Рішення від 21.02.2024 по справі 357/14724/23

Справа № 357/14724/23

Провадження № 2/357/271/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Кошель Б. І. ,

при секретарі - Нізовій А. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 м. Біла Церква за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2023 представник АТ «Сенс Банк» направив до суду позов до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором № 631187576 у розмірі 37139,57 грн. та судовий збір у справі.

Позов мотивовано тим, що 21.06.2019 року відповідач уклала з позивачем угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631187576 (далі Кредитний договір). Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов'язувався надати позичальнику кредит, а Позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором. Умовами Кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання Позичальником умов Кредитного договору остання зобов'язана достроково виконати всі боргові зобов'язання перед Банком протягом 30 календарних днів з дня отримання від банку інформації. Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі та належним чином, а саме надав відповідачеві кредит у розмірі, передбаченому договором. У порушення ст. ст. 526, 527, 530, 1054 ЦК України відповідач зобов'язань не виконала, що стало підставою для звернення до суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2023 року головуючим суддею визначено Кошеля Б.І. та матеріали передані для розгляду.

Ухвалою судді від 29 листопада 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у зазначеній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Судом 08.02.2024 року за вх..№7769 отримано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. У відзиві відповідач зазначила, що 15.06.2019 р. між нею та ПАТ «Альфа Банк» була підписана оферта на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії б/н, відповідно до якої банк мав надати їй міжнародну платіжну карту МС Debit World, строком на 5 роки з моменту випуску. Позивач в своїй позовній заяві посилається на угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631187576 від 21.06.2019 р,. яку додає до позовної заяви. Проте, в додатках до позовної заяви така угода відсутня. Натомість є оферта на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії б/н від 15.06.2019 р., анкета-заява про акцепт публічної пропозиції AT «Альфа Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа Банк», які містять лише прохання про відкриття їй поточного рахунок з електронним платіжним засобом у гривні, та випуск міжнародної платіжної карти МС Debit World, строком на 5 років з моменту випуску, а також її анкетні дані, контактна інформація, відомості про її місце реєстрації та проживання, фінансові та податкові дані, проте вказані документи не містять даних про розмір наданих кредитних коштів, процентної ставки та відомостей про те, що відповідач отримала платіжну картку, строк дії цієї картки, її номер та що на її ім'я відкрито поточний рахунок, а також в анкеті заяві про акцепт публічної пропозиції AT «Альфа Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа Банк» відсутня дата підписання. Щодо розрахунку, який доданий до позовної заяви, то в ньому зазначається сума ліміту, яка незрозуміло коли видавалась та в якому розмірі, тіло кредиту - 16684, 54 грн., відсоток за користування кредитом - 2790,88 грн., заборгованість на 37139,57 грн. станом на 08.05.2023 р. за договором № 631187576. Також із розрахунку вбачається, що відповідач вносила кошти на рахунок. Відповідач вважає, що позивач не надав доказів укладення між нею та AT «Альфа Банк» угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631187576 від 21.06.2019 р., відповідно до якої просить суд стягнути з неї заборгованість у розмірі 37139, 57 грн. Позивач не довів належними та допустимими доказами факт отримання нею кредитних коштів за договором № 631187576 від 21.06.2019 р., та наявності у неї заборгованості, яка виникла внаслідок порушення умов кредитного договору. Звертаючись з даним позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, позивач зобов'язаний надати суду розрахунок заборгованості з відображенням всіх її складових, з відображенням часу нарахування та сум по кожному із нарахувань. Тобто, в розрахунку не вказані суми відсотків та комісії, не вказаний період за який нараховані заборгованість, відсотки, комісія тощо.

Позивач в судове засідання представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Судом 29.01.2024 року за вх..№ 5496 отримано заяву, в якій представник позивача - ОСОБА_2 просила розгляд справи проводити у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Судом 20.02.2024 року за вх..№ 9747 отримано заяву, в якій відповідач просила розгляд справи проводити у її відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 15.06.2019 року між ОСОБА_1 та АТ «Альфа Банк» була підписана оферта на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №631187576 (а.с. 4), анкета-заява про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа Банк» (а.с. 4 з.стор.), паспорт споживчого кредиту (а.с. 5), Заява (Акцепт) № 248.631187576.111; 227.631187576.111 про прийняття пропозиції укласти договір страхування (а.с. 5 зв. стор.), які в сукупності становлять кредитний договір, згідно умов якого ОСОБА_3 отримала кредит, максимальна сума якого складає 200000,00 грн., процентна ставка 35,99% річних - тип ставки фіксована.

Відповідно до оферти ОСОБА_3 запропонувала АТ «Альфа Банк» укласти з нею Угоду про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії № 631187576, яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа Банк».

В оферті міститься відмітка про отримання відповідачем акцепту пропозиції на укладення угоди про надання кредиту № 631187576 обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 15.06.2019 року, про що свідчить її підпис.

Також відповідачем підписано Паспорт споживчого Кредиту, за наступними умовами: максимальна сума кредиту 200000,00 грн. на споживчі потреби, строком на 12 місяців з можливістю пролонгації зі сплатою процентів за користування кредитом 35,99 % річних (а.с. 5 )

Згідно Виписки з рахунку приватного клієнта ОСОБА_1 , сформованої 26.05.2023 року, у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором №501176920 від 15.06.2019, яка становить 37139,57 грн.(а.с.9-15)

Таким чином, позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит на умовах передбачених Договором.

Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов'язувався надати позичальнику кредит, а Позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначних Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором.

Проте, в процесі користування кредитним коштами відповідач не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором (а.с. 8), а також підтверджується випискою по рахунку (а.с. 9-15).

Згідно розрахунку позивача станом на 21.04.2023 року, заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором № 631187576 становить 37139,57 грн., яка складається з наступного: 17012,03 грн. - прострочене тіло кредиту; 2790,88 грн. - відсотки за користування кредитом; 16684,54 грн. - тіло кредиту; 652,12 грн. - овердрафт (несанкціонована заборгованість).

12 серпня 2022 року найменування АТ «Альфа - Банк» змінено на АТ «Сенс Банк».

Так, відповідно до Протоколу позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Альфа-Банк» №2/2022 від 12.08.2022р., вирішено змінити найменування Банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк».

Як вбачається з витягу з державного реєстру банків, 01.12.2022 року Національний банк України вніс запис до Державного реєстру банків щодо зміни найменування з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк». (а.с.21)

Умовами Кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання Позичальником умов Кредитного договору остання зобов'язана достроково виконати всі боргові зобов'язання перед Банком протягом 30 календарних днів з дня отримання від банку інформації.

03.07.2023 року на адресу відповідача було направлено досудову вимогу про виконання договірних зобов'язань, а саме АТ «Сенс Банк» вимагає протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги Банку, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги, усунути порушення умов Кредитного договору та погасити заборгованість в розмірі простроченого боргу, у випадку невиконання, - достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії, а саме: 37139,57 грн. (а.с. 16-18).

Відповідачем дану вимогу про виконання договірних зобов'язань було залишено без виконання.

Таким чином, у порушення умов Договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконала, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Між сторонами склались правовідносини, які регулюються нормами ЦК України.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Сенс Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, відтак позов в цій частині підлягає задоволенню.

Така правова позиція викладена і у постанові Верховного суду від 03.07.2019 року у справі №342/180/17-ц, а висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов'язання за даним договором.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 5 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності наданих сторонами на підтвердження своїх обґрунтувань та заперечень, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином не виконувала взяті на себе за договором зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованість, належними доказами відповідачем вказані обставини не спростовані, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 631187576 від 21.06.2019 року, у сумі 37139,57 грн., є обґрунтованими, а такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Відповідно до ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Поняття судових витрат міститься в п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», де судові витрати передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

Судовий збір збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом (ст. 1 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно із п. 1 ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

При зверненні до суду з вказаним позовом, позивачем Акціонерне товариство «Сенс Банк» були понесені судові витрати у сумі 2684,00 грн., які документально підтверджені.(а.с.3)

Тому, з урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати по справі, які складаються з судового збору за подачу позову в розмірі 2 684,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 16, 203, 526, 530, 599, 610, 625, 626, 627, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України та керуючись ст. ст. 4, 12, 76, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором № 631187576 у розмірі 37139,57 грн.(тридцять сім тисяч сто тридцять дев'ять гривень п'ятдесят сім копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судові витрати у справі за сплату судового збору в розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ: 23494714.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя Б. І. Кошель

Попередній документ
117262728
Наступний документ
117262730
Інформація про рішення:
№ рішення: 117262729
№ справи: 357/14724/23
Дата рішення: 21.02.2024
Дата публікації: 29.02.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (29.11.2023)
Дата надходження: 27.11.2023
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
09.01.2024 09:00 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
29.01.2024 09:00 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
21.02.2024 09:00 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області