Справа № 354/243/24
Провадження № 3/354/344/24
27 лютого 2024 року м.Яремче
Суддя Яремчанського міського суду Івано-Франківської області Єрмак Н.В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №1 (м.Яремче) Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою АДРЕСА_1
за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, -
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 02.01.2024року серія ВАБ№ 994554, ОСОБА_1 02.01.2024року о 14.00 год. в АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , погрожував фізичною розправою та ображав нецензурними словами.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.173-2 КУпАП, відповідальність за якою настає в разі вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству'дає наступне визначення домашнього насильства - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Домашнє насильство - це один з різновидів насильства. Воно відрізняється від інших проявів (на вулиці, під час військових дій, під час конфлікту, в колективах тощо) тим, що коїться близькими один до одного людьми (родичами або членами сім'ї), які мають тісні стосунки - кровні, емоційні, шлюбні, інтимні, господарські та які пов'язані між собою. Таким чином, попередження та протидія домашньому насильству, а також надання допомоги постраждалим ускладняються саме тим, що це правопорушення стосується близьких людей.
Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Стаття 173-2 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності саме за вчинення домашнього насильства. Будь-яка суперечка, сварка чи конфлікт, які виникають між родичами або членами сім'ї не можуть однозначно трактуватись, як домашнє насильство.
У протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 зазначено про вчинення домашнього насильства психологічного характеру, однак у доданих до протоколу поясненнях потерпілої ОСОБА_2 зазначено про виникнення словесного конфлікту між нею та ОСОБА_1 , також про виникнення конфлікту між вказаними громадянами зазначено у рапорті, який доданий до протоколу.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція є нормами прямої дії, а згідно ч.2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцію, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Виходячи з вищезазначеного, жодних беззаперечних та достатніх доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП матеріали справи не містять.
Так, ЄСПЛ у справі "Карелін проти Росії" дійшов висновку, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі п. 1ст. 247 КУпАП, керуючись ст. ст.173-2 ч. 1,221,283,284,285,287-289,294 КУпАП, суд,-
постановив:
Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 статті 173-2 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її постановлення до Івано-Франківського апеляційного суду через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області.
Суддя: Н. В. Єрмак