Справа №760/2494/24 1-кс/760/1727/24
13 лютого 2024 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань у м.Києві клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у м.Києві та Київській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у кримінальному провадженні № 22024101110000044 від 19.01.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, -
До слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у м.Києві та Київській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №22024101110000044 від 19.01.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
У клопотанні, зокрема, вказується, що 24 лютого 2022 року президент РФ оголосив початок так званої «спеціальної військової операції». Після цього, близько четвертої години ранку того ж дня, ЗС РФ, інші збройні формування РФ та підконтрольні їм угруповання іррегулярних незаконних збройних формувань розпочали широкомасштабне військове вторгнення на територію України, увійшовши з боку РФ, Білорусі та тимчасово окупованої території України, що супроводжувалось завданням ракетно-артилерійських ударів та бомбардувань авіацією об'єктів по всій території України.
24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Встановлено, що окуповане внаслідок воєнних дій село Андріївка Бучанського району Київської областів період часу з 26.02.2022 по 31.03.2022 перебувало під контролем ЗС РФ та інших військових формувань РФ. При цьому, окремі військовослужбовці Російської Федерації, діючи умисно, перебуваючи на території Бучанського районуКиївської області, де велись воєнні дії, всупереч порядку додержання законів та звичаїв війни, визначених ст. ст. 3, 31, 32, 147 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року та ст. ст. 51, 52, 75 Додаткового протоколу І Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, вчиняли жорстоке поводження з цивільним населенням.
Так, громадянин РФ ОСОБА_5 , військовослужбовець повітряно-десантних військ ЗС РФ, разом з іншими військовослужбовцями ЗС РФ, усвідомлюючи, що агресія проти України та її жителів організована і здійснюється представниками влади РФ та ЗС РФ, які діють в порушення вищевказаних нормативних правових актів, виконуючи злочинні накази, приймав безпосередню участь у актах збройної агресії на території України, зокрема села Андріївка Бучанського району Київської області.
У період часу з 26.02.2022 по 31.03.2022 військовослужбовець ЗС РФ ОСОБА_5 , перебуваючи на території окупованого представниками підрозділів ЗС та інших силових відомств РФ села Андріївка Бучанського району Київської області, діючи за попередньою змовою групою осіб, вчиняв разом з іншими невстановленими військовослужбовцями ЗС РФ жорстоке поводження з цивільним населенням села Андріївка Бучанського району Київської області.
При цьому, військовослужбовець ЗС РФ ОСОБА_5 був обізнаний із законами та звичаями війни, передбаченими та закріпленими в положеннях міжнародного законодавства та зобов'язаний був їх дотримуватися, тобто виконуючи накази, останній чітко усвідомлював їх злочинність.
Так, 26.02.2022, в період з 21 год 00 хв по 22 год. 00 хв., військовослужбовець ЗС РФ ОСОБА_5 , перебуваючи неподалік будинку АДРЕСА_1 разом з іншими невстановленими досудовим розслідуванням військовослужбовцями ЗС РФ, незаконно проник з метою проведення обшуку на територію вказаного домоволодіння, де в цей час перебував ОСОБА_6 разом зі своєю сім'єю.
У подальшому, військовослужбовець ЗС РФ ОСОБА_5 під час проведення обшуків іншими військовослужбовцями ЗС РФ, усвідомлюючи те, що ОСОБА_6 є цивільною особою, яка не приймала участь у збройному конфлікті та у якого відсутня будь-яка зброя, знаряддя чи засоби, що могли б виправдати жорстоке поводження з ним, здійснив погрозу вбивством ОСОБА_6 , шляхом направлення на останнього автоматичної зброї в область живота, при цьому демонстративно дослав патрон у патронник та наказав останньому не рухатися, таким чином подавивши його волю та спроможність до опору.
Після цього, ОСОБА_5 та невстановлені досудовим розслідуванням військовослужбовці ЗС РФ здійснили обшук житла ОСОБА_6 і залишили територію домоволодіння останнього.
Своїми умисними діями, що виразились у погрозі вбивством потерпілому ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, військовослужбовець ЗС РФ ОСОБА_5 вчинив жорстоке поводження з цивільним населенням, чим порушив вимоги ст. ст. 3, 31, 32, 147 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року та ст. ст. 51, 52, 75 Додаткового протоколу І Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів.
Також, продовжуючи свою протиправну діяльність, спрямовану на вчинення жорстокого поводження з цивільним населенням, 10.03.2022, в обідню пору доби, більш точний час не встановлено, військовослужбовець ЗС РФ ОСОБА_5 , перебуваючи неподалік будинку АДРЕСА_2 разом з іншими невстановленими досудовим розслідуванням військовослужбовцями ЗС РФ, незаконно проник на територію вказаного домоволодіння, де в цей час перебувала ОСОБА_7 , та з метою проведення обшуку у вказаному домоволодінні, здійснив погрозу вбивством ОСОБА_7 шляхом направлення в область голови останньої автоматичної зброї, при цьому демонстративно дослав патрон у патронник та наказав останній не рухатися, таким чином подавивши її волю та спроможність до опору.
Після цього, ОСОБА_8 та невстановлені досудовим розслідуванням військовослужбовці ЗС РФ здійснили незаконний обшук житла ОСОБА_7 , залишили територію домоволодіння АДРЕСА_2 .
Своїми умисними діями, що виразились у погрозі вбивством потерпілій ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, військовослужбовець ЗС РФ ОСОБА_5 вчинив жорстоке поводження з цивільним населенням, чим порушив вимоги ст. ст. 3, 31, 32, 147 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року та ст. ст. 51, 52, 75 Додаткового протоколу І Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів.
В клопотанні зазначається, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні жорстокого поводження з цивільним населенням, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.438 КК України.
На думку органу досудового розслідування, підозра ОСОБА_5 обґрунтовано підтверджується такими матеріалами кримінального провадження:
-заявами потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ;
-протоколами допитів потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ;
-протоколами пред'явлення фотознімків для впізнання від 06.06.2022;
-протоколами проведення слідчого експериментів із застосуванням відеозапису від 06.06.2022;
-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 із застосуванням відеозапису від 06.12.2023;
-постановами про оголошення у міждержавний та міжнародний розшуки;
-іншими матеріалами досудового розслідування.
У клопотанні зазначається, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України
У подальшому ОСОБА_5 повідомлено про зміну підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
У відповідності до п. 8 ст. 135 КПК України повідомлення про підозру та повістка про виклик останнього на 24.01.2024, 25.01.2024 та 26.01.2024 були опубліковані на сайті загальнодержавного засобу масової інформації - «Урядовий кур'єр», за результатами чого підозрюваний не з'явився.
Разом з цим, відповідно до п. 8 ст. 135 КПК України повідомлення про підозру та повістки про виклик ОСОБА_5 на 24.01.2024, 25.01.2024 та 26.01.2024 (оригінал та переклад) було опубліковано на сайті «Офіс Генерального прокурора».
24.01.2024, 25.01.2024 ОСОБА_5 на допит в якості підозрюваного не з'явився та не повідомив поважних причин свого неприбуття.
Згідно з повідомленням ВКІБ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області, ОСОБА_5 у складі ЗС РФ, які окупували населений пункт Київської області, виїхав з території України на територію РФ, де й знаходиться до теперішнього часу.
Разом з тим, під час проведення досудового розслідування встановити місцезнаходження підозрюваного не вдалося.
Відповідно до відомостей Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України ОСОБА_5 у період з 24.02.2022 по 23.06.2022 перетин державного кордону України не здійснював.
23.06.2022 підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук.
На думку органу досудового розслідування, вказані обставини вказують на наявність ризиків, передбачених пп.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_5 переховується від органу досудового розслідування.
На підставі вищезазначеного, слідчий просить обрати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При цьому, на думку органу досудового розслідування, з урахуванням неможливості запобігання вищенаведеному ризику не вбачається підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав, вказаних у клопотанні.
Дослідивши клопотання, додані до нього документи, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Слідчим суддею встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження за № 22024101110000044 від 19.01.2024, в якому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, підозрюється ОСОБА_5 .
Відповідно до чч. 1, 2 ст.29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, що може переконати об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
Виходячи з викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_5 в цілому обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України. Ця підозра підтверджується зібраними по справі доказами, зокрема заявами потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ; протоколами допитів потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ; протоколами пред'явлення фотознімків для впізнання від 06.06.2022; протоколами проведення слідчого експериментів із застосуванням відеозапису від 06.06.2022; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 із застосуванням відеозапису від 06.12.2023; постановами про оголошення у міждержавний та міжнародний розшуки;
Щодо заявлених у клопотанні ризиків стосовно ОСОБА_5 , то слідчий суддя вважає доведеним прокурором ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки санкцією статті КК України, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , встановлено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років. Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 може перебувати на території РФ або на тимчасово окупованих територіях, на виклики слідчого СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області для проведення процесуальних дій не з'явився та про поважні причини неприбуття на виклик не повідомив.
Згідно з ч.6 ст.193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Як вже зазначалося, слідчий суддя вважає доведеним прокурором наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.438 КК України, ризик його переховування від органів досудового розслідування та/або суду, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання цьому ризику, наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території України або РФ, оголошений у міжнародний розшук.
Слідчий суддя вважає також необхідним зазначити, що на даному етапі досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024101110000044 від 19.01.2024 потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_5 , про який ідеться в клопотанні слідчого.
На підставі викладеного та керуючись ст.29 Конституції України, стст. 176, 177, 183, 193, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Після затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніше як через 48 годин з часу його доставки до суду вирішити питання про застосування обраного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м'який запобіжний захід.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1