Справа №760/834/24
3/760/1449/24
23 лютого 2024 року м.Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Воронкін О.А., розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП):
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 641437 від 19.12.2023 встановлено, що 19.12.2023 о 00 год. 40 хв. в м. Київ б-р Чоколівський 68, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом TOYOTA LAND CRUISER державний номерний знак НОМЕР_2 із явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме дуже розширені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у лікаря-нарколога, водій у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.3 Правил дорожнього руху. За що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.
В судовому засіданні від 02.02.2024 захисник ОСОБА_1 - Янковська В.Ю. подала письмові заперечення, які повністю підтримала та просила суд закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП на підставі викладених у письмових запереченнях обставин. Заявила клопотання про виклик у судове засідання співробітників поліції, які перебували на місці зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 та складали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 641437 від 19.12.2023.
В судовому засіданні від 02.02.2024 представник ОСОБА_1 - Пчелінцев О.С. підтримав позицію захисника. Додатково зазначив, що його дивує упереджене ставлення працівників поліції до військовослужбовців. Просив суд закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Тимчасово виконуючий обов'язки командира роти № 6 батальйону № 3 полку № 1 УПП в м. Києві ДПП ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що 19.12.2023 о 00 год. 40 хв. в м. Київ б-р Чоколівський 68 у комендантську годину він зупинив військовий автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1 . Оскільки у ОСОБА_1 не було при собі посвідчення водія - відносно нього складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП. В подальшому, під час спілкування з водієм у нього було вияв явлено ознаки наркотичного сп'яніння та запропоновано пройти у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я, на що водій відмовився. Водієві були роз'ясненні його права та обов'язки, після чого водій надав згоду на проходження такого огляду. Однак, в подальшому ОСОБА_1 відмовився від спілкування з ним, тому подальше спілкування відбувалось із ОСОБА_2 . Відповідаючи на запитання захисника та представника ОСОБА_1 зазначив, що не він приймав рішення про складання протоколу, тому не може відповісти, чому не забезпечено доставку водія до найближчого закладу охорони здоров'я, якому надано право на проходження такого огляду. Крім того зазначив, що до цього водій неодноразово відмовився від проходження такого огляду. Відповідаючи на запитання, чому протокол відносно ОСОБА_1 не було складено одразу, зазначив, що він протокол не складав. Щодо відсутності бланків для рапорту зазначив, що це не бланкова продукція, тому вона може закінчитись.
Поліцейського взводу №1 роти № 6 батальйону № 3 полку № 1 УПП в м. Києві ДПП капрала поліції Хоменко Михайло Олександрович у судовому засіданні пояснив, що тільки закінчив навчання та на займаній посаді нещодавно. Обставин, що мали місце 19.12.2023 о 00 год. 40 хв. в м. Київ б-р Чоколівський 68 він достеменно не пам'ятає. Відповідаючи на запитання захисника та представника ОСОБА_1 зазначив, що прийняв рішення про складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП у зв'язку із неодноразовою відмовою ОСОБА_1 від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я. Чому він не забезпечив проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я після надання ним згоди на проходження такого огляду не зміг пояснити, зазначивши, що на початку спілкування ОСОБА_1 заявив про відмову від такого огляду. Щодо відсутності бланків для рапорту зазначив, що це не бланкова продукція, тому вона може закінчитись. Відповідаючи на запитання представника ОСОБА_1 зазначив, що він працює на посаді нещодавно і вчитись складати протоколи теж потрібно. Упередженого ставлення до військовослужбовців не має. Щодо дзвінка старшому патруля зазначив, що вони зобов'язані інформувати керівництво про складання протоколів відносно військовослужбовців.
Вислухавши доводи захисника та представника, пояснення працівників поліції, дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, суд дійшов до наступного.
Так, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності,запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з п.1,2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Для встановлення події правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП в даному випадку, необхідно встановити факт відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та з'ясувати та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом.
Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до п. 2.5. Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, 2.5. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Порядок проходження огляду водіїв на стан сп'яніння регламентується ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 зі змінами та доповненнями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 р. № 57.
Так, відповідно до змісту ст. 266 КУпАП, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно п.п.6,7 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби) або лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Органом поліції ОСОБА_1 інкримінується відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Склад адміністративного правопорушення передбачає наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак. Відсутність хоча б однієї ознаки означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
На підтвердження вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП органом поліції надано:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 641437 від 19.12.2023;
- відеозапис з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) від 19.12.2023, використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції №100 від 03.02.2016;
- направлення водія транспортного засобу на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.12.2023 о 01 год. 05 хвилин;
- постанова серії ЕНА № 1122172 від 19.12.2023, складено о 00 годин 40 хвилин 12 секунд про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст.126 КУпАП.
- рапорті співробітників поліції від 19.12.2023 щодо обставин, викладених у протоколі.
Дані докази у розумінні ст. 251 КУпАП України суд не може визнати належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 з огляду на таке.
Відповідно до фабули, викладеної у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 641437 від 19.12.2023 встановлено, що 19.12.2023 о 00 год. 40 хв. в м. Київ б-р Чоколівський 68, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом TOYOTA LAND CRUISER державний номерний знак НОМЕР_2 із явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме дуже розширені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у лікаря-нарколога, водій у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Разом із тим, за змістом дослідженого у судовому засіданні відеозапису з боді-камер співробітників УПП в м. Києві ДПП від 19.12.2023, який починається 19.12.2023 о 00 годині 43 хвилини вбачається, що співробітники поліції повідомляють ОСОБА_1 про наявність ознак наркотичного сп'яніння, а саме дуже розширені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, при цьому ОСОБА_1 повідомляє, що ніколи не вживав наркотичних речовин.
Відповідо до наданих у судовому засіданні матеріалів, зокрема довідки про обставини травми від 13.08.2022 та письмових пояснень встановлено, що 24.07.2022 ОСОБА_1 отримав травму, в наслідок чого наявне тремтінням рук ОСОБА_1 .
Співробітники поліції, в порядку вимог ст. 266 КУпАП запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на проведення такого огляду, на що ОСОБА_1 відмовився ( період часу з 00 години 49 хвилин 19 секунд до 00 години 59 хвилин 32 секунди).
Однак, відповідно до змісту дослідженого у судовому засіданні відеозапису з боді-камер співробітників УПП в м. Києві ДПП від 19.12.2023 після роз'яснення ОСОБА_1 його прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП (період часу з 01 година 03 хвилин 56 секунда до - 01 години 06 хвилини 58 секунди ) та повідомлення, що в разі відмови відносно нього може бути складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, ОСОБА_1 двічі надає співробітникам поліції згоду на проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на проведення такого огляду та наполягає на проведенні такого огляду (01 годин 12 хвилини 09 секунд та 01 година 15 хвилина 03 секунда).
Разом із тим, в порушення вимог ст. 266 КУпАП, п.7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 зі змінами та доповненнями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 р. № 57 поліцейськими не забезпечено проведення такого огляду не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав та не доставлено ОСОБА_1 до найближчого закладу охорони здоров'я, якому надано право на проведення такого огляду.
Працівники поліції, в порушення вимог п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 зі змінами та доповненнями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 р. № 57, почали складати протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 641437 від 19.12.2023 о 01 годині 33 хвилини, тобто після отримання згоди ОСОБА_1 на проходження такого огляду.
Більш того, в порушення викладеного вище п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 641437 від 19.12.2023 не визначено дій водія - ОСОБА_1 щодо ухилення від огляду.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на викладене суд не може визнати належним та допустимим доказом вини ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 641437 від 19.12.2023;
Надані суду відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) від 19.12.2023 містять відомості, які суперечать обставинам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 641437 від 19.12.2023 та рапорті співробітників поліції від 19.12.2023, отже, суд не може визнати їх належним та допустимим доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Щодо направлення водія транспортного засобу на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.12.2023 о 01 год. 05 хвилин суд зазначає, що, відповідно до змісту дослідженого у судовому засіданні відеозапису з боді-камер співробітників поліції від 19.12.2023 о 01 голині 05 хвилин співробітником поліції таке направлення не надавалось та не складалось.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відсутній факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції особою, яка керує транспортним засобом.
Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_3 суд приходить до висновку, що при розгляді справи не доведено, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а вказане правопорушення задокументовано в законний спосіб, з огляду на вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок відповідно до закону здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948р. та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 р., ратифікованою Україною передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Суд наголошує, що правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.
Так, згідно п.4.1. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) зазначено, що Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.
В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.
Крім того, у п.21 свого рішення у справі «Надточий проти України» від 15 травня 2008 року ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, оцінюючи дослідженні докази, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 130 КУпАП, а отже провадження по справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 252, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником протягом десяти днів з дня її вручення до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд міста Києва.
Суддя О.А. Воронкін