27 лютого 2024 року
м. Рівне
Справа № 565/1608/23
Провадження № 22-ц/4815/393/24
Головуючий у Кузнецовському міському суді
Рівненської області: суддя Незнамова І.М.
Рішення суду першої інстанції
(вступна і резолютивна частини) проголошено
о 14 год. 51 хв. 13 грудня 2023 року у м. Вараш
Рівненської області
Повний текст рішення складено: 19 грудня 2023 року
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючий: суддя Хилевич С.В.
судді: Ковальчук Н.М., Шимків С.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 13 грудня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
У вересні 2023 року в суд звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Мотивуючи свої вимоги, зазначав, що рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 21 червня 2016 року шлюб між сторонами розірвано. Від шлюбу вони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Цим рішенням з нього стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 (тридцять) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 04 травня 2016 року до досягнення дитиною повноліття. Вважав, що на даний час у нього змінилися життєві обставини, зокрема, 08 лютого 2018 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 . У шлюбі в них народилася дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання якої з нього стягуються аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) відповідно до судового наказу Кузнецовськогоміського суду Рівненської області від 30 червня 2022 року.
З наведених мотивів та враховуючи положення п. 3 ч. 1 ст. 182 СК України просив зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини всіх видів його заробітку до 1/8 частини всіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 13 грудня 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну (зменшення) розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини задоволено частково.
Зменшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 на 1/5 частки від всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 , але не менше ніж 50% від встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
На рішення суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, оскільки він не погоджується з судовим рішенням.
На її обґрунтування зазначав, що зважаючи на положення п. 3 ч. 1 ст. 182 СК України він має право на зменшення розміру аліментів на утримання сина, адже він одружився вдруге і у нього в даному шлюбі народилася дочка. Зауважував на тому, що середньомісячний розмір аліментів, які стягуються з нього на утримання неповнолітнього сина від першого шлюбу, становить більше 18 000 гривень, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою, виданою Військовою частиною НОМЕР_1 від 01 грудня 2023 року. Оскільки обов'язок щодо утримання дитини в рівній мірі покладається як на матір, так і на батька, тому покладання тягаря щодо утримання дитини на одного з батьків є недопустимим. Вважає, що виходячи з принципу розумності та справедливості, зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 з 1/4 на 1/6 частку його заробітку (доходу) буде достатнім розміром для забезпечення повноцінного утримання та розвитку дитини.
З викладених підстав просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини заробітку (доходу) до 1/6 частини його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з моменту набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
У поданому відзиві представник ОСОБА_2 - адвокат Полюхович О.І., вважаючи оскаржуване рішення законним і обгрунтованим, просила залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.
Як з'ясовано судом, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що зарестрований 24 жовтня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області, актовий запис №239, розірвано, що підтверджується рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 21 червня 2016 року. Сторони мають спільну дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Цим судовим рішенням з позивача на користь ОСОБА_2 також стягнуто аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 04 травня 2016 року до досягнення дитиною повноліття (а.с. 6).
08 лютого 2018 року ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 08 лютого 2018 року, виданим Вараським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області. Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася дочка ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 22 травня 2018 року (а.с. 4, 5).
30 червня 2022 року Кузнецовським міськимсудом Рівненської області видано судовий наказ, відповідно до якого з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 стягуються аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) позивача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 24 червня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 48).
З наявної у матеріалах справи довідки №1843/22166 про доходи ОСОБА_1 , виданої Військовою частиною НОМЕР_1 01 грудня 2023 року, вбачається, що позивач займає посаду солдата у цій військовій частині; за період з травня по жовтень 2023 року йому нараховано 445 330 гривень 80 копійок заробітної плати, з якої стягнуто аліменти у такому розмірі: за травень 2023 року в сумі 9861 гривня 10 коіпйок, за червень 2023 року - 17439 гривень 10 копійок, за липень 2023 року - 16226 гривень 89 копійок, за серпень 2023 року - 28330 гривень 00 копійок, за вересень 2023 року - 16395 гривень 52 копійки, за жовтень 2023 року - 20231 гривня 26 копійок (а.с. 44).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини (ст. 141 СК України).
Відповідно до ст. ст. 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України).
Частиною першою ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
За правилами ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів ( ч. 2 ст. 182 СК України).
За змістом ст. ст. 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Норма статті 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути змінений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та за наявності правових підстав. При цьому право застосування норми закону належить суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ст. 76, ч. ч. 1, 6 ст. 81, ч. ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі ухвалити рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Повно і правильно встановивши обставини справи та застосувавши при вирішенні спірних правовідносин норми матеріального права, які підлягали застосуванню, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
Колегія суддів не погоджується з доводами заявника про те, що зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 з 1/4 на 1/6 частку заробітку (доходу) позивача буде достатнім для забезпечення повноцінного утримання та розвитку дитини, оскільки вони є необгрунтованими.
Так, з матеріалів справи видно, що рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 21 червня 2016 року з позивача на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу). Судовим наказом Кузнецовського міськогосуду Рівненської області від 30 червня 2022 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) позивача.
Зважаючи на це, апеляційний суд звертає увагу позивача на те, що розгляд даної справи стосується захисту прав та інтересів спільної дитини сторін спору, зменшення розміру аліментів для ОСОБА_1 свідчитиме про те, що батько зменшує фінансове забезпечення однієї дитини. Водночас на утримання іншої дитини він сплачуватиме більший розмір аліментів, що суперечиме інтересам дитини та чинній судовій практиці Верховного Суду.
Зменшення розміру аліментів не повинно компенсуватись за рахунок збільшення утримання одних дітей порівняно з іншими. Така позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 25 вересня 2019 року в цивільній справі № 730/1553/18-ц.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу колегії суддів, позаяк зводяться до власного трактування заявником норм чинного законодавства щодо визначення розміру аліментів, проте не підтверджуються будь-якими належними та допустимими доказами, тобто є необгрунтованими.
Згідно з абзацом другим ч. 2 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Однак будь-яких фактів про процесуально-правові порушення, що призвели б до помилкового розв'язання спору, заявник не надав, а апеляційним судом не було здобуто.
Підставою для залишення оскаржуваного рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при його ухваленні.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 13 грудня 2023 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: С.В. Хилевич
Судді: Н.М. Ковальчук
С.С. Шимків