Провадження № 22-ц/803/2453/24 Справа № 214/9486/21 Суддя у 1-й інстанції - Сарат Н.О. Суддя у 2-й інстанції - Тимченко О. О.
27 лютого 2024 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого суддіТимченко О.О.,
суддів Бондар Я.М.,Зубакової В.П.,
учасники справи:
позивач Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль»,
відповідач ОСОБА_1
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу № 214/9486/21 за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль»,
на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 липня 2023 року (суддя Сарат Н.О.), ухвалене в приміщенні Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 18 липня 2023 року,
В листопаді 2021 року АТ «Криворізька теплоцентраль» звернулося до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування якого послалось на те, що на виконання своє статутної мети АТ «Криворізька теплоцентраль» здійснює постачання теплової енергії відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки даний будинок є багатоповерховим, опалення до зазначеної квартири здійснюється від транзитних трубопроводів житлового будинку і є невід'ємною частиною системи опалення вказаного будинку. Відповідач не здійснювала оплату за надані послуги, внаслідок чого за період з 01 жовтня 2013 року по 30 вересня 2021 року утворилась заборгованість на суму 28 101 грн 05 копна яку позивачем нараховані збитки в порядку ст.625 ЦК України, а саме інфляційні втрати 10 855 грн 59коп, 3% річних 2 943 грн 74 коп.
Просило суд стягнути з відповідача на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» заборгованість по оплаті за надання послуги з централізованого опалення за період з 01 жовтня 2013 року по 30 вересня 2021 року в розмірі основного боргу 28 101 грн 05 коп, інфляційні втрати 10 855 грн 59 коп, 3% річних 2 943 грн 74 коп; стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 2 270 грн.
Заочним рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 грудня 2022 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» заборгованість, яка виникла за адресою: АДРЕСА_1 за надані послуги з централізованого опалення за період з 01 жовтня 2013 року по 30 вересня 2021 року в сумі 28 101 грн 05 коп, 3% річних в сумі2 943 грн 74 коп, інфляційні втрати в сумі 10 855 грн 59 коп. Також стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» судовий збір в сумі 2 270 грн.
Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 лютого 2023 року заочне рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 грудня 2022 року скасовано, справу призначено до розгляду.
Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 березня 2023 року замінено неналежного відповідача по справі ОСОБА_2 на ОСОБА_1 та роз'яснено відповідачеві положення статті 277 ЦПК України.
Заочним рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15травня2023 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» заборгованість, яка виникла за адресою: АДРЕСА_1 за надані послуги з централізованого опалення за період з 01 жовтня 2013 року по 30 вересня 2021 року в сумі 28 101 грн 05 коп, 3% річних в сумі 2 943 грн 74 коп, інфляційні втрати в сумі 10 855 грн 59 коп. Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» судовий збір в сумі 2 270 грн.
Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13червня 2023 року заочне рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 травня 2023 року скасоване та призначено справу до розгляду.
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 липня 2023 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» заборгованість, яка виникла за адресою: АДРЕСА_1 за надані послуги з централізованого опалення за період з 11 листопада 2018 року по 30 вересня 2021 року 14644 грн 64 коп, 3% річних в сумі 708 грн 72 коп, інфляційні втрати в сумі 1329 грн 10 коп, що разом становить 16682 грн 46 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» судовий збір в розмірі 903 грн 80 коп. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено. Клопотання представника відповідача про стягнення витрат на правову допомогу - задоволено частково. Стягнути з АТ «Криворізька теплоцентраль» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн та судовий збір за скасування заочного рішення в розмірі 547 грн 54 коп. В іншій частині в задоволенні клопотання відмовлено.
Судове рішення мотивоване тим, що позивачем були надані послуги з постачання теплової енергії до квартири АДРЕСА_2 , власником якої з 20 травня 2021 року є ОСОБА_1 , який, відповідно до Договору купівлі-продажу вказаної квартири, прийняв на себе обов'язок з оплати заборгованості з комунальних послуг. Суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню у судовому порядку заборгованість, яка виникла за адресою: АДРЕСА_1 за надані послуги з централізованого опалення за період з 11 листопада 2018 року по 30 вересня 2021 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачем.
В апеляційній скарзі, поданій до апеляційного суду, АТ «Криворізька теплоцентраль» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи.
УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Апеляційна скарга мотивована тим, що в п. 3.3.3 договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 чітко зазначено, що відповідач ознайомлений з наявною заборгованістю з оплати комунальних послуг та зобов'язується їх оплатити. Визнання відповідачем у договорі купівлі-продажу квартири заборгованості за житлово-комунальні послуги, в тому числі і заборгованість за послугу з постачання теплової енергії, свідчить про факт переривання строків позовної давності. Крім того, згідно з пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину, а тому, станом на час подачі позовної заяви, строк позовної давності не сплив та продовжився на строк дії карантину.
Від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому він зазначає про необґрунтованість та безпідставність доводів апеляційної скарги, просить її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
АТ «Криворізька теплоцентраль» здійснює постачання теплової енергії до багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де опалення квартири АДРЕСА_4 здійснюється від транзитних трубопроводів житлового будинку та є невід'ємною частиною системи опалення цього будинку загалом.
З 19 травня 2021 року квартира АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 409836, посвідченого 19 травня 2021 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кучман І.І. та відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, належить ОСОБА_1 (а.с.54-55). Відповідно до п. 3.3.3 вказаного Договору сторони погодили обов'язок покупця, тобто ОСОБА_1 , прийняти на себе обов'язок з оплати комунальних послуг. Покупець ознайомлений з наявною заборгованістю з оплати комунальних послуг та зобов'язується оплатити їх.
Відповідно до Розрахунку фактичного споживання теплової енергії, наданого позивачем, вбачається, що заборгованість за період з 01 жовтня 2013 року по 30 вересня 2021 року складає 28 101 грн 05 коп.
Згідно із частиною 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга АТ «Криворізька теплоцентраль» підлягає задоволенню.
МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду: малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до частини 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на те, що ціна позову в даній справі є меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає.
Задовольняючи частково позовні вимоги позивача суд першої інстанції виходив з того,що позивачем були надані послуги з постачання теплової енергії до квартири АДРЕСА_2 , власником якої з 20 травня 2021 року є ОСОБА_1 , який, відповідно до Договору купівлі-продажу вказаної квартири, прийняв на себе обов'язок з оплати заборгованості з комунальних послуг. Суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивач апідлягає стягненню у судовому порядку заборгованість, яка виникла за адресою: АДРЕСА_1 за надані послуги з централізованого опалення за період з 11 листопада 2018 року по 30 вересня 2021 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачем.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Згідно статті 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Відповідно до статті 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону № 1875-IV від 24.06.2004 року, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону № 1875-IV від 24 червня 2004 року, споживачем комунальних послуг є фізична особа, яка отримує житлово-комунальну послугу.
Згідно частини 3 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції Закону № 1875-IV від 24 червня 2004 року, дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Отже, відповідно до зазначеної норми та за змістом Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону № 1875-IV від 24 червня 2004 року, проживаючі та/або зареєстровані у квартирі споживачі комунальних послуг зобов'язані вносити плату за їх використання.
01 травня 2019 року вступив в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII, який разом з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 регулюють основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також права та обов'язки зазначених учасників відносин.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIIIдо житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, в тому числі з постачання теплової енергії.
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником(співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII).
Пунктами 2, 5 частини другої статті 7вказаного Закону встановлено, що індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом,оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Судом встановлено, що між сторонами договір на надання житлово-комунальних послуг не укладався, однак відсутність такого договору не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати послуг, оскільки укладення договору є обов'язком споживача.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, у постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі № 176/456/17 (провадження № 61-63св18), а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 14-280цс18.
Статтею 9 Закону Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від9листопада 2017року № 2189-VIII передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Судом встановлено, що з 19 травня 2021 року квартира АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу, серія НРВ та номер: 409836, посвідченого 19 травня 2021 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кучман І.І. та відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, належить ОСОБА_1 (а.с.54-55).
Відповідно до п. 3.3.3 вказаного Договору сторони погодили обов'язок покупця, тобто ОСОБА_1 , прийняти на себе обов'язок з оплати комунальних послуг. Покупець ознайомлений з наявною заборгованістю з оплати комунальних послуг та зобов'язується оплатити їх.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків , зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 4) інші юридичні факти.
За змістом статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 525 ЦК України визначає,що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Але разом з тим, відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, в силу частини третьої цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Пунктом 3.3.3 договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , серія НРВ та номер: 409836, посвідченого 19 травня 2021 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кучман І.І.,сторони погодили обов'язок покупця, тобто ОСОБА_1 , прийняти на себе обов'язок з оплати комунальних послуг. Покупець ознайомлений з наявною заборгованістю з оплати комунальних послуг та зобов'язується оплатити її.
Таким чином, відповідач взяв на себе зобов'язання компенсувати житлово-комунальні послуги, які були наявні в квартирі АДРЕСА_2 на момент набуття відповідачем права власності на вказану квартиру. Визнання відповідачем у договорі купівлі-продажу квартири заборгованості за житлово-комунальні послуги, в тому числі і заборгованість за послугу з постачання теплової енергії, свідчить про факт переривання строків позовної давності.
Згідно із частиною 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
За частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи зазначене, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору, понесені у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції в розмірі 2 270 грн та в суді апеляційної інстанції в розмірі 3 405 грн., а разом 5 675 грн.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» задовольнити.
Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 липня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість, яка виникла за адресою: АДРЕСА_1 , за надані послуги з централізованого опалення за період з 01 жовтня 2013 року по 30 вересня 2021 року в сумі 28 101 (двадцять вісім тисяч сто одна) грн 05 коп, 3% річних в сумі 2 943 (дві тисячі дев'ятсот сорок три) грн 74 коп, інфляційні втрати в сумі10 855 (десять тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять) грн 59 коп, що разом становить 41 900 (сорок одна тисяча дев'ятсот ) грн 38 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» витрати по сплаті судового збору, понесені у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн та в суді апеляційної інстанції в розмірі 3 405 (три тисячі чотириста п'ять) грн., а разом 5 675 (п'ять тисяч шістсот сімдесят п'ять) грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий О.О.Тимченко
Судді Я.М.Бондар
В.П.Зубакова