Справа №760/14340/20
1-кп/760/1433/24
19 лютого 2024 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві об'єднане кримінальне провадження, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, ОСОБА_9 , ОСОБА_7 - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, -
Солом'янським районним судом м. Києва здійснюється вказане кримінальне провадження.
Обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обрані запобіжні заходи у виді тримання під вартою.
Суд, згідно вимог ст. 331 КПК України, розглядаючи клопотання прокурора щодо продовження тримання обвинувачених під вартою, виходить з такого.
Так, прокурор Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 зазначив, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, застосованих до обвинувачених, не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, зокрема можливості ухилятися від суду, негативно впливати на учасників провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також просив врахувати дані про осіб обвинувачених, тяжкість та обставини скоєного ними злочину.
Захисники в судовому засіданні вказали на необхідність зміни обвинуваченим запобіжного заходу з тримання під вартою на інший, не пов'язаний з позбавленням волі, обґрунтовуючи яке, вказали на суттєве зменшення ризиків, що можуть вплинути на хід судового розгляду, звернули увагу на тривалість перебування останніх під вартою, стадію судового розгляду.
Обвинувачені підтримали думку своїх захисників.
Підставою для застосування стосовно обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою та подальшого продовження під час судового провадження стало доведення перед судом ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з якими обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наведені ризики та твердження обґрунтовані та підтверджуються тим, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років, також обвинувачені, усвідомлюючи тяжкість покарання, що може бути застосоване судом у разі визнання винуватими, а також для забезпечення засобами для існування, можуть вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на учасників процесу з метою уникнення чи пом'якшення відповідальності. Враховано, що останні раніше притягувалися до кримінальної відповідальності, офіційно не працювали та не мали постійного джерела доходу, не мають міцних соціальних зв'язків. Обвинувачений ОСОБА_8 є громадянином Молдови та не має постійного місця проживання на території України, ОСОБА_7 не має постійного місця проживання в м. Києві.
Вказані обставини, які встановлені та доведені під час розгляду кримінального провадження, які обґрунтовували та обґрунтовують продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинувачених не змінилися. Обсяг та зміст висунутого обвинувачення залишився також без змін.
Таким чином, із врахуванням обставин, передбачених ст.178 КПК України, оцінюючи суворість можливого покарання, що може бути призначене обвинуваченим, тяжкість висунутого обвинувачення в умисному тяжкому злочині, вчиненому із застосування насильства до потерпілого, групою осіб, їх характеризуючі дані, вагомість досліджених доказів, суд приходить до висновків щодо існування ризиків, передбачених пунктами 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Вищезазначені обставини, на переконання суду, є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що є триваючими, визначають та виправдовують потребу в триманні обвинувачених під вартою, а застосування більш м'яких запобіжних заходів, з врахуванням встановлених обставин, на переконання суду, не гарантує запобігання цим ризикам, що також спростовує доводи сторони захисту в кримінальному провадженні.
Безумовно, тривалість перебування обвинувачених під вартою є обставиною, яка враховується судом, але вона не виходить за межі розумних строків, обумовлена тяжкістю висунутого обвинувачення, тривалістю та складністю кримінального провадження, зміною складу суду, необхідністю дослідження доказів та, в даному випадку, переважає над приватним правом особи на особисту недоторканність.
Враховуючи викладене, зважаючи на раніше наведені обставини кримінального провадження, запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, не забезпечать запобігання раніше вказаним ризикам.
Згідно з ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до правової позиції, наведеної у Постанові Верховного Суду від 14.02.2019 року у справі №383/546/15-к, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права сторін у справі, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що, зокрема, метою запобіжного заходу є подальший розгляд справи судом, який повинен підтвердити або спростувати підозру, що була підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відтак, зважаючи на раніше викладене, зберігаючи об'єктивність та безсторонність, з метою досягнення завдань кримінального провадження та мети застосування запобіжних заходів, суд вважає доцільним продовжити тримання обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 під вартою на 60 днів.
Підстав для визначення розміру застави, відповідно до п.2 ч.4 ст. 183 КПК України, суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 18.04.2024 включно.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченим, захисникам та направити начальнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала про продовження строків тримання під вартою може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя