Справа № 164/549/23 Головуючий у 1 інстанції: Невар О. В.
Провадження № 22-ц/802/100/24 Доповідач: Осіпук В. В.
06 лютого 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Осіпука В. В.,
суддів - Карпук А. К., Федонюк С. Ю.,
з участю секретаря судового засідання Губарик К. А.,
представника позивача Ковальчука С. Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Маневицького районного суду Волинської області від 02 листопада 2023 року,
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом.
Покликався на те, що на підставі судового наказу виданого Маневицьким районним судом Волинської області 07 серпня 2020 року, з нього на користь відповідача ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) як платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 4 червня 2020 року та до досягнення дитиною повноліття.
Крім того, позивач вказував, що під час видання наказу не було враховано його матеріальний стан, зокрема не взято до уваги те, що крім спільної з відповідачем ОСОБА_2 дитини на його утриманні перебувають неповнолітня дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та мати ОСОБА_6 , яка являється пенсіонером і хворіє на цукровий діабет 2-го типу та потребує постійного лікування.
Також позивач ОСОБА_1 зазначав, що він як військовослужбовець перебуває на службі у Збройних Силах України та під час проходження військової служби отримав поранення, що спричинило розлади здоров'я, в зв'язку з чим він несе додаткові витрати на лікування.
Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд зменшити присуджений судовим наказом розмір аліментів і надалі стягувати з нього на користь відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини від його заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно та до досягнення дитиною повноліття.
07 червня 2023 року Маневицьким районним судом Волинської області постановлено ухвалу про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Рішенням Маневицького районного суду Волинської області від 02 листопада 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
У поданій на рішення апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 просив його скасувати як незаконне та необґрунтоване, прийняте судом без урахування всіх обставин справи і належної оцінки доказів та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції помилково не було взято до уваги матеріальний стан ОСОБА_1 , а саме те, що крім спільної з відповідачем дитини на його утриманні також перебувають неповнолітня дитина від першого шлюбу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та мати, яка має хронічне захворювання та потребує постійного лікування. Крім того суд не врахував ту обставину, що під час проходження військової служби останній, сплачуючи аліменти, отримав поранення, що спричинило розлади здоров'я та потребу у додаткових витратах на лікування. За таких обставин апелянт вважає розмір аліментів в розмірі 1/6 частини від заробітку його довірителя цілком достатнім для утримання дочки Ауріки.
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився та не повідомив суд про причину неявки. За таких обставин колегія суддів вважала, за можливе розгляд справи проводити без участі відповідача та її представника.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , виходив з того, що позивач у судовому засіданні наданими суду доказами не довів факт погіршення свого матеріального стану, що відбулося внаслідок об'єктивних і незалежних від його волі причин після видання судового наказу про стягнення з нього аліментів. Також суд вважав, що розмір стягуваних аліментів не є завищеним, оскільки не перевищує 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку та відповідає вимогам ст. 182 СК України, а зміна розміру аліментів на утримання малолітньої ОСОБА_5 в сторону їх зменшення погіршить матеріальне становище дитини та унеможливить забезпечення належного рівня життя, необхідного для розвитку дитини.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна.
Встановлено, що 03 квітня 2018 року сторони спору ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб та мають спільну дитину - дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Маневицького районного суду Волинської області від 22 серпня 2019 року шлюб між ними було розірвано.
Крім того встановлено, що на підставі судового наказу, виданого Маневицьким районним судом Волинської області 07 серпня 2020 року, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 04 червня 2020 року та до досягнення дитиною повноліття.
Заборгованість по аліментах, які стягуються на користь ОСОБА_2 , відсутня.
Звертаючись до суду з позовом про зміну розміру присуджених аліментів ОСОБА_1 вказував, що під час видання судового наказу про стягнення з нього аліментів на утримання малолітньої дитини, судом першої інстанції не було враховано ті обставини, що на його утриманні перебуває дитина від першого шлюбу - неповнолітня дочка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та мати пенсійного віку ОСОБА_6 , яка хворіє на цукровий діабет 2-го типу.
Також позивач зазначав, що він перебуває на службі у Збройних Силах України і під час проходження військової служби отримав поранення, що спричинило погіршення його стану здоров'я та потребу у лікуванні і реабілітації, на що він несе додаткові матеріальні витрати.
Дані обставини свідчать про погіршення його матеріального стану вже після видання судового наказу про стягнення з нього аліментів на дитину.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Згідно роз'яснень наданих у пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до п. 17 вказаної Постанови, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.
Відповідно до ч.1 ст. 273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 170 цього Кодексу у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
При цьому положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: зміни і сімейного і матеріального стану. Однак зміна матеріального стану платника аліментів, викликана погіршенням його здоров'я є самостійною, не залежною від зміни сімейного стану, підставою для зміни розміру аліментів.
У відповідності з вимогами ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Вирішуючи справу, на думку колегії суддів, суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що внаслідок отриманого поранення стан здоров'я позивача ОСОБА_1 погіршився, йому була встановлена третя група інвалідності, пов'язана з проходженням військової служби, період лікування та реабілітації потребує додаткових матеріальних витрат, що свідчить про погіршення матеріального стану останнього.
Також на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина від першого шлюбу і ця обставина не бралась до уваги судом під час видання наказу про стягнення аліментів, що дає йому право на звернення з позовом до суду про зменшення розміру аліментів.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що зменшення розміру аліментів з 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, до 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, відповідатиме достатньому матеріальному забезпеченню інтересів дитини, на утримання якої стягуються аліменти.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Зважаючи на те, що обставини справи встановлені судом повно, однак зроблені ним висновки їм не відповідають і як наслідок судом було допущено неправильне застосування норм матеріального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Крім того апеляційний суд вважає за потрібне зазначити, що розгляд цивільної справи про зменшення розміру аліментів, в силу вимог п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України, не може бути проведений у спрощеному провадженні і таке порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухваленням нового судового рішення.
Керуючись ст. ст. 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Маневицького районного суду Волинської області від 02 листопада 2023 року скасувати ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів задовольнити.
Зменшити розмір аліментів, що стягуються на підставі судового наказу від 07 серпня 2020 року виданого Маневицьким районним судом Волинської області з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь стягувача ОСОБА_2 , аліменти на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення нею повноліття.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді