .
Обвинувачений ОСОБА_6 у своє запереченні вважає подану апеляційну скаргу необґрунтованою, а вирок районного суду законним та справедливим.
Вказує, що стороною обвинувачення не було доведено вчинення крадіжок організованою групою у складі ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .
Просить подану апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок районного суду без змін.
Обвинувачений ОСОБА_7 у своєму запереченні вважає подану апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою,
Зазначає, що матеріалами справи не доведено вчинення крадіжок організованою групою.
Вважає не доведеним стабільність і згуртованість дій, розробку детального плану чи визначення конкретних функцій кожного учасника.
Стверджує, що стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_6 був керівником групи та віддавав обов'язкові до виконання іншим учасникам групи накази.
Вказує, що він самостійно за допомогою відмички відчиняв вхідні двері квартир, при цьому діяв без вказівок ОСОБА_6 .
Просить подану апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок районного суду без змін.
Обвинувачений ОСОБА_8 у своє запереченні вважає подану апеляційну скаргу необґрунтованою, а вирок районного суду законним та справедливим.
Вказує, що стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_6 був керівником групи та віддавав обов'язкові до виконання іншим учасникам накази, чи застосував заходи впливу щодо учасників за невиконання наказів.
Стверджує, що стороною обвинувачення не доведено розробку детального плану вчинення злочинів та визначення конкретних функцій кожного учасника.
Вважає не доведеним, що кожний із учасників групи дія на паритетних умовах, рівноправно і вносили рівноцінний вклад у злочинну діяльність.
Просить подану апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок районного суду - без змін.
Захисник ОСОБА_10 у своєму запереченні вважає подану апеляційну скаргу необґрунтованою, а вирок районного суду законним та мотивованим.
Стверджує, що для встановлення факту вчинення злочину організованого групою необхідно перевірити наявність відповідних ознак злочинної групи, які не були доведені стороною обвинувачення.
Зазначає, що районним судом вірно не було встановлено, що ОСОБА_6 створив та керував організованою групою, підшукав та залучив до складу групи ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , встановив правила поведінки в групі та забезпечував їх дотримання.
Вказує, що під час проведення судового слідства ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , повністю заперечили, що ОСОБА_6 керував ними чи розробляв плани злочинної діяльності.
Просить вирок районного суду залишити без змін, а подану апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, яка виклала суть вироку, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, думку прокурора ОСОБА_5 , який підтримав подану апеляційну скаргу, думку обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 ОСОБА_7 та їх захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, надавши учасникам кримінального провадження слово в судових дебатах, а обвинуваченим останнє слово, перевіривши матеріали кримінального провадження з підстав наведених в апеляційній скарзі та обговоривши наведені у них доводи, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, а вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, що передбачає його оцінку відповідності нормам матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла наступних висновків.
Відповідно до ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
В поданій апеляційній скарзі прокурором не оспорюється висновок районного суду щодо доведеності вини обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, які були встановлені районним судом.
Такий висновок районного суду ґрунтується на ретельно досліджених під час судового слідства доказах, які знаходяться в матеріалах справи та узгоджується із показами потерпілих та частково - показами самих обвинувачених.
Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 та їх захисники ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 не звертались до суду із апеляційними скаргами, в поданих запереченнях не спростовують доведеність вчинення ними крадіжок та кваліфікації їх дій за ч.3 ст. 185 КК України.
Прокурор у поданій апеляційні скарзі вважає поспішним висновок районного суду, щодо виключення із обвинувачення обставин, які свідчать про вчинення злочину ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у складі організованої групи.
Апеляційним судом було ретельно досліджено матеріали справи та доводи прокурора викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого колегія судді дійшла висновку, що доводи прокурора щодо безпідставного не визнання судом першої інстанції кваліфікуючої ознаки «організована група» є необґрунтованими з огляду на таке.
Вимогами ч. 3 ст. 28 КК України визначено, що злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.
Утворення (створення) організованої групи чи злочинної організації слід розуміти як сукупність дій з організації (формування, заснування) стійкого злочинного об'єднання для зайняття злочинною діяльністю. Зазначені дії за своїм змістом близькі до дій з організації злочину і включають підшукування співучасників, об'єднання їхніх зусиль, детальний розподіл між ними обов'язків, складання плану, визначення способів його виконання. Проте основною метою організатора такої групи (організації) є утворення стійкого об'єднання осіб для зайняття злочинною діяльністю, забезпечення взаємозв'язку між діями всіх учасників останнього, упорядкування взаємодії його структурних частин.
Організована група, на відміну від групи з попередньою змовою (без попередньої змови), утворюється не одномоментно, а впродовж тривалого часу.
Належить ураховувати, що співучасть у злочині не є тотожним поняттям співучасті в злочинній діяльності, оскільки співучасть у злочині полягає у взаємодії співучасників, спрямованій лише на забезпечення злочинного результату, співучасть же у злочинній діяльності передбачає забезпечення не тільки злочинного результату, але й збереження самого об'єднання на майбутнє (як цілісного суб'єкта злочинної діяльності).
У судовому рішенні має бути наведено не тільки докази щодо конкретного злочину, вчиненого злочинним об'єднанням, але й стосовно діяльності винних, безпосередньо пов'язаної з утворенням такого об'єднання (від ситуативних дій осіб, які мали наміри поєднати свої умисли щодо утворення злочинного об'єднання з метою вчинення конкретних злочинів, до цілком змістовних зв'язків цих осіб, які набувають по суті статусу учасників такого об'єднання, яке за своїми видовими характеристиками точно відповідає законодавчо визначеному його змісту).
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 19 лютого 2015 року у справі № 5-38кс14.
Враховуючи зміст апеляційної скарги прокурора та висновки районного суду, колегія суддів дійшла до висновку, що прокурором не доведено те, що обвинувачені під час вчиненні інкримінованих подій утворили стійке об'єднання з розподілом всіх ролей, єдиним планом, обізнаності з цим планом, що унеможливлює доведення організованої групи.
Будь-яких доказів на те, що обвинувачені мали стійке об'єднання, план та ознайомлення учасників з планом, прокурором не було надано.
Навпаки, під час судового слідства в районному суді було встановлено зворотне.
В районному суді потерпіла ОСОБА_27 пояснила, що бачила за кілька днів до вчинення крадіжки з її квартири в районі будинку незнайомого чоловіка, в особі якого впізнала ОСОБА_7 . Інші потерпілі допитані районним судом зазначали, що обвинувачених не знають, раніше їх не бачили в районі їх проживання.
З досліджених судом матеріалів НСРД - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (телефонних розмов) між ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_28 та іншими (третіми) особами ( ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 ), а також досліджених стенограми розмов між вказаними відповідно особами - не вбачається стабільності і згуртовані складу організованої групи.
Із розмов між ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_32 не вбачається обговорення розробки і узгодження планів та методів вчинення злочинів, обумовлені наявністю загальних правил поведінки, не спостерігається з розмов і домовленість та готовність до постійного вчинення злочинів обвинуваченими, надання ОСОБА_6 як ОСОБА_8 , так і ОСОБА_7 будь яких вказівок відносно вчинення крадіжок, чітким розподілом ролей між собою.
Із наявних матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 , не застосовувалися заходи впливу щодо учасників групи за невиконання наказів і доручень, не доведено встановлення у групі саме ОСОБА_6 певних правил поведінки та дій, спрямованих на управління їхніми функціонуванням як стійкого об'єднання осіб, не доведено і того, що група мала централізоване підпорядкування, що кожний з учасників групи діяли на паритетних умовах, рівноправно і вносили рівноцінний вклад у злочинну діяльність, не знайшло свого підтвердження планування всіх вищенаведених злочинів.
Матеріали справи не містять, та прокурором не доведено розробку детального плану вчинення злочинів, визначення конкретних функцій кожного із учасників, які полягали у виборі об'єкту для вчинення крадіжки, візуальному спостереженні за квартирами кожного з потерпілих, із попередньою закупівлею безпосередньо ОСОБА_6 знарядь злочину.
Як вбачається з показів ОСОБА_7 , він самостійно за допомогою принесеної ним відмички, відчиняв вхідні двері до квартир, звідки вчиняв крадіжки майна потерпілих. При цьому, ОСОБА_7 вказував, що ні в нього, ні в ОСОБА_8 , який залишався біля під'їзду, не було радіостанцій; він діяв без вказівок ОСОБА_6 .
Стороною обвинувачення не доведено належними доказами, що ОСОБА_6 був керівником групи та віддавав обов'язкові до виконання іншими учасниками групи ОСОБА_8 ОСОБА_7 накази.
Злочини, які інкримінуються обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_8 і ОСОБА_7 вчинялися в різний період та у різному складі.
Матеріали справи не містять даних про планування злочинної діяльності в цілому, не знайшло свого підтвердження за сукупністю досліджених доказів і того, що група мала якісь хоч ознаки здатності забезпечити стабільність і безпеку свого функціонування.
Не надано стороною обвинувачення і матеріали справи не містять посилань на докази відносно того, що ОСОБА_6 , а також ОСОБА_8 і ОСОБА_7 підшуковували місця збуту викраденого.
Враховуючи викладене, матеріали справи не свідчать про те, що ця група є стійким об'єднанням осіб, які спеціально зорганізувалися для спільної злочинної діяльності, а саме: мали організатора (керівника), прикриття своєї діяльності спільними силами, так і за допомогою сторонніх осіб, здійснювали вербування нових членів, мали загальні правила поведінки, не здобуто доказів, які б підтверджували значну ступінь зорганізованості ОСОБА_6 з ОСОБА_8 і ОСОБА_7 між собою.
Колегія суддів погоджується із висновком районного суду про недоведеність факту перебування обвинувачених ОСОБА_6 з ОСОБА_33 і ОСОБА_34 у складі організованої злочинної групи, оскільки обставини на підставі яких орган досудового розслідування дійшов такого висновку, свідчать лише про те, що обвинувачені вчинили злочинні дії за пред'явленим їм відповідно обвинуваченням, за попередньою змовою групою осіб, що є простою формою співучасті.
Не надано доказів на спростування цього і під час апеляційного перегляду.
З рештою, у самому змісті апеляційної скарги не вказано правових підстав для її задоволення, зроблено формальне посилання на норми права, без мотивації їх застосування у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції належним чином мотивував свої висновки щодо відсутності такої кваліфікуючої ознаки в діях обвинувачених як організована група, з такими висновками погоджується і колегія суддів виходячи з вищенаведеного.
Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про доведеність вини обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 за ч.3 ст. 185 КК України за обставинам, які були встановлені районним судом, є вірним.
Доводи апеляційної скарги прокурора спростовуються вірними висновками районного суду.
Перевіряючи вирок районного суду в частині призначеного покарання, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винуватою у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 65 КК України, під час призначення покарання у кожному конкретному випадку, суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції при ухваленні вироку вказаних вимог дотримався повністю.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 районний суд врахував тяжкість вчиненого, особу обвинуваченого який одружений, є дідусем, не працює, за зареєстрованим місцем проживання характеризується задовільно, має незадовільний стан здоров'я, має на утриманні матір з інвалідністю, притягувався раніше до кримінальної відповідальності, кримінальні правопорушення вчинив в період не знятої і не погашеної судимості.
Обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 встановлено не було.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 районний суд врахував тяжкість вчиненого, кількість епізодів та вартість викраденого, що завдана злочинами шкода обвинуваченим не відшкодована, особу обвинуваченого - його вік, сімейний стан, те, що ОСОБА_8 до затримання не працював, матеріальний стан обвинуваченого, стан його здоров'я, що обвинувачений раніше притягувався за кримінальної відповідальності за корисливі майнові злочини, на шлях виправлення не став, має незадовільний стан здоров'я, є інвалідом 3 групи.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_8 є щире каяття, визнання вини, обставин, які обтяжують покарання не було встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 районний суд врахував тяжкість вчиненого, особу обвинуваченого, який за місцем перебування в Чернівецькому слідчому ізоляторі характеризується задовільно, не працює, значиться на обліку в лікаря нарколога, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, злочини вчинив в період не знятої і не погашеної судимості, що свідчить його не бажання встати на шлях виправлення.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_7 є щире каяття, обставин, які обтяжують покарання не було встановлено.
Районним судом було враховано всі необхідні обставини та призначено обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , та ОСОБА_7 покарання, яке буде необхідним та достатнім для виправлення обвинувачених, з таким покарання погоджується і колегія апеляційного суду.
Вирок районного суду щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , та ОСОБА_7 є належно мотивованим, обґрунтованим, законним, а тому відсутні правові підстави для його зміни чи скасування.
На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст. 376, ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу прокурора Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_12 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 грудня 2023 року щодо ОСОБА_6 за ч.3 ст. 185 КК України, ОСОБА_8 за ч.3 ст. 185 КК України та ОСОБА_7 за ч.3 ст. 185 КК України, ч.1 ст. 309 КК України - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення, а обвинуваченими ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , які утримується під вартою - в той же строк з моменту отримання копії рішення.
Головуючий [підпис] ОСОБА_1
Судді [підпис] ОСОБА_2
[підпис] ОСОБА_3
"Копія. Згідно з оригіналом."
Суддя - доповідач _________________ ОСОБА_1
(посада) (М.П., підпис) (ПІБ)
27.02.2024 року
(дата засвідчення копії)