Справа № 542/1704/23 Номер провадження 33/814/388/24Головуючий у 1-й інстанції Шарова-Айдаєва О. О. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.
27 лютого 2024 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Дряниця Ю.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Петрушанко Ольги Дмитрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Новосанжарського районного суду Полтавської області від 14 грудня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Постановою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 14 грудня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 07 жовтня 2023 року о 21 год 46 хв в с. Кустолове Драбинівської ОТГ по вул. 23-го Вересня, біля будинку № 14, керував транспортним засобом DAEWOO LANOS, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9А ПДР України.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, наклавши на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік.
Не погоджуючись з постановою суду адвокат Петрушанко О.Д., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вказує, що матеріалами справи не підтверджено законності підстав зупинення керованого ним транспортним засобом.
До суду апеляційної інстанції 26 лютого 2024 року надійшла заява адвоката Петрушанко О.Д., яка просила перенести слухання справи на іншу дату, у зв'язку із захворюванням ОСОБА_1 .
Разом з тим, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення вказаної заяви, оскільки заявником жодним чином не обґрунтована необхідність особистої присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у судовому засіданні, позаяк представництво її інтересів у суді здійснює уповноважений захисник, який належним чином повідомлявся про розгляд справи у суді.
При цьому апеляційний суд враховує, що ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про розгляд справи у суді першої інстанції, та мав змогу прийняти участь у судовому засіданні, надати відповідні пояснення щодо обставин подій у суді першої інстанції, разом з тим не скористався наданим правом, подавши заяву про розгляд справи без його участі, а тому об'єктивна необхідність вчинення відповідних дій на стадії апеляційного провадження - судом не вбачається.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання (справа «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії»).
За таких обставин, апеляційний суд вважає за можливе проводити розгляд справи без участі скаржника, який мав об'єктивну реальну можливість прийняти участь у судовому засіданні та організувати ефективний захист своїх інтересів у суді через свого захисника.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до положень п. 2.9.а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП наступає за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з вимогами ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення такого огляду, або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Положеннями п. 2, 3, розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 07 листопада 2015 року № 1452/735 передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом серії ААД № 337310 про адміністративне правопорушення від 07 жовтня 2023 року, роздруківкою з технічного приладу DRAGER Alcotest 6810, тест № 969, від 07 жовтня 2023, з якої вбачається, що результат огляду на стан сп'яніння позитивний - 1,67 проміле, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому результат огляду на стан сп'яніння зазначений як 1,67 проміле, і в якому вказано, що ОСОБА_1 згоден із результатами огляду (наявний підпис), рапортом інспектора СРПП ВП № 3 ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції О. Серебрича, відеозаписами з нагрудної камери поліцейського № 1113036567/4.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин, є обґрунтованим, вмотивованим і відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, яким суд дав вірну оцінку.
Доводи апеляційної скарги щодо безпідставності зупинки керованого ОСОБА_1 транспортним засобом спростовуються змістом долученого до матеріалів справи відеозапису, що працівником поліції роз'яснено ОСОБА_1 , що він зупинений у зв'язку з опрацюванням отриманої інформації про керування транспортним засобом особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Отже, судом першої інстанції вірно зазначено, що в даному випадку підставою для зупинення були вимоги пункту 3 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Посилання скаржника на відсутність доказів отримання патрульними поліцейськими інформації про керування водієм транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння - не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки в межах даної справи не надається аналіз та оцінка діяльності патрульних поліцейських, які відповідно до вимоги закону оголосили водію підстави для зупинки, при цьому джерела надходження інформації про вчинення особою адміністративного правопорушення не входять до предмету доказування.
Суд зауважує, що не кожен дефект певного адміністративного акта, яким є й протокол про адміністративне правопорушення, робить його неправомірним.
Фундаментальне порушення - це таке порушення суб'єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Такий вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини, який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод «оцінки справедливості процесу в цілому» не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. По суті, ЄСПЛ у своїх рішеннях акцентує увагу на необхідності з'ясувати, «чи перетворили допущені порушення (в контексті конкретних обставин справи) судовий розгляд у цілому на несправедливий».
Інакше кажучи, за принципами, що сповідує ЄСПЛ, скасування певного акта з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що матеріалами справи доведено та в судовому засіданні не спростовано факт керування автомобілем ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, то вказані в апеляційній скарзі порушення при складенні матеріалів про адміністративне правопорушення, апеляційним судом не приймаються.
Також не узгоджується із положеннями закону доводи скаржника, що поліцейськими не залучалися для огляду свідки, оскільки як встановлено у межах даного провадження ініціювання огляду водія на стан алкогольного, сп'яніння проводився поліцейськими з використанням спеціальних технічних засобів, що узгоджується із положеннями ст. 266 КУпАП, а тому відмова особи від відповідного огляду зафіксована долученим до матеріалів справи відеозаписом і не вимагає додаткового засвідчення свідками.
Доводи апеляційної скарги щодо неналежності та недопустимості відеозапису з нагрудних камер поліцейських, як доказу його вини у вчиненні адміністративного правопорушення - є безпідставними.
Відповідно п. 1.4.5 «Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів)», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03 лютого 2016 року, однією із декількох цілей використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції є забезпечення об'єктивного розгляду справ уповноваженими органами шляхом створення додаткових належних доказів. При цьому, відсутність одного чи декількох відео файлів, ніяким чином не можуть впливати на повноту, всебічність та об'єктивність з'ясування обставин справи та доведеності поза розумним сумнівом факту вчинення особою адміністративного правопорушення, оскільки наявні в матеріалах справи відеозаписи повністю узгоджуються з обставинами справи та доданими доказами.
Окрім того, наявних відео файлів цілком достатньо для досягнення цілей, регламентованих у п. 1.4.5 Інструкції.
Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність вищевказаних відеозаписів не надано.
Протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис не містять істотних розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується із висновком місцевого суду, що матеріали справи містять достатній об'єм фактичних даних, які свідчать про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення накладено на ОСОБА_1 відповідно до безальтернативної санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з додержанням вимог ст. 33 КУпАП, відповідно до яких при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не враховуються особа порушника, його майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Підстави для скасування або зміни постанови місцевого суду, що є законною та обґрунтованою - відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Петрушанко Ольги Дмитрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Новосанжарського районного суду Полтавської області від 14 грудня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського апеляційного суду Ю. В. Дряниця