Справа № 554/1146/24 Номер провадження 11-сс/814/158/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
20 лютого 2024 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого суддіОСОБА_2
суддів: за участю: секретаря судового засідання прокурора захисника підозрюваногоОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 04 лютого 2024 року,
Цією ухвалою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 липня 2023 року за №12023170000000528, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 02 квітня 2024 року, підозрюваному
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Кременчук Полтавської обл., зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , не судимому.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя врахував: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.3 ст.289, ч.4 ст.296 КК України, яка підтверджується вагомими доказами, ризиків, визначених у п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати, спотворити речі й документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень; незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших підозрюваних; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, тяжкість інкримінованих ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачене за їх вчинення покарання, особу підозрюваного та неможливість інших більш м'яких запобіжних заходів запобігти вказаним вище ризикам.
Урахувавши положення ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про застосування зазначеного вище запобіжного заходу без визначення розміру застави ОСОБА_8 , який підозрюється у вчиненні злочинів із застосуванням насильства та погрозою його застосування.
В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 04 лютого 2024 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати йому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або застави (основний чи альтернативний) у розмірі від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Свої вимоги мотивує тим, що слідчий суддя не врахував те, що: в матеріалах провадження відсутні докази вчинення ним інкримінованих йому злочинів; стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, щоб забезпечити його належну процесуальну поведінку, який неофіційно працює, має: джерело доходу, постійне місце проживання в м. Полтава.
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ заслухала суддю-доповідача, думку підозрюваного та його захисника на підтримку апеляційної скарги, заперечення прокурора проти апеляційної скарги, вивчила матеріали провадження та долучені захисником у судовому засіданні апеляційної інстанції дані щодо особи ОСОБА_8 , обговорила доводи апеляційної скарги та дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що ГУНП у Полтавській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань17 липня 2023 року за №12023170000000528 (а.п.5-6).
Досудовим розслідуванням установлено, що 16 січня 2024 року приблизно о 21 годині 30 хвилин ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 , умисно, ігноруючи правила дорожнього руху, разом із іншими особами зупинили автомобіль посеред дороги на пішохідному переході, після чого сумісно, грубо порушуючи громадський порядок із мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, нанесли хаотичні удари руками й ногами в голову, тулуб і кінцівки раніше незнайомого їм ОСОБА_10 .
У цей час ОСОБА_11 намагався припинити хуліганські дії зазначених вище осіб, але вони, не реагуючи на зауваження ОСОБА_11 , продовжили завдавати ОСОБА_10 удари руками й ногами. ОСОБА_11 , побоюючись за життя та здоров'я ОСОБА_10 , схопив його руками і відвів від натовпу злочинців у приміщення магазину «АТБ» по вул. Охтирського Шляху, 1 у м. Полтава.
Проте ОСОБА_8 , діставши складний ніж і демонстративно утримуючи його в руках, а ОСОБА_9 , взявши з автомобіля металеву бейсбольну биту, тим самим заздалегідь заготовивши названі вище предмети для нанесення тілесних ушкоджень, прослідували в бік названого вище магазину, біля центрального входу в який, що є публічним місцем, не реагуючи на зауваження сторонніх осіб та ОСОБА_11 припинити протиправні хуліганські дії, підійшли до ОСОБА_11 й ОСОБА_8 почав демонстративно розмахувати ножем перед обличчям та грудною клітиною ОСОБА_11 , залякуючи його та погрожуючи нанесенням йому тілесних ушкоджень ножем із використанням нецензурної лексики. ОСОБА_11 , намагаючись припинити хуліганські дії вказаних вище осіб, представився військовослужбовцем Збройних Сил України та пред'явив їм посвідчення учасника бойових дій, намагаючись заспокоїти їх у такий спосіб.
У відповідь на це ОСОБА_9 вибив із рук ОСОБА_11 посвідчення, та, нецензурно висловлюючись щодо ОСОБА_11 , наніс йому два удари металевою бейсбольною битою в голову, спричинивши ОСОБА_11 фізичний біль і тілесні ушкодження.
Хуліганські дії ОСОБА_8 і ОСОБА_9 продовжувалися декілька хвилин до прибуття на місце злочину групи швидкого реагування приватної охоронної фірми та поліцейських, які припинили хуліганські дії ОСОБА_8 і ОСОБА_9 .
Затим 29 січня 2024 року приблизно о 13 годині ОСОБА_8 по АДРЕСА_2 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_12 , з корисливих мотивів, умисно, із погрозами застосування до ОСОБА_13 насильства, які останній сприймав реально, заволоділи транспортним засобом «АUDІ А6С7», н.з. НОМЕР_1 , вартістю у двісті п'ятдесят і більше разів від неоподаткованого мінімуму доходів громадян, який належить на праві приватної власності ОСОБА_14 і яким на той час за її дозволом користуватвся ОСОБА_13 .
Окрім того, 29 січня 2024 року приблизно о 13 годині ОСОБА_8 по АДРЕСА_2 після заволодіння згаданим вище автомобілем в умовах воєнного стану, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_12 , з корисливих мотивів, умисно під приводом повернення цього транспортного засобу пред'явили ОСОБА_13 вимогу передати їм грошові кошти в сумі 6 000 доларів США.
Залякавши таким чином ОСОБА_13 , але дізнавшись про те, що в останнього в наявності немає названих вище грошових коштів, ОСОБА_8 і ОСОБА_12 надали йому час для їх збирання.
03 лютого 2024 року слідчий ОСОБА_15 , за погодженням із прокурором ОСОБА_6 , повідомив ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч.4 ст.296 КК України - хуліганства, а саме грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчинених групою осіб, пов'язаних із опором громадянину, який припиняв хуліганські дії, із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень; ч.3 ст.289 КК України - незаконного заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб, вартість якого у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян; ч.4 ст.189 КК України - вимагання передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому, в умовах воєнного стану (а.п.68-70).
03 лютого 2024 року слідчий ОСОБА_15 , за погодженням із прокурором ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава з клопотанням про обрання підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави, мотивуючи подане клопотання наявністю: обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.3 ст.289, ч.4 ст.296 КК України, яка підтверджується вагомими доказами, ризиків, визначених у п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та неможливістю інших більш м'яких запобіжних заходів запобігти встановленим вище ризикам (а.п.1-71).
Слідчий суддя, задовольняючи клопотання слідчого, застосував ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави на підставі приписів ч.4 ст.183 КПК України.
Слідчий суддя вказав, що зазначені у клопотанні обставини мають місце, підтверджуються достатніми, на даному етапі розслідування доказами, і у висновках, які зробив орган досудового розслідування, чогось необґрунтованого чи довільного не встановлено. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
За практикою Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).
Як видно з матеріалів провадження, необхідність застосування запобіжного заходу ОСОБА_8 у апеляційній скарзі не оспорюється.
Разом з цим, розглядаючи клопотання про застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.3 ст.289, ч.4 ст.296 КК України, яка підтверджується вагомими доказами, ризиків, визначених у п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати, спотворити речі й документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень; незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших підозрюваних; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, тяжкість інкримінованих ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, що відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжкими (ч.3 ст.289, ч.4 ст.189 КК України) і тяжким (ч.4 ст.296 КК України) злочинами, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання винуватим - до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, особу підозрюваного, який працездатний, має задовільний стан здоров'я, погрожував через іншу особу на прізвисько «монгол» потерпілому ОСОБА_13 , і неможливість інших більш м'яких запобіжних заходів запобігти вказаним вище ризикам.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 зазначених вище злочинів підтверджується зібраними в кримінальному провадженні вагомими доказами, зокрема, даними протоколів: допитів потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 від 24 січня та 01 лютого 2024 року, свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 від 25, 31 січня, 01 й 02 лютого 2024 року (а.п.7-13, 40-42, 49-51, 55-66); пред'явлень для впізнання за фотознімками з потерпілими ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 від 24 січня, 01 лютого 2024 року, свідком ОСОБА_16 від 25 січня 2024 року (а.п.14-36, 43-48), та іншими доказами, долученими до матеріалів клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому, колегія суддів зауважує, що на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів правильно визначив, що причетність ОСОБА_8 до вчинення злочинів, підозра в яких йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Ураховуючи надані стороною обвинувачення докази на підтвердження в даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про її наявність. За практикою Європейського суду з прав людини, недостатньо аби правоохоронні органи «добросовісно підозрювали особу». Повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення «Ільгар Маммадов проти Азербайджану» і рішення «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства»), що має місце в досліджуваній ситуації, а тому доводи захисника, які фактично зводяться до необґрунтованості пред'явленої ОСОБА_8 підозри, є безпідставними.
У свою чергу, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваного в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді в частині доведеності в цьому кримінальному провадженні встановлених слідчим суддею ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Наявні у справі факти та обставини, на які посилається орган досудового розслідування в клопотанні та доведені прокурором у судовому засіданні, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_8 може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати, спотворити речі й документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень; незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших підозрюваних; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, що, в свою чергу, дає підстави для застосування до нього одного із запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, з метою забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ст.178 КПК України колегія суддів, ураховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_8 інкримінованих йому особливо тяжких і тяжкого злочинів проти власності, громадського порядку й моральності, безпеки руху та експлуатації транспорту в умовах воєнного стану, пов'язані, зокрема, з побиттям групою осіб людини в жорстокий спосіб та застосування погроз насильства щодо іншого потерпілого, що мають надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, дані про особу підозрюваного в їх сукупності, вважає, що лише такий запобіжний захід як тримання під вартою здатен забезпечити належну процесуальну поведінку апелянта.
Колегія суддів ураховує те, що ОСОБА_8 не судимий, є одним із засновників і кінцевих бенефіціарних власників ТОВ «СТРОЙДЕВЕЛОП ХХІ», членом громадської організації «УРАРТУ», наявність подяки й позитивних характеристик щодо нього, наданих захисником у судовому засіданні апеляційної інстанції, однак ці дані з урахуванням викладених вище обставин у їх сукупності не спростовують висновки слідчого судді про неможливість запобігти ряду ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, в разі незастосування ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З викладеного вище вбачається, що слідчий суддя, в ході прийняття рішення про застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перевірив обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування виняткового запобіжного заходу, і зазначені обставини підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими слідчим суддею.
На даному етапі розслідування лише такий запобіжний захід зможе дієво запобігти ризикам, доведеним стороною обвинувачення під час розгляду клопотання, що виключає можливість обрання ОСОБА_22 більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі й застави чи домашнього арешту, про що йдеться в апеляційній скарзі.
Пунктом 1 ч.4 ст.183 КПК України визначено, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст.177, 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
ОСОБА_22 обгрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого й особливо тяжких злочинів із застосуванням насильства та погрозою його застосування.
Тому, враховуючи встановлені ризики, передбачені п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, обставини інкримінованих ОСОБА_8 злочинів, наведені вище підстави, передбачені ст.178 КПК України, на думку апеляційного суду, слідчий суддя правильно не визначив розмір застави підозрюваному.
Таким чином, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали, не знайшли свого підтвердження.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване судове рішення, не встановлено.
Отже, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 04 лютого 2024 року щодо ОСОБА_8 - без зміни.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4