Справа № 358/70/24 Провадження № 2-о/358/31/24
27 лютого 2024 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Тітова М.Б.
за участю секретаря судового засідання Зеленько О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, матеріали справи за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя в порядку ч.3 ст. 293 ЦПК України,-
Заявники звернулись до суду в порядку окремого провадження із спільною заявою про розірвання шлюбу та просять розірвати шлюб зареєстрований між ними 16 лютого 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Богуславського районного управління юстиції Київської області, актовий запис № 13.
Свої вимоги обґрунтовують тим, що спільне життя в них не склалося, що призвело до того, що з лютого 2023 року вони припинили шлюбно-сімейні стосунки та спільне господарство не ведеться. Примирення між ними неможливе, тому їхній шлюб існує лише формально та збереження шлюбу суперечить їх інтересам. Також зазначили, що вони в добровільному порядку вирішили питання, щодо згоди стосовно участі у вихованні та утриманні спільної дитини, дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом укладення договору між батьками щодо визначення місця проживання дитини, сплату аліментів та порядку здійснення батьківських прав що підтверджується копією договору посвідченого 15.01.2024 приватним нотаріусом Богуславського районного нотаріального округу Київської області Дошкою Л.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 160.
Ухвалою суду від 17 січня 2024 року відкрито провадження по даній справі та призначено її до розгляду.
В судове засідання заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з'явились, подали заяви про розгляд справи без їх участі, заяву повністю підтримали, примирення не бажають.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, суд вважає, що заява про розірвання шлюбу підлягає задоволенню, з наступних підстав.
За змістом ч. 3 ст. 293 ЦПК України, у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ч.3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
У відповідності до вимог ст. 109 Сімейного кодексу України, подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Згідно зі ст. 112 Сімейного Кодексу України, шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.
Згідно роз'яснень, викладених у п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 №11, розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 СК), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.
Відповідно до ст. 109 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
В судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають в шлюбі, зареєстрованому 16 лютого 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Богуславського районного управління юстиції Київської області, актовий запис № 13, який на даний час носить формальний характер, оскільки сторони припинили сімейно-шлюбні відносини, не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету, примирення між ними стало неможливим, що видно їх заяви, яку вони подали до суду (а.с.11).
Від шлюбу у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 02.04.2008 Відділом реєстрації актів цивільного стану Богуславського управління юстиції Київської області, актовий запис № 53 (а.с.12).
Згідно копії договору про місце проживання дитини, сплату аліментів на дитину та порядок здійснення батьківських прав посвідченого 15.01.2024 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Дошкою Л.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 160, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 досягли згоди щодо місця проживання спільної дитини, дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем проживання матері, та умови участі обох батьків у її вихованні та сплати аліментів (а.с.13).
Так, в судовому засіданні встановлено, що причинами розірвання шлюбу стало фактичне припинення шлюбних відносин подружжя. Заявники досягли взаємної згоди щодо розірвання шлюбу, а також досягнуто згоди щодо участі у вихованні та утриманні спільної дитини з укладенням договору між батьками.
Суд вважає, що причини, які спонукають їх наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення. З врахуванням встановлених обставин, у суду також немає підстав для вжиття додаткових заходів для примирення подружжя, внаслідок чого, заява підлягає задоволенню.
Статтею 113 СК України передбачено, що особа, яка змінила прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Керуючись ст.ст. 10-13, 19, 76-82, 247, 258, 259, 263-265, 268, 293, 354 ЦПК України, ст.ст. 109, 110 СК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя в порядку ст. 293 ЦПК України - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований 16 лютого 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Богуславського районного управління юстиції Київської області, актовий запис № 13.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та внесення відмітки в актовому запису про шлюб.
Головуючий: суддя М. Б. Тітов