Справа № 761/6961/24
Провадження № 1-кс/761/5003/2024
Іменем України
27 лютого 2024 року
слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №4 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 ,про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12024100100000801 від 19.02.2024
В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні CВ ВП №4 Шевченківського управління поліції ГУНП у
м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12024100100000801 від 19.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 19.02.2024, приблизно о 18 год. 00 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи в ТЦ «ЦУМ», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 38/2, зайшла до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », звідки таємно викрала чуже майно, а саме шапку «RD-HighBeanieHatGen.2 RD-HBNHT_GEN.2», артикул FW23_RD-HBNHT_GEN.2, чорного кольору, бренд RiotDivision, вартістю 1200 гривень 00 копійок, однак не змогла довести свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від її волі, так як була зупинена працівниками охорони магазину.
19 лютого 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, в ході особистого обшуку у ОСОБА_5 було виявлено та вилучено:
1)Шапку чорного кольору, бренду «RiotDivision», штрих-код: 10000386000100296, яку було вилучено та поміщено до спеціального пакету WAR 1272302;
2)Мобільний телефон марки «Apple», сірого кольору, який було вилучено та поміщено до пакету PSP 1257086.
20 лютого 2024 року слідчим винесено постанову про визнання зазначених речей, вилучених під час особистого обшуку в ході затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку ст. 208 КПК України, речовими доказами у кримінальному провадженні №12024100100000801 від 19.02.2024.
У зв'язку з тим, що у мобільному телефоні може перебувати інформація, яка має важливе значення у кримінальному провадження, а вилучена шапка чорного кольору, бренду «RiotDivision», штрих-код: 10000386000100296 була об'єктом кримінально-протиправних дій, а тому вважається речовим доказом.
Під час досудового розслідування необхідно накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме речі, які були вилучені 19.02.2024, слідчим СВ ВП № 4 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , за адресою:
м. Київ, вул. Хрещатик, 38/2, а саме в ТЦ «ЦУМ», в ході затримання ОСОБА_5 , з метою подальшого їх збереження та не допущення їх знищення, так як вони мають суттєве значення по кримінальному провадженню та їх визнано речовими доказами в порядку ст. 98 КПК України.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Метою арешту майна є забезпечення збереження речового доказу.
Враховуючи викладене слідчий просить слідчого суддю накласти арешт на вищевказане майно.
Прокурор просив слідчого суддю проводити розгляд клопотання без його участі. Також слідчим у клопотанні не вказано контактних даних власника майна, що унеможливлює виклик останнього в судове засідання. Разом з тим, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, встановлені законом строки для розгляду даного виду клопотань, слідчий суддя вважає за моживе здійснити його розгляд без прокурора та власника майна, з метою забезпечення збереження майна.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що воно підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч. 2, ч. 6 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Зазначена в клопотанні шапка, підпадає під ознаки речових доказів, оскільки була об'єктом кримінально протиправних дій, зберегла на собі сліди кримінального правопорушення та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, з метою збереження речових доказів, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту частини з вказаного у клопотанні слідчого майна.
Разом з тим слідчий суддя не вбачає підстав для накладення арешту на мобільний телефон, оскільки слідчим не доведено, що останній має будь-яку з ознак визначених ст. 98 КПК України.
Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Накласти арешт на шапку чорного кольору, бренду «RiotDivision», штрих-код: 10000386000100296, яку було вилучено та поміщено до спеціального пакету WAR 1272302, встановивши заборону на її відчуження, розпорядження та користування.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1