Справа № 761/5496/24
Провадження № 1-кс/761/4182/2024
15 лютого 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання старшого дізнавача відділу дізнання Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024105100000280 від 12.02.2024, за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,
До Шевченківського районного суду міста Києва 13.02.2024 надійшло клопотання старшого дізнавача відділу дізнання Шевченківського УП ГУНП в м. Києві капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024105100000280 від 12.02.2024, за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, в якому дізнавач просить накласти арешт на майно, вилучене 12.02.2024 в ході проведення особистого обшуку та невідкладного обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: предмет складного типу, схожий на ніж; предмет, схожий на пістолет типу револьвер та 7 предметів, схожих на патрони до вилученого пістолета.
Дане клопотання обгрунтовується тим, що у провадженні ВД Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024105100000280 від 12 лютого 2024 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, тобто у вчинені кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.
12.02.2024 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 2982 КПК України. В ході проведення процедури затримання, а саме під час проведення особистого обшуку затриманого, дізнавачем вилучено предмет складного типу, схожий на ніж.
Крім того, 12.02.2024 у період часу з 19 год. 19 хв. по 19 год. 43 хв., за участі ОСОБА_5 , в порядку ст. 233 КПК України, проведено невідкладний обшук за адресою: АДРЕСА_1 , звідки дізнавачем вилучено предмет, схожий на пістолет типу револьвер та 7 предметів, схожих на патрони до вилученого пістолета.
12.02.2024 вилучені речі та предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
13.02.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.
У судове засідання дізнавач ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленим про датц і час розгляду клопотання про арешт майна, не з'явився. Жодних клопотань, у тому числі про відкладення, до суду не надходило.
Власник майна або його представник у судове засідання, будучи повідомленими належним чином про дату та час розгляду клопотання, не з'явлися. Жодних клопотань на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відтак, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання про арешт майна без участі власника майна, його представника та дізнавача.
Ретельно вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Згідно зі ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Так, частина 1 ст. 170 КПК України встановлює, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Так, під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що 12.02.2024 під час проведення особистого обшуку затриманого в порядку ст. 2982 КПК України ОСОБА_5 дізнавачем виявлено та вилучено предмет складного типу, схожий на ніж. У подальшому 12.02.2024 проведено невідкладний обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено предмет, схожий на пістолет типу револьвер та 7 предметів, схожих на патрони до вилученого пістолета.
12.02.2024 постановою старшого дізнавача відділу дізнання Шевченківського УП ГУНП в м. Києві капітана поліції ОСОБА_3 вилучені у ході проведення обшуків речі визнані речовими доказами.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні дізнавача майна, вилученого під час особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_5 12.02.2024 року.
Так, слідчим суддею з матеріалів клопотання встановлено, що вказане майно може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів та проведення експертиз.
Відповідно до ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Разом з тим, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13.02.2024 надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , та вилучення предмету, схожого на пістолет типу револьвер та 7 предметів, схожих на патрони до вилученого пістолета.
Таким чином, вказане майно є таким, дозвіл на вилучення якого прямо передбачено рішенням суду, а відтак, відповідно до ст. 167 КПК України не підпадає під ознаки тимчасово вилученого майна.
Отже, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання дізнавача про арешт майна в цій частині.
При цьому, слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.
Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.
Керуючись вимогами ст.ст. 117, 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання дізнавача - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, вилучене 12.02.2024 під час проведення особистого обшуку затриманого ОСОБА_5 та а саме:
- предмет складного типу, схожий на ніж.
В іншій частині у задоволенні клопотання - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1