Справа № 357/9590/23
Провадження № 2/357/390/24
14 лютого 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий суддя - Цукуров В.П.,
секретар судового засідання - Чайка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біла Церква Київської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Короткий зміст позовних вимог.
У липні 2023 року Акціонерне товариство «Кредобанк» (далі - «Позивач») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - «Відповідач») про стягнення заборгованості за кредитними договорами в розмірі 185 306,35 грн.
В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилався на наступні обставини:
19.06.2019 року, ОСОБА_1 уклала з АТ «Кредобанк» кредитний договір № CL-198688. Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов'язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.
Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору Банк видав позичальнику кредит в сумі 100 000,00 грн. на строк до 18 червня 2024 року, на цілі визначені у п. 2.4. Кредитного договору. Відсоткова ставка згідно Кредитного договору становить 52,99% річних. Відповідно до пунктів Кредитного договору Позичальник прийняв на себе обов'язок повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку і строки, передбачені цим Договором та Додатковими договорами. Відповідно до умов Кредитного договору у випадку прострочення погашення кредиту або іншого порушення графіку повернення кредиту та сплати відсотків Позичальником, Кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту. В свою чергу, Позичальник зобов'язаний достроково погасити кредит та інші нарахування.
Банк належним чином виконав свій обов'язок щодо надання Позичальнику кредиту. Позичальник своїх зобов'язань за Кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 04.07.2023 заборгованість за Кредитним договором становить 185 306,35 грн., в тому числі, прострочена заборгованість за основним боргом ( тіло) - 93 170,62 грн. прострочені проценти за основним боргом - 92 135,73 грн..
З огляду на викладене, Позивач просив стягнути з Відповідача суму заборгованості в загальному розмірі 185 306,35 грн.
Історія справи. Заяви та клопотання, позиції учасників справи.
09.10.2023 року ухвалою суду було відкрито провадження у даній справі, постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (а. с. 55).
02.11.2023 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, разом із підтвердженням його направлення позивачу. У відзиві зазначено, що заявлений позивачем позов є необґрунтованим, вважають, що банк не вправі без попереднього повідомлення ставити питання про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки таке суперечить умовам кредитного договору укладеного між сторонами, вимогам ч.4 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування» та правовим позиціям Верховного Суду, у задоволенні позову просила відмовити повністю (а.с.60-65).
31.01.2024 року на адресу суду засобами електронного зв'язку від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач зазначив, що у зв'язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості, а саме заборгованості за відсотками у сумі 54 650,00 грн., просив зменшити суму позовних вимог та стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором CL-198688 у розмірі 130 656,35 грн.(а.с.120-121).
13.02.2024 року на адресу суду через канцелярію суду від представника відповідач надійшло клопотання про доручення доказів по справі, а саме копій квитанцій до платіжної інструкції на переказ готівки, на підтвердження часткового погашення заборгованості за кредитним договором CL-198688 (а.с.126-127).
14.02.2024 року в судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, направив до суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача(а.с.143-144 ).
14.02.2024 року в судове засідання відповідач та представник відповідача не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, представник відповідача направив до суду заяву про розгляд справи у відсутності відповідача та представника (а.с.133-135).
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, встановлені судом.
19.06.2019 року ОСОБА_1 уклала з АТ «Кредобанк» кредитний договір № CL-198688. Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов'язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.(а.с.5-10).
Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору Банк видав позичальнику кредит в сумі 100 000,00 грн. на строк до 18 червня 2024 року, на цілі визначені у п. 2.5. Кредитного договору. Відсоткова ставка згідно Кредитного договору становить 52,99% річних. Відповідно до пунктів Кредитного договору Позичальник прийняв на себе обов'язок повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку і строки, передбачені цим Договором та Додатковими договорами. Відповідно до умов Кредитного договору у випадку прострочення погашення кредиту або іншого порушення графіку повернення кредиту та сплати відсотків Позичальником, Кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту. В свою чергу, Позичальник зобов'язаний достроково погасити кредит та інші нарахування.
Встановлено, що Банк належним чином виконав свій обов'язок щодо надання відповідачу кредиту.
Судом встановлено, що відповідач - ОСОБА_1 з умовами договору була ознайомлена, підписала кредитний договір № CL-198688 від 19.06.2019 і отримала кредит у розмірі 100 000,00 грн., що також підтверджується випискою про рух коштів по рахунку за період з 19.06.2019 по 04.07.2023 (а.с. 21-34), однак умови договору порушила.
30.05.2023, у зв'язку з порушенням кредитних зобов'язань зі сторони відповідача, представник АТ «Кредобанк» направив досудову вимогу щодо виконання договірних зобов'язань відповідачу ОСОБА_1 на її адресу проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 35), однак, жодної дії щодо погашення заборгованості відповідачем здійснено не було.
Відповідно до п.п.6.1 кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, передбачені цим договором та додатками до нього.
Відповідно до п.6.9 кредитного договору, АТ «Кредобанк» вправі у випадках, передбачених п.3.3 цього договору вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим договором та додатковими договорами, про що письмово повідомляє позичальника.
Відповідно до п.6.10 кредитного договору, позичальник зобов'язаний після отримання повідомлення банку, передбаченого п.6.9 кредитного договору, усунути порушення умов кредитного договору, вказаних у повідомленні протягом 30 календарних днів із дня отримання такого повідомлення. Якщо позичальник не усунув вказані порушення, то він зобов'язаний достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за цим договором не пізніше 31-го календарного дня після отримання письмового повідомлення банку.
Відповідно до п.7.1 кредитного договору, за несвоєчасне виконання (прострочення) грошових зобов'язань за цим кредитним договором позичальник відшкодовує банку заподіяні збитки в повному обсязі та сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла у період прострочення, розрахованої від суми кожного несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання позичальника, за кожен день прострочення від дати виникнення прострочення до дати, що передує даті погашення заборгованості позичальника. В будь-якому разі розмір пені, нарахованої позичальнику на підставі цього пункту кредитного договору, не може перевищувати 15% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання.
Відповідно до п.8.1 кредитного договору, за невиконання зобов'язань за кредитним договором позичальник несе повну відповідальність перед банком усім належним йому майном, у тому числі грошовими коштами, на яке може бути звернено стягнення в порядку, передбаченому законодавством України.
Вирішуючи дану справу суд керується наступними нормами процесуального та матеріального права України.
Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Стаття 13 Конвенції гарантує кожному, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі. А статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
У той же час, у пункті 36 рішення від 09 грудня 2010 року у справі «Буланов і Купчик проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке, відповідно до практики Суду, включає не тільки право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Така сама правова позиція викладена Європейським судом з прав людини й у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» та інших рішення Суду.
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок у строк, передбачений у зобов'язанні та відповідно до вимог закону.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплатили процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За правилами ч.ч.1,3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
У свою чергу, ст. 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів (Постанова Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі №450/1686/17).
Верховний Суд також неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
У частині третій статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 12 цього Кодексу.
Висновки суду.
З огляду на викладене, даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача є законними та такими, що підлягають задоволенню.
З відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість у сумі 130 656,35 грн.
Судові витрати.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки Позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір у розмірі 2 779,59 грн., а позов задоволено повністю, то вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача (а.с. 4).
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3, 12, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором № СL-198688 від 19.06.2019 року у розмірі 130 656,35 грн. (сто тридцять тисяч шістсот п'ятдесят шість грн., 35 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» судовий збір у розмірі 2 779,59 грн. (дві тисячі сімсот сімдесят дев'ять грн. 59 коп.).
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Акціонерне товариство «Кредобанк»: місце знаходження: вулиця Сахарова, будинок 78, місто Львів, 79026, код ЄДРПОУ 09807862.
Відповідач - ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне судове рішення складено 19.02.2024 року.
Суддя Білоцерківського міськрайонного
суду Київської області Владислав ЦУКУРОВ