Провадження № 3/760/1018/24
Справа №760/30297/23
22 лютого 2024 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Бурлака О.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Солом'янського УП ГУНП у м. Києві відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
ОСОБА_1 18.12.2023, о 23:30 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство в сім'ї психологічного, фізичного та економічного характеру відносно співмешканки гр. ОСОБА_2 , а саме словесно ображав, штовхався, виганяв з квартири, чим завдав шкоди психічному та фізичному здоров'ю, тобто скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В суді потерпіла ОСОБА_2 вказувала на те, що з ОСОБА_1 вона помирилася, конфлікт вичерпано та претензій до нього немає, про що надала суду відповідну заяву.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи. Під час складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення його повідомлено про місце розгляду справи. Таким чином, ОСОБА_1 безперечно розумів, що за вказаною ним адресою та номером телефону судом будуть здійснюватися його виклики для розгляду вказаної справи та жодних зауважень з приводу викладеного при складанні протоколу не висловив.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, на офіційному сайті Солом'янського районного суду м. Києва, в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду була зазначена дата, час та місце розгляду справи. При цьому, ОСОБА_1 клопотання про відкладення судового засідання не подано, причини неявки не повідомлені.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
ОСОБА_1 належно сповіщався про час і місце розгляду справи, був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд його Солом'янським районним судом м. Києва, не подавав письмових заперечень проти протоколу, доказів, його поведінка свідчить про небажання брати участь у розгляді справи. Подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Положеннями ст.277 КУпАП визначено строки розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Відтак, суд розглядає справу на підставі наявних доказів, вживши усі можливі і передбачені законодавством заходи, з метою реалізації ОСОБА_1 прав, передбачених ст.268 КУпАП, що крім того сприятиме досягненню завдань, визначених ст.ст.1, 245 КУпАП.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини.
Частина перша статті 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Пунктом 3 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими.
Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №921731 від 19.12.2023, рапортом оперативного чергового поліції від 19.12.2023, письмовими поясненнями потерпілої гр. ОСОБА_2 , формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, копією заборонного припису стосовно кривдника від 19.12.2023, рапортом інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Солом'янського УП ГУНП у м. Києві капітана поліції Рябченка Б., в якому останній доповів, що під час опрацювання повідомлення про домашнє насильство, яке вчинив ОСОБА_1 відносно співмешканки гр. ОСОБА_2 , підтвердився сам факт домашнього насильства, про що остання, також, повідомила в усній формі та відносно ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол, та іншими матеріалами справи у їх сукупності.
Доказів, які б спростували обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, суду не надано.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, повністю доведена та, за наведених вище обставин, підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості.
Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. При цьому, будь-які дані, які б спростовували чи ставили під сумнів досліджені докази, відсутні і не встановлені.
Відповідно до ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Разом з тим, приймаючи до уваги конкретні обставини вчиненого правопорушення, а саме те, що ОСОБА_1 припинив вчиняти протиправні дії та сторони помирилися, взявши до уваги відсутність шкоди, заподіяної інтересам окремих громадян, держави чи суспільства внаслідок вчинення правопорушення, а також, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, особу порушника, який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, суд вважає за необхідне відповідно до ст. 22 КУпАП, у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до вимог ст.284 п.3 КУпАП провадження в справі закривається в разі оголошення усного зауваження.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 9, 22, 33, 34, 173-2 ч.1, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежитися усним зауваженням, а справу закрити.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через районний суд.
Суддя О.В.Бурлака