Справа № 214/9379/23
15 лютого 2024 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді - Якимець О. І.,
за участю секретаря судового засідання - Карпишиної К.С.,
представника позивача - Гливук М.І. (в режимі відеоконференції),
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів,
позивач звернувся до суду із позовом у якому просить стягнути з останнього безпідставно отримані кошти у розмірі 21216,00 грн та вирішити питання розподілу судових витрат.
В обґрунтування позову покликається на те, що у травні 2022 року позивачка розмістила оголошення на платформі «ОЛХ» щодо продажу дитячої іграшки «Арбалет». 17 червня 2022 року на її мобільний телефон надійшла пропозиція щодо купівлі вказаної іграшки шляхом оформлення ОЛХ-доставки. Оскільки позивачу не було відомо про порядок такого оформлення, покупець товару запропонував зробити це за позивача, а останній тільки необхідно підтвердити та відправити іграшку покупцю. Підтвердження замовлення та отримання оплати відбулось за відповідним посиланням, де позивач ввела дані платіжної картки, строк дії та код CVV. Внаслідок таких дій відбулось списання грошових коштів із платіжних карток позивача на платіжну карту «Приватбанк» одержувача ОСОБА_3 у розмірі 2000,00 грн та на платіжну картку «Ізі банк», де одержувач не вказаний на суму 21216,00 грн. Наступного дня позивач звернулась із відповідною заявою до АТ «Приватбанку». 20 червня 2022 року звернулась до відділення поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. В ході досудового розслідування встановлено особу безпідставно отриманих коштів у розмірі 21216,56 грн, якою є відповідач. Просить позов задовольнити та стягнути спірні кошти у відповідності до ст. 1212 ЦК України. Згідно з ст. 141 ЦПК України вирішити питання судових витрат.
Відповідачем не подано до суду відзив, який би містив заперечення на позов.
Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.11.2023 справу передано на розгляд до Подільського районного суду м. Києва у відповідності до ч. 1 ст. 27 ЦПК України (підсудність справи за місцем проживання відповідача).
08 січня 2024 року ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просить такий задовольнити.
У судове засідання відповідач не з'явився, а тому з урахуванням думки представника позивача, суд вважаєм за можливе провести судове засідання у відсутності осіб, що не з'явились.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов наступного.
Позивач наводить аргументи про те, що 17 червня 2022 року з метою підтвердження замовлення щодо продажу на інтернет-платформі «ОЛХ» товару (дитячої іграшки) та отримання коштів за це, на власному мобільному телефоні перейшла за посиланням, яке було оформлено майбутнім покупцем товару, а саме: https://olx.yo-pay.me/sell3232236283 та ввела дані своєї платіжної картки, строк дії, код CVV, внаслідок чого було списано грошові кошти із картки позивача у розмірі 23913,00 грн. Дані обставини приймаються судом до уваги, адже підтверджені повідомлення позивача до відділення поліції № 4 (м. Кривий Ріг) Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області про вчинення кримінального правопорушення від 20.06.2022 /а.с. 8/.
03 серпня 2022 року за письмовою заявою ОСОБА_1 від 02 серпня 2022 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041750000610 про притягнення невідомої особи, яка 17.06.2022 під приводом придбання дитячої іграшки, з використання електронно-обчислювальної техніки заволоділа грошовими коштами з кредитної картки , виданої на ім'я заявниці у сумі 21853,06 грн. Попередня правова кваліфікація ч. 3 ст. 190 КК України /а.с. 9/.
В ході досудового розслідування установлено, що отримувачем грошових коштів ОСОБА_1 , 17.06.2022 з її карткового рахунку № НОМЕР_1 були списані на картку № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 /а.с. 14/.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 26 серпня 2020 року (справа 766/19614/18) сама по собі відсутність вироку у кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння невстановленими особами грошовими коштами із використанням карткових рахунків, відкритих на ім'я особи, не є підставою для відмови у задоволенні позову.
Позивач наводить аргументи про те, що грошові кошти у розмірі 21216,00 грн перераховані на банківський рахунок відповідача неправомірно, а відтак наявні підстави для застосування ст. 1212 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Згідно з ч.1 ст.1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто, вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов'язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi ст. 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.
Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Позивач як на підставу безпідставного отримання коштів відповідачем не надає жодних доказів, які б підтверджували списання її коштів із платіжної картки у розмірі 21216,00 грн на банківський рахунок відповідача, рух коштів по банківському рахунку позивача, які б підтверджували наведені нею обставини.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду: від 23.01.2020 у справі №910/3395/19; від 23.04.2019 у справі №918/47/18; від 01.04.2019 у справі №904/2444/18.
Сутність зобов'язання із набуття майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі (постанови Верховного Суду: від 08.09.2021 у справі №201/6498/20; від 08.09.2021 у справі № 206/2212/18; від 28.01.2020 у справі №910/16664/18; від 06.03.2019 у справі № 910/1531/18).
Натомість у матеріалах справи міститься інформація по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР за № 12022041750000610 про незаконне списання грошових коштів із карткового рахунку позивача № НОМЕР_1 на платіжну картку № НОМЕР_2 у сумі 21111,00 грн, яка належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 /а.с. 14/. Попри те, така інформація на переконання суду не є належним доказом підтвердження безпідставного списання грошових коштів із банківського рахунку позивача на банківський рахунок відповідача.
Разом із тим, судом не встановлено із якого виду банківського рахунку було списано кошти позивача: поточного банківського рахунку (карткового рахунку), чи з банківського рахунку останньої, заволодівши кредитними засобами банку (кредитна картка), про що вказано у витязі з ЄРДР № 12022041750000610.
Таким чином, суд прийшов до переконання про те, що неможливо установити, що внаслідок дій відповідача відносно позивача, списано грошові кошти, які належали позивачу, а не банку, оскільки грошові кошти, що знаходились на рахунку позивача (кредитні кошти) були надані останній у розпорядження як кредитні та позивачу не належали.
Враховуючи наведене вище, суд прийшов до переконання про те, що позивачем не надала суду доказів, що в діях відповідача наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, зокрема, протиправної поведінки та причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками, завданими позивачу.
Окрім цього, суд зазначає, що позивачем добровільно вчинено дії, які сприяли втраті грошових коштів, адже введено на власному мобільному телефоні дані платіжної картки, строк її дії, код CVV, що були відомі лише позивачу та дали змогу дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій. Окрім цього, списанню коштів із банківського рахунку позивача передували відносини в усній формі щодо купівлі-продажу дитячої іграшки.
Отже, суд прийшов до переконання про те, що позивачем не подано доказів у відповідності до ст. ст. 76-80 ЦПК України, що відповідач є тим набувачем, який збагатився за рахунок позивача, але і не встановлено факт безпідставного набуття особою, якій належить рахунок на який здійснено переказ особистих коштів.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Аналогічна правова норма міститься у ч. 1 ст. 81 ЦПК України.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (висновок Верховного Суду у постанові від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17).
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 2 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи наведене вище, суд прийшов до переконання про те, що у позові необхідно відмовити повністю.
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, а відтак сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду покласти на останнього.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-81, 141, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд
у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів - відмовити.
Судовий збір сплачений позивачем при зверненні до суду із позовом - покласти на позивача.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя О. І. Якимець