27 лютого 2024 року
м. Рівне
Справа № 570/5921/23
Провадження № 22-ц/4815/326/24
Головуючий у Рівненському районному суді
Рівненської області: суддя Гладишева Х.В.
Заочне рішення суду першої інстанції ухвалено:
18 грудня 2023 року в м. Рівне
(фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального
технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України)
Повний текст рішення складено: 19 грудня 2023 року
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючий: суддя Хилевич С.В.
судді: Ковальчук Н.М., Шимків С.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" на заочне рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 18 грудня 2023 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,: Акціонерне товариство "ОТП Банк"; про стягнення заборгованості,
У листопаді 2023 року в суд звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (далі - ТОВ "Діджи Фінанс") з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,: Акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі - АТ "ОТП Банк"); про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2036980170 від 21 липня 2021 року в розмірі 43 045,30 гривень.
Мотивуючи свої вимоги, покликалось на те, що 21 липня 2021 року між АТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 було укладено договір № 2036980170, відповідно до умов якого їй було надано у строк до 21 липня 2026 року кредит у розмірі 34 366 гривень на споживчі потреби. 16 грудня 2022 року між АТ "ОТП Банк" та ТОВ "Діджи Фінанс" укладено договір факторингу №16/12/22 про відступлення права вимоги за кредитними договорами і відповідно до реєстру боржників було передано право вимоги до відповідача за указаним кредитним договором. Між тим, відповідач ухилялась від виконання зобов'язань за договором і станом на дату відступлення прав вимоги існувала заборгованість, яка складалась з 31 458,36 гривень за тілом кредиту та 11586,94 гривень за відсотками.
Заочним рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 18 грудня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи своє рішення, суд дійшов такого висновку з огляду на те, що матеріали справи не містять підписаного ТОВ "Діджи Фінанс" та АТ "ОТП Банк" акту прийому-передачі реєстру боржників по договору факторингу №16/12/22 від 16 грудня 2022 року. Натомість наявна у матеріалах справи форма акту приймання-передачі реєстру боржників не є належним доказом передачі такого реєстру боржників, оскільки не містить дати, підписів сторін, а є лише додатком до договору. Тому позивачем не доведено факту передачі АТ "ОТП Банк" реєстру боржників для ТОВ "Діджи Фінанс". Також суд відхилив як доказ підтвердження існування заборгованості відповідача перед позивачем наявний у матеріалах справи витяг з додатку до договору факторингу №16/12/22 від 16 грудня 2022 року, адже не містить підписів сторін договору факторингу, а лише сформований та підписаний позивачем.
На рішення суду ТОВ "Діджи Фінанс" подано апеляційну скаргу, де покликався на його незаконність та необґрунтованість, які полягали неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушенні норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначалось, що в договорі факторингу контрагенти обумовили певний порядок передачі реєстру боржників. Так, ТОВ "ОТП Банк" зобов'язалось в день підписання цього договору факторингу підготувати і передати позивачу в електронній формі електронною поштою реєстр боржників за формою, встановленою в додатку № 1 до договору факторингу. В день підписання договору після отримання фактором реєстру боржників в електронному вигляді фактор сформував, підписав та надав ТОВ "ОТП Банк" для підписання реєстр боржників у письмовому вигляді та акт приймання-передачі права вимоги до боржників. Протягом 3 робочих днів уповноважений представник ТОВ "ОТП Банк" підписує вказані документи, скріплює печаткою та передає підписані примірники позивачу. Приймання-передача документації повинна була здійснюватися уповноваженими представниками сторін за місцезнаходженням клієнта у м. Київ по вул. Жилянська, 43.
Однак суд першої інстанції не виконав свій обов'язок, не застосувавши норми цивільно-процесуального законодавства та не витребувавши додаткові докази у сторін для можливості винесення обґрунтованого рішення.
З наведених підстав просив скасувати оскаржуване рішення та направити справу на розгляд до суду, що його ухвалив.
При цьому до апеляційної скарги копію підписаного АТ "ОТП Банк" та ТОВ "Діджи Фінанс" реєстру боржників №1 до договору факторингу №16/12/22 від 16 грудня 2022 року.
Відзиву на апеляційну скаргу не надано, хоча про таке право роз'яснювалося ухвалою Рівненського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
З матеріалів справи вбачається, що 21 липня 2021 року відповідач підписала анкету-заяву на отримання кредиту та у той же день між нею та АТ "ОТП Банк" було укладено кредитний договір № 2036980170, предметом якого було надання позичальнику кредиту на споживчі цілі у розмірі 34 366 гривень, який підлягав остаточному поверненню до 21 липня 2026 року. ОСОБА_1 приймала кредит, зобов'язувалася належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування ним.
Із заяви на видачу готівки № 33589974 від 21 липня 2021 року видно, що АТ "ОТП Банк" виплатив ОСОБА_1 кошти за кредитним договором № 2036980170 від 21 липня 2021 року на загальну суму 34 366 гривень.
16 грудня 2022 року АТ "ОТП Банк" (клієнт) та ТОВ "Діджи Фінанс" (фактор) уклали договір факторингу №16/12/22, за яким клієнт (первісний кредитор) передавав, а фактор (новий кредитор) приймав право грошової вимоги, що належить клієнту, і набув прав кредитора за кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржниками, в розмірі портфеля заборгованості (п.1.1. договору факторингу).
За цим договором фактор одержував право (замість клієнта) вимагати від боржників належного виконання всіх зобов'язань за кредитними договорами (п.1.3. договору факторингу).
Відповідно до п.п. 6.2.3. договору факторингу право вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.
Факт здійснення між сторонами приймання-передачі документації мав підтверджуватись відповідним актом прийому - передачі (додаток № 4 до цього договору), підписаним особами, що мають повноваження на здійснення цих дій від кожної зі сторін (п.п.8.1.1. договору факторингу).
Згідно зі здійсненим АТ "ОТП Банк" розрахунком заборгованості за кредитним договором № 2036980170 сукупно вона становить 43 045,30 гривень, з яких сума заборгованості за тілом - 31 458,36 гривень, а сума заборгованості за відсотками - 11586,94 гривень.
З витягу з додатку до договору факторингу № 16/12/22 від 16 грудня 2022 року встановлено, що залишок боргу ОСОБА_1 за кредитним договором № 2036980170 від 21 липня 2021 року склав 43 045,30 гривень.
У досудовій вимозі № 3154610787 від 28 червня 2023 року адвокат Воронюк С.О. доводить до відома ОСОБА_1 , що станом на 28 червня 2023 року сума боргу за її кредитним договором перед ТОВ "Діджи Фінанс" становить 43 045,30 гривень.
Отже, на переконання колегії суддів, матеріали справи містили достатні докази для вирішення справи по суті, а не відмови в задоволенні позову з процесуальних міркувань, а саме відсутності доказів щодо факту передачі АТ "ОТП Банк" реєстру боржників для ТОВ "Діджи Фінанс", тобто заміни кредитора у спірних правовідносинах.
Так, у позивача, як фактора, були наявні та надані до суду копії документів за кредитними відносинами між АТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 , а саме документів для отримання кредиту, анкети-заяви позичальника, заяви на видачу готівки, ідентифікаційного номеру платника податків - фізичної особи та паспорта громадянина України відповідача, кредитного договору, графіку платежів та розрахунку загальної вартості кредиту.
Отже, ТОВ "Діджи Фінанс" прийняло від АТ "ОТП Банк" передбачену договором факторингу документацію за відступленим правом вимоги до ОСОБА_1 по кредитному договорі № 2036980170 від 21 липня 2021 року.
Одержання права вимог до відповідача позивач також підтверджував особисто сформованим витягом до договору факторингу щодо заборгованості за відповідним боржником.
При цьому відчужувач права вимоги - ТОВ "ОТП Банк" брало участь в справі як третя особа, належним чином повідомлялось про її розгляд, але будь-яких пояснень щодо позову не надавало.
Між тим, суд попередньої інстанції без достатніх правових підстав визначив як сумнівну добросовісність нового кредитора в одержанні ним права грошової вимоги до відповідача, навіть не з'ясувавши з власної ініціативи відповідне питання, щоб забезпечити правильний і об'єктивний розгляд справи по суті.
Тому оскаржуване рішення не може залишатись чинним і підлягає скасуванню із прийняттям апеляційним судом нової постанови по суті позову. При цьому звертається увага, що заявник обрав вимогу, яка не передбачена нормами процесуального закону, адже повернення справи до суду першої інстанції не передбачено ст. 376 ЦПК України.
При цьому колегія суддів виходить із того, що згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За правилами ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Норма частини першої ст. 629 ЦК України вказує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положення частини першої ст. 1048 ЦК України визначають право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 2036980170 від 21 липня 2021 року в розмірі 43 045,30 гривень.
Підставою для скасування оскаржуваного рішення відповідно до п.п. 1, 4 ст. 376 ЦПК України є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" задовольнити частково.
Скасувати заочне рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 18 грудня 2023 року.
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" заборгованість в сумі 43 045 (сорок три тисячі сорок п'ять) гривень 30 копійок за кредитним договором № 2036980170 від 21 липня 2021 року.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс"; код ЄДРПОУ 42649746; місцезнаходження: вул. Авіаконструктора І.Сікорського, буд. 8, м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство "ОТП БАНК"; код ЄДРПОУ 21685166; місцезнаходження: вул. Жилянська, буд. 43, м. Київ.
Головуючий: С.В. Хилевич
Судді: Н.М. Ковальчук
С.С.Шимків