справа № 208/1021/24
№ провадження 2/208/638/24
Іменем України
15 лютого 2024 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Похваліта С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій.
У позовній заяві позивач просить суд зняти арешт з 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 майна ОСОБА_1 , накладеного постановою, серія АА №08816, виданої 24.03.2003 ДВС Заводського РУЮ міста Дніпродзержинська.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що Заводським відділом державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), після завершення виконавчого провадження відкритого 24.03.2003 року виданої ДВС Заводського РУЮ м.Дніпродзержинська на підставі виконавчих листів №1-152 від 09.09.1997 року Вільногірським міським судом та №1-66 від 20.03.2002 року Новомосковським місцевим районним судом не знято арешт з нерухомого майна, що перешкоджає праву вільно розпоряджатися таким майном, що підтверджується постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 24.03.2003 року та вироками судів Вільногірського міського суду від 09.09.1997 року та Новомосковського місцевого районного суду від 20.03.2002 року.
Листом Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) №59121 від 27.09.2023 повідомлено про те, що згідно даних з Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна 09.11.2006 року реєстратором: Друга Кам?янська державна нотаріальна контора накладено арешт на квартиру, 1/4 частка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 на підставі постанови № б/н від 24.03.2006 року виданої ДВС Заводського РУЮ м. Дніпродзержинська, яка належить ОСОБА_1 .
Згідно перевірки даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень («Спецрозділ», «Електронний архів») відсутні дані про виконавче провадження на підставі якого винесено арешт на майно боржника.
В Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень та Автоматизованій системі виконавчих проваджень відсутні дані про виконавче провадження на підставі якого накладено арешт на майно ОСОБА_1 , в тому числі відсутні відомості про виконання рішення боржником, на підставі якого накладено арешт на майно, а саме: квартира, 1/4 частка, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Станом на 27.09.2023 року в Заводському відділі державної виконавчої служби у місті Кам?янське Кам?янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відсутні відкриті виконавчі провадження відносно боржника ОСОБА_1 .
Згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна арешт накладено на нерухоме майно, а саме квартиру 1/4 частки в квартирі АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 4031205, обтяження зареєстроване 09.11.2006 року Другою кам?янською державною нотаріальною конторою, на підставі постанови б/н від 24.03.2006 державним виконавцем Шматком П.Т., запис внесено згідно архівного запису №130733-107 від 29.03.2003.
Заводським відділом державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) після завершення виконавчого провадження відкритого 24.03.2003 року виданої ДВС Заводського РУЮ м. Дніпродзержинська на підставі виконавчих листів №1-152 від 09.09.1997 року Вільногірським міським судом та №1-66 від 20.03.2002 року Новомосковським місцевим районним судом не знято арешт з нерухомого майна, що перешкоджає праву вільно розпоряджатися таким майном.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає необхідним відмовити у відкритті провадження за даною позовною заявою.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно п.1 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
В порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У постанові Верховного Суду по справі №577/4541/20 від 19 січня 2022 року зазначено: «У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем або приватним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження ».
Верховний Суд зауважує, що боржник, як сторона виконавчого провадження, у разі незгоди з арештом, який накладений державним або приватним виконавцем під час примусового виконання судового рішення, не може пред'являти позов про зняття арешту з майна та бути позивачем за таким позовом, оскільки має право на оскарження дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.».
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Отже, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 - є боржником на підставі постанови № б/н від 24.03.2006 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія АА №081816, на підставі якого накладено обтяження на його майно.
У зв'язку з тим, що вищезазначені вимоги підлягають розгляду в порядку розділу VII
ЦПК України, а саме у порядку судового контролю, суд вважає необхідним відмовити у відкритті провадження за позовною заявою.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 19, 258, 260, 263, 447 ЦПК України, ст.ст. 1, 59 Закону України «Про виконавче провадження», суд,-
Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій.
Роз'яснити ОСОБА_1 право на звернення до суду в порядку розділу VII
ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського Апеляційного суду, шляхом подачі в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається з дня отримання копії ухвали.
Суддя Похваліта С. М.