"22" листопада 2007 р.
Справа № 9/191-4370
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Малахіт Буд Вектор" вул. Чирняка, 17, м.Шумськ, Тернопільська область,47100
до Приватного підприємства "Аграрія" с.Кордишів,Шумський район, Тернопільська область,47131
За участі представників:
позивача: Гапонюк І.Ю., доручення № 27 від 07.11.2007 р.
відповідача: не з'явився.
роз'яснивши у розпочатому судовому засіданні представнику позивача права та обов'язки учасників господарського процесу згідно з ст.ст. 22, 29 ГПК України,
встановив:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Малахіт Буд Вектор», м. Шумськ, Тернопільська область, звернувся 16.10.2007 р. (вх. № 4314) до господарського суду Тернопільської області з позовом до Відповідача -Приватного підприємства “Аграрія», с. Кордишів, Шумського району, Тернопільської області, про стягнення 29 798,66 грн. заборгованості, з яких 28 466,64 грн. основного боргу, 847,85 грн. пені, 325,07 грн. інфляційних збитків та 159,10 грн. -3% річних, посилаючись на таке:
12 липня 2007 р. між ТзОВ “Малахіт Буд Вектор», як Продавцем, та ПП “Аграрія», як Покупцем, укладено договір купівлі-продажу за № 4/07, у відповідності до п. 1 якого Продавець зобов'язався передати у власність, а Покупець - прийняти і оплатити товар (цеглу будівельну, марка М-75) .
На виконання умов вказаної угоди, згідно видаткової накладної № /-00019 від 12.07.2007 р. (оригінал якої міститься в матеріалах справи) Позивач передав, а Відповідач прийняв через свого представника , який діяв на підставі довіреності ЯНФ № 882419 від 02.07.2007 р., передбачений у договорі товар ,цеглу керамічну, на загальну суму 28 466,64 грн., що підтвердив проставленням власноручного підпису на накладній з прикладенням печатки підприємця.
Датою поставки товару , згідно п. 3.2. договору , є дата, зазначена у видатковій накладній .
У відповідності до п. 5.1 договору Покупець зобов'язався здійснити оплату за поставлений товар протягом 5-ти банківських днів від дати поставки товару.
Як стверджує Позивач, Приватне підприємство “Аграрія» порушило господарське зобов'язання, адже вартість поставленого йому товару не оплатив.
Направлений Відповідачу лист № 81 від 10.09.2007 р. з вимогою про сплату 28 466,64 грн. боргу, залишений ним без відповіді та задоволення.
Станом на 16.10.2007 р. , день звернення з позовом до суду, борг Відповідача за поставлений йому товар становить 28 466,64 грн.
За неналежне виконання грошового зобов'язання на підставі п. 7.2 договору та ст. 625 К України Позивач нарахував боржнику, приватному підприємству “Аграрія» 847,85 грн. пені, 325,07 грн. інфляційних збитків та 159,10 грн. -3% річних.
Ухвалою від 19.10.2007 р. порушено провадження та призначено розгляд справи на 11:50 год. 08 листопада 2007 р.
В судовому засіданні 08.11.2007 р. представник Позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі.
Представник Відповідача в судове засідання не прибув, хоча був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчить підпис уповноваженого представника на повідомленні про вручення поштового відправлення, витребуваних судом документів не подав.
На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався до 16-30 год. 22 листопада 2007 р.
В судовому засіданні 22.11.2007 р. представник Позивача підтримав позовні вимоги.
Відповідач відзиву на позов не подав, представника в судове засідання не направив.
Справа розглядається за наявними у ній матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Спір виник внаслідок невиконання Відповідачем, як Покупцем, зобов'язань по оплаті Продавцю вартості поставленого ним товару на загальну суму 28 466,64 грн. у строк не пізніше 5-ти банківських днів від дати поставки, яка відбулася 12.07.2007 р. , на підставі договору купівлі-продажу № 4/07 від 12 липня 2007 р. .
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Докази, наведені Позивачем в обґрунтування своїх матеріально-правових вимог, Відповідач не спростував і не заперечив , тому суд вважає переконливими та документально доведеними обставини, з яких подано позов.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Так, статями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов'язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов'язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
У відповідності до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару .
Як вбачається з матеріалів справи, доказів, що підтверджують виконання Відповідачем оплати повної ціни переданого йому товару та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, Відповідачем суду не подано, тому правомірними є вимоги щодо стягнення з Відповідача 28 466,64 грн. заборгованості за переданий йому Позивачем товар.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
В силу положень ч. 4 ст. 232 ГК України відсотки за неправомірне користування чужим коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.
Відтак, такими, що підлягають до задоволення, оскільки грунтуються на положеннях ст. 625 ЦК України та ч. 4 ст. 232 ГК України, є вимоги позову про стягнення з Відповідача 325,07 грн. інфляційних за період з 20.07.2007 р. по 31.08.2007 р. та 159,10 грн. - 3% річних за період з 20.07.2007 р. 25.09.2007 р.
У відповідності до п.7.2 договору в разі прострочки оплати товару, Покупець сплачує Продавцю за кожний день прострочки пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Враховуючи те, що Відповідач порушив господарське зобов'язання стосовно оплати повної вартості переданого йому товару, а договором купівлі-продажу № 4/07 від 12.07.2007 р. встановлено штрафні санкції у вигляді пені за прострочку в оплаті товару, тому підлягають до задоволення вимоги стосовно стягнення 847,85 грн. пені, нарахованої у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати за період з 20.07.2007 р. по 25.09.2007 р. (68 днів).
За таких обставин справи, позовні вимоги задовольняються повністю на заявлену суму, а саме: 28 466,64 грн. заборгованості в оплаті товару, 847,85 грн. пені, 159,10 грн. -3% річних та 325,07 грн. інфляційних збитків.
Судові витрати, які складаються із 322,28 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.
У судовому засіданні 22.11.2007 р. за згодою представника Позивача оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 15, 526, 527, 625, 655 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 4, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, Господарський суд
Вирішив:
1. Позов задовольнити .
2. Стягнути 28 466,64 грн. боргу, 847,85 грн. пені період за період з 20.07.2007 р. по 25.09.2007 р., 325,07 грн. інфляційних за період з 20.07.2007 р. по 31.08.2007 р., 159,10 грн. -3% річних за період з 20.07.2007 р. 25.09.2007 р. та 416,00 грн. судових витрат із Приватного підприємства “Аграрія» (с. Кордишів, Шумського району, Тернопільська область, ідент. номер 32807939, р/р 26003060042949 у ЗАТ КБ «Приват Банк» Тернопіль, МФО 338783 ) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Малахіт Буд Вектор» (вул. Чирняка, 17, м. Шумськ, Тернопільської області, ід. код 34042944, р/р 290098287 в ТОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 338501).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) “27» листопада 2007 р. рішення, через місцевий господарський суд.
Суддя