Рівненський апеляційний суд
23 лютого 2024 року м. Рівне
Суддя Рівненського апеляційного суду - Полюхович О.І.,
з участю:
захисника - Мушкеєва В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 22 грудня 2023 року, -
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 22 грудня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
З матеріалів провадження слідує, що 24 листопада 2023 року о 13 год. 00 хв. в м. Рівне по вул. Коцюбинського, 4, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volvo V70», д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння. Огляд проводився у медичному закладі, що підтверджується висновком на виявлення стану наркотичного сп'яніння №1116 від 24.11.2023 року.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. - керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду, а провадження в справі закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Вказує, що він є військовослужбовцем, 08.08.2023 року під час виконання військових обов'язків по захисту Батьківщини він був поранений, після чого проходив лікування в КНП «Клеванська РЛ» з діагнозом ПТСР у вигляді тривожно-депресивного синдрому, стан після операції 08.08.2023 року. Зазначив, що його відпустили з лікарні додому на вихідні, коли біля будинку його зупинили працівники поліції, які під час розмови зауважили, що у нього тремтять руки, на що він пояснив, що тремтіння рук у нього є наслідком поранення та ПТСР. Доводить, що він поїхав у медичний заклад та здав відповідні аналізи, оскільки він ніколи не вживав наркотичних речовин. Наголошує, що у медичному закладі йому сказали, що все нормально і він може бути вільний, що в свою чергу повинно бути зафіксовано на записах нагрудних камер поліцейських.
ОСОБА_1 також просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду.
Відповідно до ст.285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Постанова відносно ОСОБА_1 винесена 22 грудня 2023 року без його участі (а.с.8).
Копію постанови ОСОБА_1 отримав 06 січня 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав 16 січня 2024 року (а.с.28), тобто в межах встановленого законом строку.
Заслухавши доводи захисника Мушкеєва В.В на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
За положеннями ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.130 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно особа, відносно якої складено протокол, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Проте, всупереч вказаних вимог закону, місцевий суд не з'ясував всі обставини справи та дійшов невірного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Обґрунтовуючи своє рішення в частині винуватості ОСОБА_1 у вчинені зазначеного правопорушення, суддя місцевого суду послався на протокол про адміністративне правопорушення та матеріали справи.
Разом з тим, у ході апеляційного розгляду справи встановлено, що відомості, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають фактичним обставинам справи та не узгоджується з доданими до нього матеріалами.
Захисник Мушкеєв В.В. під час апеляційного розгляду вказав, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Volvo V70» д.н.з. НОМЕР_1 24 листопада 2023 року.
Апеляційний суд приймає доводи захисника Мушкеєва В.В., оскільки вони повністю узгоджуються з матеріалами справи.
Так, згідно досліджених судом матеріалів справи вбачається, що до протоколу про адміністративну відповідальність працівниками поліції додано лише відеозапис, який стосується складення протоколу про адміністративне правопорушення 29 листопада 2023 року.
Тобто до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено відеозаписів, з яких можна було б встановити, що ОСОБА_1 24 листопада 2023 року керував автомобілем «Volvo V70» д.н.з. НОМЕР_1 .
Таким чином, вказаним відеозаписом, який є об'єктивним доказом у справі, не підтверджено факт керування ОСОБА_1 вищевказаним автомобілем, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Транспортний засіб мав бути зупинений, тобто до самої зупинки мав знаходитись в русі, оскільки керування транспортним засобом можливе лише тоді, коли він рухається, коли ж особа перебуває біля свого транспортного засобу, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відсутній, оскільки така особа не керувала транспортним засобом.
Будь-яких інших доказів, які підтверджували б факт керування ОСОБА_1 вказаним автомобілем 24 листопада 2023 року матеріали справи не містять.
Так, у рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів cуд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Зазначене викладено в п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України».
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст.62 Конституції України, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь.
Враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь та те, що ОСОБА_1 не погоджується із складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення, категорично заперечує факт керування автомобілем, суд приходить до висновку, що його вина у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не доведена достатніми, допустимими та достовірними доказами.
З врахуванням викладеного, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати постанову апеляційного суду та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст. 294 КУпАП, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 22 грудня 2023 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 22 грудня 2023 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович